Постанова

від 04.10.2022 по справі 640/37737/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/37737/21 Суддя (судді) суду 1-ї інст.:

Огурцов О.П.

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Сорочка Є.О.,

суддів Федотова І.В.,

Коротких А.Ю.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент", що діє від свого імені, але в інтересах та за рахунок активів Пайового закритого недиверсифікованого венчурного інвесmиційного фонду "Сьомий" Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, за участю третьої особи - Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" про визнання протиправними та скасування рішення та свідоцтва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування рішення від 16.12.2021 № 1249 "Щодо реєстрації випуску акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні рішення" та видане на його підставі тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 81/1/2021-Т.

Разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову, у якій позивач просить суд заборонити Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Акціонерному товариству "Українські енергетичні рішення", Акціонерному товариству "Завод "Електроважмаш", Публічному акціонерному товариству "Національний депозитарій України" та органам державної реєстрації вчиняти наступні дії:

- спільним загальним зборам Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" заборонити приймати рішення з наступних питань порядку денного: внесення змін до статуту Товариства шляхом викладення його у новій редакції (щодо змін, пов`язаних із приєднанням Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини"); визначення складу Дирекції Товариства після завершення процедури приєднання; затвердження змін до передавального акта шляхом викладення його в новій редакції;

- Національному депозитарію України заборонити присвоювати акціям Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" міжнародний ідентифікаційний номер цінних паперів;

- Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" та Національному депозитарію України заборонити укладати договір про обслуговування випусків цінних паперів;

- Національному депозитарію України заборонити оформлювати та депонувати тимчасовий глобальний сертифікат щодо акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини";

- Національному депозитарію України заборонити здійснювати операції у системі депозитарного обліку щодо обслуговування процесу конвертації акцій Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" в акції Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та анулювання акцій, які не підлягають конвертації;

- уповноваженому органу Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" заборонити затверджувати результати розміщення (обміну) акцій;

- органам державної реєстрації заборонити здійснювати державну реєстрацію змін до статуту Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини", пов`язаних із приєднанням Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини";

- Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" заборонити подавати заяви та всі необхідні документи на реєстрацію звіту про результати розміщення (обміну) акцій до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку;

- Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заборонити здійснювати реєстрацію звіту про результати розміщення (обміну) акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" та скасування випуску акцій Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш";

- органам державної реєстрації заборонити здійснювати державну реєстрацію припинення Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" та державну реєстрацію змін до відомостей про Акціонерне товариство "Українські енергетичні машини", пов`язаних із припиненням Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш" внаслідок його приєднання до Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини";

- Акціонерному товариству "Українські енергетичні машини" та Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку заборонити здійснювати видачу та отримання свідоцтва про реєстрацію випуску акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини";

- Національному депозитарію України заборонити оформлювати та депонувати глобальний сертифікат щодо акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини";

- органам державної реєстрації заборонити здійснювати державну реєстрацію змін до відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі, щодо правонаступництва Акціонерного товариства "Українські енергетичні машини" стосовно Акціонерного товариства "Завод "Електроважмаш".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 у задоволенні заяви відмовлено.

Позивач в апеляційній скарзі просить скасувати вказане судове рішення та ухвалити нове, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, оскільки вважає, що судом першої інстанції неповно з`ясовано обставини справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить відмовити у її задоволенні, посилаючись на необґрунтованість доводів скаржника.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Положеннями частин першої, другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) передбачено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти.

Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини другої статті 151 КАС заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Згідно пункту 1 частин першої та другої статті 151 КАС позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову.

Частинами першою, четвертою-шостою статті 154 КАС передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.

Отже, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, або захист цих прав та інтересів стане неможливим чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, суд може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову шляхом, зокрема, зупинення дії індивідуального акта або нормативно-правового акта.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування: або обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи унеможливлення виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними.

При розгляді заяви про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх доводів, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.

Отже, заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути співмірними з позовними вимогами.

Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.

Інститут забезпечення позову є елементом права на судовий захист і спрямований на те, щоб не допустити незворотності певних наслідків відповідних дій щодо відновлення порушеного права.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.

Як зазначалося, позивач не погоджується із рішенням відповідача від 16.12.2021 № 1249 "Щодо реєстрації випуску акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні рішення" та з виданим на його підставі тимчасове свідоцтво про реєстрацію випуску акцій № 81/1/2021-Т.

У свою чергу, позивач просить забезпечити позов шляхом заборони низці суб`єктів вчиняти дії, які пов`язані із випуском акцій Акціонерного товариства "Українські енергетичні рішення".

Необхідність вжиття вказаних способів забезпечення позову представник позивача пояснює тим, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав позивача. Також позивач наголошує на наявності знак протиправності оскаржуваного наказу.

Водночас, забезпечення позову у спосіб, який просить позивач, є очевидно неспівмірними із заявленими позовними вимогами та свідчитиме про втручання у компетенцію згаданих вище суб`єктів, які не є учасниками даного спору, у правовідносинах, які ще не виникли, а відповідні дії не є предметом оскарження у даній справі.

Окрім того, забезпечення позову у спосіб, вказаний позивачем також свідчитиме про втручання у діяльність самого Акціонерного товариства "Українські енергетичні рішення" та його акціонерів у спосіб, який не охоплюється правовідносинами, які є спірними у даній справі.

Водночас, у суду апеляційної інстанції відсутні підстави вважати, що доводи заявника свідчать про істотне порушення вимог чинного законодавства при прийнятті відповідачем оскаржуваного припису. Норми ж чинного законодавства не визначають заборони відповідачу приймати рішення щодо реєстрації випуску акцій. На переконання колегії суддів, без вивчення та оцінки у ході судового розгляду по суті спору всіх обставин справи, дійти висновку про протиправність спірного рішення та свідоцтва неможливо.

Відтак, колегія суддів суду апеляційної інстанції констатує, що вказаний позивачем спосіб забезпечення позову є цілком не співмірним заявленим позовним вимогам, а наведені ним обставини протиправності оскаржуваного рішення не є очевидними, а тому підстави для прийняття рішення про забезпечення позову відсутні.

Підсумовуючи викладене, за результатами розгляду апеляційної скарги колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що суд першої інстанції прийняв правильне рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27.09.2001, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .

Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09.12.1994, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи

Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Інші доводи учасників справи висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні фактичних обставин та норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини.

Повноваження суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення встановлені статтею 315 КАС.

Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За змістом частини першої статті 316 КАС суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 34, 243, 311, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Сварог Ессет Менеджмент" залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.12.2021 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя-доповідач Є.О. Сорочко

Суддя І.В. Федотов

Суддя А.Ю. Коротких