Постанова

від 21.09.2022 по справі 380/658/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/658/20 пров. № А/857/11118/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії :

головуючого судді: Гуляка В.В.

суддів: Ільчишин Н.В., Святецького В.В.

за участі секретаря судового засідання: Приступи Р.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області,

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року (суддя Сакалош В.М., час ухвалення не зазначений, місце ухвалення м.Львів, дата складання повного тексту не зазначена),

в адміністративній справі №380/658/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія»</a>,

про застосування адміністративного арешту,

встановив:

У січні 2020 року позивач ГУ ДПС у Львівській звернувся в суд із адміністративним позовом до відповідача ТОВ «Фрутарія», в якому просив застосувати арешт коштів відповідача, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02.04.2020 провадження у справі №380/658/20 за цим позовом зупинено, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №380/968/20 за позовом ГУ ДПС у Львівській області до ТОВ «Фрутарія» про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків.

Ухвалою суду першої інстанції від 16.11.2021 провадження у справі №380/658/20 поновлено.

Ухвалою цього ж суду від 16.11.2021 замінено позивача Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ 43143039) на належного відповідача Головне управління ДПС у Львівській області (ЄДРПОУ ВП 43968090).

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 15.04.2022 у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

З цим рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає апелянт, що при винесенні судом рішення неповно та неправильно встановлено обставини справи, порушено норми матеріального права та процесуального права, що призвело до винесення незаконного судового рішення, а тому рішення суду підлягає скасуванню з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

В обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відповідачем було неправомірно відмовлено у допуску посадових осіб позивача до проведення документальної планової виїзної перевірки, а тому наявні підстави, визначені підпунктом 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України для застосування адміністративного арешту коштів, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій. Однак, при винесенні рішення судом не досліджено належним чином дотримання контролюючим органом порядку проведення перевірки, що є обов`язковим для оцінки адміністративного арешту обґрунтованим чи не обґрунтованим. Отже, метою правильного вирішення даного спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до ТОВ «Фрутарія» адміністративного арешту майна суду необхідно було встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки відповідача, дотримання позивачем процедури її призначення та проведення, та відповідно зробити висновок про наявність чи відсутність у Товариства підстав відмовити посадовим особам контролюючого органу у допуску до перевірки, що судом попередньої інстанцій зроблено не було. Вказує апелянт, що суд зобов`язаний перевіряти обставини, що мають значення для справи чи для вирішення певного процесуального питання, кожний важливий і доречний аргумент особи, яка бере участь у справі повинен бути проаналізований і оцінений судом.

За результатами апеляційного розгляду апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції від 15.04.2022 та ухвалити нове судове рішення, яким підтвердити обґрунтованість адміністративного арешту майна ТОВ «Фрутарія».

Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з урахуванням наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Фрутарія» знаходиться на обліку як платник податків в Головному управлінні ДПС у Львівській області. Підприємство внесено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій і присвоєно код ЄДРПОУ 40629602.

Відповідно до п.77.4 ст.77 ПК України на адресу ТОВ «Фрутарія» надіслано повідомлення про проведення планової перевірки від 03.01.2020 №1 та наказ від 03.01.2019 №24 (а.с. 17-20).

На підставі п.п.20.1.4 п.20.1 ст.20, п.п.75.1.2 п. 75.1 ст.75 ст.77, п.82.1 ст.82 ПК України та наказу Головного управління ДПС у Львівській області від 03.01.2020 №24 щодо проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Фрутарія» (ЄДРПО 40629602) з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби, за період з 01.01.2017 по 31.03.2019 року, виписано направлення на перевірку від 20.01.2020 №562, від 20.01.2020 №563, від 20.01.2020 №564, від 20.01.2020 №565 (а.с. 21-24).

При виході на адресу платника, з метою ознайомлення з направленням на перевірку посадові особи ТзОВ «Фрутарія» та його законні представники були відсутні за адресою, про що складено акт від 20.01.2020 №93/05.03/40629602 (а.с. 25-26).

При виході на адресу платника, з метою ознайомлення з направленнями на перевірку від 21.01.2020 року №562, №563, №564, №565, директором ТОВ «Фрутарія» відмовлено у допуску до проведення перевірки, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки від 21.01.2020 №98/05.03/40629602 (а.с. 27-29).

Також встановлено, що 22.01.2020 в.о. начальника ГУ ДПС у Львівській області прийнято рішення №2663/10/05.3-16 про застосування адміністративного арешту майна платника податків. Цим рішенням, у зв`язку з недопуском до проведення виїзної позапланової документальної перевірки, застосовано умовний адміністративний арешт майна платника податків ТОВ «Фрутарія» (а.с. 30).

У зв`язку з відмовою платника податків від допуску до проведення документальної виїзної планової перевірки контролюючий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках платника податків шляхом зупинення видаткових операцій.

Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Статтею 75.1 ПК України встановлено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку, якщо отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Згідно п.94.1 ст.94 ПК України, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов`язків, визначених законом.

Згідно з п.п.94.2 ст.94 ПК України, арешт майна може бути застосований контролюючими органами лише за наявності обставин, вичерпній перелік яких наведено у пп.94.2.1 - 94.2.7 п.94.2 ст.94 ПК України, зокрема якщо з`ясовується одна з таких обставин: - платник податків порушує правила відчуження майна, що перебуває у податковій заставі; - фізична особа, яка має податковий борг, виїжджає за кордон; - платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу; - відсутні дозволи (ліцензії) на здійснення господарської діяльності, а також у разі відсутності реєстраторів розрахункових операцій, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку, крім випадків, визначених законодавством; - відсутня реєстрація особи як платника податків у контролюючому органі, якщо така реєстрація є обов`язковою відповідно до цього Кодексу, або коли платник податків, що отримав податкове повідомлення або має податковий борг, вчиняє дії з переведення майна за межі України, його приховування або передачі іншим особам; - платник податків відмовляється від проведення перевірки стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі; - платник податків не допускає податкового керуючого до складення акта опису майна, яке передається в податкову заставу; - платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог цього Кодексу інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки).

Відповідно до п.94.3 ст.94 ПК України, арешт майна полягає у забороні платнику податків вчиняти щодо свого майна, яке підлягає арешту, дії, зазначені у пункті 94.5 цієї статті.

Арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків (п.94.4 ст.94 ПК України).

Пунктом 94.5 ст.94 ПК України передбачено, що арешт майна може бути повним або умовним. Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов`язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.

Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов`язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення (абз.2 п.94.5 ст.94 ПК України).

Відповідно до п.94.6 ст.94 ПК України, керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду. Звільнення коштів з-під арешту банк або інша фінансова установа здійснює за рішенням суду.

Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом (п.94.10 ст.94 ПК України).

Отже, контролюючий орган може звернутися з вимогою про застосування адміністративного арешту майна, зокрема, у зв`язку з відмовою платника податків від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.

Як уже зазначалось, документальна позапланова виїзна перевірка відповідача призначена наказом Головного управління ДПС у Львівській області №24 від 03.01.2020 "Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТзОВ «Фрутарія».

Судом першої інстанції вірно встановлено та враховано, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14.07.2020 в адміністративній справі №380/968/20, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.112020, у задоволенні адміністративного позову Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія»</a> про підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна платника податків, відмовлено повністю.

Рішенням суду від 05.03.2020 у справі №380/672/20 за позовом ТОВ «Фрутарія» до Головного управління ДПС у Львівській області про визнання протиправним і скасування наказу від 03.01.2020 № 24 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Фрутарія», залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2020, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДПС у Львівській області від 03.01.2020 №24 «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія»</a>.

Згідно ч.1 ст.370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Крім цього, частиною 4 статті 78 КАС України встановлено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскільки накази ГУ ДПС у Львівській області, на підставі яких проводилася перевірка до якої відповідач не допустив, визнані судом протиправними та скасовані, а тому у контролюючого органу були відсутні законні підстави для проведення такої перевірки.

Отже, являються безпідставними доводи позивача щодо необхідності застосування адміністративного арешту у вигляді арешту коштів на рахунках відповідача шляхом зупинення видаткових операцій.

Згідно статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову ГУ ДПС у Львівській області про застосування адміністративного арешту коштів відповідача, що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах шляхом зупинення видаткових операцій.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням наведених вище норм законодавства та фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що судом першої інстанції при розгляді адміністративної справи всебічно і об`єктивно встановлено обставини справи, оскаржене рішення суду винесене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому немає підстав для його скасування.

Суд апеляційної інстанції також зазначає, що відповідно до п.2 ч.5 ст.328 КАС України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження).

Проаналізувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, склад учасників справи, та враховуючи, що дану адміністративну справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження, суд апеляційної інстанції зазначає, що дана адміністративна справа є справою незначної складності, а тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України.

Керуючись ст.ст. 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 15 квітня 2022 року в адміністративній справі №380/658/20 за позовом Головного управління ДПС у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрутарія»</a> про застосування адміністративного арешту залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. В. Гуляк судді Н. В. Ільчишин В. В. Святецький Повний текст постанови суду складено 03.10.2022 року