Ухвала

від 28.09.2022 по справі 202/2830/22

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/2830/22

Провадження № 1-кс/202/4239/2022

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

УХВАЛА

28 вересня 2022 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваної ОСОБА_5 ,

розглянувши клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Нікополь, Дніпропетровської області, громадянки України, українки, яка має вищу освіту, неодруженої, маючої на утриманні неповнолітню дитину, яка на час вчинення кримінального правопорушення обіймала посаду в.о. начальника міськрайонного управління-начальника відділу у Нікопольському районі ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області, державний кадастровий реєстратор, державний службовець, зареєстрована та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,

підозрюваної увчиненні кримінальнихправопорушень,передбачених ч.2ст.364,ч.1ст.366,ч.3ст.362 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000612від 03.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364,ч.1ст.366,ч.3ст.362 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється Дніпропетровською обласною прокуратурою.

27 вересня 2022 року на адресу Індустріального районного суду м. Дніпропетровська надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Дніпропетровської обласної прокуратури ОСОБА_3 , про застосування запобіжного заходу у вигляді застави відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.364,ч.1ст.366,ч.3ст.362 КК України.

Згідно з матеріалами клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що в.о. начальника міськрайонного управління - начальник відділу у Нікопольському районі ГУ Держгеокадастру ОСОБА_5 , з метою отримання винагороди, діючи на користь підприємства АТ «Інтерпайп Дніпровтормет» (код ЄДРПОУ 00191454, м. Дніпро, вул. Липова, буд. 1, керівник- ОСОБА_7 ) внесла зміни до Державного земельного кадастру, що призвело до зменшення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та в свою чергу спричинило нанесення збитків бюджету Нікопольської міської ради

У власностіНікопольської міськоїради Дніпропетровськоїобласті знаходятьсяземельні ділянкиз кадастровиминомерами 1211600000:03:047:0016,площею 3,0551га,проект землеустрою,щодо відведенняземельної ділянкирозроблений Нікопольськимміжрайонним виробничимвідділом Дніпропетровськоїрегіональної філіїЦентру державногоземельного кадаструвід 26.08.2003року та1211600000:03:031:0004,площею 1,1784га,проект землеустроющодо відведенняземельної ділянкирозроблений Нікопольськимміжрайонним виробничимвідділом Дніпропетровськоїрегіональної філіїЦентру державногоземельного кадаструвід 25.03.2005року,які відносилисьдо категорії «Земліпромисловості,транспорту,зв`язку,енергетики,оборони таіншого призначення»,вид використання «Дляметалургії таоброблення металу»,цільове призначення код1.10.2.«Для металургіїта обробленняметалу» табули переданів користуванняАТ «ІнтерпайпДніпровтормет» 17.09.2003 року та, відповідно, 06.10.2005 року, строком на 10 років.

Згідно Державного реєстру земель, рішень щодо поновлення договору оренди та на відновлення меж земельних ділянок, надання дозволу на розробку проектів землеустрою Нікопольською міською радою не приймалось.

Однак, 21.03.2018 року до міськрайонного управління ГУ Держгеокадастру надійшли заяви від АТ «Інтерпайп Дніпровтормет» про виправлення помилок, допущених у відомостях про категорію, цільове призначення, склад угідь, вид використання та власників земельних ділянок з кадастровими номерами 1211600000:03:047:0016 та 1211600000:03:031:0004, що виникли внаслідок помилок у документації із землеустрою.

За результатами розгляду заяв, в.о. начальника міськрайонного управління начальником відділу к Нікопольському районі ГУ Держгеокадастру було змінено цільове призначення вказаних земельних ділянок на код 11.02. «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості». 04.10.2018 року вказані земельні ділянки було надано в оренду АТ «Інтерпайп Дніпровтормет» зі зниженою орендною платою, строком на 10 років.

Будучи допитаною в якості свідка, заступник начальника Нікопольського відділу податків і зборів з юридичних осіб, та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування юридичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області ОСОБА_8 надала свідчення стосовно того, що 17.04.2018 на адресу Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області надійшли два окремих листи за підписом т.в.о. голови правління ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ» ОСОБА_9 вих.373 від 06.04.2018 та вих. 395 від 13.04.2018 стосовно того що Управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області міськрайонним управлінням у Нікопольському районі та м. Нікополі підприємству надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок 1211600000:03:031:0004 та 1211600000:03:047:0016 із зазначенням КВЦПЗ від 28.03.2018 № 1729/180-18 та КВЦПЗ від 28.03.2018 № 1731/180-18 які мають застосовуватись з 01.01.2018 року а також КВЦПЗ від 10.04.2018 № 1838/180-18 та КВЦПЗ від 10.04.2018 № 1739/180-18 які мають застосовуватись з 01.01.2017 року. До зазначених листів були додані копії витягів із технічної документації про нормативну грошу оцінку земельних ділянок за підписами Головного спеціаліста відділу ОСОБА_10 за 2018 рік та за підписами в.о. начальника міськрайонного управління начальника відділу у Нікопольському районі ОСОБА_5 за 2017 рік. Зазначені листи з додатками надійшли до Нікопольської ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області через канцелярію. Виконання цих листів біло доручено головному державному ревізору інспектору ОСОБА_11 . В свою чергу ОСОБА_11 отримавши листи, зайшла до податкового блоку в розділ податкової звітності та в розділі «ПОДАНА ЗВІТНІСТЬ» побачила уточнені декларації ПАТ «ІНТЕРПАЙП ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ВТОРМЕТ», які були надіслані в електронній формі засобами електронного зв`язку з використанням кваліфікованого електронного підпису та печатки платника податків та провела камеральну перевірку, та за результатами перевірки поставила відмітку в графі «Проведена камеральна перевірка».

Внесення вказаних змін до Державного земельного кадастру, в інтересах АТ «Інтерпайп Дніпровтормет», здійснювалось в.о. начальника міськрайонного управління начальником відділу у Нікопольському районі ГУ Держгеокадастру ОСОБА_5 та призвело до зменшення коефіцієнту цільового використання а відповідно суми, зазначеної у витягах з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що в свою чергу спричинило нанесення збитків бюджету Нікопольської міської ради, за наданим розрахунком на суму 474760,44 грн.

Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 16.06.2022 №10-4-0.10-2370/2-22, порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 №489, зареєстрованим в міністерстві юстиції України 19.12.2016 за №1647/29777, водночас і Методикою нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 не передбачено формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки за минулі роки.

26.09.2022 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364,ч.3ст.362,ч.1ст.366КК України.

Слідчий в обґрунтування клопотання зазначив про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Матеріали кримінального провадження містять вагомі докази про вчинення підозрюваною ОСОБА_5 тяжкого кримінального правопорушення, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років, також, підозрювана ОСОБА_5 розуміє, що їй повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, один з яких є тяжким злочином, за який передбачено покарання до шести років позбавлення волі, а також розуміє тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у інкримінованих їй злочинах, тому може переховуватися від органів досудового розслідування або суду.

Слідчий також звертає увагу на матеріали, що характеризують особу підозрюваної та на її поведінку у ході досудового розслідування, у тому числі те, що ОСОБА_5 вчинила тяжкий злочин, що свідчить перш за все про байдуже ставлення підозрюваної до вимог Законів України та підзаконних нормативно-правових актів. Таким чином, існують ґрунтовні підстави вважати, що аналогічним чином підозрювана поставиться і до вимог кримінального законодавства, що регламентують обов`язки підозрюваного.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити, наголошував на наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Захисник у судовому засіданні вказує про те, що дане клопотання не підлягає задоволенню, наголошував на необґрунтованості підозри, просив застосувати запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання.

Підозрювана у судовому засіданні думку захисника підтримала.

Слідчий суддя, заслухавши прокурора, захисника, підозрювану дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

У провадженні СУ ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42020040000000612від 03.09.2020 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364,ч.1ст.366,ч.3ст.362 КК України.

26.09.2022 в порядку ст. ст. 276-278 КПК України ОСОБА_5 оголошено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364,ч.3ст.362,ч.1ст.366КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

При цьому, слід звернути увагу, що згідно положень чинного КПК, на стадії досудового розслідування оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті їх оцінки з точки зору достатності й допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи.

На цій стадії слідчий суддя, враховуючи правову позицію ЄСПЛ, оцінює оголошену підозру лише з точки зору її обґрунтованості.

Так, згідно позиції, що висловлена у рішеннях ЄСПЛ і яку використовують слідчі судді, зокрема «Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» № 12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року, термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити це правопорушення.

Тобто, обґрунтованою є підозра яка побудована на фактах, що підпадають під опис одного з правопорушень, визначених у законі про кримінальну відповідальність і стандарт доказування «обґрунтована підозра» вважається досягнутим, якщо фактів та інформації достатньо, аби переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення.

Щодо рівня імовірності, за якого підозра вважається обґрунтованою, то цей стандарт доказування не передбачає, що уповноважені особи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, які необхідні на наступних етапах кримінального провадження.

За наявності обґрунтованих даних, які спростовують усі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, прокурор має право змінити раніше повідомлену підозру чи, за наявності для цього підстав, прийняти рішення про закриття провадження.

В даному випадку, з`ясовані під час розгляду клопотання обставини свідчать про те, що повідомлення про підозру було здійснено за наявності фактичних даних, які давали прокурору можливість дійти висновку, що ОСОБА_5 може бути причетною до вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень, а додані до клопотання документи містять фактичні дані, які дають підстави слідчому судді на даній стадії процесу вважати, що причетність ОСОБА_5 до вчинення кримінальних правопорушень, які їй інкримінують органи досудового розслідування, є імовірною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.

Отже, у даному випадку оголошена ОСОБА_5 підозра з огляду на практику ЄСПЛ відповідає критеріям обґрунтованості.

Таким чином, слідчий суддя вважає, що прокурором наведені, відповідно до ст.ст. 177-178 КПК України, мета та підстави застосування запобіжного заходу, а також враховані обставини, які повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу.

Разом з тим, метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто, до підозрюваного має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбаченихст. 177 КПК Україниі встановлених в судовому засіданні, а також, відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність (пп. «а» п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод).

За приписами ч. 4ст. 194 КПК України, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частиною п`ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_5 , слідчий суддя враховує: особу підозрюваної; перебування на її утриманні неповнолітньої дитини; наявність офіційно зареєстрованого місця проживання; відсутність даних про притягнення до кримінальної відповідальності; мету застосування запобіжного заходу, а також положення Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише у передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Слідчий суддя вважає, що задля забезпечення виконання підозрюваною своїх процесуальних обов`язків та запобігання, встановленим у судовому засіданні ризикам, передбаченим п.п.1, 3, 5 ч.1ст.177 КПК України, є неможливим застосування до неї таких запобіжних заходів як особисте зобов`язання чи порука.

Оцінюючи потреби досудового розслідування по даному кримінальному провадженню у контексті засад верховенства права та недопущення дискримінаційного поводження з особою, беручи до уваги гарантії невідворотності кримінальної відповідальності за вчинення злочину та презумпцію невинуватості і забезпечення доведеності вини, з огляду на обставини кримінального провадження та ступінь обґрунтованості підозри, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до підозрюваної запобіжний захід у вигляді застави. При цьому, слідчий суддя враховує доводи як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1ст. 177 КПК України, зокрема: переховуватись від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, тим самим перешкоджати кримінальному провадженню; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Крім того, слід зазначити, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертоюстатті 183 цього Кодексу. (ч. 1ст.182 КПК України).

Згідно ч.5ст.182 КПК Українирозмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.

Визначаючи розмір застави слідчий суддя враховує, що її розмір покликаний, у першу чергу, забезпечити явку підозрюваної до відповідних державних органів підчас здійснення кримінального провадження та належного виконання ним своїх процесуальних обов`язків. Беручи до уваги відомості про особу підозрюваної, її майновий стан, особливості життєдіяльності, а також обставини кримінального правопорушення і ступінь тяжкості його наслідків, об`єктивним є визначення застави на рівні 200розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 520 000 гривень, оскільки застава у меншому розмірі не здатна забезпечити усунення ризику негативної поведінки підозрюваної. При цьому, слідчий суддя вважає, що розмір застави, про який просить застосувати прокурор, є надмірним для підозрюваної і недоведений, з точки зору матеріального стану підозрюваної.

Що стосується доводів сторони захисту про необґрунтованість підозри, то вони є безпідставними, оскільки на даний час повідомлення про підозру є чинним. На думку слідчого судді, стороною обвинувачення наведені факти та інформація, які свідчать про те, що ОСОБА_5 могла вчинити злочин, який їй інкримінується. Що стосується можливості впливу на свідків, на яких вказав прокурор, то такий ризик, як на думку слідчого судді, також існує. Крім того, обґрунтованим є ризик - можливість переховуватися від органу досудового розслідування, прокурора, суду, розуміючи тяжкість покарання, яке їй загрожує у разі доведення її винуватості в інкримінованих кримінальних правопорушеннях.

Щодо ризику, передбаченого п. 5 ч.1 ст. 177 КК України, в судовому засіданні даний ризик не знайшов свого підтвердження.

Крім того, слід зазначити, що підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу, слідчим суддею не встановлено. При цьому, задля досягнення дієвості запобігання ризикам негативного впливу підозрюваної на хід досудового розслідування, у разі внесення застави необхідним є покладання на неї обов`язків, передбачених ч. 5ст. 194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 194, 196, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання - задовольнити частково.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2ст.364,ч.1ст.366,ч.3ст.362 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 200 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 520 000 (п`ятсот двадцять тисяч) гривень, поклавши на підозрювану ОСОБА_5 такі обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

1) прибувати на виклик слідчого, прокурора, суду;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, або інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу; при цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень; застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

Контроль завиконанням ухвалипокласти наслідчого тапрокурора укримінальному провадженні.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1