Рішення

від 27.09.2022 по справі 193/687/22

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ 

ЄУН 193/687/22

Провадження 2/193/334/22

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

27 вересня 2022 року Софіївський районний суд Дніпропетровської області

у складі: головуючого судді Томинця О.В.,

при секретарі судового засідання Хомич Н.О.

за участі: позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача ОСОБА_2 ,

представника третьої особи Василик А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Софіївка Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу "Кам`янська ЗОШ І-ІІІ ступенів" Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: відділ освіти виконавчого комітету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі,

В С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

15.08.2022 ОСОБА_1 звернувся доСофіївського районногосуду Дніпропетровськоїобласті ізпозовом доКП "Кам`янськазагальноосвітня школаІ-ІІІступенів"(надаліКам`янська ЗОШ)про вирішеннятрудового спору,в обґрунтування якого вказав, що він тривалий час працював вчителем географії та трудового навчання у вищеназваній школі.

У відповідності до п.2 ч. 3 розд. X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», з ним, як з працюючим пенсіонером за віком та директором Кам`янської ЗОШ ОСОБА_2 укладено 01.07.2021 строковий трудовий договір (контракт) терміном на 1 рік, з 01.01.2021 по 01.07.2022.

10.06.2022 директором названої школи згідно наказу №8а-к/тм, на підставі заяви позивача, надано останньому частину щорічної основної відпустки за відпрацьований період з 18.08.2021 по 17.08.2022, строком 24 календарні дні, з 01.07.2022 по 24.07.2022, де у п. 3 цього наказу визначено, що останній день відпустки 24.07.2022 є днем звільнення цього працівника з роботи на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України.

Надалі, 15.07.2022, йому було вручений безпосередньо окремо і наказ № 17-к/тр від 01.07.2022 про його звільнення з роботи у зв`язку з закінченням строку дії трудового договору.

Крім того, з незрозумілих причин йому 01.08.2022 вручений іще один наказ про його звільнення з роботи 24 липня 2022 року та звільнено у вихідний день, що є додатковими підставим для скасування оскаржуваного наказу про його звільнення та поновлення на роботі.

Додатково повідомив, що він є інвалідом ІІІ групи загального захворювання і за характером праці йому можливо працювати вчителем, проте під час його звільнення директором школи такі обставини взяті до уваги не були.

Вказав, що протягом 2021-2022 навчального року, за ініціативи адміністрації школи, він пройшов курси з підвищення кваліфікації з географії та трудового навчання, за результатами яких, атестаційними комісіями йому присвоєно «спеціаліст вищої категорії».

З огляду на це вважає, що направивши його на відповідні курси, дирекція школи мала наміри продовжувати з ним трудові відносини. З іншого боку, подана ним заява про надання щорічної основної відпустки у 2022 році свідчить про його власне бажання продовжувати такі трудові відносини на новий навчальний 2022-2023 рік.

Вважає, що даний наказ про його звільнення з роботи прийнятий з порушенням вимог законодавства, оскільки усупереч вимог ст. 11 Закону України «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці» та ч. 2 ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» встановлює дискредитаціюза ознакамипенсійного вікута інвалідності.

У зв`язку з чим, просив визнати незаконним та скасувати наказ директора Кам`янської ЗОШ від 01.07.2022 №17-к/тр про його звільнення та поновити його на роботі на посаді вчителя географії та трудового навчання названої школи.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , посилаючись на вищевказані обставини, заявлені позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити у повному обсязі.

Присутня під час розгляду справи представник відповідача директор Кам`янської ЗОШ Хурсенко О.О. заперечувала проти задоволення позовних вимог, пояснила, що позивач ОСОБА_1 працював у Кам`янській ЗОШ на посаді вчителя географії та трудового навчання на умовах строкового трудового договору від 01.07.2020, укладеного між ним та Кам`янською ЗОШ в її особі, строком дії до 01.07.2021. Укладення контракту з позивачем, а також з іншими педагогічними працівниками цієї школи, яким виплачується пенсія за віком, відбулося у зв`язку із набранням чинностіЗакону України «Про повну загальну середню освіту». У зв`язку з закінченням строку дії цього контракту, нею, як директором школи, на підставі заяви позивача від 07 червня 2021 року, укладено 01.07.2021 новий строковий трудовий договір, строком на один рік, тобто до 01.07.2022. Наголосила, що в очолюваній нею школі відбулася реорганізація під стандарти створення тк.зв. «нової школи», в результаті якої Кам`янська ЗОШ втратила можливість навчати учнів 10-11 класів. Через це відбулося значне скорочення освітніх годин вчителів. Відтак, оскільки у Кам`янській ЗОШ вже був молодий вчитель з профілем викладати географію, то нею було прийнято рішення не продовжувати контракт з іншим вчителем географії позивачем ОСОБА_1 , який, на відміну від його молодшого колеги, отримує пенсію за віком, має дохід від пасіки та неповнолітніх дітей на утриманні не має. Підкреслила, що більшість вчителів школи, у тому числі і вона, через згадану реорганізацію, зазнали значного скорочення освітніх годин, тому вони не мають навіть повної ставки вчителя. Позивачу надано частину щорічної основної відпустки до 24 липня 2022 року та визначено, що останній день відпустки є його останнім робочим днем. Відтак, позивача на підставі окремого наказу від 01.07.2022 №17-к/тр було звільнено з посади вчителя географії та трудового навчання Кам`янської ЗОШ у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, згідно п.2ст.36 КЗпП України, який він отримав 15.07.2022. Однак, у вищеназваному наказі були допущені нею описки в зазначені ініціалів позивача та номер наказу про його відпустку, тому замість того, щоб винести окремий наказ про усунення відповідних описок, вона, через недосвідченість, винесла 01.07.2022 за тим самим № 17-к/тр новий наказ про звільнення ОСОБА_1 з роботи, де всі його анкетні дані зазначила вже вірно та вручила його звільненому працівнику 01.08.2022. Після звільнення ОСОБА_1 з ним проведено повний розрахунок, вручено трудову книжку, тому вважає, що звільнення позивача відбулося з дотриманням всіх норм законодавства України про працю. З огляду на викладене просила у задоволенні позовних вимог відмовити.

Представник третьої особи без самостійнихвимог настороні відповідача-відділу освітивиконавчого комітетуСофіївської селищноїради Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті Василик А.Ю. заперечила проти задоволення позовних вимог, пояснила, що продовжувати дію контракту з вчителемпенсіонером, за змістом положеньЗакону України «Про повну загальну середню освіту», є правом, а не обов`язком директора навчального закладу, тому мотиви відмови директора Кам`янської ЗОШ у продовженні строку дії контракту ще на рік з вчителем географії та трудового навчання ОСОБА_1 значення для прийняття такого рішення не мають. Крім того, вказала, що звільнення позивача в останній день його роботи за контрактом відповідає приписам листа Міністерства соціальної політики «Щодо визначення звільнення за строковим трудовим договором» від 05.01.2018 № 9/0/22-18/134.

Фактичні обставини встановлені судом.

Судом встановлено, що не заперечувалося сторонами, позивач ОСОБА_1 тривалий час працював у комунальному закладі "Кам`янська ЗОШ І-ІІІ ступенів" Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області на посаді вчителя географії та трудового навчання, де досягнувши пенсійного віку, продовжував працювати у цій школі.

27 квітня 2020 року, на виконання вимог пункту 2 частини 3 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту», дирекцією Кам`янської ЗОШ запропоновано вчителю ОСОБА_1 продовжити роботу на займаній посаді, але на умовах строкового трудового договору, на що останній дав свою згоду (а.с.34,35).

Відтак, починаючи з 01 липня 2020 року позивач продовжив роботу на посаді вчителя географії та трудового навчання на умовах строкового трудового договору, укладеного з Кам`яською ЗОШ І-ІІІ ступенів строком на один рік, а після його закінчення, за відповідною заявою позивача та згодою директора школи, 01 липня 2021 року було укладено новий строковий трудовий договір і теж тривалістю один рік (а.с. 7-14,36).

Згідно наказу директора Кам`янської ЗОШ від 10.06.2022 № 8а-к/тм, на підставі заяви ОСОБА_1 , останньому було надано частину щорічної основної відпустки тривалістю 24 календарні дні, з 01.07.2022 по 24.07.2022 та визначено, що останній день відпустки є днем звільнення ОСОБА_1 з займаної посади вчителя на підставі п. 2 ст. 36 КЗпП України (а.с.15, 33).

У подальшому, за окремим наказом № 24-к директора Кама`янської ЗОШ ОСОБА_2 від 01.07.2022 ОСОБА_1 звільнено з посади вчителя географії та трудового навчання Кам`янської ЗОШ у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору, п. 2ст. 36 КЗпП України.

Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Кодексу законів про працю Українипрацівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Законодавство про працю складається зКодексу законів про працю України(далі Кодексу) та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 Кодексу).

Згідност. 21 Кодексутрудовим договором є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення та організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Відповідно достатті 23 Кодексутрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Підпунктом 2 пункту 3розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» від 16.01.2020 № 463-ІХпередбачено, що набрання чинності цим Законом є підставою для припинення безстрокового трудового договору з педагогічними працівниками державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, яким виплачується пенсія за віком, згідно з пунктом 9 частини першоїстатті 36 Кодексу законів про працю України.

До 1 липня 2020 року керівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти зобов`язані припинити безстрокові трудові договори з педагогічними працівниками таких закладів освіти, яким виплачується пенсія за віком, з одночасним укладенням з ними трудових договорів строком на один рік. У разі незгоди з продовженням трудових відносин на умовах строкового трудового договору педагогічні працівники, яким виплачується пенсія за віком, звільняються згідно з пунктом 9 частини першоїстатті 36 Кодексу законів про працю України. Після закінчення строку трудового договору з такими педагогічними працівниками можуть укладатися строкові трудові договори відповідно до абзацу третього частини другоїстатті 22 цього Закону.

Відповідно до абзацу третього частини другої статті 22 Закону педагогічні працівники державних і комунальних закладів загальної середньої освіти, які досягли пенсійного віку та яким виплачується пенсія за віком, працюють на основі трудових договорів, що укладаються строком від одного до трьох років.

Відповідно до п. 1 cт. 26Закону України «Про освіту»керівник закладу освіти здійснює безпосереднє управління закладом і несе відповідальність за освітню, фінансово- господарську та іншу діяльність закладу освіти.

Згідно п. 2 ч. 1 cт. 36КЗпП Українипідставами припинення трудового договору є закінчення строку (пункти 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна з сторін не поставила вимогу про їх припинення.

У постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у справах №753/16193/16-ц від 12.09.2018, №761/27037/17-ц від 31.10.2018 та №757/26016/17-ц від 06.12.2018 зроблено висновок, що «підстави припинення трудового договору встановленостаттею 36 КЗпП. Відповідно до пункту 2 частини першоїстатті 36 КЗпП Українипідставою припинення трудового договору є закінчення строку (пункт 2 і 3 статті 23), крім випадків, коли трудові відносини фактично тривають і жодна із сторін не поставила вимогу про їх припинення. На цій підставі може бути припинений тільки строковий трудовий договір, укладений як строковий відповідно до закону. Якщо ж строковий трудовий договір укладено всупереч правиламстатті 23 КЗпП України, то умова про строк є незаконною. Трудовий договір у такому разі вважається укладеним на невизначений строк, і він не може бути припинений у зв`язку із закінченням строку. Припинення трудового договору після закінчення строку не вимагає заяви або якогось волевиявлення працівника. Свою волю на укладення строкового трудового договору він уже виявив, коли писав заяву про прийняття на роботу за строковим трудовим договору. У цей же час він виразив і волю на припинення такого трудового договору після закінчення строку, на який він був укладений. Власник також не зобов`язаний попереджати або в інший спосіб інформувати працівника про майбутнє звільнення за пунктом 2 частиною першоюстатті 36 КЗпП».

Таким чином, про укладення строкового трудового договору і його дію, а також припинення трудових відносин у зв`язку із закінченням дії (п. 2ст. 36 КЗпП України) позивач був обізнаний завчасно, подаючи згоду на строковість трудового договору шляхом написання відповідних заяв.

З урахуванням того, що строк дії трудового договору між сторонами сплив та роботодавець поставив вимогу його припинення, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 правомірно було звільнено із займаної посади. При цьому, законодавство не пов`язує припинення строковою трудового договору з доведенням роботодавцем неможливості продовження трудових відносин.

Відтак, оскаржуваний наказ № 17-к/тр від 01.07.2022 директора Кам`янської ЗОШ виданий у відповідності із чинним законодавством про працю і ОСОБА_1 обгрунтовано звільнено із займаної посади із закінченням строкового договору.

Надання дирекцією школи після закінчення строку дії контракту частини щорічної основної відпустки позивачеві не свідчить про продовження строку дії контракту, як вважає позивач, а свідчить лише про дотримання директором Кам`янської ЗОШ гарантії такого працівника, передбачених щонайменше умовами п. 4.4.-4.10. укладеного контракту.

Так само не свідчить направлення адміністрацією Кам`янської ЗОШ позивача на курси з підвищення кваліфікації про стійкі наміри продовжувати з ним надалі трудові відносини, оскільки щорічно підвищувати свою кваліфікацію, в силу вимог п. 2.4.14. контракту, є обов`язком позивача.

Доводи позивача про те, що відповідачем були винесені два окремі накази про його звільнення не заслуговують на увагу.

Так, як встановлено під час розгляду справи, директор Кам`янської ЗОШ насправді 01.07.2022 винесла лише один наказ за № 17-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 ». Під час огляду у судовому засіданні наданих позивачем двох копій наказів про його звільнення, один з яких він отримав 15.07.2022, а інший 01.08.2022, з`ясовано, що вони загалом ідентичні, за винятком ініціалів ОСОБА_3 та посилання на номер наказу про його відпустку. Посадова особа, яка виносила цей наказ, мала б винести інший наказ, за яким можливо було б виправити у наказі № 17-к/тр допущені описки, проте вона фактично «перевидала» наказ № 17-к/тр «Про звільнення ОСОБА_1 », де цих вже описок не було. На переконання суду таке порушення процедури внесення змін до наказу чи виправлення помилок, не виливає на законність звільнення позивача, а тому не може бути підставою для скасування такого наказу.

Разом з тим, суд вважає, що відповідач невірно визначила у своєму наказі № 17-к/тр від 01.07.2022 день звільнення ОСОБА_1 у останній день його щорічної відпустки, який припав на вихідний день, 24 липня 2022 року - неділя, тоді як перший після щорічної відпустки його робочий день був наступний день - 25 липня 2022 року (понеділок).

Вказана позиція щодо помилковості звільнення працівника у вихідний день узгоджується з позицією, викладеної Касаційним цивільним судом у складі Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 464/5445/18.

Посилання представника третьої особи на лист Міністерства соціальної політики «Щодо визначення звільнення за строковим трудовим договором» від 05.01.2018 № 9/0/22-18/134, яким роботодавцю дозволено звільняти працівника в останній день, визначений контрактом, не заслуговують на увагу, оскільки, по-перше даний лист не є нормативно-правовим актом у якому, власне, є відповідне застереження, і по-друге позивача звільнено не в останній день строку дії контракту, а в останній день його щорічної відпустки, яка завершилася вже поза мажами строку дії контракту, що не є тотожними поняттями.

Враховуючи наведене, суд, дослідивши докази по справі в їх сукупності, встановивши законність звільнення ОСОБА_1 відповідно до пункту 2 статті 36КЗпП України, дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, зокрема слід змінити лише дату звільнення ОСОБА_1 з 24 липня 2022 року на 25 липня 2022 року.

Вирішення питання про розподіл судових витрат.

Оскільки у задоволенні основних позовних вимог позивача відмовлено, то в силу вимог ч. 7 ст. 141 ЦПК України, судовий збір слід віднести на рахунок держави. Незважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з огляду на те, що відповідачем лише невірно визначена дата звільнення позивача, суд вважає надмірним покладати на відповідача стягнення судового збору за задоволення вимог у цій частині.

Керуючись ст. 259, 263-265,268, 354,355 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Комунального закладу "Кам`янська ЗОШ І-ІІІ ступенів" Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача: відділ освіти виконавчого комітету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, про визнання незаконним і скасування наказу про звільнення та поновлення на роботі, - задовольнити частково.

Змінити дату звільнення ОСОБА_1 з посади вчителя географії Комунального закладу "Кам`янська ЗОШ І-ІІІступенів"Софіївської селищноїради Софіївськогорайону Дніпропетровськоїобласті з 24 липня 2022 року на 25 липня 2022 року.

У задоволенні решти частини вимог - відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі оскарження після розгляду справи апеляційним судом, якщо воно не буде скасоване.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення, апеляційна скарга подається у той же строк з дня виготовлення повного тексту рішення.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідент. номер: НОМЕР_1 , зареєстроване місце постійного проживання: АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Комунальний заклад"Кам`янськаЗОШ І-ІІІступенів"Софіївської селищноїради Криворізькогорайону Дніпропетровськоїобласті, ЄДРПОУ26239230,місце розташування:вул.Клубна,7, с. Кам`янка, Криворізького (Софіївського) району, Дніпропетровської області, 53160;

Третя особа: відділ освіти виконавчого комітету Софіївської селищної ради Криворізького району Дніпропетровської області, ЄДРПОУ 41529135, місце розташування: вул. бульвар Шевченка, 1, смт. Софіївка, Криворізький район Дніпропетровська область.

Повний текст рішення суду складено 04.10.2022.

Суддя О.В. Томинець