Рішення

від 04.10.2022 по справі 753/18892/21

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/18892/21

провадження № 2/753/756/22

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2022 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КОЛЕСНИКА О.М.

при секретарі ЄРОШ Т.М.

за участю сторін не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Дарницького районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач зареєстрований в належній позивачу на праві власності квартирі АДРЕСА_1 . ОСОБА_2 не проживає в спірній квартирі більше двох років, сплату за комунальні послуги не сплачує. В своїх позовних вимогах позивач просила суд визнати відповідача таким, що втратив право користування житловим приміщенням.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін для розгляду справи по суті в судовому засіданні.

Згідно з частиною 1 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи.

В судове засідання позивач не з`явилася, однак надіслала до суду заяву про розгляд справи у її відсутність та не заперечувала проти заочного розгляду справи. Просила суд позовні вимоги задовольнити повністю.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, відповідно до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надіслав. Про причину неявки суд не повідомив, відзиву та інших заяв з процесуальних питань від нього до суду не надходило.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутність сторін за наявними матеріалами справи та ухвалити заочне рішення відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України оскільки позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи.

Суд, у порядку спрощеного позовного провадження, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності від 21.05.2010 року, копія якого наявна в матеріалах справи. Крім того, між сторонами було укладено шлюбний договір від 06.07.2020 року відповідно до умов якого спірна квартира є особистою приватною власністю позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. А ч. 1 ст. 317 цього Кодексу встановлено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Частиною 1 ст. 321 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. А відповідно до ст. 391 цього Кодексу власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до витягу наданого Реєстром територіальної громади м. Києва від 22 вересня 2021 року, ОСОБА_2 , зареєстрований в АДРЕСА_2 .

Крім того, судом встановлено, що відповідач з більше з вересня 2019 року у спірній квартирі не проживає, сплату за утримання будинку та комунальні послуги не здійснює. Вказане підтверджується рішенням Дарницького районного суду м. Києва від 03.12.2020 року про розірвання шлюбу між сторонами, довідкою №65 виданою ТОВ «Ковальська-Житлосервіс» від 08.09.2021 року та актом від 03.09.2021 року про не проживання ОСОБА_2 в спірній квартирі.

Відповідно до ч. 2 ст. 405 ЦК України, особа втрачає право на користування житлом у разі його відсутності без поважних причин понад рік, якщо інше не встановлено договором або законом.

Оскільки відповідач більше року у спірній квартирі не проживає, сплату за комунальні послуги будучи зареєстрованим у цій квартирі не здійснює, що також порушує права та законні інтереси позивача, як власника майна, на свій розсуд володіти, користуватись і розпоряджатись цим майном, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.

Судові витрати відповідно до ст. 141 ЦПК України покладаються на відповідача.

Разом з тим, в задоволенні вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн., слід відмовити, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать і витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.

Так, матеріали справи не містять доказів звернення за правничою допомою, детального опису робіт, що були виконані представником, докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та доказів оплати даних послуг. За таких обставин, суд не вбачає підстав для стягнення витрат на професійну (правничу) допомогу, а відтак відмовляє позивачу у стягненні судових витрат.

На підставі викладеного та керуючись стст. 316, 317, 319, 391, 405 ЦК України, стст. 141, 274-279, 280-282, 263-265, 352, 354-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання таким, що втратив право користування житловим приміщенням - задовольнити.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) таким, що втратив право користування квартирою АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 908 грн.

В задоволені вимог про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 5 000 грн. - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Дарницьким районним судом м. Києва за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити рішення до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

СУДДЯ: КОЛЕСНИК О.М.