Рішення

від 05.10.2022 по справі 395/70/22

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/70/22 Провадження № 2/395/84/2022

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2022 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Таран С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаНовомиргородська міськарада Кіровоградськоїобласті про скасування реєстраційного запису та визнання права власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

До Новомиргородського районного суду Кіровоградської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,третя особаНовомиргородська міськарада Кіровоградськоїобласті про скасування реєстраційного запису та визнання права власності на земельну ділянку.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 3,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 13 липня 2000 року серія КР 006066.

При зверненні до управління Держгеокадастру з заявою про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з таких підстав: невідповідності електронного документу встановленим вимогам, а саме: ХSD Схема. Наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 3523881300:02:000:0029.Площа співпадає на 100% (Повне співпадіння).

З відповіді управління Держгеокадастру стало відомо, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 згідно державного акту на право приватної власності на землю від 13 липня 2000 року серія КР 006066 була неправомірно передана відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту серії КР № 073317.

Вважає,що данідії єнезаконними тапросить суд:скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1799399 від 19.04.2013 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Поліщук Тетяною Петрівною та запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,6063 га з кадастровим номером 3523881300:02:000:0029, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області; визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,6398 га з кадастровим номером 3523881300:02:000:0029, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області та стягнути з відповідача на користь позивача усі судові витрати.

Представник позивача повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, проте направив до суду заяву в якій просив суд проводити судове засідання без участі позивача та його представника за наявними у справі доказами, позов підтримує в повному обсязі.

Відповідач, ОСОБА_2 , повідомлений у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відповідними оголошеннями, розміщеними на офіційному сайті суду від 11.08.2022 року, 31.08.2022 року, 15.09.2022 року та повідомленнями про вручення поштового відправлення від 18.04.2022 року, від 12.09.2022 року в судове засідання не з`явився, будь-які заяви або клопотання до суду не надав.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору повідомлена у встановленому законом порядку про час та місце розгляду справи належним чином, що підтверджується відповідним повідомленням про вручення поштового відправлення від 15.08.2022 року, та відповідними оголошеннями, розміщеними на офіційному сайті суду від 11.08.2022 року, 31.08.2022 року, проте направив до суду заяву в якій просив суд проводити судове засідання без участі представника третьої особи за наявними у справі доказами та прийняти рішення на розсуд суду.

Отже, за вищевказаних обставин у відповідності до ст. 130 ЦПК України відповідач та третя особа, про час та місце розгляду у справі повідомлені належним чином.

У відповідностідо ч.1ст.280ЦПК України:суд можеухвалити заочнерішення напідставі наявниху справідоказів заодночасного існуваннятаких умов: відповідачналежним чиномповідомлений продату,час імісце судовогозасідання; відповідачне з`явивсяв судовезасідання безповажних причинабо безповідомлення причин; відповідачне подаввідзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, суд вважає за можливе слухати справу за відсутності сторін та зі згоди представника позивача, ухвалити рішення при заочному розгляді справи у відповідності до вимог ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2ст. 247 ЦПК Україниу разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цьогоКодексурозгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Безпосередньо дослідивши докази в справі: ознайомившись з письмовими доказами та іншими матеріалами справи, суд вважає за необхідне позовну заяву задовольнити із таких міркувань.

Стаття 41Конституції України гарантує кожному право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 16ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Положеннямист. 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

Згідност. 321 ЦК Україниправо власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідност. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно достатті 392 Цивільного кодексу Українивласник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.

Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно згідно з ч. 1 ст. 2 Закону це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав нанерухоме майно та їх обтяжень»державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення таких відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Державний реєстр прав на нерухоме майно містить записи про зареєстровані речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершенного будівництва, їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав, відомості та електронні копії документів, поданих у паперовій формі, або документи в електронній формі, на підставі яких проведено реєстраційні дії, а також документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав на нерухоме майно у процесі проведення таких реєстраційних (ч. 1ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

В постановіВС від11.02.2020у справі№ 915/572/17зроблено правовийвисновок проте,що державнійреєстрації підлягаєзаявлене право,державна реєстраціяякого здійснюєтьсясуб`єктомдержавної реєстраціїправ неза власноюініціативою,а напідставах,установлених законом,зокрема зазаявою продержавну реєстраціюправ,поданою особою,за якоюздійснюється реєстраціяправа. Тобто відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають саме між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. При цьому навіть якщо буде встановлено, що суб`єкт державної реєстрації прав дотримався законодавства при внесенні запису про проведену державну реєстрацію права за іншою особою, це не є перешкодою для задоволення позову щодо скасування цього запису, якщо наявність такого запису порушує права чи охоронювані законом інтереси позивача.

Згідно ч. 1ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.

У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У постанові Верховного Суду від 15.08.2019 у справі № 905/2122/18 наведено такі правові висновки: «Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь у такому спорі реєстратора як співвідповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні своїх прав) не змінює приватно правового характеру спору».

Крім того, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (постанови від 4 вересня 2018 року у справі № 823/2042/16, від 28 листопада 2018 року у справі № 823/1508/16, від 16 січня 2019 року у справі № 823/692/17 та інші). У вказаних судових рішеннях Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що спір про скасування рішення та/або запису про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно за іншою особою є цивільно-правовим та залежно від суб`єктного складу має бути вирішений за правилами цивільного або господарського судочинства.

Під захистом цивільних прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права. Обраний спосіб захисту має безпосередньо втілювати мету, якої прагне досягти суб`єкт захисту, тобто мати наслідком повне припинення порушення його прав та охоронюваних законом інтересів.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі N 925/1265/16).

У постанові КГС ВС від 23.06.2020 року у справі № 922/2589/19 вказано, що з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення судових рішень 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; 3) про скасування державної реєстрації прав обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Відповідно до вимогстатей 76-79 ЦПК Українидоказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких в учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

В процесі розгляду даної цивільної справи безспірно з`ясовано, що ОСОБА_1 є власницею земельної ділянки, площею 3,64 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області на підставі Державного акту на право приватної власності на землю, виданого 13 липня 2000 року серія КР 006066. (а.с. 6)

При зверненні до Управління Держгеокадастру з заявою про державну реєстрацію вказаної земельної ділянки, було прийнято рішення про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру з таких підстав: невідповідності електронного документу встановленим вимогам, а саме: ХSD Схема. Наявні зауваження щодо валідності електронного документу. Перетин ділянок з ділянкою 3523881300:02:000:0029. Площа співпадає на 100% (Повне співпадіння). (а.с. 21)

З відповіді управління Держгеокадастру стало відомо, що земельна ділянка № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 згідно державного акту на праві приватної власності на землю від 13 липня 2000 року серія КР 006066 була неправомірно передана відповідачу ОСОБА_2 на підставі державного акту серії КР № 073317.

ОСОБА_2 отримав земельну ділянку, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2005 року, реєстр. № 932 ВСІ 058221 після смерті ОСОБА_3 . (а.с. 9)

При цьому, ОСОБА_3 була передана у власність земельна ділянка на підставі Державного акту на право приватної власності на землю IV-КР № 004818 (кадастровий № 3523881300:03:00:29) на підставі рішення сесії Дібрівської сільської ради народних депутатів від 15.09.2000 року № 71, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю IV-КР № 004818. (а.с. 7-8)

Вказана земельна ділянка, яка була передана у власність ОСОБА_3 на підставі рішення сесії Дібрівської сільської ради народних депутатів від 15.09.2000 року № 71 посвідчувалася Державним актом на право приватної власності на землю IV-КР № 004818, мала площу 3,61 га та мала дещо іншу конфігурацію, та № 1028.

При цьому, під час успадкування та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.05.2005 року, і як наслідок спірного державного акту серія КР № 073317 на ім`я ОСОБА_2 право власності за відповідачем зареєстровано саме на земельну ділянку позивача, а саме на земельну ділянку з кадастровим № 3523881300:02:000:0029, площею 3,6398 га.

Таким чином, право на земельну ділянку позивача порушено через зайняття ОСОБА_2 земельної ділянки на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2005 року та отримання державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР № 073317,та внесення даних до Державного земельного кадастру (зем.ділянка кадастровий номер 3523881300:02:000:0029), яка згідно даних повністю співпадає із земельною ділянкою, яка належить позивачу.

Хоча, містить невідповідності у площі правовстановлюючих документів і даних, які внесені до реєстру речових прав і Державного земельного кадастру.

Відповідно до частини першої статті 23 Земельного Кодексу, у редакції від 06 червня 1999 року, право власності на земельну ділянку або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються та реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Аналіз наведеного положення Земельного кодексу підтверджує, що станом на 2000 рік виникнення права пов`язано із видачею державного акта, який таке право підтверджує, а не з прийняттям розпорядження компетентного органу про передачу у власність чи користування земельної ділянки.

Таким чином, ОСОБА_1 першою отримала державний акт на право приватної власності на землю ніж ОСОБА_3 .

У відповідності до копії державного акту на право приватної власності на землю серії КР №006066 виданий 13 липня 2000 року на ім`я ОСОБА_1 свідчить про її право власності на земельну ділянку за № НОМЕР_1 , площею 3,64 га, розташованою на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

У відповідності до копії державного акту на право приватної власності на землю серії IV-КР № 004818 виданий 16 жовтня 2000 року на ім`я ОСОБА_3 свідчить про його право власності на земельну ділянку за №1028, площею 3,61 га, розташовану на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

У відповідності до копії державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР № 073317 виданий 13 лютого 2006 року на ім`я ОСОБА_2 на підставі Свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.07.2005 року, реєстраційний №932, ВСІ 058221, свідчить про його право власності на земельну ділянку площею 3,61 га, яка розташована на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

З копії Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-3510325932019 від 03.12.2019 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523881300:02:000:0029, площею 3,6398, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .

З копії Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №283803295 від 09.11.2021 року вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 3523881300:02:000:0029, площею 3,6063, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області перебуває у приватній власності ОСОБА_2 .

Таким чином, при здійсненні реєстраційної дії державний реєстратор здійснив помилков у реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку з площею 3,6398 га, розташовану на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області під кадастровим номером 3523881300:02:000:0029.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до вимогст. 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.

Відповідно до ст. 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Беручи доуваги,що рішення продержавну реєстраціюправ таїх обтяжень(звідкриттям розділу),індексний номер:1799399від 19.04.2013року,прийняте державнимреєстратором Реєстраційноїслужби Новомиргородськогорайонного управлінняюстиції Кіровоградськоїобласті ПоліщукТетяною Петрівноюта записпро державнуреєстрацію прававласності ОСОБА_2 на земельнуділянку площею3,6063га зкадастровим номером3523881300:02:000:0029здійсненов порушення вимог Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», тому суд прийшов до беззаперечного висновку про необхідність задоволення позовної заяви.

Відповідач не надав до суду відзив, будь-які заяви чи клопотання по суті справи, тому суд обмежений лише тими доказами, які є наявні у матеріалах справи.

Виходячи з цих обставин, одного з основних принципів цивільного судочинства - принципу змагальності, не спростованої відповідачем доводів позивача, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.

Відповідно до ч.1ст. 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.141, 258-259, 263-265, 273, 280, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Новомиргородська міська рада Кіровоградської області про скасування реєстраційного запису та визнання права власності на земельну ділянку задовольнити.

Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 1799399 від 19.04.2013 року, прийняте державним реєстратором Реєстраційної служби Новомиргородського районного управління юстиції Кіровоградської області Поліщук Тетяною Петрівною та запис про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,6063 га з кадастровим номером 3523881300:02:000:0029, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку площею 3,6398 га з кадастровим номером 3523881300:02:000:0029, що знаходиться на території Дібрівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області.

Стягнутиз ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2032 (дві тисячі тридцять дві) гривні 60 копійок.

Заочне рішенняможе бутипереглянуте судом,що йогоухвалив,за письмовоюзаявою відповідача.Заяву проперегляд заочногорішення можебути поданопротягом тридцятиднів здня проголошеннярішення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене відповідачем у загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішенняможе бутиоскаржене вапеляційному порядкубезпосередньо досуду апеляційноїінстанції шляхомподачі апеляційноїскарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили якщо протягом вказаного строку не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 06 жовтня 2022 року.