Постанова

від 28.09.2022 по справі 914/2411/21

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2022 р. Справа №914/2411/21

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючого суддіКравчук Н.М.

суддів Скрипчук О.С.

Плотніцький Б.Д.

секретар судового засідання Гавриляк І.В.

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства Леванда б/н від 01.06.2022 (вх. № ЗАГС 01-05/1213/22 від 06.06.2022)

на рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 (суддя

Яворський Б.І., повний текст складено 12.05.2022)

у справі № 914/2411/21

за позовом: Львівської міської ради, м. Львів,

до відповідача: Приватного підприємства Леванда (надалі ПП Леванда), м. Львів

про стягнення 721 703,50 грн. безпідставно збережених коштів

за участю учасників справи:

від позивача: Наумець А.Г. - представник

від відповідача: не з`явилися

ВСТАНОВИВ:

09.08.2021 року Львівська міська рада звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Приватного підприємства Леванда про стягнення 721 703,50 грн. безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 07.05.2020 Відділом самоврядного контролю за використання та охороною земель у м. Львові Департаменту містобудування Львівської міської ради проведено обстеження земельних ділянок по вул. Повітряній, 1 у м. Львові. В ході обстеження встановлено, що земельні ділянки площею 0,3618 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0018 та площею 0,2489 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0019 по вул. Повітряній, 1 у м. Львові повністю зайняті будівлями та спорудами ПП «Леванда» та фактично використовуються Підприємством за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок. За результатами зазначеного обстеження складено акт № 16 від 07.05.2020 та вимогу № 16 від 25.05.2020. Відтак, ПП «Леванда», як фактичний користувач земельних ділянок, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельних ділянок на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.

Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 року у справі №914/2411/21 (суддя Б.І. Яворський) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Приватного підприємства «Леванда» на користь Львівської міської ради 721 703,50 грн. безпідставно збережених коштів та 10 825,55 грн. сплаченого судового збору (а.с. 152-157).

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що ПП «Леванда» без оформлення права користування чи права власності фактично використовує земельні ділянки площею 0,3618 га (кадастровий номер 4610136300:06:019:0018) та площею 0,2489 га (кадастровий номер 4610136300:06:019:0019) у м. Львові по вул. Повітряній, 1. Не сплачуючи орендну плату за користування земельними ділянками за відсутності укладеного договору, відповідач фактично збільшив свої доходи, а позивач втратив належне йому майно (кошти від орендної плати). Суд зазначив, що розрахунок безпідставно збережених коштів за період використання земельних ділянок без правовстановлюючих документів з 28.09.2019 по 01.08.2021 правомірно проведено на підставі витягів про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок. При цьому зауважив, що нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у м.Львові протягом періоду, за який проводиться нарахування (2019-2021) не змінювалася, середня (базова) вартість 1 кв.м земель міста визначена ухвалою ЛМР №631 від 30.06.2016 423,10 грн., а ставка орендної плати ухвалою ЛМР №1995 від 25.05.2017 6%.

ПП «Леванда» , не погоджуючись з вказаним рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 року у справі №914/2411/ та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі. Скаржник вважає оскаржуване рішення незаконним та необґрунтованим, прийнятим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначає, що матеріали даної справи не містять доказів, що підтверджують державну реєстрацію права власності за ЛМР на земельні ділянки з кадастровим номером 4610136300:06:019:0018, площею 0,3618 га та з кадастровим номером 4610136300:06:019:0018, площею 0,2485 у спірний період (з 2019 року до 01.08.2021). Також зазначає, що згідно інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 07.10.2021 №278692658 та №278693049 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на спірні земельні ділянки за позивачем не зареєстроване. Стверджує, що присвоєння кадастрового номера вказаним земельним ділянкам є лише складовою процесу оформлення прав власності, а не є підтвердженням чи підставою виникнення права власності на вказані земельні ділянки у позивача. Звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що акт обстеження земельних ділянок на вул. Повітряній, 1 у м. Львові від 07.05.2020 № 16 складено без участі директора ПП «Леванда», незважаючи на вказівку про складення «у присутності директора ПП «Леванда» Сухого С.Е». Водночас, даний акт містить лише підписи спеціалістів землеустрою управління земельних ресурсів, проте не містить ні підпису керівника відповідача, ні відмітки про те, що останній відмовився від підпису. Більше того, викладені в акті обставини не відповідають дійсності та є взаємосуперечливими. Так, за результатом обстеження земельних ділянок начебто встановлено, що ділянка №1 площею0,3618 га та №2 площею 0,2489 в межах червоних ліній повністю зайняті будівлями та спорудами ПП «Левада». Проте, як слідує з плану-схеми земельних ділянок по вул. Повітряна, 1 у м. Львові, вказані ділянки не повністю забудовані, а містять ряд окремо розташованих будівель та споруд. Оскільки в спірних правовідносинах мова йде про стягнення з відповідача безпідставно збережених ним сум орендної плати, які він мав би сплачувати за фактичне користування земельними ділянками, то площа фактично використовуваних земельних ділянок має визначальне значення для розрахунку таких сум. Скаржник зауважує, що позивачем для розрахунку суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю використано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.06.2021. Однак, позивачем не надано до матеріалів справи витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок за 2019 та 2020 роки. А тому, на переконання скаржника, не видається можливим обґрунтоване обчислення розміру орендної плати за землю за період з 28.09.2019 по 01.01.2021.

Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу заперечує проти доводів скаржника, вважає апеляційну скаргу безпідставною, необґрунтованою, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду законним. Зокрема зазначає, що ПП «Леванда» у поданій апеляційній скарзі підтверджує факт використання земельної ділянки, при цьому зазначає, що нібито використовує лише частину земельної ділянки під будівлями. Однак, з моменту набуття права власності на об`єкти нерухомості останнім не було вчинено жодних дій, що передували б правомірному використанню земельними ділянками, як, наприклад, звернення до Львівської міської ради стосовно укладення договорів оренди чи стосовно надання дозволу на виготовлення документації із землеустрою щодо поділу вже існуючих земельних ділянок. Натомість, Підприємство використовувало земельні ділянки для обслуговування будівель з 2019 року. Позивач зауважує, що сам лише факт нездійснення реєстрації права комунальної власності за територіальною громадою м. Львова в особі Львівської міської ради у Державному реєстрі речових прав не позбавляє її самого права власності на земельну ділянку, оскільки така є сформована як об`єкт, фізичним чи юридичним особам рішеннями у власність не надавалася, а також не є у державній власності. Реєстрація права у державному реєстрі є лише підтвердженням вже існуючого права власності. Просить рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 у справі № 914/2411/21 залишити без змін, апеляційну скаргу ПП «Леванда» без задоволення.

Відповідач в судове засідання не з`явився. Поряд з тим, представник ТзОВ «Леванда» на електронну адресу суду подав клопотання б/н від 27.09.2022 (вх. № 01-04/5393/22 від 28.09.2022) про розгляд справи без участі відповідача та його представника.

Суд не визнавав обов`язковою явку в судове засідання представників сторін. Отже, в силу положень ч.12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто при відсутності уповноваженого представника відповідача.

Вивчивши апеляційну скаргу, здійснивши оцінку доказів, що містяться в матеріалах справи, заслухавши пояснення представника позивача,Західний апеляційний господарський суд встановив таке.

Ухвалою Львівської міської ради №2039 від 10.07.2008 «Про погодження ПП«Джура-Експрес» місця розташування земельних ділянок та надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул. Повітряній, 1 у м. Львові», погоджено ПП «Джура-Експрес» місце розташування земельних ділянок та надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок на вул.Повітряній, 1 для реконструкції існуючих будівель під розміщення адміністративно-торгових і складських будівель та їх обслуговування за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення за функцією використання - землі комерції: земельну ділянку площею 0,3618 га в оренду терміном на 10 років; земельну ділянку площею 0,2489 га в оренду терміном на 5 років у межах червоних ліній з обмеженнями без права капітального будівництва (а.с. 10).

Ухвалою Львівської міської ради №1642 від 03.03.2017 «Про затвердження ПП «Джура-Експрес» проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок на вул. Повітряній,1» вилучено за згодою з користування ВАТ «Львівська товарно-сировинна фірма «Львівресурси» земельну ділянку загальною площею 0,6107 га на вул. Повітряній, 1. Затверджено ПП «Джура-Експрес» проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надано земельні ділянки на вул. Повітряній, 1 для реконструкції існуючих будівель під розміщення адміністративно-торгових і складських будівель та їх обслуговування за рахунок земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення: земельну ділянку площею 0,3618 га (кадастровий номер 4610136300:06:019:0018) в оренду терміном на 10 років; земельну ділянку площею 0,2489 га (кадастровий номер 4610136300:06:019:0019) у межах червоних ліній з обмеженням без права капітального будівництва та посадки багаторічних насаджень, в оренду терміном на 5 років. Зобов`язано ПП «Джура-Експрес у тримісячний термін укласти з Львівською міською радою договори оренди землі, встановивши річну орендну плату за землю у розмірі 6 відсотків від нормативної грошової оцінки земельних ділянок, та зареєструвати їх у встановленому порядку (а.с. 11).

Відділом самоврядного контролю за використання та охороною земель у м. Львові Департаменту містобудування Львівської міської ради 07.05.2020 проведено обстеження земельних ділянок по вул. Повітряній, 1 у м. Львові. За результатами обстеження складено акт № 16 та вимогу № 16 від 25.05.2020 (а.с. 13-14, 15).

В ході обстеження встановлено, що земельна ділянка № 1 площею 0,3618 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0018 та земельна ділянка № 2 площею 0,2489 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0019 по вул. Повітряній, 1 у м. Львові перебувають у комунальній власності Львівської міської ради, та надані ухвалою Львівської міської ради від 03.03.2017 № 1642 ПП «Джура-Експрес» в оренду. Договори оренди не укладено.

За результатами обстеження земельних ділянок також встановлено, що такі повністю зайняті будівлями та спорудами ПП «Леванда», обгороджені парканом та воротами, доступ до земельних ділянок є обмеженим. Земельні ділянки фактично використовуються Підприємством «Леванда» за відсутності відповідних рішень Львівської міської ради про передачу їх у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо таких земельних ділянок.

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (дата формування довідок 22.07.2021 та 24.09.2021) за ПП «Леванда» зареєстровано нерухоме майно, розташоване за адресою: м. Львів, вул. Повітряна, 1, а саме: нежитлова будівля - гараж літ. «Ж-1» загальною площею 153,1 кв.м (№ ОНМ 1054654146101); нежитлова будівля літ. «Г-1» загальною площею 529,7 кв.м (№ ОНМ 1054585346101); нежитлова будівля літ. «А-2» - адміністративний корпус загальною площею 413,9 кв.м (№ ОНМ 1054369346101); нежитлова будівля літ. «Д-1» - гараж загальною площею 419,7 кв.м (№ ОНМ 485155146101); нежитлова будівля літ. «В-1» - прохідна загальною площею 34,4 кв.м (№ ОНМ 485072346101); нежитлова будівля літ. «Б-1» - склад загальною площею 657,7 кв.м (№ ОНМ 484973246101); право власності на які було набуте ПП «Леванда» 28.09.2019 року на підставі розподільчого балансу ПП «ВТО» шляхом виділу у ПП «Леванда» станом на 01.08.2019, серія та номер р.№ 855 (а.с. 16-19, 61-78).

Згідно інформації з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,2489 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0019, що знаходиться на вул. Повітряній, 1 у м.Львові (дата формування витягу 24.06.2021) нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 2 661 910,83 грн. (а.с. 23).

Згідно інформації з Витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки площею 0,3618 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0018, що знаходиться на вул. Повітряній, 1 у м.Львові (дата формування витягу 24.06.2021) нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 3 869 342,46 грн. (а.с. 21).

Вищевказані обставини стали підставою для звернення Львівської міської ради з позовом про стягнення з відповідача безпіставно збережених коштів за користування земельними ділянками.

При прийнятті постанови суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЗК України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 13 Конституції України визначено, що земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об`єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.

За приписами статті 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Згідно із ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Статтею 125 названого Кодексу унормовано, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (ст. 126 ЗК України).

Відповідно до вимог чинного законодавства обов`язковою умовою фактичного використання земельної ділянки є наявність у особи, що її використовує, правовстановлюючих документів на цю земельну ділянку, а відсутність таких документів може свідчити про самовільне зайняття земельної ділянки.

Разом з тим, у відповідності до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

Землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (ч.1 ст. 96 Земельного кодексу України).

Плата за землю - обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

Земельним податком є обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов`язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

ПП «Леванда» не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельних ділянок загальною площею 0,3618 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0018 та загальною площею 0,2489 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0019 по вул. Повітряній, 1 у м. Львові, а тому не є суб`єктом плати за землю у формі земельного податку. При цьому, єдина можлива форма здійснення плати за землю для відповідача, є орендна плата.

Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.

Таким чином, з моменту набуття права власності на нежитлові будівлі ПП «Леванда» у відповідача виник обов`язок не лише звернутися до органу місцевого самоврядування з метою отримання земельних ділянок та оформити і зареєструвати речове право на відповідні земельні ділянки, а й сплачувати орендну плату за користування ними.

Предметом позову у даній справі є вимога про стягнення з ПП «Леванда» безпідставно збережених коштів за користування земельними ділянками, у вигляді несплаченої орендної плати в сумі 721 703,50 грн. (за період з 28.09.2019 року по 01.08.2021 року) на підставі статті 1212 ЦК України за фактичне користування земельними ділянками.

Згідно з частинами 1, 2 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України.

За змістом положень глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов`язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов`язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов`язаннях. Натомість, для кондикційних зобов`язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Таким чином, обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.

При цьому, до моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено у пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц).

Матеріалами даної господарської справи підтверджено, що відповідач без оформлення права користування чи права власності фактично використовує земельні ділянки та не сплачує за таке користування, тобто, зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування спірними земельними ділянками.

Колегія суддів критично оцінює твердження скаржника про те, що земельні ділянки не є сформованими, а за позивачем не зареєстровано право власності на них, адже в силу наведених вище положень Земельного кодексу України, земельні ділянки є комунальною власністю і розпорядження ними здійснює Львівська міська рада. Окремо реєструвати право власності за Львівською міською радою на ці ділянки не потрібно. Дані земельні ділянки є сформованими, їх межі чітко визначені, адже їм присвоєні кадастрові номери. На зазначених ділянках знаходяться будівлі, право власності на які зареєстровано за відповідачем. Такі ділянки виділялися та формувалися власне для розміщення відповідних будівель, тому твердження скаржника про те, що він використовує меншу площу судом до уваги не береться.

Враховуючи вищенаведені норми права та фактичні обставини справи, колегія суддів вважає, що відповідач ПП «Леванда», як фактичний користувач земельних ділянок загальною площею 0,3618 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0018 та загальною площею 0,2489 га, кадастровий номер 4610136300:06:019:0019 по вул. Повітряній, 1 у м. Львові (у спірний період з 28.09.2019 року по 01.08.2021 року) без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ними, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України.

Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за землю за використання земельних ділянок здійснений позивачем та інші наявні у справі докази в їх сукупності, дійшов обгрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів орендної плати в сумі 721 703,50 грн., нарахованої за період з 28.09.2019 року по 01.08.2021 року.

Суд апеляційної інстанції вважає хибними доводи скаржника про те, що позивачем для розрахунку суми збитків недоотриманих коштів міським бюджетом з плати за землю використано витяги із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 24.06.2021 та не надано витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірних земельних ділянок за 2019 та 2020 роки, в зв`язку з чим на переконання скаржника обчислення розміру орендної плати є необґрунтованим.

Як вірно зауважив суд першої інстанції, розрахунок безпідставно збережених коштів правомірно проведено на підставі витягів про нормативно-грошову оцінку земельних ділянок, оскільки нормативна грошова оцінка земельних ділянок у м.Львові протягом періоду, за який проводиться нарахування (2019-2021) не змінювалася середня (базова) вартість 1 кв.м земель міста визначена ухвалою Львівської міської ради №631 від 30.06.2016 423,10 грн., а ставка орендної плати ухвалою Львівської міської ради №1995 від 25.05.2017 6%.

Доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги, ці доводи не спростовують фактів, покладених в основу рішення Господарського суду Львівської від 05.05.2022 року у справі №914/2411/21.

Відповідно до ч.1, 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Таким чином, у господарському процесі обов`язок сторін довести ті обставини, на які вони посилаються, як на підставу своїх вимог чи заперечень, коригується (співвідноситься) з правом суду прийняти чи не прийняти докази в контексті їхнього значення для справи, що і є предметом оцінки господарського суду.

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами частин 1, 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції вірно встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 269, 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу ПП Леванда залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Львівської області від 05.05.2022 року у справі

№914/2411/21 без змін.

3.Судовий збір за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.

4.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку в строки, передбачені ст.ст. 287-288 ГПК України.

5.Справу повернути до Господарського суду Львівської області.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий-суддяН.М. Кравчук

Судді О.С. Скрипчук

Б.Д. Плотніцький