Рішення

від 06.10.2022 по справі 904/1798/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2022м. ДніпроСправа № 904/1798/22Господарський суд Дніпропетровської області

у складі судді Дупляка С.А.,

без повідомлення (виклику) учасників справи,

дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи № 904/1798/22

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО"

до Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти"

про стягнення грошових коштів,

в с т а н о в и в:

1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 24.06.2022 за вих. №б/н до Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти" (далі - відповідач) про стягнення 653.331,90 грн основної заборгованості.

Фактичною підставою позовних вимог визначено договір № 1 від 01.02.2022 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії бюджетними організаціями та госпрозрахунковими підприємствами.

Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/1798/22 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.07.2022.

Ухвалою від 11.07.2022 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).

Через відділ документального забезпечення від відповідача 18.07.2022 надійшло клопотання від 15.07.2022 за вих. № б/н про залучення співвідповідача у справі, у якій відповідач просить суд залучити до участі у справі в якості співвідповідача Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради.

Клопотання відповідача про залучення до участі у справі співвідповідача вмотивовано тим, що саме Департамент гуманітарної політики Дніпровської міської ради є головним розпорядником коштів для навчального закладу відповідача.

Розглядаючи клопотання про залучення до участі у справі співвідповідача, господарський суд дійшов таких висновків.

Питання залучення до участі у справі співвідповідача врегульовано у ст. 48 ГПК України, а саме суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача (ч. 1). Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (ч. 4).

Господарський суд бере до уваги, що визначення предмета, підстав позову та відповідача у спорі - це право, яке належить позивачу; натомість установлення обґрунтованості позову - це обов`язок суду, який здійснюється під час розгляду справи. Аналогічних висновки викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 607/6092/18, від 05.06.2019 у справі №607/6865/2018, від 04.09.2019 у справі № 911/678/19.

Таким чином, процесуальне законодавство не надає відповідачу права вирішувати питання складу відповідачів, а тому клопотання останнього задоволенню не підлягає.

Через відділ документального забезпечення від відповідача 02.08.2022 надійшов відзив, у якому відповідач просить суд позовну заяву залишити без задоволення. Оцінивши відзив та додані до нього документи, господарський суд встановив, що відповідач скористався правом на подачу відзиву і надіслав його іншим учасникам справи, отже господарський суд визнав за можливе прийняти його до розгляду.

Господарський суд встановив, що відповідач направив на адресу позивача копію відзиву та додані до нього документи, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, накладною № 4901401735323 від 15.07.2022 та фіскальним чеком від 15.07.2022.

Перевіривши статус відстеження поштового відправлення за трек-номером 4901401735323 (копія відзиву та додані до нього документи), господарський суд встановив, що відправлення вручено особисто позивачу 22.07.2022.

В ухвалі від 11.07.2022 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі встановлено позивачу(ам) (особі(ам), яка(і) подала(и) позов) триденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам ст. 166 ГПК України, копія якої одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи, докази чого мають бути надані суду разом з відповіддю на відзив (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).

Отже, строк для подачі відповіді на відзив був встановлений до 25.07.2022.

Станом на 06.10.2022 відповідь на відзив не надана.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4 статті 161 Господарського процесуального кодексу України).

З урахуванням того, що відповідач не скористався правом на подачу відзиву, господарський суд вирішив справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.

З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. Відтак, справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.

Стислий виклад позиції позивача

Позовні вимоги мотивовані тим, що наявними у справі письмовими доказами є доведеним факт прострочення виконання відповідачем зобов`язань за договором, а тому з відповідача підлягає стягненню сума заборгованості.

Стислий виклад позиції відповідача

Відповідач наголошує, що фінансується з державного бюджету, а вжиті заходи спрямовані на погашення заборгованості не дали бажаного результату.

Доводи позивача щодо відзиву відповідача на позовну заяву

Позивач відповідь на відзив не надав.

2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У даному випадку до предмета доказування входять обставини: укладення договору, поставки теплової енергії, оплати теплової енергії, наявності / відсутності заборгованості за договором.

Суд встановив, що 01.02.2022 між позивачем (далі - позивач, постачальник) та відповідачем (далі відповідач, споживач) був укладений договір № 1 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії бюджетними організаціями та госпрозрахунковими підприємствами (далі - договір).

Згідно з п. 1.1 договору предметом даного договору є послуга з постачання теплової енергії (далі - послуга): код 093200000-8 пара, гаряча вода та пов`язана продукція (теплова енергія). Кількість товарів або обсяг виконання робіт чи надання послуг: 360 Гкал (п. 1.2 договору). Місце надання послуг: місто Дніпро, вулиця Шинна, будинок 10А, навчальний корпус та гуртожиток. Строк надання послуг: 01.01.2022 31.12.2022 (п. 1.3 договору).

Пунктом 2.1 договору визначено, що ціна цього договору становить 1.590.552,00 грн, в тому числі ПДВ 265.092,00 грн (розрахунок ціни цього договору наведено у додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору). Нарахування оплати за фактично спожиту теплову енергію, здійснюється згідно фактичних показників приладу обліку (при їх наявності).

Цей договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2022, а в частині зобов`язань до повного їх виконання. Сторони цього договору домовилися, що відповідно до ст. 631 ЦК України, умови цього договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до їх укладення, а саме з 01.01.2022. Дія договору про закупівлю може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року (п. 9.1 договору).

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату, а саме рахунок-фактуру № СФ-0000016 від 01.03.2022 на суму 326.283,78 грн (а. с. 15, том 1) та рахунок-фактуру № СФ-0000031 від 01.04.2022 на суму 327.048,12 грн (а. с. 16, том 1).

На виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу пару та гарячу воду (теплову енергію) у лютому березні 2022 року на суму 653.331,29 грн, що підтверджується: актом № ОУ-0000014 від 01.03.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 326.283,78 грн з ПДВ (а. с. 17, том 1) та актом № ОУ-0000029 від 01.04.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 327.048,12 грн з ПДВ (а. с. 18, том 1).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з претензією від 05.05.2022 за вих. № 05-1 (а. с. 20, том 1) щодо погашення заборгованості за надані послуги з постачання пари та гарячої води (теплової енергії) за договором № 1 від 01.01.2022 на суму 653.331,90 грн з ПДВ.

Вказану претензію позивача відповідач отримав 05.05.2022 (підтверджується відміткою відповідача), проте залишив без відповіді та задоволення, що і стало підставою звернення позивача до суду з даною позовною заявою.

3. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Предметом позову позивач визначив 653.331,90 грн основної заборгованості.

Підставою позовних вимог визначено договір № 1 від 01.02.2022 про закупівлю послуг з постачання теплової енергії бюджетними організаціями та госпрозрахунковими підприємствами.

Згідно з нормами ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. ст. 625, 628, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України, яка кореспондується зі ст. 180 Господарського кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

В ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що при укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Оцінивши зміст договору, господарський суд встановив, що сторонами погоджено його істотні умови.

Договір підписано уповноваженими особами та скріплено печатками.

Договір у встановленому порядку не оспорено; не розірвано; не визнано недійсним.

Таким чином, укладений між сторонами договір є дійсним, укладеним належним чином та є обов`язковим для виконання сторонами.

За договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується (ч.1 ст. 275 ГК України).

За правовою природою укладений між сторонами договір є договором на постачання пари та гарячої води (теплової енергії).

Згідно з п. 1.4 договору постачальник зобов`язується у період дії цього договору виробляти та надавати послуги з постачання теплової енергії, а споживач прийняти та оплатити надані послуги за встановленими тарифами у терміни, передбачені цим договором.

Так, на виконання умов укладеного між сторонами договору позивач поставив відповідачу пару та гарячу воду (теплову енергію) у лютому березні 2022 року на суму 653.331,29 грн, що підтверджується актом № ОУ-0000014 від 01.03.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 326.283,78 грн з ПДВ (а. с. 17, том 1) та актом № ОУ-0000029 від 01.04.2022 здачі-приймання робіт (надання послуг) на суму 327.048,12 грн з ПДВ (а. с. 18, том 1).

Відповідно до п. 3.6.1 договору (у редакції додаткової угоди від 04.02.2022 (а. с. 14, том 1) споживач розраховується за фактично наданий обсяг теплової енергії шляхом післяплати у період десяти робочих днів з дня представлення постачальником платіжних документів споживачу.

Отже, строк оплати пари та гарячої води (теплової енергії) поставленої протягом лютого березня 2022 року на суму 653.331,29 грн є таким, що настав.

Доказів оплати товару в сумі 653.331,29 грн відповідач не надав.

Доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, належними доказами не спростував.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 653.331,29 грн визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оцінка аргументів учасників справи

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач довів обставини наявності спірної заборгованості у повному обсязі.

Водночас, належних доказів на підтвердження у повному обсязі своїх доводів, викладених у відзиві, відповідач суду не надав.

Відповідно до ст. 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що не порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно зі ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Таким чином, вищезазначені норми права прямо передбачають, що відсутність у боржника необхідних коштів не вважається обставинами, які є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями.

За змістом частини 2 статті 617 ЦК України, частини 2 статті 218 ГК України та рішення Європейського суду з прав людини від 18.10.2005 у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України, не виправдовує бездіяльність боржника і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання.

Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Суд також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Беручи до уваги наведене, всі інші аргументи учасників справи суд з урахуванням п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України відхиляє як такі, що не стосуються предмета спору, є явно необґрунтованими та неприйнятними з огляду на законодавство та усталену судову практику.

У справі, що розглядається, суд, дійшов висновку, що позовні вимоги із зазначених позивачем підстав підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного професійно-технічного навчального закладу "Дніпровський регіональний центр професійно-технічної освіти" (49057, місто Дніпро, проспект Богдана Хмельницького, 229; ідентифікаційний код 05536076) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТИТАН ТЕПЛОЕНЕРГО" (49094, місто Дніпро, вулиця Грушевського, будинок 15А, квартира 21; ідентифікаційний код 41340951) 653.331,90 грн (шістсот п`ятдесят три тисячі триста тридцять одну грн 90 коп) основної заборгованості, 9.799,98 грн (дев`ять тисяч сімсот дев`яносто дев`ять грн 98 коп) судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.А. Дупляк