Рішення

від 26.09.2022 по справі 909/575/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.09.2022 м. Івано-ФранківськСправа № 909/575/22

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Горпинюка І.Є., секретар судового засідання Феденько Н.М., за участю представника відповідача ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу № 909/575/22 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляр-С" до відповідача Тисменицької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Тисменицької міської ради Івано-Франківської області; скасування рішення та запису про припинення договору оренди земельної ділянки.

Суть спору.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Соляр-С" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Тисменицької міської ради, в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення Тисменицької міської ради Івано-Франківської області від 14 грудня 2021 року № 310-1/2021;

- скасувати рішення та запис державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Іванни Зіновіївни № 62414349 від 20 грудня 2021 року про припинення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2625882900:02:002:0050.

Процесуальні дії у справі, вирішення заяв та клопотань.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Івано-Франківської області від 29.07.2022, для розгляду справи № 909/575/22 визначено суддю Горпинюка І.Є.

02.08.2022 Господарський суд Івано-Франківської області прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та ухвалив здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначив на 31.08.2022, встановив сторонам строки на подання суду відзиву, відповіді на відзив, заперечення.

17.08.2022, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 10668/22), який суд прийняв до розгляду та долучив до матеріалів справи (а.с. 56-62).

31.08.2022, за участю представників сторін, ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд відклав підготовче судове засідання на 12.09.2022.

12.09.2022 до суду від представника позивача адвоката Удудяк Н.М., електронною поштою (документ з КЕП), надійшло клопотання (вх. № 11902/22) про долучення доказів, а саме: копії листа ТОВ "Солар-С" від 07.09.2022 № 04/22-09 Тисменицькій міській раді в якому викладені пропозиції Тисменицькій міській раді щодо укладення мирової угоди. Суд ознайомив представника позивача із зазначеними вище документами та долучив останні до матеріалів справи; ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання, суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 26.09.2022.

26.09.2022 до суду від представника позивача, електронною поштою (документ з КЕП), надійшла заява (вх. № 12693/22) про розгляд справи без участі представника в якій зазначено, що позивач підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглядати справу № 909/575/22 без участі представника за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 26.09.2022, за участю представника відповідача, суд, за результатами розгляду справи по суті, після виходу з нарадчої кімнати, оголосив вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Стислий виклад позиції позивача.

Позовні вимоги ТОВ "Соляр-С" обґрунтовує тим, що позивач був орендарем земельної ділянки, яка під час дії договору оренди перейшла з державної власності у комунальну власність Тисменицької міської ради.

У 2021 році змінився засновник ТОВ "Соляр-С", зокрема 28.07.2021 між ОСОБА_2 , від імені якої діяла ОСОБА_3 та ТОВ "Терра ІФ" підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ "Соляр-С", за яким ТОВ "Терра ІФ" прийняло частку у статутному капіталі ТОВ "Соляр-С" у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 (двісті) грн. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни складу засновників проведена 26.10.2021. При цьому, позивач вказує на те, що у зв`язку з складною епідеміологічною ситуацією з захворюваністю на коронавірусну інфекцію, а в подальшому військовою агресією Російської Федерації в Україну, ні новому засновнику, ні новому керівнику ТОВ "Соляр-С" не була передана документація щодо господарської діяльності.

Оскаржуваним рішенням Тисменицької міської ради від 14.12.2020 № 310-1/2021 відповідач розірвав договір оренди землі з підстав наявної заборгованості по сплаті орендної плати.

Позивач покликається на неотримання повідомлення від відповідача про одностороннє розірвання договору оренди на підставі рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2020 № 310-1/2021, яке мало направлятись позивачу згідно з абзацом другим пункту 11.4 договору оренди землі. При цьому позивач зазначає, що згідно з перевіркою статусу відстеження поштового відправлення Укрпошти за № 7740103270226, останнє було повернуто відправнику (Тисменицькій міській раді) 04.01.2022, тобто не було вручено ТОВ "Соляр-С".

На думку позивача, Тисменицькою міською радою не виконано обов`язку щодо повідомлення користувача про зміну власника ділянки передбаченого ст. 148-1 Земельного кодексу України, що унеможливило належне внесення ним орендної плати за землю.

Стислий виклад заперечень відповідача.

Позиція Тисменицької міської ради викладена письмово у відзиві на позовну заяву (вх. № 10668/22 від 17.08.2022; а.с. 56-61).

В судовому засіданні 26.10.2022 представник відповідача адвокат Устінський А.В. проти позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні останнього.

При цьому адвокат зазначає, що ні зміна власника землі (передача з державної в комунальну власність), ні неповідомлення про зміну власника землі жодним чином не впливає на можливість орендаря сплачувати оренду у встановленому законодавством порядку, оскільки з фіскальної точки зору для орендаря нічого не змінилось (він мав самостійно подати податкову декларацію в якій визначити суму плати за землю та сплачувати її на визначені податковим органом казначейські рахунки).

Представник відповідача стверджує, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку відбулось у чіткій відповідності до умов договору шляхом прийняття орендодавцем відповідного рішення з підстави визначеної абзацом 3 пункту 11.4 договору оренди землі від 16.12.2021 - наявності заборгованості по орендній платі. Лист від 16.12.2021 № 1186 та рішення від 14.12.2021 р. № 310-1/2021 були направлені на адресу позивача, яка була зазначена в договорі та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також відповідач звертає увагу суду на ту обставину, що позивачем не вчинено жодних дій спрямованих на погашення існуючої заборгованості з орендної плати.

Фактичні обставини справи встановлені судом. Оцінка доказів. Норми права, які застосував суд та інші мотиви ухваленого рішення.

Предмет доказування у справі становлять обставини наявності у Тисменицької міської ради права на розірвання в односторонньому порядку договору оренди землі; виникнення у позивача заборгованості з орендної плати за землю, як підстави для дострокового розірвання, за рішенням відповідача, договору оренди землі; правомірності рішення державного реєстратора про припинення речового права оренди землі та внесення до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запису про припинення речового права оренди позивача.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, заслухавши пояснення представника відповідача, об`єктивно оцінивши відповідно до приписів статті 86 Господарського процесуального кодексу України в сукупності всі докази, які мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив таке.

30 листопада 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Соляр-С (орендар) та Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області (орендодавець) укладено договір оренди землі (далі договір оренди), за яким орендодавець на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Про проведення земельних торгів у формі аукціону від 23.10.2018 № 233, протоколу земельних торгів від 30.11.2018 № 19 передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 29,0392 га для ведення фермерського господарства (01.02) з кадастровим номером 2625882900:02:002:0050, розташовану за межами населеного пункту с. Марківці Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області (п. 1.1 договору). На земельній ділянці відсутні об`єкти нерухомого майна (п. 2.2 договору) (а.с. 14-20).

У п. 3.1 договору сторони обумовили, що такий укладено на 7 (сім) років.

Орендна плата, згідно з п. 4.1 договору вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 200 428,80 грн на рік (розмір орендної плати визначено за результатами проведення земельних торгів).

Відповідно до п. 4.2 договору, орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області в такі строки:

- за перший рік не пізніше трьох банківських днів з дня укладення договору оренди;

- починаючи з наступного року відповідно до Податкового кодексу, у грошовій формі шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок органу місцевого самоврядування.

За змістом пункту 11.4 договору, розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, зокрема, у випадку наявності заборгованості по орендній платі. Розірвання цього договору в односторонньому порядку відбувається шляхом прийняття орендодавцем відповідного рішення. Про одностороннє розірвання договору оренднодавець повідомляє орендаря у письмовій формі протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати прийняття рішення орендодавцем.

Відповідно до п. 11.5 договору, перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи, а також реорганізація юридичної особи орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Право оренди земельної ділянки було зареєстровано за відповідачем 22.12.2018 на строк до 22.12.2025 (на сім років), що підтверджується витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права від 20.12.2021 (індексний номер витягу 291311270) (а.с. 24).

09.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області прийнято Наказ № 41-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, за яким передано Тисменицькій міській раді у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 932,1059 га, які розташовані за межами населених пунктів Тисменицької міської територіальної громади Івано-Франківського району Івано-Франківської області, згідно з актом приймання-передачі (а.с. 21).

Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (а.с. 22-23) підтверджується що 06.01.2021 зареєстровано право комунальної власності Тисменицької міської ради на орендовану земельну ділянку. Підстава для державної реєстрації права Наказ Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність 41-ОТГ від 09.12.2020 та акт приймання-передачі земельних ділянок від 09.12.2020.

За змістом листа Головного управління ДПС в Івано-Франківській області № 10198/5/09-19-04-27 від 22.09.2021 (а.с. 66), ТОВ Соляр-С декларування орендної плати за земельну ділянку площею 29,0392 га, що знаходиться на території Тисменицької територіальної громади, не здійснювало. Про необхідність подання податкової звітності з плати за землю платника повідомлено листом. За період 2018-2021 роки ТОВ Соляр-С сплачено орендної плати в сумі 200,4 тис. грн. (03.12.2018 3,3 тис. грн., 04.12.2018 197,1 тис. грн.).

У листі № 11377/5/09-19-18-11-22 від 25.10.2021 (а.с. 65) Головне управління ДПС в Івано-Франківській області повідомляє, що ТОВ Соляр-С на 2018-2021 роки не подано до ДПІ податкові декларації з плати за землю відповідно до договору оренди землі (кадастровий номер 2625882900:02:002:0050). Товариством не задекларовано орендну плату, проте в 2018 році сплачена орендна плата в сумі 200428,80 грн. 22.09.2021 на адресу ТОВ Соляр-С направлено листа з проханням забезпечити декларування плати за землю відповідно до ст. 270, 271 та п.п. 286.2 ст. 286, п. 14.1.72 ст. 14 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2020 р. із змінами та доповненнями. На момент надання відповіді платником не забезпечено подання декларації з плати за землю на 2018-2021 рр.

14 грудня 2021 року Тисменицькою міською радою прийнято рішення № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі (а. с. 27), яким у зв`язку з наявністю в ТОВ Соляр-С заборгованості з орендної плати станом на 31.10.2021 у розмірі 351 307,15 грн, міська рада вирішила розірвати в односторонньому порядку договір оренди землі б/н від 30.11.2018, укладений між Головним управлінням Держгеокадастру в Івано-Франківській області та Товариством з обмеженою відповідальністю Соляр-С (кадастровий номер земельної ділянки 2625882900:02:002:0050).

Копія вказаного рішення направлена відповідачу разом з листом № 1186 від 16.12.2021 (а. с. 26) на адресу: АДРЕСА_1 (а.с. 28-29).

Поштове відправлення, яким Тисменицька міська рада направляла ТОВ Соляр-С лист № 1186 від 16.12.2021 та копію рішення Тисменицької міської ради № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі не було вручено одержувачу (ТОВ Соляр-С) та повернулось відправнику (а.с. 31-32).

16.12.2021 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, на підставі рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2021 № 310-1/2021 було внесено запис про припинення права оренди земельної ділянки, яке було зареєстроване згідно договору оренди землі (а.с. 25). Рішення про припинення речового права оренди прийнято державним реєстратором виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Соловій Іванною Зіновіївною 20.12.2021 за номером 62414349.

Згідно наданого Тисменицькою міською радою розрахунку заборгованості, борг ТОВ Соляр-С зі сплати орендної плати за договором оренди за період з грудня 2019 по 16.12.2021 становить 393 332,54 грн. (а.с. 64).

Також судом встановлено, що 28 липня 2021 року між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю Терра ІФ було підписано та нотаріально посвідчено акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ Соляр-С (а.с. 6), за яким у зв`язку з укладенням договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Соляр-С (код ЄДРПОУ: 42611712, місцезнаходження Хмельницька обл., Хмельницький р-н, с. Водички, вул. Леніна, буд. 21) ОСОБА_3 від імені ОСОБА_2 передала, а ТОВ Терра ІФ прийняло частку у статутному капіталі ТОВ Соляр-С у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 (двісті) гривень 00 коп.

Державна реєстрація змін складу засновників ТОВ Соляр-С проведена 26.10.2021 (а.с. 12).

Виходячи з встановлених обставин, суд при вирішенні спору застосовує норми права, які регулюють правовідносини сторін.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

За приписами ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

У відповідності до ст. 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 96, 206 Земельного кодексу України, ст. 288 Податкового кодексу України встановлено, що використання землі в Україні є платним і землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Таким чином, основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі.

Згідно пункту "д" статті 141 Земельного кодексу України встановлено, що підставою припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку про те, що у разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки, дана обставина може бути підставою для розірвання такого договору.

У відповідності до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

За змістом статті 17 ЗУ "Про оренду землі" об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 12 ЗК України до повноважень сільських рад у галузі земельних відносин на території сіл належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст. 122 ЗК України - сільські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з ст. 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

У відповідності до положень ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із положеннями ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до положень ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 288.7 статті 288 Податкового кодексу України, податковий період, порядок обчислення орендної плати (за земельні ділянки), строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу. При цьому відповідно до п. 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З врахуванням наведених положень законодавства, та умов договору оренди, позивач (ТОВ Соляр-С) був зобов`язаний щорічно декларувати свої податкові зобов`язання зі сплати орендної плати за землю, а також сплачувати орендну плату за землю щомісячно, протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем місяця, за який проводиться оплата.

Як слідує з листів Головного управління ДПС в Івано-Франківській області від 22.09.2021 № 10198/5/09-19-04-27 та від 25.10.2021 № 11377/5/09-19-18-11-22, ТОВ Соляр-С протягом строку договору оренди не подавало до податкового органу декларації з плати за землю відповідно до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 2625882900:02:002:0050, однак у 2018 році позивач оплатив орендну плату загалом в сумі 200428,80 тис. грн (03.12.2018 3,3 тис. грн, 04.12.2018 197,1 тис. грн).

Таким чином, позивачем сплачено орендну плату за договором лише за перший рік оренди.

Згідно зі статтею 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Таким чином, обов`язок орендаря земельної ділянки щодо виплати орендної плати за використання земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації права оренди землі. Статтею 17 Закону України Про оренду землі обумовлено, що земельна ділянка вважається переданою орендареві з моменту державної реєстрації права оренди.

Оскільки право оренди земельної ділянки зареєстровано за відповідачем 22.12.2018, то саме з цього часу позивач отримав право користуватися земельною ділянкою, та у нього виник обов`язок сплачувати орендну плату.

Враховуючи, що позивач сплатив орендну плату за договором за один рік, то така орендна плата сплачена за період з 22.12.2018 по 21.12.2019.

Доказів оплати орендної плати за інші періоди (що настали після 21.12.2019) позивач не надав.

Позивач не заперечував та не спростовував того факту, що ним сплачена орендна плата лише за перший рік оренди.

Навпаки, наявність заборгованості з орендної плати позивач підтверджує у своєму листі від 07 вересня 2022№ 04/22-09, який адресовано Тисменицькій міській раді (а.с. 75).

У даному листі позивач просить списати йому нараховану заборгованість з орендної плати в сумі 393 332,54 грн.

Тому суд вважає доведеним, що позивач не виконав свого обов`язку щодо проведення оплати за оренду в повному обсязі, у визначені договором строки за період після 22.12.2019, а сплатив орендну плату лише за перший рік оренди з 22.12.2018 по 21.12.2019.

При цьому суд враховує, що Законом України від 30.03.2020 р. №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02 квітня 2020 року, п. 52-4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 52-4 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України не нараховується та не сплачується за період з 01 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.

Зазначене звільнення від сплати орендної плати відповідач помилково врахував у березні 2019 року замість березня 2020 року в своєму розрахунку заборгованості, доданому до відзиву на позовну заяву (а.с. 64).

Крім того, відповідач у розрахунку заборгованості, який додано до його відзиву на позовну заяву (а.с. 64) необґрунтовано нараховує позивачу орендну плату не з дати державної реєстрації його права оренди 22.12.2018, а з 30.11.2018, тобто з дати підписання договору оренди землі. Однак у період з 30.11.2018 по 21.12.2018 за позивачем не було зареєстровано право оренди земельною ділянкою, земельна ділянка за змістом статті 17 Закону України Про оренду землі не була передана в користування позивачу, тому за цей період позивач не був зобов`язаний сплачувати орендну плату.

Відтак, враховуючи що позивач сплатив орендну плату за користування земельною ділянкою за один рік, його заборгованість щодо сплати орендної плати за договором виникла за період з 22.12.2019 по 16.12.2021 і становить на час розгляду справи (з врахуванням звільнення від орендної плати у березні 2020 року) 381461,26 грн, а не 393332,54 грн, як зазначає відповідач.

Зазначений борг складає:

за період з 22 по 31 грудня 2019 року: 200428,80 грн / 12 · 10 / 31 = 5387,87 грн

за 2020 рік (за виключенням березня): 200428,80 грн / 12 · 11 = 183726,40 грн

за період з 01 січня по 16 грудня 2021 року: (200428,80 грн / 12 · 11) + (200428,8 / 12 · 16 / 31) = 192346,99.

Враховуючи, що рішення про розірвання договору оренди землі відповідач прийняв 14.12.2021, то на час прийняття зазначеного рішення (на 14.12.2021) прострочена заборгованість позивача зі сплати орендної плати, з врахуванням строків сплати, визначених Податковим кодексом України (до 30 числа наступного місяця), становила 356138,27 грн.

При цьому суд виходить з того, що зазначена заборгованість на 14.12.2021 (день прийняття рішення про розірвання договору) існувала саме перед Тисменицькою міською радою, не зважаючи на те, що відповідно до відомостей з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, право власності на земельну ділянку, що є об`єктом оренди зареєстровано за Тисменицькою міською радою 06.01.2021, а до 06.01.2021 земельна ділянка належала державі в особі Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.

Так, пунктом 4.2 договору оренди землі від 30.11.2018 сторони (на той час ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області та ТОВ Соляр-С) передбачили, що орендна плата вноситься орендарем на розрахунковий рахунок Марковецької сільської ради Тисменицького району Івано-Франківської області.

Зазначене положення договору враховує подвійну природу орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка з одного боку є передбаченим договором оренди платежем, який вносить орендар орендодавцеві, а з іншого однією з форм плати за землю як загальнодержавного податку, який сплачується у строки, визначені Податковим кодексом України та в користь суб`єктів, передбачених податковим та бюджетним законодавством.

Таким чином, договір оренди землі передбачав набуття прав за ним в частині одержання орендної плати третьою особою (Марковецькою сільською радою).

До договору оренди землі, як різновиду господарсько-правового договору застосовуються відповідні положення цивільного законодавства.

Відповідно до статті 636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі (ч. 1). Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору (ч. 2).

Оскільки за договором оренди землі права на одержання орендної плати набула Марковецька сільська рада Тисменицького району Івано-Франківської області, остання в силу прямої вказівки частини другої статті 636 ЦК України має право вимагати виконання договору оренди землі, тобто сплати передбаченої договором орендної плати.

Внаслідок об`єднання територіальних громад відповідно до Закону України Про добровільне об`єднання територіальних громад, Розпорядження КМУ від 12.06.2020 № 714-р Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Івано-Франківської області Марковецька сільська рада була припинена шляхом приєднання до Тисменицької міської ради. Відповідно до Інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.08.2022, правонаступником Марковецької сільської ради (код ЄДРПОУ: 04356277) є позивач Тисменицька міська рада (зворот а.с. 45).

Відповідно до п. 2 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва.

У зв`язку з тим, що Тисменицька міська рада є правонаступником Марковецької сільської ради, до відповідача, як до правонаступника, перейшли усі права Марковецької сільської ради, які виникли у неї за договором оренди землі, в тому числі і право на одержання заборгованої орендної плати.

За таких обставин, враховуючи що Тисменицька міська рада є правонаступником іншого органу місцевого самоврядування Марковецької сільської ради, яка є отримувачем коштів у вигляді орендної плати за вказаним договором оренди, станом на 14.12.2021, заборгованість за договором оренди землі у позивача існувала саме перед Тисменицькою міською радою, яка стала не лише орендодавцем за договором оренди, але й особою, на користь якої сплачується орендна плата.

Верховний Суд у своїх постановах від 02.05.2018 у справі N 925/549/17, від 06.03.2019 у справі N 183/262/17, від 10.02.2021 у справі N 923/1001/19 неодноразово зазначав, що систематична (два і більше разів) несплата орендної плати, визначеної умовами укладеного між сторонами правочину, в тому числі сплата орендної плати не у повному обсязі (часткове виконання зобов`язання), є підставою для розірвання такого договору.

Окрім того, у постанові Верховного Суду від 23.03.2021 у справі N 922/2754/19 також зазначено, що сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена заборгованість в подальшому (після звернення з позовом про розірвання договору).

Статтею 31 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Користуючись принципом свободи договору, визначеного статтями 6 та 627 ЦК України, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, сторони у п. 11.4 договору оренди землі обумовили, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається у випадку наявності заборгованості по орендній платі та відбувається шляхом прийняття орендодавцем відповідного рішення, про що орендодавець повідомляє орендаря у письмовій формі протягом 20 календарних днів з дня прийняття рішення.

Тобто сторони узгодили між собою підстави для одностороннього розірвання договору та порядок реалізації такого.

Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує акт індивідуальної дії органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов`язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення, у зв`язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Як встановив суд, на момент прийняття оскаржуваного рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2021 № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі, заборгованість позивача зі сплати орендної плати становила 356138,27 грн, і виникла за період з 22.12.2019 по 31.10.2021.

За таких обставин, оскаржуване рішення прийнято з передбачених договором оренди землі підстав, а право відповідача, як орендаря земельної ділянки, приймати таке рішення прямо передбачена договором оренди.

Позовні вимоги ТОВ Соляр-С обґрунтовує тим, що у 2021 році змінився засновник ТОВ Соляр-С, зокрема 28.07.2021 між ОСОБА_2 , від імені якої діяла ОСОБА_3 та ТОВ Терра ІФ підписано акт приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ Соляр-С, за яким ТОВ Терра ІФ прийняло частку у статутному капіталі ТОВ Соляр-С у розмірі 100%, яка в грошовому еквіваленті становить 200 (двісті) грн. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу щодо зміни складу засновників проведена 26.10.2021. Позивач покликається на те, що у зв`язку з складною епідеміологічною ситуацією з захворюваністю на коронавірусну інфекцію, а в подальшому військовою агресією Російської Федерації в Україну, ні новому засновнику ні новому керівнику ТОВ Соляр-С не була передана документація щодо господарської діяльності.

Суд вважає такі доводи необґрунтованими. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом (частина третя статті 96 ЦК України). Зміна учасника ТОВ Соляр-С жодним чином не звільняє товариство від обов`язку належно виконувати свої зобов`язання. Стороною договору оренди виступає саме юридична особа ТОВ Соляр-С, а не її учасники. Крім того зміна учасника ТОВ Соляр-С, на яку покликається позивач відбулась лише у липні 2021 року, в той час як борг по орендній платі існує починаючи з 22.12.2019. До придбання частки в статутному капіталі товариства покупець може вимагати від продавця надати йому всю інформацію та документи про права та зобов`язання ТОВ Соляр-С, його активи та пасиви, провести юридичну перевірку товариства, частку в якому він придбаває. Зазначене є звичною діловою практикою та відповідає поведінці розсудливого, обачного покупця частки в статутному капіталі. Суд не може сприйняти як обґрунтовані покликання позивача на складну епідеміологічну ситуацію, оскільки дані обставини не перешкодили належному юридичному оформленню та державній реєстрації зміни учасника товариства, в тому числі з засвідченням акту приймання-передачі частки в статутному капіталі ТОВ Соляр-С в нотаріальному порядку, а тому покупець частки міг встановити всі обставини щодо майнових прав та обов`язків товариства, частку в якому він придбаває. Відносини між покупцем та продавцем частки в ТОВ Соляр-С не повинні зачіпати прав та інтересів Тисменицької міської ради, як орендодавця земельної ділянки. У разі, якщо попередній учасник товариства неналежно виконав свої зобов`язання щодо надання повної та достовірної інформації про товариство, передачі документів про його господарську діяльність, покупець частки в ТОВ Соляр-С не позбавлений можливості заявити позов щодо відшкодування збитків, завданих невиконанням договору.

Підстави заявленого позову, пов`язані з неотриманням позивачем повідомлення від відповідача про одностороннє розірвання договору оренди на підставі рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2020 № 310-1/2021, яке мало направлятись позивачу згідно з абзацом другим пункту 11.4 договору оренди землі, суд відхиляє з тих підстав, що Тисменицька міська рада 16.12.2021 направила відповідне повідомлення за належною адресою позивача, вказаною на час відправлення в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується копіями опису вкладення до цінної посилки (а.с. 28) та накладною Укрпошти № 7740103270226, згідно з якими відповідач направив позивачу за адресою АДРЕСА_2 лист за № 1186 від 16.12.2021 та рішення сесії від 14.12.2021 № 310-1/2021.

При цьому, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємціва та громадських формувань (Безкоштовний запит), станом на 16.12.2021 ТОВ Соляр-С було зареєстровано за адресою: 31334, Хмельницька обл, Хмельницький р-н, с. Водички, вул. Леніна, 21.

Позивач покликається на те, що згідно з перевіркою статусу відстеження поштового відправлення Укрпошти за № 7740103270226 (а.с. 30-32), зазначене відправлення було повернуто відправнику (Тисменицькій міській раді) 04.01.2022, тобто не було вручено ТОВ Соляр-С.

У зв`язку з такими доводами, суд зазначає, що отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення юридичної особи, на адресу якої направлено поштову кореспонденцію, і на неї, як на суб`єкта господарської діяльності покладається обов`язок належної організації отримання поштової кореспонденції пов`язаної із здійснюваною господарською діяльністю. Сам лише факт не отримання скаржником кореспонденції, яка надсилалась йому за належною адресою, зазначеною в Єдиному державного реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та яка повернулася відправнику у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може свідчити про невиконання відповідачем, як відправником поштової кореспонденції, свого обов`язку з повідомлення позивача про розірвання договору оренди землі. Зазначене, на думку суду, зумовлено не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на її адресу.

Інша частина доводів позовної заяви пов`язана з невиконанням відповідачем обов`язку протягом одного місяця з дня набуття права власності на земельну ділянку повідомити про це її користувачів. Зазначений обов`язок встановлений частиною 3 статті 148-1 Земельного кодексу України, яка передбачає, що особа, яка набула право власності на земельну ділянку, протягом одного місяця з дня набуття права власності на неї зобов`язана повідомити про це її користувачів із зазначенням: кадастрового номера (за наявності), місця розташування та площі земельної ділянки; найменування (для юридичних осіб), прізвища, ім`я, по батькові (для фізичних осіб) нового власника; місця проживання (знаходження) нового власника, його поштової адреси; платіжних реквізитів (у разі, якщо законом або договором передбачена плата за користування земельною ділянкою у грошовій формі). Повідомлення надсилається користувачу земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку. Повідомлення про перехід права власності від держави до територіальної громади або навпаки підлягає опублікуванню у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження із зазначенням кадастрового номера, місця розташування та площі земельної ділянки.

Судом встановлено, що 06.01.2021 право власності на земельну ділянку було зареєстровано за Тисменицькою міською радою. При цьому, остання не надала суду доказів щодо виконання нею обов`язку щодо повідомлення позивача, як користувача земельної ділянки, про зміну власника та про опублікування відповідного повідомлення у друкованих засобах масової інформації місцевої сфери розповсюдження.

Розглядаючи зазначені доводи суд виходить з того, що відповідно до частин 1 та 2 статті 613 ЦК України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених частиною четвертою статті 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Зміст зазначених норм передбачає необхідність взаємозв`язку між простроченням кредитора у вигляді не вчинення ним дій, які встановлені актами цивільного законодавства, або випливають із суті зобов`язання і неможливістю боржника виконати свої обов`язки.

У даному випадку такий взаємозв`язок відсутній, так як позивач міг виконувати свої обов`язки зі сплати орендної плати незалежно від повідомлення його про зміну власника землі, перехід земельної ділянки з державної у комунальну власність. Як встановив суд заборгованість позивача зі сплати орендної плати існує ще з 22.12.2019, тобто позивач припинив сплачувати орендну плату більш ніж за рік до реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку за Тисменицькою міською радою, задовго до передачі земельної ділянки з державної у комунальну власність.

Крім того, ТОВ Соляр-С не виконувало встановленого Податковим кодексом України обов`язку подавати щорічно декларацію з плати за землю, у якій відображати свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за землю на відповідний рік.

Відтак, суд прийшов до висновку, що невиконання Тисменицькою міською радою вимог частини 3 статті 148-1 Земельного кодексу України не спричинило неможливість виконання ТОВ Соляр-С обов`язків зі сплати орендної плати та жодним чином не перешкоджало йому належно виконувати свої зобов`язання.

За умови належного декларування плати за землю відповідно до вимог податкового законодавства, бажання виконувати свої зобов`язання, добросовісний орендар земельної ділянки має можливість сплачувати орендну плату за землі комунальної власності незалежно від того чи його своєчасно було повідомлено про перехід земельної ділянки з державної в комунальну власність.

Крім того, як вище зазначив суд, орендну плату відповідач мав сплачувати на рахунки Марковецької сільської ради, тобто органу місцевого самоврядування, а не на рахунки ГУ Держгеокадастру в Івано-Франківській області. За умови наявності в користуванні відповідача земельної ділянки, йому не могло не бути відомо про здійснення об`єднання територіальних громад та приєднання Марковецької сільської ради до Тисменицької міської ради.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що у Тисменицької міської ради, як орендодавця земельної ділянки, були наявні правові підстави для прийняття рішення від 14.12.2021 № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі.

Згідно з частинами третьою та четвертою статті 31 Закону України Про оренду землі, договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Статтею 32 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Згідно із ст. 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Згідно із п. д ч.1 ст. 141 Земельного кодексу України, підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Отже, наведені норми законодавства не забороняють сторонам договору оренди земельної ділянки передбачити випадки його розірвання в односторонньому порядку шляхом вчинення стороною одностороннього правочину, що оформляється прийняттям рішення у встановленому порядку.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 04.04.2018 у справі № 910/8011/17, від 04.02.2020 у справі № 915/47/17 та від 25.08.2021 у справі № 910/2045/19.

Як встановлено судом, відповідач допустив виникнення заборгованості за договором оренди землі в розмірі 381461,26 грн за період з 22.12.2019 по 16.12.2021.

Станом на дату прийняття оскаржуваного рішення, заборгованість позивача перед відповідачем зі сплати орендної плати становила 356138,27 грн.

Пунктом 11.4 договору оренди землі від 30.11.2018 обумовлено, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається, зокрема, у випадку наявності заборгованості по орендній платі. Розірвання цього договору в односторонньому порядку відбувається шляхом прийняття орендодавцем відповідного рішення. Про одностороннє розірвання договору орендодавець повідомляє орендаря у письмовій формі протягом 20 (двадцяти) календарних днів з дати прийняття рішення орендодавцем.

Враховуючи встановлення в договорі оренди землі такої підстави для його розірвання, як несплата орендної плати, дана підстава зазначена в оскаржуваному рішенні Тисменицької міської ради про розірвання договору, то сам факт такої несплати протягом встановленого періоду є достатнім для прийняття вказаного рішення позивачем.

Враховуючи, що рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2021 № 310-1/2021 прийнято у відповідності до норм законодавства, договір позивач розірвав в односторонньому порядку з підстав, передбачених договором оренди землі та в передбаченому договором порядку, суд відмовляє у задоволенні цієї позовної вимоги.

Щодо позовної вимоги про скасування рішення та запису державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Іванни Зіновіївни № 62414349 від 20.12.2021 про припинення договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2625882900:02:002:0050, то відповідно до пунктів 1, 2, 3 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній із 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини 6 статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Отже, у розумінні положень наведеної норми у редакції, яка діяла на час прийняття оскарженого рішення державного реєстратора та внесення запису до державного реєстру речових прав та їх обтяжень, на даний час способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є: судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Виходячи з наведеного, виконанню підлягають виключно судові рішення: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Отже обраний позивачем спосіб захисту у вигляді скасування запису державного реєстратора № 62414349 від 20.12.2021 не є ефективним та не може призвести до поновлення прав позивача, що є самостійною підставою для відмови в позові.

Стосовно вимоги позивача про скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Іванни Зіновіївни № 62414349 від 20.12.2021, то така позовна вимога є похідною і залежить від задоволення судом вимоги про визнання незаконним та скасування рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2021 № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі. Позивачем не наведено жодних додаткового обґрунтування для задоволення вимоги про скасування рішення та запису державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Іванни Зіновіївни № 62414349 від 20.12.2021, окрім як незаконність рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2021 № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі.

Оскільки суд не знайшов підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним та скасування рішення Тисменицької міської ради від 14.12.2021 № 310-1/2021 Про розірвання договору оренди землі, то суд відмовляє також і в задоволенні позовної вимоги про скасування рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради Івано-Франківської області Соловій Іванни Зіновіївни № 62414349 від 20.12.2021.

Судові витрати.

Згідно з приписами п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України до основних засад (принципів) господарського судочинства віднесено, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 розділу I ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При зверненні з позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 4962,00 грн, що підтверджується квитанціями від 29 липня 2022 р.: № ПН424 на суму 2481,00 грн, № ПН425 на суму 2481,00 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що в позові відмовлено, судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в сумі 4962,00 грн покладаються на позивача.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).

У відзиві на позов зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які Тисменицька міська рада очікує понести у зв`язку із розглядом цієї справи Господарським судом Івано-Франківської області становить 10000,00 грн.

Згідно приписів ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

19.09.2022, через підсистему Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи "Електронний суд", до суду від відповідача надійшло клопотання про стягнення судових витрат (вх. № 12285/22). До зазначеного клопотання, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, долучено наступні докази:

- Договір № Ю-10/08/22 від 16.08.2022 про надання правової (правничої) допомоги, укладений між відповідачем (клієнт) та адвокатом ФОП ОСОБА_1 ;

- Додаток 1 (Тарифи та послуги);

- Акт наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги Ю-10/08/22 від 16.08.2022.

У договорі про надання правової (правничої) допомоги №Ю-10/08/22 від 16.08.2022 відповідач (клієнт) та Адвокат ФОП ОСОБА_1 , серед іншого, погодили предмет договору, обов`язки адвоката, обов`язки клієнта та порядок здійснення розрахунків.

Згідно п.4.2. Договору, гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджені сторонами та зазначені в Додатку 1 до цього Договору. Перелік послуг, який міститься в додатку може бути збільшений.

Загальна сума договору (розмір гонорару за ведення справи в суді першої інстанції) не може перевищувати 10000,00 грн.

Згідно з актом наданих послуг до Договору про надання правової (правничої) допомоги Ю-10/08/22 від 16.08.2022, який підписаний сторонами та скріплений печаткою клієнта (Тисменицька міська рада), загальна вартість наданих послуг складає 10000,00 грн.

Адвокат надав послуги вчасно, в повній мірі, і належним чином, чим повністю виконав взяті на себе зобов`язання.

Враховуючи викладене, заявлена сума витрат у розмірі 10000,00 грн є такою, що підтверджена наданими доказами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України). Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

При вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу суд надає оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Така правова позиція викладена у постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В контексті викладеного, враховуючи положення статей 123, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України, Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", зважаючи на виконання адвокатом Устінським Андрієм Вікторовичем умов Договору про надання правової (правничої) допомоги №Ю-10/08/22 від 16.08.2022 та Додатку № 1, підтвердження розміру витрат на оплату правничої допомоги відповідними документами та на відсутність клопотання позивача про зменшення розміру цих витрат, суд дійшов висновку про стягнення з позивача 10000,00 грн понесених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись ст. 13, 73, 74, 86, 123, 126, 129, 233, 236, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляр-С" до Тисменицької міської ради про визнання недійсним та скасування рішення Тисменицької міської ради Івано-Франківської області; скасування рішення та запису про припинення договору оренди земельної ділянки відмовити.

Судові витрати по справі покласти на позивача.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Соляр-С" (вул. Трембовецької М., будинок 23, офіс 6, м. Хмельницький, Хмельницький район, Хмельницька область, 29000, ідентифікаційний код юридичної особи: 42611712) на користь Тисменицької міської ради (вул. Галицька, буд. 17, м. Тисмениця, Івано-Франківська область, 77400, ідентифікаційний код юридичної особи: 04356165) 10000,00 (десять тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення: 06.10.2022.

Суддя І.Є. Горпинюк