Рішення

від 06.10.2022 по справі 910/7089/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

06.10.2022Справа № 910/7089/22

Суддя Господарського суду міста Києва Спичак О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

За позовом Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська буд. 30; ідентифікаційний код: 31868786)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» (04050, м. Київ, вул. Микола Мурашка, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 36856618)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 10; ідентифікаційний код: 19020407)

про стягнення 34631,71 грн.

Без повідомлення (виклику) учасників справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.08.2022 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» про стягнення 34631,71 грн.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідачем, в супереч умовам укладеного між сторонами Договору №56-1 від 28.04.2016, не у повному обсязі було сплачено орендну плату за період з березня 2019 року по квітень 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34631,71 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.08.2022 відкрито провадження у справі №910/7089/22, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався.

При цьому, про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7089/22 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04050, м. Київ, вул. Микола Мурашка, буд. 6-А), що підтверджується довідкою відділення поштового зв`язку про повернення поштового відправлення у зв`язку закінченням терміну зберігання та поштовим конвертом, в якому ухвала суду надсилалась на адресу відповідача.

За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/7089/22.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

29.12.2011 між Головним управлінням комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» (орендар) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» (підприємство) укладено Договір №56 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі рішення Київради від 24.12.2009 №917/2986 та протоколу постійної комісії Київради з питань власності від 27.09.2011 №96 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: підземний пішохідний перехід вул. Мельникова/станція метро Лук`янвська для змішаної торгівлі продовольчими та непродовольчими товарами.

Відповідно до п. 2.1 Договору №56 від 29.12.2011 об`єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 5,12 кв.м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід`ємну частину договору.

Згідно з п. 2.4 Договору №56 від 29.12.2011 об`єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району».

Відповідно до п. 3.2 Договору №56 від 29.12.2011 розмір орендної плати за кожний наступний місяць оренди визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 3.4 Договору №56 від 29.12.2011 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

У п. 3.5 Договору №56 від 29.12.2011 вказано, що орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання чи оперативного управління (балансоутримувача) Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району», починаючи з дати підписання акта приймання-передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об`єкта оренди орендодавцеві.

Згідно з п. 3.6 Договору №56 від 29.12.2011 орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа наступного місяця.

Відповідно до п. 9.1 Договору №56 від 29.12.2011 строк його дії встановлено до 27.12.2014.

За актом приймання-передачі нерухомого майна від 29.12.2011 орендодавець передав, а орендар прийняв в орендне користування приміщення у підземному пішохідному переході, що перебуває на балансі Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району», загальною площею 5,12 кв.м., за адресою: м. Київ, підземний пішохідний перехід вул. Мельникова/станція метро Лук`янвська.

28.04.2016 між Департаментом комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» (орендар) та Комунальним підприємством «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» (підприємство-балансоутримувач) укладено Договір №56-1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (нова редакція Договору №56 від 29.12.2011).

Відповідно до 3.1 Договору №56-1 від 28.04.2016 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва та згідно з розрахунком становить за базовий місяць оренди - січень 2016 року - 2623,83 грн без ПДВ і діє з 15.07.2016 до 26.04.2019; до 14.07.2016 - 1311,91 грн без ПДВ.

Орендна плата за кожний наступний місяць коригується на індекс інфляції за поточний місць (п. 3.2 Договору №56-1 від 28.04.2016) та на неї нараховується ПДВ (п. 3.5 Договору №56-1 від 28.04.2016).

Відповідно до п. 3.6 Договору №56-1 від 28.04.2016 орендна плата сплачується на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підсипання акта приймання-передачі.

Відповідно до п. 9.1 Договору №56-1 від 28.04.2016 строк його дії встановлено до 26.04.2019.

Згідно з п. 9.7 Договору №56-1 від 28.04.2016 у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом 1 місяця договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Зазначені дії оформлюються відповідним договором, який є невід`ємною частиною цього договору.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказує на те, що відповідачем не у повному обсязі було сплачено орендну плату за період з березня 2019 року по квітень 2021 року, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34631,71 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Дослідивши зміст Договору №56-1 від 28.04.2016, суд дійшов висновку, що вказаний правочин є договорами оренди комунального майна.

Відповідно до норм частини 1 та 2 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Згідно з частиною 3 статті 283 Господарського кодексу України об`єктом оренди можуть бути: державні та комунальні підприємства або їх структурні підрозділи як цілісні майнові комплекси, тобто господарські об`єкти із завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг), відокремленою земельною ділянкою, на якій розміщений об`єкт, та автономними інженерними комунікаціями і системою енергопостачання; нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення); інше окреме індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення, що належить суб`єктам господарювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» термін договору оренди визначається за погодженням сторін. Термін договору оренди не може бути меншим, ніж п`ять років, якщо орендар не пропонує менший термін.

У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

Оскільки матеріал справи не містять доказів висловлення будь-якою стороною Договору №56-1 від 28.04.2016 намірів припинити чи змінити умови вказаного договору, Договір №56-1 від 28.04.2016 був чинним у спірний період.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар за користування об`єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об`єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об`єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об`єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об`єктів, що перебувають у державній власності. Орендна плата, встановлена за відповідною методикою, застосовується як стартова під час визначення орендаря на конкурсних засадах.

Відповідно до ч. 3 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

У ст. 20 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» зазначено, що орендна плата встановлюється, як правило, у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватись у натуральній або грошово-натуральній формі.

Як встановлено судом, відповідно до 3.1 Договору №56-1 від 28.04.2016 орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва та згідно з розрахунком становить за базовий місяць оренди - січень 2016 року - 2623,83 грн без ПДВ і діє з 15.07.2016 до 26.04.2019; до 14.07.2016 - 1311,91 грн без ПДВ.

Орендна плата за кожний наступний місяць коригується на індекс інфляції за поточний місць (п. 3.2 Договору №56-1 від 28.04.2016) та на неї нараховується ПДВ (п. 3.5 Договору №56-1 від 28.04.2016).

Відповідно до п. 3.6 Договору №56-1 від 28.04.2016 орендна плата сплачується на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підсипання акта приймання-передачі.

З матеріалів справи вбачається, що за березень 2019 року відповідачу була нарахована орендна плата у розмірі 2050,10 грн, за квітень 2019 року - орендна плата у розмірі 2068,56 грн, за травень 2019 року - орендна плата у розмірі 2089,25 грн, за червень 2019 року - орендна плата у розмірі 2103,88 грн, за липень 2019 року - орендна плата у розмірі 2093,36 грн, за серпень 2019 року - орендна плата у розмірі 2080,80 грн, за вересень 2019 року - орендна плата у розмірі 2074,56 грн, за жовтень 2019 року - орендна плата у розмірі 2089,08 грн, за листопад 2019 року - орендна плата у розмірі 2103,71 грн, за грудень 2019 року - орендна плата у розмірі 2105,81 грн, за січень 2020 року - орендна плата у розмірі 2101,60 грн, за лютий 2020 року - орендна плата у розмірі 2105,80 грн, за березень 2020 року - орендна плата у розмірі 2099,48 грн, за квітень 2020 року - орендна плата у розмірі 2116,27 грн, за травень 2020 року - орендна плата у розмірі 2133,20 грн, за червень 2020 року - орендна плата у розмірі 2139,60 грн, за липень 2020 року - орендна плата у розмірі 2143,88 грн, за серпень 2020 року - орендна плата у розмірі 2131,02 грн, за вересень 2020 року - орендна плата у розмірі 2126,76 грн, за жовтень 2020 року - орендна плата у розмірі 2137,39 грн, за листопад 2020 року - орендна плата у розмірі 2158,76 грн, за грудень 2020 року - орендна плата у розмірі 2186,82 грн, за січень 2021 року - орендна плата у розмірі 2206,50 грн, за лютий 2021 року - орендна плата у розмірі 2235,18 грн, за березень 2021 року - орендна плата у розмірі 2257,54 грн, за квітень 2021 року - орендна плата у розмірі 2295,92 грн, що разом становить 55434,83 грн. (відповідно до актів, копії яких долучено позивачем до позовної заяви).

Судом встановлено, що місячні розміри орендної плати, нараховані позивачем, відповідають умовам Договору №56-1 від 28.04.2016, у зв`язку з чим визнаються судом обґрунтованими.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.7 Договору №56-1 від 28.04.2016 орендна палат сплачується незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 15-го числа поточного місяця.

Відповідачем не надано суду доказів виконання ним обов`язку зі сплати орендних платежів за Договором №56-1 від 28.04.2016.

Однак, як вказує позивач у позовній заяві, та із складеного позивачем акту звірки взаємних розрахунків за Договором №56-1 від 28.04.2016 вбачається, що за вказаний період відповідачем було сплачено орендну плату у загальному розмірі 20803,12 грн.

Таким чином, оскільки за період з березня 2019 року по квітень 2021 року загальний розмір орендної плати становить 55434,83 грн, тоді як відповідачем сплачено грошові кошти у загальному розмірі 20803,12 грн, суд дійшов висновку, що у відповідача виникла заборгованість у розмірі 34631,71 грн.

Доказів сплати грошових коштів у розмірі 34631,71 грн станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Наявність та розмір заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» за Договором №56-1 від 28.04.2016 у сумі 34631,71 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв`язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» заборгованості у розмірі 34631,71 грн підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір покладається на відповідача у зв`язку з задоволенням позову у повному обсязі (відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Девілон Груп» (04050, м. Київ, вул. Микола Мурашка, буд. 6-А; ідентифікаційний код: 36856618) на користь Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Шевченківського району» (04107, м. Київ, вул. Багговутівська буд. 30; ідентифікаційний код: 31868786) грошові кошти у розмірі 34631 (тридцять чотири тисячі шістсот тридцять одна) грн 71 коп. та судовий збір у розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна) грн 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.М. Спичак