Рішення

від 05.10.2022 по справі 916/127/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.10.2022Справа № 916/127/22Господарський суд міста Києва у складі судді Полякової К.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Санаторія "Одеса" Служби безпеки України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Еволюшн"

про стягнення 54136,22 грн.

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Санаторій "Одеса" Служби безпеки України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Еволюшн" про стягнення за договором купівлі-продажу путівок та послуг санаторно-курортних закладів від 06.06.2021 № 06/06/21 основного боргу в розмірі 49730 грн., 1970,81 грн. пені, 1740,55 грн. інфляційних втрат та 694,86 грн. трьох процентів річних.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 24.01.2022 у справі № 916/127/22 позовну заяву Санаторію "Одеса" Служби безпеки України направлено для розгляду за підсудністю до Господарського суду міста Києва.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.02.2022 матеріали справи № 916/127/22 передані на розгляд судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.02.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Дана ухвала суду направлялася, зокрема, відповідачу на поштову адресу, вручення якої підтверджується наявним у матеріалах справи рекомендованим повідомленням із відміткою про вручення.

Разом із цим, у визначений судом строк відзив на позовну заяву відповідачем не подано.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

При розгляді справи судом враховано частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка визначає право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

06.06.2021 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) укладено договір № 06/06/21 купівлі-продажу путівок та надання послуг санаторно-курортних закладів, який визначає порядок надання послуг із санаторно-курортного лікування (оздоровлення), харчування та проживання виконавцем контингенту замовника (надалі - послуги).

Відповідно до пункту 2.1 договору виконавець зобов`язується, зокрема, за замовленням замовника надавати послуги контингенту замовника.

Згідно з пунктом 2.2.2 договору замовник зобов`язується здійснювати оплату вартості послуг відповідно до виставлених виконавцем рахунків-фактур протягом 15 (п`ятнадцяти) банківських днів з дня виставлення виконавцем рахунку-фактури, але у будь-якому разі до дати заїзду.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що послуги замовнику до оздоровниці надаються за вартістю, що наведена у додатку № 1. Замовник сплачує вартість послуги, яка обумовлена в додатку 1 до цього договору, згідно виставленого виконавцем рахунку протягом 15 банківських днів з моменту одержання рахунку, але в будь-якому разі до дати заїзду.

Оплата вартості послуг здійснюється шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 4.2 договору).

У пункті 4.3 договору сторони погодили щоквартально складати акти звірок розрахунків за надані послуги. У випадку повернення невикористаних послуг замовником виконавець проводить процедуру перерахування та повернення коштів замовнику.

Цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором (пункт 8.1 договору).

У додатку № 1 до договору сторонами погоджено вартість 1 доби для однієї особи на санаторно-курортну путівку на 2021 рік.

На виконання умов договору сторонами підписано акти приймання-передачі наданих послуг від 12.08.2021 № 139 на суму 44550 грн. щодо надання послуг з оздоровлення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 у період з 02.08.2021 до 12.08.2021; від 16.08.2021 № 138 на суму 33180 грн. щодо надання послуг з оздоровлення ОСОБА_4 на суму 18840 грн., ОСОБА_5 у період з 03.08.2021 до 16.08.2021 на суму 14700 грн.

У свою чергу, відповідач надав позивачу 02.08.2021 гарантійний лист № 1 щодо гарантування оплати в сумі 77730 грн. до 05.08.2021 згідно з договором № 06/06/2021 від 06.06.2021 року.

Відповідно до складеної позивачем 15.11.2021 довідки за обліком наданих послуг та розрахунків заборгованість відповідача за договором після часткової оплати 05.08.2021 в розмірі 28000 грн. становить 49730 грн., а саме: за надані послуги по клієнтам ОСОБА_6 , ОСОБА_7 - борг 19180 грн., по клієнтам ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 - 30550 грн.

З огляду на невиконання відповідачем договірних зобов`язань з оплати наданих послуг за договором, позивач звернувся до відповідача з претензією від 18.11.2021 № 83/1255 щодо погашення заборгованості, однак відповіді або грошових коштів не отримав.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір від 06.06.2021 № 06/06/21 купівлі-продажу путівок та надання послуг санаторно-курортних закладів містить елементи договору про надання послуг.

Відповідно до частини 1 статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 903 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що на виконання умов договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 77730 грн. за підписаними обома сторонами актами від 12.08.2021 № 139 за період з 02.08.2021 до 12.08.2021, від 16.08.2021 № 138 за період з 03.08.2021 до 16.08.2021 року.

Утім, відповідачем зобов`язання з оплати наданих послуг виконані частково, з огляду на що за останнім утворився борг у розмірі 49730 грн.

Ураховуючи викладене, оскільки сума боргу відповідача в розмірі 49730 грн. підтверджена належними доказами, наявними в матеріалах справи, і останній на момент прийняття рішення не надав документи, які свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовної вимоги про стягнення з відповідача вказаної суми боргу, у зв`язку з чим позов у цій частині підлягає задоволенню.

Також позивачем за несвоєчасну сплату послуг нараховані 1970,81 грн. пені, 1740,55 грн. інфляційних втрат та 694,86 грн. трьох процентів річних.

Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов`язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.

За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

Згідно з частиною 6 статті 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань. Суб`єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Поряд із цим, за положеннями статті 547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом наведених вище положень законодавства розмір пені за порушення грошових зобов`язань встановлюється в договорі за згодою сторін. У тому випадку, коли правочин не містить в собі умов щодо розміру та бази нарахування пені, або містить умову про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, сума пені може бути стягнута лише в разі, якщо обов`язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Відповідно до пункту 5.1 договору у випадку порушення зобов`язань за ним договором сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Порушення зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язань.

Отже, як убачається із умов договору від 06.06.2021 № 06/06/21, сторонами нарахування пені за невиконання відповідачем грошового зобов`язання не передбачено.

Таким чином, оскільки сторонами за порушення обов`язку зі своєчасної оплати наданих послуг (робіт) не погоджено нарахування пені та законом відповідне забезпечення зобов`язання також не передбачене, вимога позивача про стягнення вказаної штрафної санкції з відповідача задоволенню не підлягає.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.12.2019 у справі № 904/4156/18.

Щодо нарахованих позивачем на суму боргу в розмірі 49730 грн. за період з вересня 2021 року до грудня 2021 року 1740,55 грн. інфляційних втрат та за період з 03.08.2021 до 19.01.2022 трьох процентів річних у розмірі 694,86 грн., суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений за договором або законом.

Здійснивши арифметичний перерахунок заявлених позивачем компенсаційних виплат, суд дійшов висновку задовольнити відповідні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Понесені позивачем витрати по оплаті судового збору відповідно до статі 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 86, 129, 232, 236-241 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Санаторія "Одеса" Служби безпеки України задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Еволюшн" (03150, м. Київ, вул. В. Васильківська, 114; ідентифікаційний код 42470126) на користь Санаторія "Одеса" Служби безпеки України (65067, м. Одеса, Французький б-р, 52; ідентифікаційний код 20000025) 49730 (сорок дев`ять тисяч сімсот тридцять) грн. основного боргу, 1740 (одну тисячу сімсот сорок) грн. 55 коп. інфляційних втрат, 694 (шістсот дев`яносто чотири) грн. 86 коп. трьох процентів річних, а також 2390 (дві тисячі триста дев`яносто) грн. 68 коп. витрат зі сплати судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя К.В. Полякова