ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" вересня 2022 р. м. Київ Справа № 911/1137/22
Господарський суд Київської області у складі судді Сокуренко Л.В. розглянувши справу
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАХ ІНВЕСТ ГРУП»
про стягнення 79 101,29 грн.
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАХ ІНВЕСТ ГРУП» про стягнення 79 101,29 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати за надані послуги. У зв`язку із чим позивачем подано зазначену позовну заяву до відповідача про стягнення 79 101,29 грн. основного боргу.
Ухвалою суду від 25.07.2022 було відкрито провадження у справі № 911/1137/22. Приймаючи до уваги малозначність справи в розумінні частини 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи ціну позову, характер спірних правовідносин та предмет доказування, господарським судом вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, у зв`язку з чим, призначено засідання у справі на 21.01.2021; надано відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву, а позивачу для подання відповіді на відзив.
Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно з ч.4 ст. 89 Цивільного кодексу України відомості про місцезнаходження юридичної особи вносяться до Єдиного державного реєстру.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
У зв`язку із відсутністю фінансування на поштову кореспонденцію, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 25.07.2022 була направлена судом на електронну адресу відповідача, яка зазначена у позовній заяві.
У даному випадку судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі від 25.07.2022 у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений частиною 1 статті 251 Господарського процесуального кодексу України, не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
В період з 28.11.2020 по 17.12.2020 між Приватним акціонерним товариством «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» (далі постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФАХ ІНВЕСИ ГРУП» (далі покупець, відповідач) існували договірні зобов`язання щодо поставки товару та надання послуг на загальну суму 77 730,22 грн., укладені в усній формі.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконану роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання обов`язку.
Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно до ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.
Статтею 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою(ч.2 ст. 207).
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
За приписами ч.1 ст.692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов`язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов`язку, що не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується.
При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов`язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов`язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України.
Підтвердженням укладання договору в спрощений спосіб між позивачем та відповідачем є видаткова накладна № 6329 від 28.11.2020 на суму 37 413,54 грн., видаткова накладна № 6674 від 17.12.2020 на суму 13 993,81 грн., видаткова накладна № 6670 від 17.12.2020 на суму 18 822,87 грн. та акт про надання виробничих послуг № 645 від 17.12.2020 на суму 7500,00 грн., що містять найменування товару, його ціну, а також реквізити позивача, та підпис і печатка відповідача на вище вказаних видаткових накладних про прийняття саме такого товару та тих послуг, і в тій кількості, що були визначені позивачем у видаткових накладних та акту про надання послуг.
Наразі господарський суд зазначає, що вищенаведені накладні та акт скріплені печаткою товариства та підписані з боку відповідача без зауважень та заперечень.
В свою чергу, 09.07.2021 відповідачем було здійснено часткову оплату за поставлений товар у розмірі 10 000,00 грн.(копія банківської виписки наявна у матеріалах справи), що також підтверджує отримання товару та послуг належним чином.
Частиною 2 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Враховуючи наявну заборгованість відповідача, позивач звернувся до останнього із претензією № 889 від 26.10.2021 (копія наявна у матеріалах справи), відповідно до якої Приватне акціонерне товариство «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» вимагало від відповідача сплатити існуючу заборгованість за поставлений товар та надані послуги. Зазначена претензія № 889 від 26.10.2021 направлена на адресу відповідача 01.12.2021 рекомендованим повідомленням, докази направлення долучені до матеріалів справи. Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач борг не сплатив, відповіді на претензію не надіслав, до суду будь-яких доказів відсутності існування боргу не надав.
Суд, враховуючи здійснену відповідачем частковову оплату, вважає, що позивачем доведено, що загальна сума простроченого грошового зобов`язання відповідача перед позивачем становить 67 730,22 грн., що в свою чергу свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх обов`язків в частині повної оплати за поставлений товар та послуги. Протилежного суду не наведено, доказів повної оплати заборгованості, за наявними у матеріалах справи копіями накладних, до суду не представлено.
Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відтак, позивачем документально підтверджено первинними документами існування боргу у сумі 67 730, 22 грн. заборгованості за отриманий товар та надані послуги за видатковими накладними на загальну суму 67 730,22 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачем у сумі 67 730, 22 грн. обґрунтовані та є такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем був наданий розрахунок інфляційних втрат та 3% річних, відповідно до якого сума інфляційних втрат складає 10 024,05 грн., за період з листопада 2021 по травень 2022, та 3% річних 1347,18 грн. за період з 01.11.2021 по 30.06.2022.
Враховуючи, що між сторонами не було укладено письмового договору та не встановлено умов, строків щодо оплати, суд вважає, що строк оплати настав з моменту направлення претензії (01.10.2021) + 7 днів + 3 дні перебіг поштового зв`язку, тобто з 11.11.2021, але оскільки матеріали справи містять доказ отримання претензії відповідачем - 07.12.2021, то враховуючи вимоги претензії строк оплати настав - 14.12.2021.
Таким чином, перевіривши правомірність нарахування позивачем інфляційних втрат та 3% річних, враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, суд здійснивши власний перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат в межах з 14.12.2021 (дата встановлена судом) по травень 2022 (дата заявлена позивачем), приходить до висновку, що позовні вимоги, в частині стягнення інфляційних витрат підлягають задоволенню частково в сумі 7 823,97 грн. відповідно; позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 1 107,81 грн.
Приймаючи до уваги висновки суду про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в сумі 2404,49 грн.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАХ ІНВЕСТ ГРУП» (місцезнаходження: 08301, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, буд. 71А/1; код ЄДРПОУ42549330) на користь Приватного акціонерного товариства «БОРИСПІЛЬСЬКИЙ КОМБІНАТ БУДІВЕЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ» (місцезнаходження: 08300, Київська обл., м. Бориспіль, вул. Запорізька, буд. 16; код ЄДРПОУ 05408059) 67 730,06 грн. основного боргу, 7 823,97 грн. інфляційних втрат, 1 107,81 грн. 3% річних та 2 404,49 грн. судового збору.
3. В іншій частині позовних вимог відмовити.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Згідно з п.п. 17.5 пункту 17 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України в редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через відповідний місцевий господарський суд за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2022.
Суддя Л.В. Сокуренко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2022 |
Оприлюднено | 11.10.2022 |
Номер документу | 106635693 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Київської області
Сокуренко Л.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні