ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 жовтня 2022 року Справа № 915/250/22
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., розглянувши матеріали позовної заяви товариства з обмеженою відповідальністю «TEXIHKOM-T» (65031, м. Одеса, вул. Хiмiчна, буд. 1/27, офiс 307, код ЄДРПОУ 41356322), яка пред`явлена до відповідача: державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3, код ЄДРПОУ 24584661) в особі відокремленого підрозділу «Південноукраїнська атомна електрична станція» державного підприємства Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546), про стягнення заборгованості,
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача заборгованості з оплати поставки товару за договором на постачання товару № 53-123-01-21-07010 від 01.07.2021 року у розмірі 112680, 00 грн.
12.08.2022 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними матеріалами.
Вказану ухвалу суду відповідачем отримано 29.08.2022 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 5400500724761.
02.09.2022 року, тобто з додержанням обумовленого положеннями ч. 1 ст. 251 ГПК України строку, на електронну пошту господарського суду Миколаївської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
Як на доказ направлення примірника відзиву із додатками на електронну пошту позивача відповідач послався на електронного листа від 02.09.2022 року створеного представником відповідача Аксьоновим М.В.
Правом надання відповіді на відзив позивач не скористався.
Будь-яких клопотань та заяв від сторін не надходило.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши усі наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд встановив.
11.07.2021 року мiж позивачем та відповідачем було укладено договір на постачання товару № 53-123-01-21-07010 (договір поставки, договір).
Як передбачено пунктом 1.1 договору позивач зобов`язався передати відповідачу, а відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти i сплатити товар - код CPV 42410000-3 по ДК 021:2015 - підіймально-транспортувальне обладнання (стропи) у кількостi, асортименті і цінам, зазначеним у Специфiкацiї №1, що є невід`ємною частиною договору.
Пунктом 3.3 договору передбачено, що датою постачання товару є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою у накладній на відвантаження товару.
Пунктом 3.1 договору визначено, що постачання товару здійснюється з дати публікації договору в системі ProZorro, але не пізніше 01.10.2021 року, нa умовах - DDP м. Южноукраїнськ, Миколаївська область, Южноукраїнське відділення ВП Складське господарство, або ВП ЮУАЕС відповідно до правил Інкотермс-2010, з обов`язковою присутністю представника постачальника.
На підтвердження поставки товару позивачем надані видаткові накладні: № РН-0000049 від 29.09.2021 року на суму 111763,20 грн. (відповiдно до відмiтки вантажоотримувача - Южноукраїнське вiдділення ВП Складське приміщення ДП НАЕК Енергоатом на видатковій накладній датою отримання товару є 04.10.2021 року) та № РН-0000050 від 29.09.2021 року на суму 916,80 грн. (відповiдно до відмiтки вантажоотримувача - Южноукраїнське вiдділення ВП Складське приміщення ДП НАЕК Енергоатом на видатковій накладній датою отримання товару є 11.10.2021 року).
Пунктом 2.1 договору передбачено, що загальна вартість товару є твердою та складає 112680,00грн з ПДВ.
Пунктом 2.2 договору передбачено, що оплата за даним договором відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно Специфікації № 1 (Додаток до Договору № 1) та виконання постачальником умов п.п. 3.2, 6.1. цього договору. Пеня за несвоєчасну оплату не нараховується.
Пунктом 3.2 договору передбачено, що з товаром постачальник надає покупцю:
- видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно;
- електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановлену чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про довірчі послуги у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН;
- документ, що підтверджує якість товару (паспорт або сертифікат, тощо).
Пунктом 6.1 договору передбачено, що приймання товару по кількості i якості здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 Про порядок приймання продукції по кількості і № П-7 Про порядок приймання продукції по якості, та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК Енергоатом: Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться нa офіційному сайті ДП НАЕК Енергоатом в розділі Стандарти НАЕК Енергоатом за адресою: http://www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82).
Пунктом 12.1.1 договору визначено обов`язок покупця своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлені товари.
Пунктом 13 договору передбачено, що договір вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку покупця i дiє до 31.12.2022 року включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їx виконання. Закінчення терміну дії цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії терміну договору та виконання діючих зобов`язань за договором.
Позивач зазначив, що своєчасно та у повному обсязі виконав умови договору з поставки товару. Жодних претензій щодо якості поставленого товару і щодо оформлення видаткових накладних відповідачем не заявлялось. Однак відповідач не виконав взятого на себе зобов`язання за договором по оплаті товару. На день звернення позивача із позовом до суду відповідач має борг по оплаті поставленого товару у розмірі 112680,00 грн.
З огляду на відмітки вантажоодержувача про отримання товару, які поставлені на видаткових накладних, позивач вважає, що кінцевим терміном оплати товару поставленого за видатковою накладною №РН-0000049 від 29.09.2021 року на суму 111763,20 грн. (відмітка від 04.10.2021 року) є 06.12.2021 року, а за видатковою накладною №РН-0000050 від 29.09.2021 року на суму 916,80 грн. (відмітка від 11.10.2021 року) є 13.12.2021 року.
Відповідач не погодився із доводами позивача щодо визначених позивачем термінів оплати поставленого товару.
Свої заперечення відповідач обґрунтував тим, що, окрім виконання умов зазначених у пункті 3.2 договору, мають бути виконані умови пункту 6.1 договору. Так, датою проходження вхідного контролю товару за видатковою накладною №РН-0000049 від 29.09.2021 року є 11.10.2021 року, а за видатковою накладною №РН-0000050 від 29.09.2021 року є 19.10.2021 року. На підтвердження зазначеного відповідачем надані копії ярликів на придатну продукцію №6/238 від 11.10.2021 року та №6/241 від 19.10.2021 року.
Таким чином, за ствердженням відповідача кінцевим терміном оплати за видатковою накладною №РН-0000049 від 29.09.2021 року є 14.12.2021 року, а за видатковою накладною №РН-0000050 від 29.09.2021 року є 21.12.2021 року.
Вказані доводи відповідача суд вважає вірними та такими, що відповідають умовам пункту 2.2 договору поставки.
Позивач вказані доводи відповідача не спростував, як було зазначено вище правом надання відповіді на відзив не скористався.
Відповідач в цілому погодився із доводами позивача щодо наявності грошової заборгованості перед позивачем в розмірі 112680,00 грн. з ПДВ. Вказав, що здійснює усі можливі, вичерпні заходи для погашення заборгованості перед своїми контрагентами у найкоротший строк.
Також відповідач зазначив, що існують обставини, які згідно умов 8.1-8.4 договору поставки є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за повне або часткове невиконання своїх зобов`язань (обставини непереборної сили такі як: повені, землетруси, пожежі, інші стихійні лиха, а також війни, воєнні дії), а також дій органів законодавчої, виконавчої влади і підлеглих їм органів, що вступили в силу після укладення договору.
Проте, доводи відповідача із посиланням на застосування пунктів 8.1-8.4 договору є помилковими з огляду на те, що позивачем заявлено до стягнення заборгованість із оплати вартості поставленого товару, а не господарські санкції у вигляді штрафу, пені тощо за неналежне виконання зобов`язань за договором.
Окрім цього, станом на 14.12.2021 року та 21.12.2021 року останні терміни оплати товару за видатковими накладними форс-мажорних обставин (війна та воєнні дії), на які послався відповідач, не існувало.
Також суд критично ставиться до доводів відповідача щодо неможливості своєчасного виконання зобов`язань за договором поставки з огляду на наявність значної заборгованості у покупців електричної енергії, що зумовило кризу неплатежів у сфері енергетики.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Відповідно до ч. 2 ст. 3 Господарського кодексу України господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до ч. 1 ст. 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
У частині 1 ст. 44 Господарського кодексу України закріплено, що підприємництво здійснюється, зокрема на основі:
- вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності;
- самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом, встановлення цін на продукцію та послуги відповідно до закону;
- вільного найму підприємцем працівників;
- комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.
Частиною 1 ст. 174 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 6 зазначеної статті Господарського кодексу України вказано, що до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідач, не виконавши умов пункту 2.2 договору щодо порядку оплати товару також не виконав взятого на себе зобов`язання зазначеного у пункті 12.1.1 договору щодо проведення своєчасної та у повному обсязі оплати поставлених товарів.
При цьому, у пункті 12.4.1 договору закріплене право позивача на своєчасне та у повному обсязі отримання плати за поставлені товари.
Частиною 2 ст. 712 Цивільного кодексу передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Таким чином, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача оплати за поставлений товар відповідають умовам договору поставки та приписам законодавства.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Оцінюючи надані сторонами докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв`язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до статті 129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКОМ-Т" до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в розмірі 112680,56 грн. задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, 3; код ЄДРПОУ 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Південноукраїнська атомна електрична станція" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (55001, Миколаївська область, м. Южноукраїнськ, код ЄДРПОУ 20915546) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНІКОМ-Т" (65031, м. Одеса, вул. Хiмiчна, буд. 1/27, офiс 307, код ЄДРПОУ 41356322) борг в сумі 112680 (сто дванадцять тисяч шістсот вісімдесят грн.) 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн.) 00 коп.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Рішення складено та підписано 06 жовтня 2022 року
Суддя А.П. Алексеев
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 06.10.2022 |
Оприлюднено | 11.10.2022 |
Номер документу | 106635927 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань купівлі-продажу поставки товарів, робіт, послуг |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Алексєєв А.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні