Ухвала

від 06.10.2022 по справі 925/50/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

06 жовтня 2022 року Справа № 925/50/21

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Васяновича А.В.,

секретар судового засідання Масленнікова С.В.,

за участі представників сторін:

від Черкаської місцевої прокуратури Лєнкова Н.Д. прокурор відділу Черкаської обласної прокуратури,

від стягувача Кірса В.В. - адвокат,

від боржника Слинько М.Г. - представник за довіреністю,

від Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради - Слинько М.Г. - представник за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс

про зміну способу і порядку виконання судового рішення

у справі

за позовом керівника Черкаської місцевої прокуратури, м. Черкаси в

інтересах держави в особі Черкаської міської ради, м. Черкаси,

до товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс,

м. Черкаси,

про стягнення 152 650 грн. 50 коп.,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 07 червня 2021 року зі справи №925/50/21 в позові відмовлено повністю.

Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року стягнуто з Черкаської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

19 жовтня 2021 року на виконання додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 22 червня 2021 року судом видано наказ.

05 серпня 2022 року від стягувача надійшла заява про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

В своїй заяві стягувач просить суд змінити встановлений додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року у справі №925/50/21 і вказаний у наказі від 19 жовтня 2021 року порядок і спосіб його виконання змінивши в резолютивній частині цього рішення і в наказі слова:

Стягнути з Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс (вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, ідентифікаційний код 42122547) 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

На слова:

Стягнути з Черкаської міської ради (вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542) за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс (вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, ідентифікаційний код 42122547) 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 08 серпня 2022 року розгляд заяви товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс про зміну способу і порядку виконання судового рішення призначено в судовому засіданні на 11 год. 00 хв. 19 вересня 2022 року.

В судовому засіданні, яке відбулося 19 вересня 2022 року суд оголосив перерву до 10 год. 00 хв. 06 жовтня 2022 року.

Представник товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс в судовому засіданні вимоги викладені в заяві підтримав та просив суд її задовольнити.

Представник боржника в судовому засіданні проти відповідної заяви стягувача заперечував з підстав викладених у письмових поясненнях та вказував, що стягувач має на меті не зміну способу і порядку виконання рішення, а зміну боржника, за рахунок якого будуть стягуватися кошти на правничу допомогу.

Черкаська міська рада та Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради є окремими юридичними особами.

Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради згідно п. 1.4 Положення є одним із головних розпорядників коштів місцевого бюджету.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності департаменту здійснюється за рахунок міського бюджету та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України, яке використовується виключно для фінансування видатків на утримання департаменту (у тому числі заробітної плати, нарахування єдиного соціального внеску) та реалізації завдань покладених на нього.

У відповідності до ч. 4 ст. 22 Бюджетного кодексу України головні розпорядники коштів місцевих бюджетів визначаються рішенням про місцевий бюджет відповідно до пунктів 2 і 3 частини другої цієї статті.

Згідно з ч. 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 25 Бюджетного кодексу України Казначейство України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

У відповідності до ст. 119 Бюджетного кодексу України нецільовим використанням бюджетних коштів є їх витрачання на цілі, що не відповідають:

бюджетним призначенням, встановленим законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет);

напрямам використання бюджетних коштів, визначеним у паспорті бюджетної програми або в порядку використання бюджетних коштів (включаючи порядок та умови надання субвенцій);

бюджетним асигнуванням (розпису бюджету, кошторису, плану використання бюджетних коштів).

Враховуючи вищевикладене, боржник вважає, що відсутні підстави для задоволення заяви товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс про зміну способу та порядку виконання додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року у справі №925/50/21.

Прокурор підтримав доводи боржника та просив суд відмовити у задоволенні заяви стягувача.

Розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс про зміну способу і порядку виконання судового рішення та матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню виходячи з наступного:

В обґрунтування поданої заяви стягувач зазначав, що оскільки Черкаська міська рада не має відкритих рахунків в органах Казначейства, то наказ від 19 жовтня 2021 року було повернуто стягувачу без виконання.

Також стягувач вказував, що відповідно до Положення про Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради на відповідний департамент покладені повноваження щодо забезпечення реалізації державної політики (в межах власних і делегованих повноважень) в сфері земельних відносин, тому безспірне списання коштів місцевого бюджету на виконання судових рішень, в тому числі і додаткового рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року у даній справі може здійснюватися за рахунок цього Департаменту.

Судом враховано, що предметом позову по даній справі було стягнення з відповідача безпідставно збережених грошових коштів за фактичне користування земельними ділянками без оформлення права на них.

За результатами розгляду даного спору, додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року стягнуто з Черкаської міської ради на користь товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс 8 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 239 ГПК України встановлено, що суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочити виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

За змістом статті 331 ГПК України суд за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом) може встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Про встановлення чи зміну способу та порядку виконання рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації такого рішення в разі неможливості його виконання у порядку та у спосіб, що раніше встановлені. Підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або у спосіб, встановлений господарським судом.

Зміна способу і порядку виконання рішення полягає у заміні одного заходу примусового виконання іншим. Вирішуючи питання про зміну способу виконання рішення, суд повинен з`ясувати обставини, що свідчать про абсолютну неможливість такого виконання рішення суду.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 Цивільного кодексу України. Для зміни способу виконання судового рішення необхідним є з`ясування питання чи не призведе така зміна способу виконання до зміни первісно обраного позивачем способу захисту своїх прав та інтересів, оскільки змінюючи спосіб виконання судового рішення, суд не може змінювати останнє по суті.

Відповідно до пп. 1 п. 9 Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року №2456-VI, рішення суду про стягнення (арешт) коштів держаного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України виключно для виконання.

Частиною 2 ст. 6 Закону України Про виконавче провадження встановлено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.

Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року №845 (далі Порядок №845).

Рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій) (пункт 3 Порядку № 845).

Під час виконання виконавчих документів органи Казначейства мають право, зокрема, повідомляти органу, який видав виконавчий документ, про наявність обставин, що ускладнюють чи унеможливлюють його виконання, у спосіб і порядку, які визначені таким документом, крім випадків виконання рішень про стягнення коштів за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів (пункт 5 Порядку № 845).

Згідно із пунктом 6 Порядку № 845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв`язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім`я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

оригінал виконавчого документа;

судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Відповідно до підпункту 3 пункту 9 Порядку № 845 орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли боржник не має відкритих рахунків в органі Казначейства або в органі Казначейства відкрито боржнику лише рахунок із спеціальним режимом використання, крім випадків виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган згідно із Законом України Про гарантії держави щодо виконання судових рішень.

З матеріалів справи вбачається, що 16 грудня 2021 року виконавчий документ (наказ) було пред`явлено на примусове виконання до Управлінні державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області.

Листом №04-11-10/126 від 20 січня 2022 року Управління державної казначейської служби України у м. Черкасах Черкаської області повідомило стягувача, що Черкаська міська рада не обслуговується в Управлінні та не має відкритих рахунків в органах Казначейства, а тому Управлінням повертається наказ без виконання.

Також у своєму листі Управління зазначило, що система органів місцевого самоврядування в м. Черкасах має певні особливості, які полягають в розподілі повноважень Черкаської міської ради та її виконавчого комітету між відповідними структурними підрозділами департаментами, які є розпорядниками бюджетних коштів територіальної громади міста Черкаси, і є виконавчими органами Черкаської міської ради, підконтрольними та підзвітними Черкаській міській раді, підпорядкованими її виконавчому комітету та міському голові, та обслуговуються в Управлінні і мають відкриті рахунки в органах Казначейства.

Стягувачі, на користь яких прийняті рішення про стягнення коштів з рахунків боржника, подають до органу Казначейства, в якому обслуговується боржник (відкриті рахунки), або за його місцезнаходженням документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку (пункт 24 Порядку № 845).

Згідно із пунктом 26 Порядку №845:

- безспірне списання коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів, на яких обліковуються кошти загального та спеціального фондів відповідного бюджету, здійснюється в межах бюджетних асигнувань, передбачених у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів, та у разі наявності на його рахунках для обліку відкритих асигнувань (залишків коштів на рахунках);

- безспірне списання коштів з рахунків бюджетних установ у частині власних надходжень здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку надходжень на відповідному рахунку за визначеним кодом економічної класифікації видатків бюджету з урахуванням вимог пункту 28 цього Порядку;

- судові витрати, штрафні санкції безспірно списуються за відповідним кодом економічної класифікації видатків бюджету. В разі коли у затвердженому кошторисі або плані використання бюджетних коштів розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів зазначений код не передбачений або за таким кодом до кінця бюджетного періоду сума бюджетних асигнувань менша, ніж сума списання, або відсутні відкриті асигнування (залишки коштів на рахунках), безспірне списання судових витрат, штрафів здійснюється за кодом економічної класифікації видатків бюджету, за яким здійснюється стягнення коштів з рахунків розпорядників (бюджетних установ) та одержувачів бюджетних коштів;

- безспірне списання коштів з рахунків підприємств, установ, організацій здійснюється безпосередньо із загальної суми залишку коштів на рахунку;

- орган Казначейства здійснює безспірне списання коштів, що обліковуються на рахунку бюджетної установи, яка здійснює централізоване обслуговування боржника, у межах відповідних бюджетних асигнувань з урахуванням положень пункту 25 цього Порядку.

Судом враховано, що рішенням Черкаської міської ради від 30 вересня 2021 року №10-25 затверджено Статут Черкаської міської територіальної громади в новій редакції.

Згідно розділу VІІІ ст. 48 Статуту територіальній громаді міста належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, у тому числі заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров`я, соціального обслуговування та інше майно, визначене законодавством як об`єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. У комунальній власності територіальної громади міста Черкаси перебувають об`єкти, що мають важливе значення для забезпечення життєдіяльності міста.

Суб`єктом права міської комунальної власності є територіальна громада міста Черкаси, а від її імені виступає міська рада та її уповноважені органи. Міська рада безпосередньо або через утворені нею виконавчі органи користується, володіє та розпоряджається належним їй на основі права комунальної власності майном, здійснюючи з ним майнові операції (продаж, передача в оренду, постійне або тимчасове користування, застава тощо) (ст. 49 Статуту).

Рішенням виконавчого комітету Черкаської міської ради від 07 листопада 2011 року №1680, затверджено Регламент виконавчого комітету Черкаської міської ради.

Регламент виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - Регламент) визначає організаційно-процедурні питання діяльності виконавчого комітету Черкаської міської ради (далі - виконкому) та структурних підрозділів.

Регламент є нормативним актом, розробленим на основі чинного законодавства України, який визначає механізм організації взаємодії виконкому, департаментів, управлінь, відділів, інших виконавчих органів міської ради стосовно реалізації повноважень, встановлених Законом України Про місцеве самоврядування в Україні, здійснення правового, організаційного забезпечення діяльності виконкому та інших виконавчих органів міської ради.

Відповідно до п. 3.22. Регламенту департаменти міської ради ініціюють звернення міської ради, її виконавчого комітету, міського голови із позовами до суду на виконання власних або делегованих повноважень. Звернення до суду здійснюється на засадах співпраці між департаментом та відділом судового супроводу департаменту управління справами.

Подання позову до суду здійснюється протягом трьох робочих днів з моменту отримання повного сформованого пакету документів. Відділ судового супроводу забезпечує ведення судової справи (включаючи апеляційне і касаційне оскарження рішення суду) до моменту отримання виконавчого документу суду. Виконавчий документ суду протягом трьох робочих днів з дня його отримання передається директору департаменту, який ініціює звернення до суду, під особистий підпис.

Відповідальність за ініціювання звернення із позовом до суду, своєчасне і повне надання документів для звернення до суду, за повне виконання рішення суду за виконавчим документом несе директор департаменту, який ініціює звернення до суду. Відповідальність за своєчасне подання позову до суду, представництво інтересів в суді, своєчасне отримання виконавчого документу та передачу несе начальник відділу судового супроводу.

Дія цього пункту не поширюється на звернення до суду із позовами, що випливають із договірної діяльності департаментів міської ради, а також позовами, які подаються департаментом соціальної політики, департаментом освіти і гуманітарної політики і службою у справах дітей, а також департаментом бюджетної політики, як місцевим фінансовим органом.

Згідно положення про департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, затвердженого рішенням Черкаської міської ради від 02 вересня 2021 року №9-22 департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради є виконавчим органом Черкаської міської ради, підконтрольний та підзвітний Черкаській міській раді, підпорядкований її виконавчому комітету та Черкаському міському голові.

Департамент є неприбутковою установою. Департамент утворений Черкаською міською радою та діє на підставі рішень Черкаської міської ради та Положення про департамент.

Департамент є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому порядку, має самостійний баланс, розрахунковий рахунок, круглу печатку із зображенням Державного Герба України, печатки, штампи та відповідні бланки із своїм найменуванням, рахунки спеціальних коштів та інші рахунки, передбачені чинним законодавством України, може бути позивачем та відповідачем у судах.

Департамент є головним розпорядником коштів.

Майно департаменту належить йому на правах оперативного управління. Департамент володіє та користується майном, що є в його управлінні. Розпорядження майном департаменту здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України.

Фінансування та матеріально-технічне забезпечення діяльності департаменту здійснюється за рахунок міського бюджету та інших джерел, не заборонених чинним законодавством України, яке використовується виключно для фінансування видатків на утримання департаменту (у тому числі заробітної плати, нарахування єдиного соціального внеску) та реалізації завдань покладених на нього.

Надходження департаменту є складовими місцевого бюджету та не підлягають розподілу між працівниками, окрім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску.

Департамент забезпечує реалізацію державної політики (в межах власних і делегованих повноважень) у сфері містобудування, архітектурної діяльності, містобудівного кадастру, організації ландшафту та дизайну міського середовища, будівництва, реклами, земельних відносин, у сфері охорони культурної спадщини у відповідності до Закону України Про охорону культурної спадщини.

До повноважень департаменту, зокрема, відноситься:

-організація виконання державних програм у межах повноважень; розробка і реалізація міських програм містобудування, архітектурної діяльності та земельних відносин; надання пропозицій до проектів програм соціально економічного розвитку міста, в тому числі пропозицій до міського бюджету щодо фінансування цих програм;

-здійснення підготовки проектів рішень міської ради з питань передачі у власність, оренду та ін. земельних ділянок та припинення права користування земельними ділянками; здійснення продажу земельних ділянок, організації аукціонів з продажу земельних ділянок та права оренди на них; вирішення земельних спорів;

-забезпечення підготовки проектів договорів та їх укладення у сфері земельних відносин;

-здійснення самоврядного контролю за використанням та охороною земель комунальної власності Черкаської міської ради за виключенням повноважень щодо контролю за порушеннями екологічного законодавства, законодавства у сфері благоустрою та контролю за дотриманням суб`єктами господарювання вимог нормативно-правових актів, що регулюють розміщення тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності;

-підготовка розрахунків розмірів орендної плати за користування земельними ділянками.

Відсутність у Черкаської міської ради відкритих в органах казначейства рахунків унеможливлює виконання судового рішення Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року у справі №925/50/21у встановлені ним порядку та спосіб.

Зміна способу виконання рішення не є прийняттям нового рішення, яке підлягає окремому виконанню, але означає прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб встановлений у рішенні та припинення здійснення тих заходів, які були визначені рішенням та здійснення їх у спосіб, встановлений ухвалою, винесеною відповідно до норм процесуального права. Отже, така ухвала є допоміжним процесуальним актом реагування суду на перешкоди, які унеможливлюють або ускладнюють виконання судового рішення та спрямована на забезпечення повного виконання рішення суду і відповідного судового наказу.

Відповідно до положень ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року №18-рп/2012).

Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року №11-рп/2012).

Згідно з ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

У ч. 1 ст. 6 Конвенції закріплено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі Шмалько проти України (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 виконання рішення, ухваленого будь - яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина судового розгляду. У рішенні від 17 травня 2005 року по справі Чіжов проти України (заява №6962/02) Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії параграф 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби стаття 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (див. рішення від 19.03.1997 зі справи Горнсбі проти Греції (Hornsby v. Greece); рішення від 20 липня 2004 року зі справи Шмалько проти України).

Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення від 7 червня 2005 року у справі Фуклев проти України, заява №71186/01, п. 84).

Саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у п.1 ст. 6 Конвенції.

Статтею 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в України визначено, що виконавчі органи рад - органи, які відповідно до Конституції України та цього Закону створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) радами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених цим та іншими законами.

Відповідно до ч.1, ч. 2 ст. 11 Закону України „Про місцеве самоврядування виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Згідно з пп. 27 п. 1 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: як прийняття рішень щодо передачі коштів з відповідного місцевого бюджету.

Статтею 2 Бюджетного Кодексу України визначено, що головні розпорядники бюджетних коштів - бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 цього Кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень.

Згідно з ст. 22 Бюджетного Кодексу України головними розпорядниками бюджетних коштів можуть бути виключно: 1) за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, - установи, уповноважені забезпечувати діяльність Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України в особі їх керівників; міністерства, Національне антикорупційне бюро України, Конституційний Суд України, Верховний Суд, вищі спеціалізовані суди, Вища рада правосуддя та інші органи, безпосередньо визначені Конституцією України, в особі їх керівників, а також Державна судова адміністрація України, Національна академія наук України, Національна академія аграрних наук України, Національна академія медичних наук України, Національна академія педагогічних наук України, Національна академія правових наук України, Національна академія мистецтв України, інші установи, уповноважені законом або Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у відповідній сфері, в особі їх керівників; 2) за бюджетними призначеннями, визначеними рішенням про бюджет Автономної Республіки Крим, - уповноважені юридичні особи (бюджетні установи), що забезпечують діяльність Верховної Ради Автономної Республіки Крим та Ради міністрів Автономної Республіки Крим, а також міністерства та інші органи влади Автономної Республіки Крим в особі їх керівників; 3) за бюджетними призначеннями, визначеними іншими рішеннями про місцеві бюджети, - місцеві державні адміністрації, виконавчі органи та апарати місцевих рад (секретаріат Київської міської ради), структурні підрозділи місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів місцевих рад в особі їх керівників. Якщо згідно із законом місцевою радою не створено виконавчий орган, функції головного розпорядника коштів відповідного місцевого бюджету виконує голова такої місцевої ради.

Судом враховано, що з моменту набрання рішення суду законної сили минуло більше одного року і боржник (Черкаська міська рада) не був позбавлений можливості самостійно та добровільно виконати рішення суду, у тому числі й через відповідні свої виконавчі органи.

У відповідності до приписів ч. 2 ст. 64 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні сільські, селищні, міські, районні в містах (у разі їх створення) ради та їх виконавчі органи самостійно розпоряджаються коштами відповідних місцевих бюджетів, визначають напрями їх використання.

Водночас з листа Управління не вбачається, що виконавчий комітет Черкаської міської ради має відкриті рахунки в органах Казначейства.

Отже, з урахуванням того, що Черкаська міська не є розпорядником коштів місцевого бюджету м. Черкаси та не має рахунків в органах державного казначейства, суд вважає, що з метою захисту прав стягувача та подальшого реального виконання рішення суду у даній справі, стягнення присуджених грошових коштів слід здійснювати з рахунку розпорядника бюджетних коштів місцевого бюджету міста Черкаси з урахуванням його делегованих повноважень та предмету даного спору.

Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією, викладеною в постанові Верховного Суду від 14 травня 2020 року у справі № 916/1952/17.

При цьому суд відхиляє доводи боржника, що в даному випадку відбудеться заміна сторони на стадії виконання судового рішення, оскільки фактично судом стягуються грошові кошти саме з Черкаської міської ради за рахунок коштів міста Черкаси в особі відповідного виконавчого органу Черкаської міської ради.

За таких обставин, заява товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс про зміну способу та порядку виконання судового рішення підлягає задоволенню.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. 234, 331 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс про зміну порядку та способу виконання судового рішення задовольнити.

2.Змінити встановлені додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 18 червня 2021 року у справі №925/50/21 порядок та спосіб його виконання, замінивши в резолютивній частині цього рішення і в наказі від 19 жовтня 2021 року слова: Стягнути з Черкаської міської ради, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 на користь товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс, вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, ідентифікаційний код 42122547 8 000 грн. 00 коп. (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу на слова: Стягнути з Черкаської міської ради, вул. Б. Вишневецького, 36, м. Черкаси, ідентифікаційний код 25212542 за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (ідентифікаційний код 38715770) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Омега-Центр-Сервіс, вул. 30 років Перемоги, 70, м. Черкаси, ідентифікаційний код 42122547 8 000 грн. 00 коп. (вісім тисяч гривень) витрат на професійну правничу допомогу.

3.Копію ухвали надіслати учасникам справи та Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки визначені ст.ст. 255-257 ГПК України.

Суддя А.В.Васянович