Рішення

від 06.10.2022 по справі 927/463/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2022 року справа № 927/463/22 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Наше тепло", вул. Паньківська, б. 10Б, м. Київ, 01033, e-mail: r.nashe.teplo@gmail.com

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджі Технолоджис", вул. Миру, буд.8, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17131, e-mail: не відомий

про стягнення 443300грн. 00 коп.

без виклику сторін

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Наше тепло" звернулось з позовом до Господарського суду Чернігівської області про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Грін Енерджі Технолоджис" передплату у сумі 443300 грн. 00 коп.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки №23/08/2019-п від 23.08.2019.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.07.2022 відкрите спрощене позовне провадження у справі №927/463/22 без повідомлення учасників сторін; надано відповідачу 15-денний строк з дня отримання ухвали для подання відзиву на позов із урахуванням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України. Вказаною ухвалою відповідача повідомлено про те, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

23.09.2022 на адресу Господарського суду Чернігівської області підприємством зв`язку повернуто поштове відправлення, а саме ухвалу суду від 25.07.2022, надіслану судом відповідачу із зазначенням причини повернення: "за закінченням терміну зберігання".

З`ясовуючи належність повідомлення сторін про розгляд справи та можливість вирішення цього господарського спору, суд виходить з такого.

Відповідно до частин третьої та сьомої статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо.

Пунктом 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно із частиною першою статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

За змістом пунктів 116, 117 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 05.03.2009 у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через п`ять календарних днів з дня надходження листа до об`єкта поштового зв`язку місця призначення із зазначенням причин невручення. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, відсутністю адресата за вказаною адресою.

Судом встановлено, що адреса відповідача, яка зазначена у позовній заяві повністю збігаються з адресою, зазначеною у рекомендованому повідомленні.

Ухвала суду, яка направлялась на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Технолоджис» (вул. Миру, буд.8, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17131) міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань повернулись із відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання".

Заяв про зміну місцезнаходження чи місця проживання від відповідача не надходило.

Суд звертає увагу на те, що направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у даному випадку суду.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 18.03.2021 у справі №911/3142/19, а також близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження №11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б.

Крім того, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з процесуальними документами у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Враховуючи викладене вище та факт надсилання судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі, враховуючи повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення: "за закінченням терміну зберігання", суд доходить висновку про належне повідомлення учасника судового процесу про відкриття провадження у справі №927/463/22.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позов не наданий.

Відповідач у справі не повідомляв суд про намір подати відзив на позовну заяву у більш тривалий строк згідно положень п. 4 розділу Х "Прикінцеві положення" Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній доказами та матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

23.08.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Наше тепло» (покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Технолоджис» (постачальник, відповідач) укладено договір поставки №23/08/2019-п (далі - договір), відповідно до п.1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця біопаливо фасоване у (біг-бегі, міні біг-бегі, мішки 15 кг), іменоване надалі «товар», а покупець зобов`язуються прийняти товар та сплатити його вартість на умовах цього договору (а.с. 9-12)

Найменування товару і його вартість вказується в додатках до цього договору (специфікаціях, додаткових угодах), які набувають статусу невід`ємної частини договору після їх підписання сторонами (п. 1.2 договору).

Згідно з п. 3.1 договору умови поставки товару вказуються в додаткових угодах до цього договору. Зокрема, для визначення номенклатури, періодичності, обсягів та пунктів постачання сторони складають графік постачання, що є невід`ємною частиною договору (Додаток 1) й обов`язковим до виконання постачальником. У разі змін графіку поставки покупцем в зв`язку з виробничими процесами, повідомити постачальника не пізніше ніж за п`ять діб до дати поставки згідно графіка.

Відповідно до п. 4.1-4.3 договору розрахунки за отриманий за договором товар проводяться покупцем в гривнях, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника в установі банку за зазначеними ним реквізитами. Якщо інше не передбачено додатковими угодами між сторонами, покупець зобов`язується внести 100% передплату за партію товару, згідно графіка поставки, шляхом безготівкових платежів на поточний рахунок постачальника не пізніше дати поставки товару відповідно до затвердженого графіку поставок. У платіжному дорученні покупець зобов`язаний зазначити номер і дату даного договору.

Відповідно до п. 9.1 договір вважається укладеним з моменту його підписання і діє до 31.12.2020. Термін дії договору автоматично продовжується на наступний календарний рік (роки), якщо жодна зі сторін не повідомить іншу сторону в письмовій формі про свій намір припинити його дію за 20 днів до закінчення терміну його дії. Продовження терміну дії договору в автоматичному режимі кількістю раз не обмежується.

Додатком №1 від 23.08.2019 до договору сторони погодили графік постачання щодо здійснення партій поставок пелети із лушпиння соняшника із місцем поставки м. Ніжин: до 20.11.2019 у кількості 44т; до 20.12.2019 у кількості 88 т; до 20.01.2020 у кількості 110 т; до 20.02.2020 у кількості 44 т (а.с. 13).

На виконання умов договору позивачем відповідачеві перераховано 443300,00 грн. у рахунок попередньої оплати за договором, що підтверджено платіжними дорученнями №217 від 28.09.2019 на суму 68200,00 грн., №273 від 13.09.2019 на суму 34100,00 грн., №288 від 18.09.2019 на суму 34100,00 грн., №323 від 20.09.2019 на суму 68200,00 грн., №354 від 27.09.2019 на суму 34100,00 грн., № 377 від 04.10.2019 на суму 68200,00 грн., № 381 від 09.10.2019 на суму 68200,00 грн., № 399 від 21.10.2019 на суму 68200,00 грн. (а.с. 14-21).

У порушення умов договору та додатку №1 до договору відповідач свої зобов`язання не виконав, товар позивачу не поставив.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Заборгованість з попередньої оплати у сумі 443300,00 грн. заявлена до стягнення позивачем за даним позовом.

Заперечень на позов відповідач у встановлений судом строк не надав.

Дослідивши обставини справи, надані матеріали, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність задоволення позову у повному обсязі з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п.1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов`язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати повернення суми попередньої оплати.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, а відповідачем не спростовано факт внесення позивачем на рахунок відповідача передплати за договором поставки №23/08/2019-п від 23.08.2019 у сумі 443300,00 грн.

Докази поставки товару у матеріалах справи відсутні.

Вказані обставини відповідачем у справі не спростовано.

Авансом є грошова сума, яку перераховують згідно з договором наперед у рахунок майбутніх розрахунків за товари (роботи, послуги), які мають бути отримані (виконані, надані). Таким чином, у разі невиконання зобов`язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося, аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі №910/12382/17, а також у п. 68 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19.

Станом на день розгляду справи відповідачем не надано доказів повернення суми попередньої оплати у розмірі 443300,00 грн.

З урахуванням викладеного вище є обґрунтованою вимога позивача про стягнення з відповідача попередньої оплати за товар у розмірі 443300,00 грн.

Таким чином, позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню у повному обсязі з покладенням на відповідача судових витрат у справі на підставі положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 129,236-238,240,241,247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін Енерджі Технолоджис», вул. Миру, буд.8, м. Носівка, Носівський район, Чернігівська область, 17131, код 40670823, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Наше тепло», вул. Паньківська, б. 10Б, м. Київ, 01033, код 40144197, передоплату у сумі 443300 грн. 00 коп., судовий збір у розмірі 6649 грн. 50 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення підписано 06.10.2022.

Суддя Демидова М.О.