Рішення

від 04.10.2022 по справі 927/567/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

04 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/567/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у відкритому судовому засіданні за участю секретаря судового засідання Дубини О. М.

Позивач: Акціонерне товариство Чернігівобленерго,

код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000

Відповідач: Державна установа Прилуцька виховна колонія,

код ЄДРПОУ 08564957, вул. Київська, 234, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500

Предмет спору: про стягнення 352 684,72 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: не з`явився,

від відповідача: не з`явився,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Чернігівобленерго звернулось до суду з позовом до Державної установи Прилуцька виховна колонія, у якому позивач просить суд стягнути з відповідача 352 684,72 грн заборгованості, з яких 310 042,83 грн боргу за послугу з розподілу електричної енергії та 42 641,89 грн боргу за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.08.2022 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 08.09.2022 та встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі ЄДР), відповідно до якого місцезнаходження відповідача Державної установи «Прилуцька виховна колонія»: 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 234. Також зазначено, що 15.09.2020 проведено державну реєстрацію зміни складу комісії з припинення/виділу.

Копія ухвали суду від 11.08.2022 представником позивача отримана особисто в приміщенні суду 17.08.2022.

Ухвала суду від 11.08.2022, направлена відповідачу 15.08.2022 за адресою, вказаною в ЄДР 17500, Чернігівська область, м. Прилуки, вул. Київська, 234, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою, дата проставлення відмітки 25.08.2022.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 9 ЗУ Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості щодо зміни місцезнаходження юридичної адреси Державної установи «Прилуцька виховна колонія» у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України Про доступ до судових рішень кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 11.08.2022 є 25.08.2022.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 09.09.2022.

У підготовче засідання 08.09.2022 з`явився повноважний представник позивача.

Суд повідомив, що ухвала суду від 11.08.2022, якою було призначено судове засідання, повернулась неврученою з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", отже відповідно до ст. 242 ГПК України таке судове рішення вважається врученим, а відтак відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання. Про поважні причини неявки відповідач суд не повідомив, відзиву не подавав.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Відповідно до ст. 202 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводилось за відсутності відповідача (його представника).

Представник позивача зазначив, що відповідач знаходиться в процедурі припинення, кредиторські вимоги до них не заявлялись, проте відповідач не заперечує щодо стягнення даного боргу.

Представником позивача заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу дату з метою надання відповідачу можливості для подання заяви про визнання позову.

Суд постановив ухвалу про відкладення підготовчого засідання на 22.09.2022 на 11:30.

Ухвала суду від 08.09.2022 отримана представником позивача особисто в приміщенні суду 08.09.2022.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг процесуальний документ засобами поштового зв`язку не направлявся сторонам у справі.

12.09.2022 судом здійснено публікацію на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області з метою повідомлення відповідача Державну установу «Прилуцька виховна колонія» в порядку ст. 120-21 ГПК України про те, що підготовче засідання відбудеться 22.09.2022 о 11:30.

Тобто судом було вжито всі можливі дії щодо повідомлення відповідача про розгляд цієї справи у суді.

У підготовче засідання 22.09.2022 з`явився повноважний представник позивача.

Представником позивача повідомлено про отримання від відповідача письмових пояснень, в яких останній не заперечує проти позову.

Представник позивача просив суд залучити копію даних пояснень до матеріалів справи.

Представником позивача заявлено клопотання про відкладення підготовчого засідання для отримання судом цих пояснень.

Судом долучено пояснення відповідача, які за своєю суттю є заявою про визнання позову. Однак без оригіналу цього документу та відповідного підпису встановити його ідентичність неможливо, а відтак прийняти відповідне рішення.

Суд постановив ухвалу про задоволення клопотання представника позивача та про відкладення підготовчого засідання на 04.10.2022 на 11:30.

Ухвала суду від 22.09.2022 отримана представником позивача особисто в приміщенні суду 26.09.2022.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг процесуальний документ засобами поштового зв`язку не направлявся сторонам у справі.

23.09.2022 судом здійснено публікацію на офіційному сайті Господарського суду Чернігівської області з метою повідомлення відповідача Державну установу «Прилуцька виховна колонія» в порядку ст. 120-21 ГПК України про те, що підготовче засідання відбудеться 04.10.2022 о 11:30.

26.09.2022 на адресу суду від відповідача надійшли письмові пояснення.

У підготовче засідання 04.10.2022 повноважні представники сторін не з`явились.

У судовому засіданні суд розглянув письмові пояснення відповідача, зі змісту яких вбачається, що відповідач не заперечує проти позову та підтверджує наявність боргу, а відтак суд розцінює письмові пояснення як заяву про визнання позову.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) - на будь-якій стадії судового процесу.

Аналогічне положення зазначено у ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

Згідно з ч. 4 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Суд приймає визнання відповідачем позову, оскільки це не суперечить закону, не порушує права чи інтереси інших осіб та вчинене уповноваженою особою.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.

У зв`язку з неявкою усіх учасників справи у судове засідання, на підставі ч. 6 ст. 233 та ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України вступна та резолютивна частини рішення була підписана судом 04.10.2022 у нарадчій кімнаті без їх проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 16-86-РВ/Г-2 від 12.02.2021 в частині повної та своєчасної оплати наданих послуг за травень-червень 2022 року.

Відповідач визнає позовні вимоги, про що подав відповідну заяву про визнання позову.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

Згідно з постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) Про видачу ПАТ Чернігівобленерго ліцензії з розподілу електричної енергії та анулювання ліцензій з передачі електричної енергії місцевими (локальними) електричними мережами і постачання електричної енергії за регульованим тарифом № 1434 від 13.11.2018, ПАТ Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333) видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з розподілу електричної енергії у межах місць провадження господарської діяльності, а саме на території Чернігівської області та м. Славутич Київської області в межах розташування системи розподілу електричної енергії, що перебуває у власності або господарському віданні (щодо державного або комунального майна) ПАТ Чернігівобленерго, та електричних мереж інших власників, які приєднані до мереж ліцензіата (з якими укладені відповідні договори згідно із законодавством) (а.с. 12).

Отже, позивач є оператором системи розподілу електричної енергії.

Державною установою «Прилуцька виховна колонія» (далі Споживач) підписано заяву-приєднання (а. с. 30), відповідно до якої Споживач приєднався до умов договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії №16-86-РВ від 12.02.2021 (а. с. 13-18).

У заяві-приєднання, підписаної відповідачем, зазначено перелік об`єктів та ЕІС-коди точок комерційного обліку з зазначенням адреси об`єктів Споживача, на які здійснюється постачання електричної енергії, зокрема:

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z4290277482053;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z2395802359868;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z7326534843648;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z3558283583854;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z4153469291721;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z9149243473063;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z041700586286N;

- м. Прилуки, вул. Київська, 234, - 62Z135850911974F.

Згідно з п. 2.1 Договору Оператор системи надає Споживачу послуги з розподілу електричної енергії параметри якості якої відповідають показникам, визначеним Кодексом системи передачі, затвердженого постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 309, та Кодексу систем розподілу затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 310, за об`єктом, технічні параметри якого фіксуються в Паспорті точки розподілу за об`єктом споживача, який є Додатком 2 до цього договору, та в особовому рахунку Споживача, облікових базах даних Оператора системи.

Споживач оплачує за розподіл електричної енергії згідно з умовами глави 5 цього Договору та інші послуги Оператора системи згідно з Додатком 4 Порядок розрахунків (п. 2.3 Договору).

Згідно з п. 5.3 Договору тариф (ціна) на послугу з розподілу електричної енергії та терміни оплати послуги зазначаються в додатку 4 Порядок розрахунків.

Додатком № 10 до Договору є Договір про надання послуг із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії, пунктом 1.1 якого визначено, що Оператор системи надає послуги із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії до електроустановок споживачів, що експлуатують електромагнітно незбалансовані установки з неефективним співвідношенням активної і реактивної потужності, а Споживач вживає вичерпних технологічних заходів щодо компенсації перетікань реактивної електричної енергії у своїх електричних мережах та/або здійснює оплату Оператору системи за перетікання реактивної електричної енергії згідно з умовами цього Договору та додатками до нього, що є невід`ємними частинами.

12.02.2021 сторонами укладено Додаткову угоду № 1 до Договору (а.с. 31), якою сторони доповнили договір наступною умовою: Орієнтовна сума договору розраховується, як добуток обсягу очікуваного споживання (розподілу) електричної енергії на 2021 рік, визначеного відповідно до додатку № 11 «Відомості про обсяги споживання електричної енергії» Договору, на величину тарифу на послуги з розподілу електричної енергії на момент укладання угоди та становить на рік 17 502,00 грн з ПДВ. Реальна сума Договору на 2021 рік встановлюється на підставі фактично спожитих (розподілених) обсягів електричної енергії, визначених відповідно до умов Договору, та тарифів на послуги з розподілу електричної енергії, які встановлюються НКРЕКП».

Ця угода набуває чинності з моменту підписання. Керуючись п. 3 ст. 631 ЦК України, сторони домовились, що дія цієї угоди розповсюджується на відносини, що склалися з 01.01.2021.

Позивач склав акти про використану електричну енергію (а.с. 32, 35):

- від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 314 648,10 грн з ПДВ, відповідно до якого оператор системи розподілив, а споживач використав у травні 2022 року 169970 кВт.год. на суму 228 728,63 грн без ПДВ, плата за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії становить 33 478,12 грн без ПДВ;

- від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 38 036,62 грн з ПДВ, відповідно до якого оператор системи розподілив, а споживач використав у червні 2022 року 22026 кВт.год на суму 29 640,39 грн без ПДВ, плата за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії становить 2056,79 грн без ПДВ.

Вказані акти підписані відповідачем.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за послугу з розподілу електричної енергії на загальну суму 310 042,83 грн (а.с. 33, 36).

Вказані рахунки були отримані відповідачем.

Позивачем були виставлені відповідачу рахунки за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 42 641,89 грн (а.с. 34, 37).

Вказані рахунки були отримані відповідачем.

Отже, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату послуги з розподілу електричної енергії та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електричної енергії на загальну суму 352 684,72 грн.

Заперечень або заяви відповідача щодо незгоди з нарахованою в платіжних документах сумою матеріали справи не містять.

Доказів сплати заборгованості за послуги з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 352 684,72 грн матеріали справи не містять.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (надалі енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України Про ринок електричної енергії.

Частиною 4 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, що оператор системи розподілу надає послуги з розподілу електричної енергії на підставі договорів про надання послуг з розподілу. Договори про надання послуг з розподілу є публічними договорами приєднання та укладаються на основі типових договорів, форма яких затверджується Регулятором.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 56 Закону України Про ринок електричної енергії постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 №312 затверджені Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі Правила).

У п. 2 вказаної постанови зазначено, що укладання договорів між споживачами та іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії відповідно до вимог Правил здійснюється шляхом приєднання споживачів до публічних договорів приєднання (договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії, відповідних договорів про постачання електричної енергії) на умовах чинних договорів про постачання електричної енергії та про користування електричною енергією, укладених з відповідними постачальниками електричної енергії за регульованим тарифом, шляхом подання заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку до цієї постанови.

Відповідно до п. 2.1.1 Правил відповідно до договорів про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, що укладаються зі споживачем та електропостачальником відповідно до цих Правил, оператор системи передачі згідно з Кодексом системи передачі та оператори систем розподілу згідно з Кодексом систем розподілу здійснюють, відповідно, передачу та розподіл електричної енергії на роздрібному ринку в точку розподілу до електроустановки споживача на території діяльності відповідного оператора системи).

Відповідно до ч. 1, 2, 3, 5 ст. 633 Цивільного кодексу України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги. Підприємець не має права надавати переваги одному споживачеві перед іншим щодо укладення публічного договору, якщо інше не встановлено законом. Актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов`язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як встановив суд, позивачем були складені акти про використану електричну енергію, згідно яких оператор системи розподілив, а споживач використав електричну енергію у травні червні 2022 року на загальну суму 310 042,83 грн, також в актах вказано плату за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за період травень-червень 2022 року на загальну суму 42 641,89 грн, які підписані відповідачем.

Рахунки на оплату за послугу з розподілу електричної енергії та за перетікання реактивної електроенергії на загальну суму 352 684,72 грн були отримані відповідачем, при цьому заперечення або заяви щодо незгоди з нарахованою в платіжних документах сумою Споживачем (відповідачем) не подавалося.

У наданих позивачем рахунках відповідачу було встановлено терміни остаточних розрахунків, однак відповідач у встановлені в рахунках строки оплату не здійснив.

Відповідач суму заборгованості визнав.

Оскільки відповідач у порушення ст. 525, 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України взятих на себе зобов`язань не виконав та не сплатив кошти за послугу з розподілу електричної енергії травень-червень 2022 року та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії за травень червень 2022 року на загальну суму 352 684,72 грн у встановлений у Договорі строк, враховуючи приписи ст. 191 Господарського процесуального кодексу України, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 352 684,72 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", Серявін та інші проти України обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Аналогічна норма міститься у ч. 3 ст. 7 Закону України Про судовий збір.

За подання позовної заяви позивач згідно з платіжним дорученням №3341386 від 09.08.2022 сплатив 5290,27 грн судового збору.

У зв`язку з визнанням відповідачем позову, позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору, сплаченого за подання позову, що становить 2645,14 грн.

Решта 50% сплаченого позивачем судового збору у розмірі 2645,13 грн відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись ст. 13, 14, 42, 46, 73-80, 86, 129, 130, 165, 191, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державної установи Прилуцька виховна колонія (код ЄДРПОУ 08564957, вул. Київська, 234, м. Прилуки, Чернігівська область, 17500) на користь Акціонерного товариства Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000, рахунок НОМЕР_1 в ПАТ Укргазбанк, код банку 320478) 352 684,72 грн заборгованості за послугу з розподілу електричної енергії та за послугу із забезпечення перетікань реактивної електроенергії, а також 2645,13 грн витрат зі сплати судового збору.

3. Повернути Акціонерному товариству Чернігівобленерго (код ЄДРПОУ 22815333, вул. Гонча, 40, м. Чернігів, 14000) з Державного бюджету України (код класифікації доходів бюджету 22030101) 2645,14 грн судового збору, сплаченого згідно з платіжним дорученням № 3341386 від 09.08.2022.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повне рішення складено 06.10.2022.

Суддя В. В. Шморгун