Рішення

від 06.10.2022 по справі 927/536/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2022 року м. Чернігівсправа № 927/536/22

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши матеріали справи у порядку спрощеного позовного провадження

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Київстар",

код ЄДРПОУ 21673832, вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113

Адреса для повісток: вул. Городоцька, 226/Б, м. Львів, 79000

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Логістік-МК",

код ЄДРПОУ 39928192, вул. Шевченка, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення 3120,00 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Київстар" звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-МК", у якому позивач просить суд стягнути з відповідача збитки у розмірі 3120,00 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою суду від 11.08.2022 прийнято позовну заяву, відкрито провадження у справі та ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.

Також ухвалою від 11.08.2022 встановлено сторонам строки для подання заяв по суті, а саме:

- відповідачу - п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали для подання до суду та позивачу відзиву на позов з доданими до нього документами;

- позивачу - п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання до суду та відповідачу відповіді на відзив з доданими до неї документами;

- відповідачу - п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання до суду та позивачу заперечень з доданими до них документами.

У зв`язку з відсутністю фінансування на оплату поштових послуг процесуальний документ засобами поштового зв`язку не направлявся позивачу у справі.

Копія ухвали від 11.08.2022 була направлена 12.08.2022 на електронну адресу позивача ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

На електронну адресу суду 12.08.2022 надійшло повідомлення про отримання направлення - ухвали суду від 11.08.2022 з електронної адреси позивача - ІНФОРМАЦІЯ_1.

Згідно ч. 6 ст. 120 ГПК України суд викликає або повідомляє експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику.

Так, 12.08.2022 на номер телефону відповідача (НОМЕР_1), який зазначений у позовній заяві, з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, було здійснено дзвінок. Під час дзвінка на вищевказаний номер телефону оператором було повідомлено, що «абонент знаходиться поза зоною досяжності».

Отже, судом були вжиті додаткові заходи з метою повідомлення відповідача про відкриття провадження у справі, які узгоджуються з ч. 6 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала суду від 11.08.2022, направлена відповідачу 15.08.2022 за адресою вказаною в позовній заяві - вул. Шевченко, 2, м. Ніжин, 16600, була повернута на адресу суду відділенням поштового зв`язку з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою", дата проставлення відмітки 22.08.2022.

Судом зроблено виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР), відповідно до якого місцезнаходження відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-МК»: 16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченко, 2.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать відомості про місцезнаходження юридичної особи (ч. 2 ст. 9 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений ст. 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Відомості щодо зміни місцезнаходження юридичної адреси - Товариства з обмеженою відповідальністю «Логістик-МК» у Єдиному державному реєстрі відсутні.

Пунктом 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, у разі якщо судове рішення про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою і повернено, зокрема, у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Водночас суд зазначає, що за змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Таким чином, вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про відкриття провадження у справі та встановлення йому строку для подання відзиву на позов, а днем вручення йому ухвали від 11.08.2022 є 22.08.2022.

Отже, останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 06.09.2022.

Згідно з ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Короткий зміст позовних вимог та узагальнені доводи учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за агентським договором №1170-15 від 09.10.2015 в частині повернення позивачу WI-FI роутерів, які були передані останнім для виконання відповідачем зобов`язань, в зв`язку з чим позивачем заявлено до стягнення 3120,00 грн збитків.

Відзиву на позов у встановлений строк до суду не надходило.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 4 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього.

Оскільки відповідач не подав відзив у встановлений судом строк, справа вирішується за наявними у ній матеріалами.

Обставини, які є предметом доказування у справі. Докази, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі.

09.10.2015 між Приватним акціонерним товариством «Київстар» (далі - Оператор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Логістик - МК» (далі - Агент» укладено агентський договір № 1170-15 (далі - Договір) (а.с. 18-21).

Відповідно до п. 1.1 Договору агент у порядку та на умовах, визначених цим Договором надає оператору допомогу з продажу телекомунікаційних послуг потенційним абонентам, просуває телекомунікаційні послуги серед потенційних абонентів на території України, здійснює залучення абонентів до користування телекомунікаційними послугами на умовах, встановлених оператором (надалі - Послуги). Послуги, що надає агент включають, але не обмежуються наступним:

1.1.1. Пошук абонентів для оператора.

1.1.2. Оформлення замовлень від потенційних абонентів на підключення телекомунікаційних послуг для потенційних абонентів та внесення таких замовлень в систему оператора через сайт оператора. Форма замовлення встановлюється оператором.

1.1.3. Ознайомлення потенційних абонентів з можливостями та перевагами телекомунікаційних послуг шляхом розповсюдження серед них відповідних інформаційних матеріалів (що стосуються телекомунікаційних послуг), які передані оператором агенту, у відповідності до інструкцій оператора.

Агент має право отримувати винагороду у порядку та у відповідності до умов, що передбачені цим Договором та відповідними Додатками до нього (п. 2.1.1 Договору).

Згідно з п. 4.1-4.2 Договору оператор надає агенту інформацію про будівлі, щодо яких була організована технічна можливість надання телекомунікаційних послуг, і в межах яких агент повинен надавати послуги агента, які направлені на пошук потенційних абонентів. Агент зобов`язаний ознайомлювати потенційних абонентів з особливостями телекомунікаційних послуг, умовами їх надання, тарифами оператора, порядком підключення до телекомунікаційних послуг У випадку, якщо потенційний абонент зацікавився телекомунікаційними послугами і виявив бажання отримувати такі послуги, агент зобов`язаний оформити відповідне замовлення у відповідності до форми замовлення, що була надана оператором та розміщена на сайті оператора. Агент зобов`язаний забезпечити зазначення в замовленні всієї інформації/даних стосовно потенційного абонента, що передбачені формою (бланком) такого замовлення.

Відповідно до п. 7.1 Договору сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за цим Договором відповідно до умов цього Договору та законодавства.

Компенсація збитків. Сторона, в результаті невиконання або неналежного виконання якою своїх зобов`язань за цим Договором були завдані збитки іншій стороні, зобов`язана відшкодувати останній такі збитки в повному обсязі. Відшкодування збитків не звільняє сторону від виконання зобов`язань згідно з Договором (п. 7.2 Договору).

Згідно п. 12.1 Договору догові набуває чинності з дати укладення й діє до 31.12.2015 (включно). Якщо жодна із сторін не заявить письмово, повідомленням, підписаним уповноваженим представником сторони, про припинення дії договору за 30 календарних днів до закінчення строку його дії, то дія договору продовжується на кожні наступні 12 (дванадцять) місяців (в цьому випадку підписання додаткових договорів/додатків на подовження терміну не потрібне).

Договір може бути припинений за взаємною згодою сторін, оформленою у письмовій формі.

Згідно п. 1.3.1 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору послуга «Роутер» включає в себе роботи з передачі кожному абоненту, який підключить послугу «Роутер», придбаного ним у оператора мережевого пристрою з підтримкою «Wi-Fi», який надає можливість абоненту користуватися телекомунікаційною послугою з використанням технології на базі стандарту ІЕЕЕ 802.11 (надалі - Wi-Fi роутер).

Пунктом 1.3.4 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору визначено, що для надання агентом послуги «Роутер» оператор повинен забезпечити агента необхідною кількістю Wi-Fi роутерів.

Пунктом 1.3.6 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору у разі втрати або пошкодження агентом переданих йому оператором Wi-Fi роутерів, агент зобов`язаний відшкодувати оператору завдані збитки у розмірі 480 грн (з ПДВ) за кожен втрачений або пошкоджений Wi-Fi роутер (а.с. 25).

07.02.2017 між сторонами укладено Додаткову угоду № 2 до Договору (а.с. 28), згідно якої п. 1.3.1 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору послуга «Роутер» викладено в наступній редакції: « п. 1.3.1. Послуги «Роутер», «Роутер Про» включають в себе роботи з передачі кожному абоненту, який підключить послугу «Роутер», «Роутер Про», придбаного ним у оператора мережевого пристрою з підтримкою «Wi-Fi», який надає можливість абоненту користуватися телекомунікаційною послугою з використанням технології на базі стандарту ІЕЕЕ 802.11 (надалі - Wi-Fi роутер)».

Пункт 1.3.4 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору в наступній редакції: « 1.3.4. Для надання агентом послуг «Роутер», «Роутер Про» оператор повинен забезпечити агента необхідною кількістю Wi-Fi роутерів».

Пунктом 1.3.6 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору в наступній редакції: « 1.3.6. У разі втрати або пошкодження агентом переданих йому оператором Wi-Fi роутерів, агент зобов`язаний відшкодувати оператору завдані збитки у розмірі 480 грн (з ПДВ) за кожен втрачений або пошкоджений Wi-Fi роутер в межах послуги «Роутер» та 1200,00 грн (з ПДВ) за кожен втрачений або пошкоджений Wi-Fi роутер в межах послуги «Роутер Про».

16.02.2018 між сторонами підписано Додаткову угоду № Тсв до Договору (а.с. 30), згідно якої викладено Додаток № 4 до Договору в новій редакції. Пункти 1.3.1, 1.3.4, 1.3.6 залишились незмінними.

07.09.2019 між сторонами підписано Додаткову угоду № ПР до Договору (а.с. 27), згідно якої сторони за взаємною згодою домовились припинити дію Договору з 01.10.2019.

Між сторонами підписано акти приймання - передачі наданих послуг згідно агентського договору № 1170-15 від 09.10.2016 від 31.03.2016, від 30.09.2016, від 31.10.2016, від 30.11.2016, від 31.12.2016, від 31.01.2017, від 28.02.2017, від 31.03.2017, від 30.04.2017, від 30.06.2017, від 31.07.2017, від 31.08.2017, від 30.09.2017, від 31.10.2017, від 31.12.2017, від 31.01.2018, від 31.12.2018, від 28.02.2019, від 31.03.2019 (а.с. 32, 34, 36-54). В даних актах зазначена кількість отриманих роутерів агентом на виконання умов Договору та залишок роутерів неповернутих в межах послуги «Роутер» та «Роутер Про» на дату підписання акту.

Отримання відповідачем роутерів від позивача підтверджується копіями довіреностей, які наявні в матеріалах справи (а.с. 56-91).

Вказані акти підписані та скріплені печатками сторін.

Згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2019 станом на вказану дату залишок роутерів в межах послуги «Роутер» становив 18 штук, залишок роутерів в межах послуги «Роутер Про» становив 7 штук (а.с. 54).

Згідно накладної на повернення постачальнику № 9 від 2019 відповідачем було повернуто позивачу роутер/WiFi в кількості 14 штук та роутер/WiFi/VIP в кількості 6 штук (а.с. 55). Вказана накладна підписана та скріплена печатками сторін.

Залишок неповернутих позивачу роутерів відповідачем становить роутер/WiFi в кількості 4 штук та роутер/WiFi/VIP в кількості 1 штука.

Звертаючись до суду, позивач посилався на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за агентським договором №1170-15 від 09.10.2015 в частині повернення позивачу WI-FI роутерів, а тому позивачем заявлено до стягнення 3120,00 грн збитків.

Оцінка суду.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частина 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлює, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Укладений між сторонами агентський договір № 1170-15 за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов`язання.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України передбачено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться у ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України.

Статтею 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України визначено, що одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

Частиною 1 ст. 22 Цивільного кодексу України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала 6 у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 225 Господарського процесуального кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Тобто збитки - це об`єктивне зменшення будь-яких майнових благ особи, що обмежує його інтереси, як учасника певних відносин і проявляється у витратах, зроблених особою, втраті або пошкодженні майна, а також неодержаних особою доходів, які б вона одержала при умові правомірної поведінки особи.

Згідно з ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що особа, яка порушила зобов`язання, несе цивільно-правову відповідальність, зокрема у вигляді відшкодування збитків. Для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків необхідною є наявність всіх чотирьох загальних умов відповідальності, а саме: протиправної поведінка боржника, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні ним зобов`язання; наявності шкоди (збитки це грошове вираження шкоди); причинного зв`язку між протиправною поведінкою та завданою шкодою; вини боржника. Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Відповідно до частин 1, 5 ст. 226 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який вчинив господарське правопорушення, зобов`язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у господарській сфері інших учасників господарських відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі якщо збитків завдано іншим суб`єктам, - зобов`язаний відшкодувати на вимогу цих суб`єктів збитки у добровільному порядку в повному обсязі, якщо законом або договором сторін не передбачено відшкодування збитків в іншому обсязі.

У разі невиконання зобов`язання про передачу їй індивідуально визначеної речі (речей, визначених родовими ознаками) управнена сторона має право вимагати відібрання цієї речі (речей) у зобов`язаної сторони або вимагати відшкодування останньою збитків.

Щодо заявленої до стягнення суми збитків.

Як встановив суд, позивачем на виконання умов Договору було забезпечено відповідача Wi-Fi роутерами для надання відповідачем послуги «Роутер» та «Роутер Про», що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі наданих послуг.

Станом на 31.03.2019 залишок переданих відповідачу роутерів в межах послуги «Роутер» становив 18 шт, в межах послуги «Роутер Про» - 7 шт згідно акту приймання-передачі наданих послуг від 31.03.2019.

Сторонами припинено дію Договору з 01.10.2019 шляхом підписання 17.09.2019 Додаткової угоди № ПР до Договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки, згідно з ст. 599 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином.

Таким чином, факт закінчення строку дії двостороннього договору, виконання якого здійснено тільки однією стороною, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін цього договору і не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання нею свого обов`язку. Навіть після закінчення дії договору, невиконані стороною зобов`язання за ним залишаються чинними для такої сторони-боржника, і вказана обставина не звільняє останнього від виконання обов`язку протягом того часу, коли існує відповідне зобов`язання.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем було повернуто позивачу Wi-Fi роутери, а саме роутер/WiFi в кількості 14 штук та роутер/WiFi/VIP в кількості 6 штук згідно накладної на повернення постачальнику № 9 від 2019, яка підписана та скріплена печатками сторін.

Пунктом 1.3.6 Додатку № 4 «Винагорода та порядок її розрахунку» до Договору в редакції Додаткової угоди № 2 від 07.02.2017 сторони передбачили, що у разі втрати або пошкодження агентом переданих йому оператором Wi-Fi роутерів, агент зобов`язаний відшкодувати оператору завдані збитки у розмірі 480 грн (з ПДВ) за кожен втрачений або пошкоджений Wi-Fi роутер в межах послуги «Роутер» та 1200,00 грн (з ПДВ) за кожен втрачений або пошкоджений Wi-Fi роутер в межах послуги «Роутер Про».

Залишок неповернутих позивачу роутерів відповідачем становить роутер/WiFi в кількості 4 штук та роутер/WiFi/VIP в кількості 1 штука.

Матеріали справи не містять належних доказів повернення відповідачем позивачу Wi-Fi роутерів.

Згідно розрахунку позивача внаслідок протиправної поведінка відповідача, що полягає у неналежному виконанні ним зобов`язання згідно умов Договору, ним понесено збитки у розмірі 480,00 грн (з ПДВ) за кожен втрачений Wi-Fi роутер в межах послуги «Роутер» в кількості 4 шт. та 1200,00 грн (з ПДВ) за втрачений або пошкоджений Wi-Fi роутер в межах послуги «Роутер Про» в кількості 1 шт., загальний розмір збитків - 3120,00 грн.

З огляду на те, що наданими доказами позивачем доведено порушення його прав відповідачем неповерненням Wi-Fi роутерів; вину саме відповідача у виникненні збитків (з яким укладено договір), причинний зв`язок між втратою майна відповідачем і виниклими збитками та обов`язок відповідача відшкодувати позивачу заподіяні збитки, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача та стягнення з відповідача 3120,00 грн збитків.

Висновки суду.

Доказами у справі, відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами:

1) письмовими, речовими і електронними доказами;

2) висновками експертів;

3) показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ст. 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Згідно зі ст. 79 Господарського процесуального кодексу України Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За змістом п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах "Трофимчук проти України", "Серявін та інші проти України" обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з`ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.

За наведених у їх сукупності обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст. 14, 42, 73-80, 86, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Логістік-МК" (код ЄДРПОУ 39928192, вул. Шевченка, буд. 2, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600) на користь Приватного акціонерного товариства "Київстар" (код ЄДРПОУ 21673832, вул. Дегтярівська, 53, м. Київ, 03113) 3120,00 грн збитків та 2481,00 грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду, у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В.В. Шморгун