Рішення

від 30.05.2022 по справі 160/4148/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 травня 2022 року Справа № 160/4148/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Юхно І. В.

розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою фермерського господарства «Прибуткове» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

22.02.2022 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фермерського господарства «Прибуткове» до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідача 2 Державної податкової служби України, у якому позивач просить суд:

- визнати протиправними та скасувати Рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 21.12.2021 року №355017740662660;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні Фермерського Господарства «ПРИБУТКОВЕ» (код ЄДРПОУ 40662660) №86 від 01.12.2021 року

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним було виписано на покупця Товариство з обмеженою відповідальністю «Олійний Дім» 01.12.2021 року податкову накладну № 86 на суму 410 000,01 гривень з урахуванням податку на додану вартість. Відповідно до змісту квитанції № 86 (в ЄРПН № 9377568917) від 13.12.2021 року за результатами обробки податкової накладної № 86: "Документ прийнято. Реєстрація зупинена".

У квитанції від 13.12.2021 року зазначено наступне: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.12.2021 № 86 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=6,4675%, "Р"=28247,56.

01.12.2021 Позивачем було скеровано відповідні копії документів та письмові пояснення на підтвердження реальності відповідної господарської операції, в тім не зважаючи на подання позивачем письмових пояснень та документів 21.12.2021 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято рішення № 3550177/40662660 про відмову в реєстрації податкової накладної № 86 від 01.12.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вказане рішення прийнято з підстави не надання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.

В графі (документи, які не надано, підкреслити) не зазначено, які саме документи не надані.

В оскаржуваних рішеннях контролюючим органом не обґрунтовано, які саме документи, надані платником, складені з порушенням законодавства, чому документи платника не є достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, які документи платник податків має надати для обґрунтованого рішення щодо реєстрації ПН.

Оскільки рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, це свідчить про їх необґрунтованість. Тобто рішення відповідача про відмову в реєстрації податкової накладної не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акту індивідуальної дії, породжує його неоднозначне трактування, що в свою чергу впливає на можливість реалізації права або виконання обов`язку позивача, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.03.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) в адміністративній справі №160/4148/22; встановлено відповідачам 15-денний строк з дня вручення ухвали на подання відзиву на позов та доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Вказану ухвалу направлено позивачу та відповідачу-2 засобами поштового зв`язку, відповідачу разом із копією адміністративного позову, та відповідно до рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення отримано позивачем 22.04.2022, відповідачем-2 25.04.2022, що підтверджується матеріалами справи. Тобто, строк на подання відзиву відповідачем-2 до 10.05.2022.

Відповідачем-1 копію ухвали про відкриття провадження та копію адміністративного позову отримано особисто 18.04.2022, що підтверджується наявною у матеріалах справи розпискою. Тобто, строк на подання відзиву відповідачем-1 до 03.05.2022.

29.04.2022 засобами поштового зв`язку від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позов, у якому відповідач-1 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області заперечує у повному обсязі обставини та правові підстави на які посилається у своїй позовній заяві ФГ «Прибуткове» і вважає, що обґрунтування (доводи) позивача які викладені у позовній заяві є безпідставними та необґрунтованими з огляду на таке.

ФГ «Прибуткове» згідно даних подано на реєстрацію податкову накладну в адресу контрагента покупця ТОВ «ОЛІЙНИЙ ДІМ»

Реєстрацію зазначеної податкової накладної, зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України з причини платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку (дані Квитанції №1). Рішення щодо включення від 09.12.2021 №3227. При значних обсягах придбання палива та наявності значної кількості транспорту у ФГ «ПРИБУТКОВЕ» недостатньо трудових ресурсів для здійснення господарської діяльності (6 працівників, для здійснення діяльності на ріллі 506.519 га); придбання товарної продукції у вигляді відсіву, щебеню, цементу мінімізує сплату платежів до бюджету; використання гербіцидів, інсектицидів перевищує норми витрат на 1га (середня норма 1,8 л на га).

За результатами розгляду Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області документів, наданих платником з Повідомленням до податкової накладної, винесено Рішення, а саме: ПН/РК №86 від 01.12.2021; сума ПДВ 50351; Рішення ГУ №3550177/40662660 від 21.12.2021; відмовлено з причини відсутні регістри бухгалтерського обліку по рахунках 10.361.631.

Слід зазначити, то ФГ «ПРИБУТКОВЕ» 25.12.2021 року подано скаргу на Рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 21.12.2021 № 3550177/40662660 про відмову в реєстрації зазначеної накладної.

За результатами розгляду скарги № 9395063994 від 25.12.2021 комісією центрального рівня прийнято рішення № 62845/40662660/2 від 31.12.2021 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 86 від 01.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Слід зазначити, що Комісією регіональною рівня розглядається питання щодо виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті вдень його прийняття.

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи га електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

ФГ «ПРИБУТКОВЕ» скористалося правом, визначеним пунктом 6 Порядку 1165. надати інформацію та копії документів до ДПС для розгляду питання щодо виключення з переліку ризикових платників по рішенню про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості від 09.12.2021 №3227. Від платника двічі отримані «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника» .

Щодо «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковоеті платника» від 26.01.2022 № І винесено рішення від 01.02.2022 № 151 щодо відповідності платника критеріям ризиковості.

Щодо «Повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника» від 08.02.2022 № 2 винесено рішення від 16.02.2022 № 740 щодо відповідності платника критеріям ризиковості.

Згідно і п.2.15 та п.2.16 Положення, забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Таким чином, для надання юридичної сиди і доказовості первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Крім того, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції дії або події, що спричинили реальні зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства, тобто майновому стані платника податків.

Щодо реальності відображених у бухгалтерському та податковому обліку операцій, слід зазначити, що встановлення мети та факту порушення встановленого порядку оподаткування, ухилення від оподаткування або створення умов для порушення чинного законодавства, відсутності наміру здійснити реальну господарську операцію та її нездійснення із штучним складанням первинних документів може служити підставою для висновку про відсутність оподатковуваної операції та/або відсутність належних первинних документів, що не може мати наслідком внесення в податковий облік відомостей щодо здійснення таких операції, та, відповідно, отримання податкових переваг у вигляді податкового кредиту або витрат, зменшення фінансового результату.

Окремою підставою для відсутності у платника податків права на отримання зазначених податкових переваг є відсутність необхідних первинних документів, що підтверджують здійснення операцій, суттєві недоліки таких документів, або складання таких документів при фактичному нездійсненні заявлених операцій, тобто відображення у первинних документах недостовірних даних.

Тобто, Комісія контролюючого органу при прийнятті оскаржуваних рішень діяла у межах свої повноважень та у спосіб, що передбачений законом здійснює перевірку поданих платником податку копій документів.

У платника податку після отримання квитанції виникає право на подання документів, що були складені ним відповідно до Закону 996, та які можуть вважатись первинними та підтвердити факт наявності чи відсутності господарської операції. Податковий орган не зобов`язаний у квитанції вказувати перелік документів який необхідно подати для підтвердження реальності господарської операції, оскільки таке прямо не передбачено нормативно-правовими актами.

При цьому, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, платник повинен мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами.

Водночас, у платника податків є обов`язок вести бухгалтерський облік господарських операцій шляхом складання первинних документи які повинні відповідати вимогам и. 2 ст. 9 Закону 996, наявність у платника податків яких підтверджує факт здійснення господарської операції.

Враховуючи такий обов`язок, платник податку є обізнаним з тим, які первинні документи ним було складено, і які в силу вимог Закону 996 підтверджують факт господарської операції.

Поряд із цим, відповідачем-1 наголошено, що відповідно до норм чинного законодавства повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в ЄРПН є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією уповноваженого органу.

Крім того для ухвалений рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна яка була подана позивачем відповідає всім критеріям відповідно до Пункт 12 Порядку 1246 і її можливо зареєструвати у ЄРПН.

При цьому така перевірка здійснюється податковим органом автоматично, і судом не може бути проведена.

Отже, суд у разі ухвалення рішення про зобов`язання податковий орган зареєструвати податкову накладну, фактично візьме на себе повноваження суб`єкта владних повноважень (відповідача у справі), до компетенції якого у даному випадку, віднесено розгляд пояснень та документів, здійснення автоматичної перевірки податкових накладних та /або розрахунку коригування в ЄРПН, тобто суд не може втручатися у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за такими критеріями.

29.04.2022 засобами поштового зв`язку від ДПС України надійшов відзив на позов, у якому відповідач-2 позовні вимоги не визнав та просив суд відмовити у їх задоволенні з аналогічних підстав, які викладені відповідачем-1.

В ході судового розгляду сторони правом на подання відповіді на відзив та відповідно заперечень у справі не скористались.

Дослідивши матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Фермерське господарство «Прибуткове» (код ЄДРПОУ 40662660) зареєстроване з 15.07.2016 як юридична особа, є платником податків та перебуває на податковому обліку у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області .

Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності позивача є: (основний) 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур; (інші) 46.21 оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин, 01.61 допоміжна діяльність у рослинництві, 49.41 вантажний автомобільний транспорт.

Для здійснення господарської діяльності в 2021 році Фермерське господарство орендує у фізичних осіб земельні ділянки сільськогосподарського призначення площею 530 га; у господарстві є такі основні засоби (власні та орендовані): трактора Беларус 82.1 - 2 од. телескопічний навантажувач JCB541-70, комбайн CASSЕ 2388, трактор John Deere 8400, трактор John Deere 6110В, трактор КUВОTА М 5112, вантажний автомобіль МАЗ 650816, агрегат ґрунтообробний Партнер-9, культиватор, плуг, шлейфова борона, сівалки, діскова борони; складське приміщення. В господарстві працює 6 осіб: голова, 4 тракториста - машиніста, 1 бухгалтер.

До органів статистики подаються звіти №4 сг, № 29 сг, № 37 сг, № 9 сг.20 ОПП. В 2021 році ФГ «Прибуткове» здійснило посів на загальній площі 533 га.

Господарство отримало ліцензію на зберігання пального (виключно для потреб власного споживання реєстраційний номер 04310414202000555 від 24.02.2020р.)

ФГ «Прибуткове» отримало рішення про державну реєстрацію потужності в Головному Управлінні Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області за номером №r-UA-04 18-157 від 12.06.2020.

01.02.2021 між ФГ «Прибуткове» (Продавець) та ТОВ «Олійний дім» (код ЄРДПОУ 35191360; Покупець) укладено Договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції №55/02 від 01.02.2021. Відповідно до Пункту 1 якого, встановлено:

1.1.Продавець зобов`язується, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, передати у власність Покупцю сільськогосподарську продукцію власного виробництва зерно соняшника (далі Товар), а Покупець зобов`язується прийняти Товар та оплатити його на умовах цього Договору.

1.2.Найменування, асортимент, кількість, ціна за одиницю товарної позиції та загальна вартість за конкретну партію Товару вказуються у видаткових накладних на відпуск продукції, які є підтвердженням асортименту, кількості, ціни та загальної вартості зазначеної партії Товару.

1.3.Цільове використання придбаного Покупцем товару-для виробництва олії та реалізації олії на території України, згідно основного виду діяльності (КВЕД: 10.41).

Крім того, Пунктом 2 означеного Договору визначено, що ціна на Товар вказується у специфікаціях, котрі є невід`ємною частиною цього договору. Розрахунки мають здійснюватись у безготівковій формі. Покупець здійснює оплату замовленого Товару (попередню оплату) у розмірі 80% протягом 1 (одного) банківського дня з моменту надання рахунку на оплату Постачальником. Остаточний розрахунок здійснюється Покупцем протягом 1 (одного) банківського дня з дати реєстрації Постачальником податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових. Загальна сума Договору визначається та складається з сукупної вартості Товару, який був переданий (придбаний) за цим Договором. Ціна на Товар встановлюється з урахуванням ПДВ.

При цьому Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Поставка товару здійснюється на умовах: склад Покупця за адресою: Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, с. Лозуватка, вул. Мира 135 «В»), Вивезення продукції з території складу Продавця здійснюється автотранспортом Продавця. Строки отримання Товару Покупцем від Продавця визначаються Стропами за попередньою домовленістю.

01.02.2021 Сторонами погоджено Специфікацію № 4 до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 55/02 від 01.02.2021, якою Продавець передає у власність 20,500 т соняшника загальною вартістю 410000,01 грн (ПДВ - 50350,88 грн).

ФГ «Прибуткове» виставлено рахунок №66 від 01.12.2021 відповідно вищезазначеного договору та специфікації на загальну суму з ПДВ 410000,01 грн (ПДВ - 50350,88 грн).

Відповідно до видаткової накладної № 83 від 01.12.2021 р. до Договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 55/02 від 01.02.2021 та товарно-транспортної накладної №148 від 01.12.2021, Позивачем передано, а TOB «Олійний дім» отримано (довіреність) продукцію на загальну суму 410000,01 гривень, в т.ч. ПДВ 50350,88 грн.

ФГ «Прибуткове» було виписано на покупця ТОВ «Олійний Дім» 01.12.2021 року податкову накладну № 86 на суму 410 000,01 гривень з урахуванням податку на додану вартість. (в ЄРПН№ 9377568917).

Згідно платіжного доручення №2906 від 10.12.2021 ТОВ «Олійний дім» здійснено оплату за соняшник відповідно до рахунок №66 від 01.12.2021 ФГ «Прибуткове» на суму 359649,13 грн.

Згідно отриманої позивачем квитанцій від 13.12.2021 про зупинення реєстрації вказаної податкової накладної її прийнято, але реєстрацію зупинено із зазначенням таких підстав: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 01.12.2021 № 86 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію /відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомлено: показник "D"=6,4675%, "Р"=28247,56.»

ФГ «Прибуткове» 16.12.2021 на адресу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було направлено повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, №1 від 01.12.2021, до якого додані пояснення (кількість додатків 34), що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вказаного повідомлення, пояснень та квитанцією №2 від 17.12.2021.

Проте, рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3550177/40662660 від 21.12.2021, було відмовлено в реєстрації податкової накладної №86 від 01.12.2021 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Підставою для відмови в реєстрації податкової накладної у вказаних рішеннях зазначено: ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Додаткова інформація: відсутні регістри бухгалтерського обліку по рахунках 10, 361, 631.

25.12.2021 Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою (зареєстрована за №9395063994 від 25.12.2021), що підтверджується квитанцією №2 від 25.12.2021 про прийняття документу, до якої також надано пакет документів на підтвердження обґрунтованості реєстрації податкової накладної №86 від 01.12.2021 у кількості 46 одиниць в тому числі регістри бухгалтерського обліку по рахунках 10, 361, 631, проте рішенням Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №62845/40662660/2 від 31.12.2021 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

Не погодившись із прийнятим рішенням №3550177/40662660 від 21.12.2021, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами частини 2 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що під час розгляду спорів щодо оскарження рішень (дій) суб`єктів владних повноважень, суд зобов`язаний незалежно від підстав, наведених у позові, перевіряти оскаржувані рішення (дії) на їх відповідність усім зазначеним вимогам.

Пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (далі ПК України) передбачено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Таким чином, після відвантаження товару ТОВ «Олійний дім» за датою першої події, у позивача виникло визначене законом право на складання податкової накладної №86 від 01.12.2021.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно пункту 12 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі квитанція).

Згідно з положеннями підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.

Відповідно до цієї норми та підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 ПК України Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 11.12.2019 року №1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка набрала чинності 01.02.2020 року та якою затверджено:

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації податкової накладної);

Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарги).

Пунктом 3 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної визначені ознаки податкових накладних/розрахунків коригування, яким вони повинні відповідати для безумовної їх реєстрації.

Відповідно до пунктів 4, 5 вказаного Порядку у разі коли за результатами перевірки податкової накладної / розрахунку коригування визначено, що податкова накладна / розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна / розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно п.п.6, 7, 10, 11 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної / розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанціях про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Відповідно до п.п.12-17 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної платник податку має право подати до ДПС таблицю даних платника податку за встановленою формою (додаток 5).

У таблиці даних платника податку зазначаються:

види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України.

Таблиця даних платника податку подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку.

Таблиця даних платника податку з поясненнями розглядається комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів після її отримання.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про врахування або неврахування таблиці даних платника податку, яке надсилається платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу (додаток 6).

У рішенні про неврахування таблиці даних платника податку в обов`язковому порядку зазначається причина такого неврахування.

У Додатку 3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості здійснення операцій.

Так, пунктом 1 Додатку 3 до Порядку в якості критерію ризиковості здійснення операції визначено, що відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку №520 прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.

Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)).

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/ оформлених із порушенням законодавства.

Відповідно до пунктів 25 - 26 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня діє в межах повноважень, визначених цим Порядком та Порядком прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим Мінфіном.

Згідно пунктів 42, 44 - 46 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної рішення, прийняті комісіями контролюючих органів, підлягають реєстрації засобами інформаційних систем ДПС.

Аналізуючи вказані вище норми, можна дійти висновку про те, що, контролюючі органи зобов`язані, у разі зупинення реєстрації ПН/РК, у Квитанції зазначати конкретний критерій ризиковості платника податку та/або критерій ризиковості здійснення операцій, на підставі якого зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку.

Судом встановлено, що позивачем подано для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну, Комісією ГУ ДПС у Дніпропетровській області за наслідком проведеного моніторингу зупинено її реєстрацію та запропоновано позивачу надати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної.

Позивачем надані пояснення та копії первинних документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи.

Суд звертає увагу, що при зупиненні податкової накладної від 01.12.2021 №86 позивачу пропонувалося надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без їх конкретизації. А відтак, позивачем надано такі документи та пояснення в довільній формі.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком №520 (додаток до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, в оскаржуваному рішенні від 21.12.2021 №3550177/40662660 не зазначено, які саме із наданих документів складено з порушенням законодавства та норми якого саме закону порушено. У той же час, суд звертає увагу, що конкретні первинні та розрахункові документи окремо у позивача не витребовувалися.

Таким чином, рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

У той же час, в квитанції також відсутній конкретний перелік копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, що призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (після відвантаження товару ТОВ «Олійний дім»), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд прийшов до висновку, що зважаючи на не зазначення контролюючим органом конкретного переліку копій документів, необхідних для прийняття ним рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та контрагентом ТОВ «Олійний дім» контролюючий орган не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації податкової накладної №86 від 01.12.2021.

Одночасно, в межах даної спірної ситуації суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкових накладних, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями, тому і суд за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарської операції виконання робіт за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної.

Суд наголошує, що будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, повинні містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено.

У даному випадку судом встановлено, що рішення суб`єкта владних повноважень не містять чіткого визначення підстав та мотивів для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що свідчить про їх необґрунтованість і протиправність.

Крім того судом враховано, що у рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №3550177/40662660 від 21.12.2021, було зазначено «Додаткова інформація: відсутні регістри бухгалтерського обліку по рахунках 10, 361, 631».

При цьому 25.12.2021 Позивач звернувся до ДПС України зі скаргою (зареєстрована за №9395063994 від 25.12.2021), що підтверджується квитанцією №2 від 25.12.2021 про прийняття документу, до якої надано пакет документів на підтвердження обґрунтованості реєстрації податкової накладної №86 від 01.12.2021 у кількості 46 одиниць, більшої ніж відповідачеві -1, в тому числі регістри бухгалтерського обліку по рахунках 10, 361, 631, проте рішенням Комісії Державної податкової служби України з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №62845/40662660/2 від 31.12.2021 залишено скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН без змін.

З огляду на викладене, суд зазначає наступне.

Конституційне право на судовий захист передбачає як невід`ємну частину такого захисту можливість поновлення порушених прав і свобод громадян, правомірність вимог яких встановлена в належній судовій процедурі і формалізована в судовому рішенні, і конкретні гарантії, які дозволяли б реалізовувати його в повному об`ємі і забезпечувати ефективне поновлення в правах за допомогою правосуддя, яке відповідає вимогам справедливості.

При цьому, суд враховує, що частиною першою статті 2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у звичайних законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

Платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Відповідно до пункту 56.23 статті 56 ПК України оскарження рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється у порядку, визначеному цією статтею з урахуванням таких особливостей:

56.23.1 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних подається до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику

56.23.2 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, за участі уповноваженої особи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику;

56.23.3 скарга на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних розглядається протягом 10 календарних днів з дня отримання такої скарги центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Термін розгляду скарги не може бути продовженим

56.23.4 якщо вмотивоване рішення за скаргою платника податків на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних не надсилається платнику податків протягом 10-денного строку, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника податків з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку.

Згідно з пунктами 12-13 Порядку №1165 за результатами розгляду скарги комісія центрального рівня у строк, визначений пунктом 56.23 статті 56 Кодексу, приймає одне з таких рішень:

задовольняє скаргу та скасовує рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі;

залишає скаргу без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі без змін.

У разі коли до прийняття рішення комісією центрального рівня надійшла заява платника податку про відкликання скарги (додаток 2), така скарга залишається без розгляду, а платнику податку в автоматичному режимі надсилається відповідна квитанція. Така квитанція є підтвердженням залишення скарги без розгляду.

У постанові від 28 лютого 2019 року у справі №826/4070/16 Верховний Суд зауважив, що платниками податків до суду можуть бути оскаржені рішення, дії, бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які порушують права, свободи та інтереси. Втім, задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті позовні вимоги, які відновлюють фактично порушені права, свободи та інтереси особи у сфері публічно-правових відносин.

Разом з тим, частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до частини 2 статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення зокрема про: визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Отже, з наведених процесуальних норм випливає, що судовому захисту підлягає лише порушене право. Так, до адміністративного суду вправі звернутися кожна особа, яка вважає, що її право чи охоронюваний законом інтерес порушено чи оспорюється. В контексті наведених приписів Кодексу адміністративного судочинства України має значення лише суб`єктивне уявлення особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду.

При цьому, неодмінною ознакою порушення права особи є зміна стану її суб`єктивних прав та обов`язків, тобто припинення чи неможливість реалізації її права та/або виникнення додаткового обов`язку.

Оскільки, в даному випадку рішення комісії з питань розгляду скарг ДПС України від 31.12.2021 №62845/40662660/2, не містять приписів вчинити обов`язкові дії позивачу та не створює жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни чи припинення прав позивача, а тому не є рішеннями суб`єкта владних повноважень (актами індивідуальної дії) в розумінні статті 19 КАС України та відповідно не порушують права свободи та інтереси позивача у сфері публічно - правових відносин.

Суд звертає увагу, що у межах спірних правовідносин правові наслідки для позивача створює саме рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних 21.12.2021 №3325280/32876447, яким було відмовлено у реєстрації спірної податкової накладної.

З огляду на викладене, суд вважає обґрунтованим посилання позивача на надання ним повного пакету документів для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.

Під час розгляду справи ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єкт владних повноважень, не надав суду доказів, які спростовували б твердження позивача, не навів мотивів прийняття рішення від 21.12.2021 №3325280/32876447.

Таким чином, суд погоджується з доводами позивача, що надані ним документи та пояснення були достатніми для прийняття контролюючим органом позитивного рішення про реєстрацію в ЄРПН складеної позивачем податкової накладної.

Матеріали справи також не містять доказів спростування факту, що в момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагент зареєстровані платниками податку на додану вартість.

Таким чином, під час розгляду справи відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, в порушення обов`язку доказування не надано суду жодних доказів, які спростовували б твердження позивача, не наведено жодних мотивів прийняття оскаржуваного рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення від 21.12.2021 №3550177/40662660 прийнято необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття, а відтак є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України провести реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної, поданої позивачем, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 19, 20 Порядку №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Таким чином, законодавством не передбачений інший ефективний спосіб захисту порушеного права у спірних правовідносинах, відмінний від зобов`язання ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН, у зв`язку із чим суд вважає за необхідне зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати спірні податкові накладні позивача, датою їх фактичного отримання.

Аналогічна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду від 02 квітня 2019 року у справі №822/1878/18.

Згідно з частиною 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 13 Закону України Про судоустрій і статус суддів передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Враховуючи вищезазначені обставини, суд приходить до висновку про неправомірність оскаржуваного рішення відповідача-1 та необхідність зобов`язання відповідача-2 вчинити певні дії.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до положень статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з частинами першої та четвертої статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до приписів статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частиною першою статті 77 КАС України закріплено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Аналогічна позиція стосовно обов`язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).

Із заявлених позовних вимог, на підставі системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в адміністративному позові доводи позивача є такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що за подання вказаного адміністративного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №905 від 10.02.2022 року.

Отже, оскільки позовну заяву задоволено, сплачений судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Дніпропетровській області в загальній сумі 2481,00 грн. (по 1240,50 грн. з кожного з відповідачів відповідно).

Керуючись статтями 9, 73-77, 139, 241-246, 255, 295 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фермерського господарства «Прибуткове» (місцезнаходження: 53132, Дніпропетровська область, Криворізький район, с.Мар`є-Дмитрівка, вул. Набережна, буд.21; код ЄДРПОУ 40662660) до відповідача 1 Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд.17-а; код ЄДРПОУ 44118658), відповідача 2 Державної податкової служби України (місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8; код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними рішень та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій редакції від 21.12.2021 №3550177/40662660 про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну №86 від 01.12.2021, складену фермерським господарством «Прибуткове», в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного отримання.

Стягнути на користь фермерського господарства «Прибуткове» за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок).

Стягнути на користь фермерського господарства «Прибуткове» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1 240,50 грн (одна тисяча двісті сорок гривень 50 копійок).

Відповідно до статті 255 КАС України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

На підставі положень статті 297 КАС України апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Суддя І.В. Юхно