Рішення

від 03.10.2022 по справі 181/601/22

МЕЖІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 181/601/22

Провадження № 2/181/142/22

"03" жовтня 2022 р. смт. Межова

Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Літвінової Л.Ф.,

за участю секретаря судового засідання Запорожченко Л.П.,

позивача ОСОБА_1

представника позивача адвоката Рябенка В.В.,

представника відповідача Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Гейнле О.М.,

представника відповідача Межівського ліцея №1 Межівської селищної ради Козак Ю.В.

представника відповідача Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради Діденко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Межова, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Межівського ліцею №1 Межівської селищної ради та Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради про стягнення грошової компенсації за ненадану та невикористану частину відпустки,-

ВСТАНОВИВ:

До Межівського районного суду Дніпропетровської області звернулася ОСОБА_1 з позовом до Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області, Межівського ліцею №1 Межівської селищної ради та Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради про стягнення грошової компенсації за ненадану та невикористану частину відпустки.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 починаючи з 01 вересня 2003 року вона працювала на посаді педагога - організатора в комунальному закладі освіти, Межівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1, яка в подальшому була перейменована в Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради ( згідно запису за 28 в трудовій книжці, наказ № 94 параграф 1 від 29.08.2003 року. 30 червня 2022 року вона була звільнена з посади педагога організатора за п.2 ч. 6 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, начальних (педагогічних) частин ( підрозділів інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам ( із подальшими змінами та доповненням у редакції станом на день подання позовної заяви) та відповідно до Розділу ІІІ «Заклади загальної середньої освіти, міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати)» особам які працюють на посаді - педагога - організатора надається щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів».

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про відпустки»( № 504/96-ВР ) від 15.11.2022 року (в редакції станом на день подання позовної заяви) «У разі звільнення керівних,педагогічних наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалісті навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості».

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», який був опублікований в газеті «Голос України» № 147 (7897), яким передбачено, що « у разів звільнення працівника в період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсації відповідно до ст. 24 Закону України «про відпустки».

Згідно довідки від 22.07.2022 року за № 402 як зазначено у довідці: «звільнена з посади 30.06.2022 року (наказ № 200-/к/тр) згідно п.2 ч. 6 ст. 36 КЗпП України). Перед звільненням надано тарифну відпустку в кількості 24 календарних днів. Нараховано відпускних 7 653,12 грн та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу 6 268,90 грн.» Зазначена частина суми - 7 653,12 грн нарахованої грошової компенсації за щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дня не оспорюється.

Нею оспорюється сума грошової компенсації за невикористану щорічну відпустку тривалістю 32 календарних дня, яку вона розраховує самостійно, так як відповідач № 3 - ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради на її заяву від 22.07.2022 року за вхідним № 152 від 25.07.2022 року Розрахунок грошової компенсації за невикористані 32 календарних дні щорічної відпустки за 2021-2022 начальний рік не надав.

Її розрахунок становить: 7653,12 грн.: 24 календарні дні = 318,88 грн /день

Де: 77653,12 грн сума виплачена;

24 кал. дні - тривалість щорічної відпустки на думку відповідачів, за яку виплачена грошова компенсація.;

318,88 грн/ сума компенсації за один календарний день відпустки;

Не додана щорічна відпустка тривалістю 32 кал. дня; (невикористана відпустка).

Розрахунок: 32 кал. Дня * 318,88 грн. = 10 204,16 грн. ( сума недоплати ціна позовних вимог).

Вона вважає, що відповідач № 2 Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідач № 3 - ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради неправильно нарахували грошову компенсацію за невикористану щорічну відпустку тривалістю 56 календарних днів та недоплатили їй 10 204,16 грн., яку необхідно стягнути солідарно з відповідача № 2 та відповідача № 3.

Також вона вважає, що у разі задоволення позовних вимог необхідно стягнути на її користь сплачений судовий збір в сумі 992,40 грн. та витрати на правову допомогу в сумі: 4500,00 гривень - солідарно з відповідача № 2 та відповідача № 3.

Позивач просить суд стягнути на її користь грошову компенсацію за частину невикористаної щорічної відпустки тривалістю 32 календарних дні в сумі 10 204,16 грн. з відповідача № 2 Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради солідарно; стягнути судові витрати в сумі 992,40 грн. з відповідача № 2 Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради солідарно; стягнути витрати на правову допомогу в сумі: 4500,00 гривень з відповідача № 2 - Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 - ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради солідарно .

Ухвалою суддіМежівського районногосуду Дніпропетровськоїобласті від30серпня 2022року провадження у справі було відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.(а.с.54-55)

15.09.2022 року до канцелярії суду від відповідача Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області надійшло клопотання про виключення, як неналежного відповідача, оскільки Межівська селищна рада Синельниківського району Дніпропетровської області не є ані стороною трудового договору, ані головним розпорядником в частині використання коштів «Освітньої субвенції».(а.с.63-65)

15.09.2022 року до канцелярії суду від представника відповідача відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради Діденко В.В., надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги прохали задовольнити частково та судові витрати, а також витрати на правничу допомогу залишити за позивачем.(а.с.68-72)

15.09.2022 року до канцелярії суду від представника відповідача Межівського ліцею №1 Межівської селищної ради Козак Ю.В., надійшов відзив на позовну заяву відповідно до якого позовні вимоги прохали задовольнити частково та судові витрати, а також витрати на правничу допомогу залишити за позивачем.(а.с.79-83)

03 жовтня 2022 року до канцелярії суду від представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Рябенка В.В. надійшла відповідь на відзив відповідно до якої останній прохав суд відхилити відзив Межівського ліцею №1 Межівської селищної ради, як такий, що частково не базується на основі чинного трудового законодавства та іншого законодавства та позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. (а.с.100-104)

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Рябенко В.В. надали пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві. На задоволенні позовних вимог наполягали.

Представник відповідача Межівської селищної ради Синельниківського району Дніпропетровської області Гейнле О.М., у судовому засіданні заявлене клопотання про виключення, як неналежного відповідача Межівської селищної ради Синельниківського району не підтримала. Позовні вимоги визнала частково, судові витрати, а також витрати на правничу допомогу залишити за позивачем.

Представники відповідачів Межівського ліцею №1 Межівської селищної ради Козак Ю.В. та Відділу освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради Діденко В.В. у судовому засіданні підтримали позиції викладені у відзивах. Позовні вимоги прохали задовольнити частково та судові витрати, а також витрати на правничу допомогу залишити за позивачем.

Заслухавши думку учасників, вивчивши матеріали цивільної справи, суд приходить до наступних висновків.

Судом досліджені та надана оцінка таким доказам:

Так,у судовомузасіданні встановлено,що позивач ОСОБА_1 згідно трудової книжки серія НОМЕР_1 починаючи з 01 вересня 2003 року працювала на посаді педагога - організатора в комунальному закладі освіти, Межівська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 1, яка в подальшому була перейменована в Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради (згідно запису за 28 в трудовій книжці, наказ № 94 параграф 1 від 29.08.2003 року.(а.с.24-25)

Згідно повідомлення №177 від 29.04.2021 року «Про пропозицію укласти строковий трудовий договір» та копії наказу Комунального закладу освіти «Межівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №1» Межівської селищної ради» №95-к/тм від 05.05.2021 року «Про укладення строкового трудового договору» вбачається, що було укладено строковий трудовий договір з 01.07.2021 року строком на один рік з ОСОБА_1 , педагогом - організатором.(а.с.14,15)

Згідно відповіді наданої Межівським ліцеєм №1 Межівської селищної ради №272 від 26.07.2022 року вбачається, що у Межівському ліцеї № 1 МСР діє практика заключати строкові договори на підставі письмової згоди педагога. Після чого видається наказ про укладення договору строком на один рік. Так ОСОБА_1 дала свою згоду працювати за строковим договором отримавши повідомлення №177 від 29.04.2021 року. Після чого було видано наказ №95 від 05.05.2021 року, що є підставою для виконання функціональних обов`язків.(а.с.19)

30 червня 2022 року ОСОБА_1 була звільнена з посади педагога - організатора за п.2 ч. 6 ст. 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строкового трудового договору.(а.с.16)

Згідно довідки від 22.07.2022 року за № 402 виданої відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради Дніпропетровської області, ОСОБА_1 звільнена з посади 30.06.2022 року (наказ № 200-/к/тр) згідно п.2 ч. 6 ст. 36 КЗпП України). Перед звільненням надано тарифну відпустку в кількості 24 календарних днів. Нараховано відпускних 7 653,12 грн. та матеріальну допомогу на оздоровлення в розмірі посадового окладу 6 268,90 грн.» (а.с.22,23)

У судовому засіданні встановлено, що зазначена частина суми - 7 653,12 грн. нарахованої грошової компенсації за щорічну відпустку тривалістю 24 календарних дня позивачем ОСОБА_1 не оспорюється.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

Згідно ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.

Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно із ч. 1 ст. 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Відповідно до ст. 45 Конституції України кожен, хто працює, має право на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів щотижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої тривалості роботи у нічний час.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 14 квітня 1997 року № 346 «Про затвердження Порядку надання щорічної основної відпустки тривалістю до 56 календарних днів керівним працівникам закладів та установ освіти, начальних (педагогічних) частин (підрозділів інших установ і закладів, педагогічним, науково-педагогічним працівникам та науковим працівникам (із подальшими змінами та доповненням у редакції станом на день подання позовної заяви) та відповідно до Розділу ІІІ «Заклади загальної середньої освіти, міжшкільні ресурсні центри (міжшкільні навчально-виробничі комбінати)» особам які працюють на посаді - вчителя надається щорічна основна відпустка тривалістю 56 календарних днів».

Закон України «Про відпустки» №504/96-ВР 15.11.1996 (далі - Закон №504/96-ВР) установлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров`я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Згідно ч. 2 ст. 24 Закону України «Про відпустки»: «У разі звільнення керівних,педагогічних наукових, науково-педагогічних працівників, спеціалісті навчальних закладів, які до звільнення пропрацювали не менш як 10 місяців, грошова компенсація виплачується за невикористані ними дні щорічних відпусток з розрахунку повної їх тривалості».

Так, згідно ст. 83 КЗпП України і ст. 24 Закону України «Про відпустки», при звільненні працівника йому виплачується компенсація за всі дні невикористаної відпустки.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про відпустки" право на відпустки мають громадяни України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи. Право на відпустки забезпечується: - гарантованим наданням відпустки визначеної тривалості із збереженням на її період місця роботи (посади), заробітної плати (допомоги) у випадках, передбачених цим Законом; - забороною заміни відпустки грошовою компенсацією, крім випадків, передбачених статтею 24 цього Закону.

У відповідності з ч. 1 ст. 116 КЗпП України, виплата усіх сум, що належить працівнику від підприємства, установи, організації проводиться в день звільнення.

Згідно ст.ст. 74-84 КЗпП України, громадянам, які працюють за трудовим договором надаються щорічні відпустки, а у разі звільнення їм виплачується грошова компенсація за всі невикористані ними дні щорічної відпустки.

Статтею 4 Закону України «Про відпустки» встановлено види відпусток і визначено, які саме відпустки відносяться до щорічних: основна відпустка ; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.12.1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», розглядаючи спори про виплату грошової компенсації за невикористану відпустку, необхідно виходити з того, що згідно зі ст.83 КЗпП вона може бути стягнена на вимогу працівника за всі дні невикористаної ним основної й додаткової щорічної відпустки та додаткової відпустки для працівників, які мають дітей, тільки в разі звільнення його з роботи, а під час неї - лише за частину цих відпусток за умови, що тривалість наданих йому при цьому щорічної й додаткової відпусток становить не менше 24 календарних днів та що працівник не є особою віком до 18 років. Якщо працівник з незалежних від нього причин (не з його вини) не використав щорічну відпустку і за роки, що передували звільненню, суд на підставі ст. 238 КЗпП має право стягнути грошову компенсацію за всі дні невикористаної відпустки. Не виключається можливість такого ж вирішення цього питання і при частковій компенсації невикористаної відпустки працівникові, який продовжує роботу. При цьому слід мати на увазі, що тривалість визначеної в робочих днях щорічної відпустки (основної й додаткової), яка не була використана працівником за попередні роки, зберігається такою, якою вона була до набрання чинності Законом "Про відпустки" (до 1 січня 1997 року). Розмір грошової компенсації за невикористану відпустку за попередні роки визначається виходячи із середнього заробітку, який працівник має на час її проведення.

Разом з тим, у судовому засіданні встановлено, що на дату звільнення позивача ОСОБА_1 станом на 30 червня 2022 року діяв Закон України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у редакції від 15 березня 2022 року відповідно до якого статтею 12 було передбачено, що у період дії воєнного стану щорічна основна оплачувана відпустка надається працівникам тривалістю 24 календарні дні.

19 липня 2022 року набрав чинності Закон України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин», який був опублікований в газеті «Голос України» № 147 (7897), яким передбачено, що «у разів звільнення працівника в період дії воєнного стану йому виплачується грошова компенсації відповідно до ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Статтею 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Однак, дослідивши та проаналізувавши норми законодавства, які діяли на момент звільнення позивача ОСОБА_1 , суд приймає до уваги той факт, що з моменту набрання законної сили Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у редакції від 15 березня 2022 року та станом на день розгляду справи по суті, доПостанови КабінетуМіністрів Українивід 14квітня 1997року №346«Про затвердженняПорядку наданнящорічної основноївідпустки тривалістюдо 56календарних днівкерівним працівникамзакладів таустанов освіти,начальних (педагогічних)частин (підрозділівінших установі закладів,педагогічним,науково-педагогічнимпрацівникам танауковим працівникам» жодних змін щодо зменшення кількості днів щорічної основної оплачуваної відпустки внесено не було.

Іншої ж постанови Кабінету Міністрів України, яка б регулювала трудові відносини за новим Законом України від 1 липня 2022 року № 2352-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації трудових відносин» державними органами прийнято не було.

Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справі "Спорронг і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Новоселецький проти України" від 11 березня 2003 року, "Федоренко проти України" від 01 червня 2006 року).

При вирішенні даного цивільно - правового спору суд також враховує, що одним з проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Суд вважає за необхідне зазначити, що ця позиція ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі № 1-33/2004.

Таким чином,дослідивши наданісуду докази,а такожпроаналізувавши нормизаконодавства,якими регулюютьсязазначені правовідносини,суд приходитьдо висновку,що позивач ОСОБА_1 ,як педагогічнийпрацівник дійсномала правона щорічнувідпустку тривалістю56календарних днів.Враховуючи,що передзвільненням ОСОБА_1 було наданотарифну відпусткув кількості24календарних днів,таким чином,тривалість щорічноївідпустки,що підлягаєкомпенсації ОСОБА_1 складає 32 календарних днів.

Згідно розрахунку наданого позивачем, який узгоджується із інформацією зазначеною у довідці №497 від 14.09.2022 року наданою відділом освіти, молоді та спорту Межівської селищної ради Дніпропетровської області, та з яким погоджується суд, розмір грошової компенсації за невикористані 32 календарних дні щорічної відпустки за 2021-2022 начальний рік, становить:

Розрахунок : 32 кал. дня * 318,88 грн. = 10 204,16 грн. (сума недоплати ціна позовних вимог).

Де: Не додана щорічна відпустка тривалістю 32 кал. дня; (невикористана відпустка);

318,88 грн/ сума компенсації за один календарний день відпустки.

Отже, з урахуванням встановлених обставин та норм для їх правового регулювання, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення на її користь грошової компенсації за частину невикористаної щорічної відпустки тривалістю 32 календарних дні в сумі 10 204,16 грн. з відповідача № 2 Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради солідарно, ґрунтується на нормах чинного законодавства, а тому підлягає задоволенню.

Розподіл судових витрат суд проводить відповідно дост.141 ЦПК України.

У відзиві на позовну заяву відповідачі Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та ВІДДІЛ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради посилаються на те, що предметом спору фактичну є стягнення заробітної плати, а отже відповідно до норм чинного законодавства позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Проте із зазначеним суд не погоджується, так як Законом України «Про судовий збір», а саме п.1 ч.1 ст.5 чітко передбачено, що від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

У свою чергу предметом позову є стягнення грошової компенсації за ненадану та невикористану частину відпустки, що не можна ототожнювати із заробітною платою.

Так згідноквитанції №0.0.2634526354.1від 09.08.2022позивачем, ОСОБА_1 ,було сплаченосудовий збіру сумі992,40 гривень, що відповідно до положень закону підлягає стягненню з відповідача № 2 Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради солідарно.

Відповідно дост. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідност. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Позивач, ОСОБА_1 , просить суд стягнути з відповідача № 2 Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради солідарно, понесені нею витрати в сумі 4500,00 гривень на професійну правничу допомогу адвоката у суді у зв`язку із розглядом цивільної справи.

На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу суду надано квитанцію до прибуткового касового ордера №24 від 11.08.2022 року, ордер серії ДП№/044 від 11.08.2022 року, договір про надання правничої допомоги у цивільній справі №24-цс/08-2022 від 09.08.2022 року.

Пунктом 48 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних прав «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах № 10 від 17.10.2014 року визначено, що витрати на правову допомогу, граничний розмір якої визначено відповідним законом, про що зазначено в пункті 47 цієї постанови, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Європейським судом з прав людини висловлена правова позиція, згідно з якою при розгляді питань компенсації витрат, понесених сторонами на отримання ними юридичної допомоги (в тому числі й під час розгляду їх справ в національних судах) задоволенню судом підлягають лише ті вимоги, по яким доведено, що витрати заявника були фактичними, неминучими, необхідними, а їх розмір розумним та обґрунтованим (остаточне рішення Європейського суду з прав людини від 10 січня 2010 року, №33210/07 і 41866/08) та «Гуриненко проти України» (рішення Європейського суду з прав людини від 18 лютого 2010 року, №37246/04).

Надаючи оцінку вищезазначеним доказам, суд вважає, що позивачем ОСОБА_1 доведено обставину отримання професійної правничої допомоги в межах даної цивільної справи, і заявлений розмір витрат є обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.2,4,13,19,23,76-80,141,258-259,263-265,268,273-279,354 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Межівської селищноїради Синельниківськогорайону Дніпропетровськоїобласті (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, вул. ім. Грушевського, буд. 9, код ЄДРПОУ: 04338428), Межівського ліцею №1 Межівської селищної ради (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, вул. Учительська, буд. 7, код ЄДРПОУ: 26461394), та Відділу освіти,молоді таспорту Межівськоїселищної ради (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, пр.-кт. Незалежності, буд. 22, код ЄДРПОУ: 41796210) про стягнення грошової компенсації за ненадану та невикористану частину відпустки - задовольнити повністю.

Стягнути на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , грошову компенсацію за частину невикористаної щорічної відпустки тривалістю 32 календарних дні в сумі 10 204,16 гривень (десять тисяч двісті чотири гривні 16 копійок) з відповідача № 2 - Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, вул. Учительська, буд. 7, код ЄДРПОУ: 26461394), та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради (місцезнаходження: Дніпропетровська область, Синельниківський район, смт. Межова, пр.-кт. Незалежності, буд. 22, код ЄДРПОУ: 41796210) солідарно.

Стягнути солідарно з відповідача № 2 - Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради на користь ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , судові витрати в сумі 992,40 гривень (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 копійок).

Стягнути солідарно з відповідача № 2 - Межівський ліцей № 1 Межівської селищної ради та відповідача № 3 - ВІДДІЛУ ОСВІТИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ Межівської селищної ради на користь ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , витрати на правову допомогу в сумі: 4500,00 гривень (чотири тисячі п`ятсот гривень).

Рішення ухвалене в нарадчій кімнаті, в судовому засіданні 03 жовтня 2022 року, проголошено його вступну та резолютивну частини.

Рішення може бути оскаржено в Дніпровський апеляційний суд протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлений 06 жовтня 2022 року.

Суддя: Л. Ф. Літвінова