Рішення

від 05.10.2022 по справі 300/3200/22

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2022 р. справа № 300/3200/22

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Матуляка Я.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС в Івано-Франківській області до товариства з обмеженою відповідальністю "Новастейт 2020" про стягнення боргу в сумі 22205,18 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління ДПС в Івано-Франківській області звернулося до суду з позовом до ТОВ "Новастейт 2020" про стягнення боргу в сумі 22205,18 грн.

Позовні вимоги мотивовані наявністю у відповідача заборгованості перед бюджетом, що виникла внаслідок несплати узгоджених сум грошового зобов`язання за податковими зобов`язаннями та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) з податку на додану вартість в загальній сумі 21865,18 грн. та податку на прибуток підприємств в загальному розмірі 340,00 грн., що разом становить 22205,18 грн.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (а.с.26-27).

26.08.2022 на адресу суду від Головного управління ДПС в Івано-Франківській області надійшла заява про надання доказів за № 6774/5/09-19-13-04-09 від 26.08.2022, на виконання вимог пункту 3 резолютивної частини ухвали Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 15.08.2022 (а.с.30-40).

Поштове відправлення із ухвалою суду, направлене відповідачу за адресою місцезнаходження, зазначеною в Єдиному держаному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 22.09.2022 повернулося до суду без вручення. В такому випадку у відповідності до частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення, яке не вручене адресату з незалежних від суду причин, вважається, що останнє вручене належним чином. Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.

Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 262 КАС України, дослідивши і оцінивши докази, судом встановлено наступне.

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ "Новастейт 2020", код ЄДРПОУ 40808539, вул. Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76018 (запис від 26.11.2020 за № 1002247770007078276 про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особи, що містяться у Єдиному державному реєстрі, пов`язаних із зміною найменування юридичної особи), попередня назва - ТОВ "Еліт-Сервіс 2016" (код ЄДРПОУ 40808539, шосе Донецьке, 97/60, м. Дніпро, Дніпропетровська область, 49000), 05.09.2016 зареєстроване як юридична особа та перебуває на обліку в контролюючому органі як платник податків.

За результатами здійснення фінансово-господарської діяльності за ТОВ "Новастейт 2020", станом на 23.06.2022, обліковується заборгованість на загальну суму 22205,18 грн., яка утворилась внаслідок несплати грошових зобов`язань за платежами:

- податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (код класифікації доходів бюджету - 14060100) в загальному розмірі 21865,18 грн., що виник на підставі податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2019 року від 18.10.2019 (а.с.19), податкових повідомлень-рішень форми "ПС" від 25.11.2020 за № 0035580412 (а.с.12) та форми "Ш" від 17.12.2020 за № 0057880412 (а.с.8);

- податок на прибуток приватних підприємств (код класифікації доходів бюджету - 11021000) в розмірі 340,00 грн., що виник на підставі податкового повідомлення-рішення форми "ПС" від 29.05.2020 за № 0051115230 (а.с.16).

Судом встановлено, що сума грошових зобов`язань з податку на додану вартість в загальній сумі 21865,18 грн. та податку на прибуток підприємств в розмірі 340,00 грн., а всього разом 22205,18 грн., є узгодженою.

На виконання вимог абзацу 1 пункту 59.1. статті 59 Податкового кодексу України, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надсилалась відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 04.11.2019 за № 72893-52, однак вказана вимога була повернута центром поштового зв`язку на адресу контролюючого органу, що підтверджується конвертом, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с.20).

Суд приходить до висновку, що направлена відповідачу податкова вимога форми "Ю" від 04.11.2019 за № 72893-52 є врученою ТОВ "Новастейт 2020" на підставі статті 42 та абзацу 3 пункту 58.3. статті 58 Податкового кодексу України. На час розгляду справи податкова вимога є неоскаржена та невідкликана.

Приписами частини 1 статті 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідач у відповідності до пункту 15.1. статті 15 Податкового кодексу України являється платником податків та згідно пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обов`язок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 16.1.4. пункту 16.1. статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобов`язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи, що, у відповідності до статті 36 Кодексу, є податковим обов`язком. Податковий обов`язок виникає у платника за кожним податком, збором та є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов`язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Підстави припинення податкового обов`язку, крім його виконання, визначені пунктом 37.3. статті 37 Податкового кодексу України. Згідно пункту 38.1. статті 38 Податкового кодексу України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк. Пунктом 38.2. статті 38 Податкового кодексу України визначено, що сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Згідно підпункту 20.1.19. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов`язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб`єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України.

Підпунктом 14.1.156. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов`язання це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.

Згідно підпункту 14.1.39. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня

Відповідно до підпункту 14.1.175. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд зазначає, що сума узгодженого грошового зобов`язання з податку на додану вартість в загальній сумі 21865,18 грн. та податку на прибуток підприємств в розмірі 340,00 грн., а всього разом 22205,18 грн., є податковим боргом відповідача, який ним не сплачено.

Податковий борг відповідача підтверджується також довідкою про податковий борг від 23.06.2022 (а.с.5) та зворотнім боком облікових карток платника податків (а.с.21-24).

Доказів, які б свідчили про погашення заборгованості, що є предметом стягнення або спростування її наявності, відповідачем суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що відповідач зобов`язаний погасити податковий борг в загальній сумі 22205,18 грн. Наявність такого обов`язку у відповідача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, даний обов`язок забезпечується статтею 67 Конституції України.

Відповідно до пункту 95.1. статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно пункту 95.3. статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДПС в Івано-Франківській області про стягнення з ТОВ "Новастейт 2020" податкового боргу в сумі 22205,18 грн. є обґрунтованими, а позов таким що підлягає до задоволення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Головного управління ДПС в Івано-Франківській області (код ЄДРПОУ ВП 43968084, вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018) до товариства з обмеженою відповідальністю "Новастейт 2020" (код ЄДРПОУ 40808539, вул. Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, 76018) про стягнення боргу в сумі 22205,18 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Новастейт 2020" (код ЄДРПОУ 40808539, вул. Дністровська, 26, м. Івано-Франківськ, 76018) в дохід бюджету податковий борг в сумі 22205 (двадцять дві тисячі двісті п`ять) гривень 18 копійок з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують дане підприємство та за рахунок готівки, що належить відповідачу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Матуляк Я.П.