Рішення

від 05.10.2022 по справі 826/1410/17

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 жовтня 2022 року м. Київ № 826/1410/17

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Огурцов О.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомПриватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР"до Головного управління ДФС у м. Києвіпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

за участю:

представника позивача - Золотарьової Марії Карлівни (довіреність від 19.01.2017 № 1/14),

представника відповідача - Кравчека Євгена Володимировича (довіреність від 12.09.2017 № 207/26-15-10-03-17),

представника відповідача - Полякової Світлани Борисівни (довіреність від 15.09.2016 № 4382/26-15-10-04),

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "САТЕР" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.

У судовому засіданні було допитано свідка ОСОБА_1 , який в порядку статті 141 Кодексу адміністративного судочинства України був приведений до присяги, зі змістом статей 384, 385 Кримінального кодексу України була ознайомлений.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач дійсно мав фінансово - господарські взаємовідносини з контрагентами ТОВ "Омнілінк", ТОВ "Торговий дім "БЦ Шелтер", ТОВ "Снабком", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Собібул - Альянс", ТОВ "Пазл - Строй", ПП "Старбудпівдень", ТОВ "Джі-Ес-Сі", ТОВ "Промтех Інвест", ТОВ "Реал-гранд-буд" які мали реальний характер та за якими було здійснено поставку товару та надання послуг, а документи бухгалтерського та податкового обліків за цими операціями були оформлені у відповідності до вимог податкового законодавства.

Також позивач зазначив про те, що строк позовної давності для ТОВ "Сан енд Фан" по стяганню заборгованості у розмірі 500 000,00 грн. станом на грудень 2015 року не закінчився, з огляду на що товар поставлений ТОВ "Сан енд Фан" не може бути визнаний безоплатно отриманим. Крім того відповідний товар був використаний у господарській діяльності позивача та реалізований на експорт.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, надав суду письмовий відзив на адміністративний позов в якому просив суд відмовити у задоволенні позову у повному обсязі з огляду на те, що за результатами перевірки позивача було встановлено, що позивачем до складу інших доходів не було включено суму кредиторської заборгованості в розмірі 500 000,00 грн., по якій минув строк позовної давності, як і не було здійснено коригування попередньо віднесених до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість шляхом нарахування податкових зобов`язань відповідно до вимог пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. Також відповідач зазначив про те, що за результатами перевірки позивача було встановлено відсутність фактичного здійснення фінансово - господарських правовідносин між позивачем та контрагентами - постачальниками ТОВ "Омнілінк", ТОВ "Торговий дім "БЦ Шелтер", ТОВ "Снабком", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Собібул - Альянс", ТОВ "Пазл - Строй", ПП "Старбудпівдень", ТОВ "Джі-Ес-Сі", ТОВ "Промтех Інвест", ТОВ "Реал-гранд-буд".

У судовому засіданні суд ухвалив перейти до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У період з 15.09.2016 по 28.09.2016 Головним управлінням ДФС у м. Києві проведена документальна планова виїзна перевірка Публічного акціонерне товариство "Акціонерна компанія "САТЕР" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 30.06.2016.

За результатами перевірки складено акт від 20.10.2016 № 32/26-15-14-01-01/19015984, яким встановлено порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, пункту 138.2 статті 138, підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму на 421158,00 грн.:

- підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.4, 201.6 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України та розділів V. Порядок заповнення податкової декларації та VI. Порядок заповнення уточнюючого розрахунку наказу Міністерства фінансів України від 25.11.2011 № 1492 (зі змінами згідно наказу Міністерства фінансів України від 10.02.2012 № 143) «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 972 619 грн.;

- пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України в результаті чого порушено порядок реєстрації податкових накладних;

- пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України, у зв`язку з чим занижено земельний податок всього у сумі 222 890,40 грн.;

- підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 167.1 статті 167, підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168, підпункту 170.9.1 пункту 170.9 статті 170, підпункту "а" пункту 171.2 статті 171 Податкового Кодексу України внаслідок чого занижено податок на доходи фізичних осіб у сумі 4403,09 грн.;

- підпункту 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України з урахуванням підпункту 1.1 пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Податкового Кодексу України внаслідок чого занижено військовий збір у сумі 122,49 грн.;

- підпункту 266.1.1 пункту 266.1, підпункту 266.3.1 пункту 266.3, підпункту 266.5.1 пункту 266.5, підпункту 266.6.1 пункту 266.6, підпункту 266.7.5 пункту 266.7, підпункту 266.9.1 пункту 266.9, підпункту "б" підпункту 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 Податкового кодексу України в результаті чого не подано річну податкову декларацію з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на 2015 та 2016 роки до контролюючих органів за місцезнаходженням об`єкта оподаткування та занижено зобов`язання по сплаті до бюджету податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на загальну суму 6850,69 грн.;

- пункту 1 частини другої 2 статті 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" в результаті чого несвоєчасно сплачено єдиний внесок у періоді, що перевірявся, а саме: - з 20.07.2015 по 21.07.2016 року - в сумі 4347,32 грн., з 21.09.2015 по 22.09.2015 року - 973,57 грн., з 21.09.2015 по 25.09.2015 року, - 773,57 грн., з 21.12.2015 по 22.12.2015 року, - 0.81 грн.;

- пункту 1 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

11.11.2016 на підставі зазначеного акту перевірки прийняті податкові повідомлення - рішення № 0005621401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 573527,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 152369,00грн. та № 005631401, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість.

Рішенням Державної фіскальної служби України від 13.01.2017 № 453/6/99-99-11-01-01-25 частково задоволено скаргу Публічного акціонерне товариство "Акціонерна компанія "САТЕР" та скасовано податкове повідомлення - рішення від 11.11.2016 № 005631401 в частині зменшення податкового кредиту з ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ "МЕГАЕЛЕКТРОСИСТЕМ" (до зміни назви ТОВ "ОДІКОМ ЛЛС") і у відповідній частині штрафні санкції.

18.01.2017 на підставі зазначеного рішення та акту від 20.10.2016 № 32/26-15-14-01-01/19015984 прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000331401 яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 1 013 109,00 грн., у тому числі за штрафними (фінансовими) санкціями на 337703,00грн.

Позивач не погоджуючись з податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи їх протиправними та такими, що підлягають скасуванню звернувся з відповідним позовом до суду.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з пунктом 4 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з`ясування всіх обставин у справі.

Принцип офіційного з`ясування всіх обставин справи зобов`язує суд встановити обставини справи для забезпечення прийняття правосудного рішення, в тому числі незалежно від посилань чи доводів сторін.

Пунктом 134.1 статті 134 Податкового кодексу України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу. Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку). Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи; дохід за договорами страхування, визначений згідно з підпунктом 141.1.2 пункту 141.1 статті 141 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу, з джерелом походження з України; дохід операторів, отриманий від діяльності з випуску та проведення лотерей, азартних ігор з використанням гральних автоматів, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу; дохід операторів, отриманий від букмекерської діяльності, азартних ігор (у тому числі казино), крім доходу, отриманого від азартних ігор з використанням гральних автоматів, зменшеного на суму виплачених виплат гравцю, що підлягає оподаткуванню згідно з пунктом 141.5 статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до статті 185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з: постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Отже, об`єктом оподаткування можуть бути операції з постачання товарів (робіт, послуг) та інші операції платника податків, які відповідно до статті 185 Податкового кодексу України визначені як об`єкт оподаткування.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до підпункту 2.5 пункту 2 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 р. за N 168/704, документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг. Використання при оформленні первинних документів факсимільного відтворення підпису допускається у порядку, встановленому законом, іншими актами цивільного законодавства. Повноваження на здійснення господарської операції особи, яка в інтересах юридичної особи або фізичної особи - підприємця одержує основні засоби, запаси, нематеріальні активи, грошові документи, цінні папери та інші товарно-матеріальні цінності згідно з договором, підтверджуються відповідно до законодавства. Такі повноваження можуть бути підтверджені, зокрема, письмовим договором, довіреністю, актом органу юридичної особи тощо.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції, якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відтак, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами податкового кодексу України.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Отже, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг, які відображені в податкових накладних, із метою їх використання в господарській діяльності.

Господарські операції для визначення податкового кредиту для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність таких операцій.

Водночас, за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011.

Зазначеним листом Вищого адміністративного суду України також визначено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції, установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, при визначенні права платника податків на формування податкового кредиту та об`єкта оподаткування податком на прибуток має бути перевірено чи мали операції між платником податків та його контрагентами реальний товарний характер, можливість здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, подальше використання позивачем придбаної у зазначених контрагентів продукції та отриманих послуг, при цьому, суд має виходив з того, що наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для відшкодування податку на додану вартість в подальшому, якщо податковий орган доведе, що відомості в таких документах не відповідають дійсності, наприклад, у випадку, коли не проводилися самі операції.

Між позивачем та ТОВ "Джі-Ес-Сі" укладено договір від 13.01.2014 № 011301 на надання аутсорсингових послуг по технічній підтримці (договір аутсорсингу) предметом якого є виконання наступних робіт: підтримка ДНС сервірів, підтримка хостинг платформи, cloud хостингу, обслуговування корпоративної мережі, магістральної мережі, клієнтської мережі, обслуговування опорних вузлів, площадок і виносів, обслуговування та аварійний ремонт оптичної мережі.

На підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "Джі-Ес-Сі" позивачем надано суду копії актів здачі - прийняття робіт, рахунків - фактур.

В актах здачі - прийняття робіт в графі "Найменування робіт" та в рахунках - фактурах в графі "Товар" зазначено "Аутсорсингові послуги" та в графі "Кіл-ть" зазначено "послуга"/"1".

Таким чином в зазначених документах зазначено лише про надання аутсорсингових послуг та зазначена сума, що підлягає сплаті виконавцеві, водночас не розкрито змісту наданих послуг, позаяк відсутня деталізована інформація про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності позивача.

У ході розгляду справи позивач не подав будь-яких документів, складенням яких оформлювався результат надання зазначених послуг, як і не представив жодних документів, що підтверджують спрямованість спірних послуг на досягнення конкретних цілей.

В наданих позивачем суду на підтвердження отримання послуг від ТОВ "Джі-Ес-Сі" копіях актів здачі - прийняття робіт в графах "Від виконавця" та "Від замовника" містяться підписи скріплені печаткою, водночас не зазначено дані осіб, які відповідні підписи вчинили.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити, якщо інше не передбачено окремими законодавчими актами України: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Таким чином з наданих позивачем суду копій актів здачі - прийняття робіт неможливо встановити осіб, які їх склали та вони складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Допитаний у судовому засіданні у якості свідка ОСОБА_1 зазначив про те, що він за дорученням ТОВ "Джі-Ес-Сі" виконував роботи з обслуговування мереж позивача. Водночас при цьому він зазначив про те, що виконував лише роботи з прокладки мережі та налаштування та встановлення певної апаратури. Інформації щодо реального здійснення всього обсягу фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Джі-Ес-Сі" свідок суду не надав.

В періоді щодо якого проводилась перевірка позивачем, за його твердженням, було отримано від ТОВ "Торговий дім "БЦ Шелтер" товар на підтвердження чого позивачем надано суду копії видаткових накладних та актів приймання.

В частині наданих позивачем суду копій видаткових накладних в графі "Відвантажив(ла)" та в актах приймання в графі "Прийняв" містяться підписи, водночас не зазначено даних осіб, які відповідні підписи вчинили.

Отже з вказаних документів неможливо встановити осіб, які їх склали та вони складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Позивачем на підтвердження факту отримання товару від ТОВ "Снабком" надано суду копію видаткової накладної від 07.05.2014 № СК-00745 в якій зазначено про те, що її виписано на підставі рахунку - фактури № СК-1422 від 28.04.2014 та копію відповідного рахунку - фактури.

Рахунок - фактура № СК-1422 від 28.04.2014 містить підпис скріплений печаткою, водночас в ньому на зазначено дані особи, яка відповідний підпис вчинила, з огляду на що неможливо встановити особу, яка його виписала та він складений з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Між позивачем та ТОВ "Сіател Компані" укладено договір від 07.10.2015 № 38-06-15 на виконання робіт предметом якого є виконання наступних послуг: ЕО кран - балок (5 шт.), ЕО елетроталі (1 шт.), ЕО крану мостового (1 шт.), встановлених в ТДВ "Шамраївський цукровий завод"ю

Відповідно до пунктів 1.2, 2.1, 2.3, 4.3, 5.2 документами, які мають засвічувати факт виконання послуг за вказаним договором є протокол договірної ціни, акти здачі - прийняття виконаних робіт, звітні документи (експертні висновки).

Позивачем суду на підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "Сіател Компані" протоколу договірної ціни та звітних документів (експертних документів) суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ "Собібул - Альянс" за договором від 17.03.2014 № 366-С/4 предметом якого є виконання наступних робіт: теплотехнічні і конструктивні розрахунки пароперегрівника 2-ї ступені парового котла типу Е-50-3,9-440 ГМ, розробка конструктивної документації для виготовлення елементів пароперегрівника, виконання демонтажних і монтажних робіт по заміні елементів пароперегрівника.

Пунктами 3.1, 3.2, 4.1 вказаного договору встановлено, що документами, які мають підтверджувати факт виконання робіт за договором є технічне завдання на виконання робіт з доказами його передачі підряднику, акти здачі - приймання виконаних робіт, протокол узгодження договірної ціни.

Позивачем суду технічного завдання на виконання робіт з доказами його передачі підряднику та протоколу узгодження договірної ціни на підтвердження факту виконання ТОВ "Собібул - Альянс" робіт за договором від 17.03.2014 № 366-С/4 суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості надання відповідних документів.

В наданому суду позивачем на підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "Собібул - Альянс" акті від 30.04.2014 № 1/366-С/4 приймання виконаних робіт в графах "ЗАМОВНИК" та "ПІДРЯДНИК" містяться підписи скріплені печаткою, водночас відсутні дані щодо осіб, які їх вчинили, з огляду на що неможливо встановити осіб, які їх виписали та він складений з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Між позивачем та ПП "Старбудпівдень" було укладено договір від 04.07.2014 № 31-06-1 предметом якого є надання послуг по складанню та виготовленню креселень формату А2, А3, А4 адаптованих під карти дефектоскопічного контролю визначеного договором енергетивного та технологічного обладнання, редагування вказаних документів та переклад документообігу на цифрові носії інформації.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 вказаного договору, документами, які мають засвідчувати факт надання послуг за ним є протокол погодження договірної ціни, акти приймання - здачі послуг.

Позивачем протоколу погодження договірної ціни на підтвердження факту отримання послуг від ПП "Старбудпівдень" суду надано не було, як і не було зазначено причини ненадання відповідного документу.

В актах здачі - прийняття робіт (надання послуг) послуги за якими їх складено визначено як "Надані послуги, згідно договору № 31-06-14 від 04.07.14".

Таким чином в зазначених документах вказано лише про надання послуг за договором від 04.07.2014 № 31-06-1, водночас не розкрито змісту наданих послуг, позаяк відсутня будь - яка інформація про фактично надані послуги, їх обсяг та характер, строки виконання та результати здійснених заходів, що, у свою чергу, виключає можливість оцінки подальшого використання спірних послуг у діяльності позивача.

У ході розгляду справи позивач не подав будь-яких документів, складенням яких оформлювався результат надання зазначених послуг, як і не представив жодних документів, що підтверджують спрямованість спірних послуг на досягнення конкретних цілей.

Крім того вказані акти здачі - прийняття робіт (надання послуг) складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" в частині визначення змісту та обсягу господарської операції факт здійснення якої вони мають засвідчувати.

В періоді щодо якого проводилась перевірка позивач мав фінансово - господарські правовідносини з ТОВ "Промтех Інвест" за аналогічними договорами від 05.06.2014 № 0506/07-4В, від 04.06.2014 № 0406/07-4В, від 02.06.2014 № 0206/07-4В, від 03.06.2014 № 0306/07-4В, від 06.06.2014 № 0606/07-4В.

Відповідно до пунктів 1.1, 3.2 вказаних договорів документами, які мають засвідчувати факт виконання робіт за договорами є специфікації, акти виконання робіт, сертифікати відповідності.

Позивачем суду на підтвердження факту отримання послуг від ТОВ "Промтех Інвест" специфікацій та сертифікатів відповідності суду надано не було, як і не було зазначено про причини неможливості їх надання.

На підтвердження факту виконання ТОВ "Промтех Інвест" робіт за договорами від 05.06.2014 № 0506/07-4В, від 04.06.2014 № 0406/07-4В, від 02.06.2014 № 0206/07-4В, від 03.06.2014 № 0306/07-4В, від 06.06.2014 № 0606/07-4В позивачем надано суду копії актів здачі - прийняття робіт (надання послуг) в яких в графах "Від Виконавця" та "Від замовника" містяться підписи скріплені печаткою, водночас відсутні дані щодо осіб, які їх вчинили, з огляду на що неможливо встановити осіб, які їх підписали та вони складені з порушенням вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Між позивачем та ТОВ "Бробудкепітал" (в подальшому ТОВ "Реал-гранд-буд") укладено договір підряду від 29.08.2013 № 3/14 по реконструкції парового котла ДКВР 10/13 ст. № 3 при зміні палива з природного газу на щепу з дерева в м. Овруч Житомирської області.

Відповідно до пунктів 3 та 13 вказаного договору документами, які мають засвідчувати факт надання послуг за вказаним договором є кошторис та двосторонні акти.

В наданих позивачем суду на підтвердження виконання робіт ТОВ "Бробудкепітал" актах приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2013 року зазначено, що підставою їх складання є договірна ціна.

Позивачем суду на підтвердження існування фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "Бробудкепітал" кошторису та договірної ціни суду надано не було.

Документів на підтвердження факту існування фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "Пазл - Строй" позивачем суду надано не було.

Документи надані позивачем на підтвердження використання товару та послуг отриманих отриманих від ТОВ "Торговий дім "БЦ Шелтер", ТОВ "Бробудкепітал", ТОВ "Снабком", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Собібул - Альянс", ТОВ "Пазл - Строй", ПП "Старбудпівдень", ТОВ "Джі-Ес-Сі", ТОВ "Промтех Інвест" не приймаються судом до уваги з огляду на те, що з них є неможливим встановити, що позивачем передбачені вказаними документами роботи були виконані, а послуги надані саме за рахунок фінансово - господарських правовідносин з ТОВ "Торговий дім "БЦ Шелтер", ТОВ "Снабком", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Собібул - Альянс", ТОВ "Пазл - Строй", ПП "Старбудпівдень", ТОВ "Джі-Ес-Сі", ТОВ "Промтех Інвест".

З огляду на зазначене, враховуючи те, що позивачем на підтвердження факту здійснення фінансово - господарських правовідносин з контрагентами ТОВ "Торговий дім "БЦ Шелтер", ТОВ "Снабком", ТОВ "Бробудкепітал", ТОВ "Сіател Компані", ТОВ "Собібул - Альянс", ТОВ "Пазл - Строй", ПП "Старбудпівдень", ТОВ "Джі-Ес-Сі", ТОВ "Промтех Інвест" не надано суду документів, які мали бути складені у випадку дійсного проведення господарських операцій з поставки товару та надання послуг/виконання робіт, а надані складені з порушення вимог Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", суд дійшов висновку про те, що позивачем не надано суду належних доказів на підтвердження реальності та товарності фінансово - господарських відносин з зазначеними контрагентами, а отже не спростовано висновків викладених в акті від 20.10.2016 №32/26-15-14-01-01/19015984.

Між позивачем та ТОВ "Омнілінк" укладено договір поставки від 06.11.2012 № OL-P121106-02/YZA предметом якого є здійснення поставки товару.

На підтвердження факту отримання товару від ТОВ "Омнілінк" позивачем надано суду копії видаткових накладних та рахунків до сплати, а на підтвердження здійснення оплати копії банківських виписок.

Відповідачем доказів, які б спростовували пояснення позивача та наданні ним докази суду не надано. Зокрема, відповідачем не надано доказів того, що ТОВ "Омнілінк" не відобразило у своїй податковій звітності операції з позивачем. Відтак, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наданих ним на підтвердження реальності господарських операцій між ним та вказаними контрагентами.

Посилання відповідача на те, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Омнілінк" анульоване за рішення контролюючого органу 19.05.2016 не приймаються судом до ваги з огляду на те, що відповідне анулювання відбулось вже після того, як позивач мав фінансово - господарські правовідносини з зазначеним контрагентом.

Необґрунтованість посилань відповідача на те, що позивачем не було надано всі документи на підтвердження фінансово - господарських правовідносин з вказаним контрагентом зумовлюється тим, що відповідачем не наведено яких саме документів не надано позивачем.

Факт наявності картки суб`єкта фіктивного підприємництва від 02.11.2015 № 4301/8/26-57-0702 може свідчити лише про наявність певної інформації в інформаційних системах відповідача та не може бути належним доказом на підтвердження відсутності фінансово - господарських правовідносин між позивачем та ТОВ "Омнілінк".

Інших доказів та обґрунтувань, крім зазначених, на підтвердження відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Омнілінк" відповідачем суду не надано, як і не зазначено про причини неможливості їх надання.

Враховуючи те, що відповідачем не надано суду доказів, як на підтвердження відсутності у позивача прав на формування податкового кредиту та витрат щодо враховуються при визначення об`єкту оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Омнілінк", так і на спростування наданих позивачем суду доказів на підтвердження наявності відповідного права, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позивач не набув права та/або має бути позбавлений права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначення об`єкту оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з ТОВ "Омнілінк".

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності. , так і на спростування наданих позивачем суду доказів на підтвердження наявності відповідного права суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що позивач не набув права та/або має бути позбавлений права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при визначення об`єкту оподаткування за фінансово - господарськими відносинами з вказаними контрагентами.

Відповідно до частини другої статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського Суду з прав людини від 22.01.2009 у справі "Булвес" АД проти Болгарії (заява №3991/03) зазначено, що у разі якщо національні органи за відсутності будь-яких вказівок на безпосередню участь фізичної або юридичної особи у зловживанні, пов`язаним зі сплатою ПДВ, який нараховується у ланцюгу поставок, або вказівок на обізнаність про таке порушення, все ж таки застосовують негативні наслідки для отримувача оподатковуваної ПДВ поставки, який повністю виконав свої зобов`язання, за дії або бездіяльність постачальника, який перебував поза межами контролю отримувача і у відношенні якого у нього не було засобів перевірки та забезпечення його виконання, то такі владні органи порушують справедливий баланс, який має підтримуватися між вимогами суспільних інтересів та вимогами захисту права власності.

Відповідно до акту перевірки від 20.10.2016 № 32/26-15-14-01-01/19015984 встановлено, що згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей по рах. 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" за періоди 2013, 2014, 2015 та І півріччя 2016 року по розрахунках із контрагентом ТОВ "Сан енд Фан" обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 500000 грн. Підприємству було надано запит від 27.09.2016 про надання документів щодо виникнення кредиторської заборгованості по рах. 631 по контрагенту ТОВ "Сан енд Фан" в розмірі 500,0 тис.грн (станом на 01.01.2013), відповідь на протязі терміну проведення перевірки на запит надано не було, про що було складено відповідний акт від 05.10.2016 про ненадання відповіді на запит.

Разом з тим, підприємством до перевірки було надано Рішення про результати розгляду повторної скарги Міністерства доходів і зборів країни від 15.11.2013 №15419/6/99-99-10-01-15, в якому зазначено про розгляд скарги ПАТ "АК "САТЕР" на податкові повідомлення-рішення від 01.08.2013 №0002912207, №0002922207 винесені ДПІ у Шевченківському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі висновків акту перевірки від 19.07.2013 №435/22-90/19015984.

У вказаному рішенні зазначено про те, що як свідчать матеріали, перевіркою встановлено, що між ТОВ "Сан енд Фан" (Продавець), в собі директора Городнюка Андрія Анатолійовича , і ПАТ "Акціонерна компанія "Сатер" (Покупець), в особі Голови правління Арапова Олега Володимировича, було укладено договір купівлі-продажу від 15.02.2012 №325-С/10 на поставку обладнання - парової турбіни 2.5 МВт. типа Р-2,5-21/3, виробництва ВАТ "Калужський турбінний завод", заводський №2516, рік випуску 1992, в заводській комплектації. Відповідно до договору вартість обладнання складає 1 040 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 173 333,33 грн. На підставі договору ТОВ "Сан енд Фан" виписало видаткову накладну № РН-0000007 від 13.06.2012 на загальну суму 1 040 000,00 грн., у тому числі ПДВ - 173 333,33 грн.

Відповідно до договору від 15.02.2012 №325-С/10 покупець зобов`язаний сплатити суму по договору таким чином: 520 000 грн. - 50% на протязі 3-х банківських днів після підписання договору, залишок 520 000 грн. - 50% після відгрузки турбоагрегата в г. Санкт-Петербург (Російська Федерація). В акті перевірки зазначається, що обладнання (турбіна парова) відповідно до контракту від 25.01.2012 №325-С ПАТ "АК "САТЕР" поставило ООО "Турбоенергоремонт" (м. Санкт-Петербург (Російська Федерація)), вантажно-митна декларація від 14.06.2012 №157324.

З огляду на зазначені факти, встановлені під час перевірки, відповідач дійшов висновку про те, що позивач в порушення вимог чинного законодавства до складу інших доходів не включив кредиторську заборгованість в розмірі 500000 грн., по якій минув строк позовної давності.

Позивачем факт наявності кредиторської заборгованості перед ТОВ "Сан енд Фан" не заперечується, водночас він зазначає про те, що строк позовної давності для ТОВ "Сан енд Фан" по стяганню заборгованості у розмірі 500 000,00 грн. станом на грудень 2015 року не закінчився, оскільки акт звірки взаємним розрахунків складено лише в травні 2015 року.

Згідно з підпунктом "а" підпункту 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безнадійна заборгованість - заборгованість, що відповідає одній з таких ознак, зокрема, заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладення таких договорів; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після списання такої безнадійної заборгованості; сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, що надані платнику податків без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних).

Підпунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України визначено, що для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. У випадках, передбачених статтею 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному статтею 50 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно визначенням терміну "безнадійна заборгованість" наведеним в підпункті 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України такою є заборгованість, що відповідає одній з таких ознак: заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності; заборгованість суб`єктів господарювання, визнаних банкрутами у встановленому законом порядку або припинених як юридичні особи у зв`язку з їх ліквідацією.

Статтями 256 та 257 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" зобов`язання - заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, приведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Відповідно до пункту 5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 11 "Зобов`язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 № 20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 за № 85/4306 зобов`язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов`язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 15 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 № 290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за №860/4153 визначено, що доходом визнається сума зобов`язання, яке не підлягає погашенню.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до акту від 20.10.2016 № 32/26-15-14-01-01/19015984 умовами договору від 15.02.2012 №325-С/10 чітко передбачено, що 50% на протязі 3-х банківських днів після підписання договору, залишок 520 000 грн. - 50% після відгрузки турбоагрегата в г. Санкт-Петербург (Російська Федерація). Товар було постановлено згідно вантажно-митної декларація від 14.06.2012 №157324.

Таким чином 50% вартості за договором від 15.02.2012 №325-С/10 мало бути сплачено в червні 2012 року, та відповідно до положень статті 257 Цивільного кодексу України строк позовної давності минув в червні 2015 року.

Як зазначено в акті перевірки та не заперечується позивачем згідно оборотно-сальдових відомостей по рах. 631 "Розрахунки із вітчизняними постачальниками" за періоди 2013, 2014, 2015 та І півріччя 2016 року по розрахунках із контрагентом ТОВ "Сан енд Фан" у позивача обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 500000 грн.

Позивачем суду крім акту звірки взаємних розрахунків інших документів на підтвердження того, що заборгованість відповідно до контракту від 25.01.2012 №325-С не може бути віднесена до безнадійної суду надано не було.

З огляду на зазначене, оскільки відповідно до умов договору від 15.02.2012 №325-С/10 строк позовної давності щодо сплати 50% вартості товару минув в червні 2015 року, у той час як позивачем не надано суду доказів на підтвердження факту зміни умов оплати за вказаним договором, суд дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що заборгованість за вказаним договором в 2015 року не стала безнадійною.

Таким чином, оскільки станом на І півріччя 2016 року по розрахунках із контрагентом ТОВ "Сан енд Фан" у позивача обліковується кредиторська заборгованість в розмірі 500000 грн., у суду відсутні підстав вважати, що вона не підлягала віднесенню до категорії безнадійної та відображення в рядку 2120 Звіту "Інші операційні доходи".

Враховуючи наведене суд дійшов висновку про те, що податкові повідомлення - рішення від 11.11.2016 № 0005621401 та від 18.01.2017 № 0000331401 підлягають скасуванню в частині збільшення суми грошового зобов`язання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій за фінансово - господарськими правовідносинами з ТОВ "Омнілінк".

Враховуючи наведене керуючись статтями 241, 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, код ЄДРПОУ 1901584) до Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частковою.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 11.11.2016 №0005621401 та від 18.01.2017 №0000331401 в частині збільшення суми грошового зобов`язання та нарахування штрафних (фінансових) санкцій за фінансово - господарськими правовідносинами з ТОВ "Омнілінк".

3. В решті позовних вимог - відмовити.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у м. Києві (04655, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "САТЕР" (04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 50, код ЄДРПОУ 1901584)судовий збір у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) грн. 00 коп.

Відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 295-297, пункту 3 Прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України. Зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.П. Огурцов