Рішення

від 26.09.2022 по справі 640/8997/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 вересня 2022 року м. Київ № 640/8997/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Федорчука А.Б., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, 7, офіс 2) доДержавної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8), Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вулиця Шолуденка, 33/19) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення , В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Трител» (надалі по тексту також - позивач) з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України (надалі по тексту також - відповідач-1) , Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі по тексту також - відповідач-2), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27 лютого 2019 року №0176271206, винесене Головним управлінням ДФС у місті Києві про застосування штрафу в сумі 572 888,61 грн до Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител»;

- постановити окрему ухвалу про вжиття заходів ДФС України для усунення причин і умов, що сприяли порушенням закону і прав Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» і направити її до ДФС України для виконання, встановити строк виконання.

Мотивуючи позовні вимоги представник позивача зазначив, що податкова накладна складена та подана саме для операцій, які звільнені від оподаткування і тому (код - 09) вона не надається отримувачу, відтак застосування штрафу на підставі спірного податкового повідомлення-рішення щодо несвоєчасного подання такої податкової накладної - суперечить вимогам закону.

Додатково представник позивача вказав, що за результатами аналізу наданих первинних документів, технічної документації, а також даних бухгалтерського обліку позивача можливо зробити однозначний висновок, що податкові накладні складені на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування, як це передбачено Податковим кодексом України та Порядком заповнення податкових накладних. Отже, на думку представника позивача, наявний факт (ознака), який відповідно до змісту пункту 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України виключає відповідальність позивача за порушення строку реєстрації розрахунку коригування.

Також представник позивача стверджував, що 11 із 14 накладних із ПДВ, що сказані в спірному податковому повідомленні-рішення, були зареєстровані відповідачем пізніше, ніж 15 число поточного місяця внаслідок помилок у роботі ЄРПН, однак подані (надіслані) вказані накладні позивачем вчасно, що виключає покладання на позивача відповідальності за несвоєчасність реєстрації таких податкових накладних.

Представник позивача просив врахувати, що проведення у СЕА ПДВ 18 вересня 2017 року та 02 листопада 2017 року помилкових записів (перерахунків) щодо показника «Перевищення» призвело до протиправного і безпідставного зменшення реєстраційного ліміту ТОВ «Трител» на загальну суму 2 708 215,78 грн., що як наслідок призвело до неможливості позивача здійснювати реєстрацію накладних з ПДВ на дану суму.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 травня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

У відзиві на адміністративний позов представник податкового органу вказав, що до позивача правомірно застосовано штрафні санкції, оскільки для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України, необхідно наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватися отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільненні від оподаткування або які оподатковуються за нульової ставкою.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій стверджував, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним, адже: за прострочення реєстрації частини податкових накладних, яке стало підставою для його винесення, чинним податковим законодавством не передбачено штрафних санкцій; податкові накладні були подані (надіслані, зареєстровані) позивачем доя реєстрації в межах встановлених Податковим кодексом України строків; частина податкових накладних була зареєстрована з порушенням строку з вини відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

06 лютого 2019 року Головним управлінням ДФС у місті Києві на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 та пункту 75.1 статті 75, в порядку пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України проведена камеральна перевірка своєчасності реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних Товариством з обмеженою відповідальністю «Трител» (код ЄДРПОУ 30488631) за 2017-2018 роки, за результатами якої складено акт перевірки від 06 лютого 2019 року №913/26-15-12-06-16/30488631.

Перевіркою встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю «Трител» граничних строків реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування до податкових накладних за 2017-2018 роки в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначених пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, а саме:

- податкової накладної №169 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 7 802,29 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №171 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 4 473,37 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №175 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 7 156,95 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №177 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 7 623,93 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №2 від 11 вересня 2017 року на суму ПДВ 51 769,12 грн., яка зареєстрована 06 жовтня 2017 року (6 днів затримки);

- податкової накладної №16 від 30 вересня 2017 року на суму ПДВ 67 056,77 грн., яка зареєстрована 20 жовтня 2017 року (5 днів затримки);

- податкової накладної №178 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 2 638,25 грн., яка зареєстрована 18 січня 2018 року (3 дні затримки);

- податкової накладної №6 від 31 жовтня 2017 року на суму ПДВ 920 514,97 грн., яка зареєстрована 21 грудня 2017 року (36 днів затримки);

- податкової накладної №179 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 9 825,50 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №23 від 30 листопада 2017 року на суму ПДВ 651 275,35 грн., яка зареєстрована 22 грудня 2017 року (7 днів затримки);

- податкової накладної №180 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 6 960,69 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №182 від 29 грудня 2017 року на суму ПДВ 7 732,52 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- - податкової накладної №181 від 31 грудня 2017 року на суму ПДВ 3 869,42 грн., яка зареєстрована 17 січня 2018 року (2 дні затримки);

- податкової накладної №16 від 31 серпня 2018 року на суму ПДВ 2 139 156,87 грн., яка зареєстрована 18 вересня 2018 року (3 дні затримки).

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 27 лютого 2019 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0176271206, яким до позивача за порушення вимог п. 201.10. ст. 201 ПК України, на підставі ст 120-1 України застосовано штрафні санкції в загальному розмірі 572 888,61 грн., зокрема:

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування накладних на 15 і менше календарних днів на суму ПДВ 2 967 341,03 грн. застосовано штраф в розмірі 10 % сумі 296 734,12 грн.;

- за затримку реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування накладних від 31 до 60 календарних днів на суму ПДВ 920 514,97 грн. застосовано штраф в розмірі 30 % сумі 276 154,49 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відповідно до підпункту 14.1.60 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо акцизних накладних, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками акцизного податку електронними документами.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з цим Кодексом.

Пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України встановлено, що порушення платниками податку на додану вартість граничного строку, передбаченого статтею 201 цього Кодексу, для реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до такої податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних (крім податкової накладної, що не надається отримувачу (покупцю), складеної на постачання товарів/послуг для операцій: які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою) тягне за собою накладення на платника податку на додану вартість, на якого відповідно до вимог статей 192 та 201 цього Кодексу покладено обов`язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

10 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації до 15 календарних днів;

20 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

30 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

40 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації від 61 до 365 календарних днів;

50 відсотків суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення строку реєстрації на 366 і більше календарних днів.

Факт порушення строку реєстрації податкової накладної, зазначеної у додатку до акту перевірки, зокрема, 12 із 14 податкових накладних, позивачем не заперечується.

Обґрунтовуючи позов позивач зазначає, що порушення термінів реєстрації розрахунків коригування кількісних/вартісних показників до зведених податкових накладних та податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, які не надаються отримувачу (покупцю) не має правовим наслідком застосування штрафних санкцій. Крім того, спірні податкові накладні не надаються покупцю з підстав того, що вони складені на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість. Представник позивача наголошував, що спірні розрахунки коригування до зведених податкових накладних є такими, що не надаються отримувачу (покупцю), складений на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування.

Пунктом 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, передбачено, що при складанні податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пунктах 10 - 15 цього Порядку, у верхній лівій частині таких накладних у графі "Не підлягає наданню отримувачу (покупцю) з причини" робиться помітка "X" та зазначається тип причини:

01 - Складена на суму збільшення компенсації вартості поставлених товарів/послуг (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 13 цього Порядку);

02 - Складена на постачання неплатнику податку;

03 - Складена на постачання товарів/послуг у рахунок оплати праці фізичним особам, які перебувають у трудових відносинах із платником податку;

04 - Складена на постачання у межах балансу для невиробничого використання;

05 - Складена у зв`язку з ліквідацією основних засобів за самостійним рішенням платника податку;

06 - Складена у зв`язку з переведенням виробничих основних засобів до складу невиробничих;

07 - Складена на операції з вивезення товарів за межі митної території України;

08 - Складена на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість;

09 - Складена на постачання для операцій, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість;

10 - Складена з метою визначення при анулюванні реєстрації платника податку податкових зобов`язань за товарами/послугами, необоротними активами, суми податку за якими були включені до складу податкового кредиту та не були використані в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності;

11 - Складена за щоденними підсумками операцій;

12 - Складена на постачання неплатнику, в якій зазначається назва покупця (для податкових накладних, особливості заповнення яких викладені в пункті 10 цього Порядку);

13 - Складена у зв`язку з використанням виробничих або невиробничих засобів, інших товарів/послуг не в господарській діяльності;

14 - Складена отримувачем (покупцем) послуг від нерезидента;

15 - Складена на суму перевищення бази оподаткування, визначеної відповідно до статей 188 і 189 Податкового кодексу України, над фактичною ціною постачання.

В інших випадках у верхній лівій частині податкової накладної тип причини не зазначається (нулі, прочерки та інші знаки чи символи не проставляються).

З аналізу положень пункту 8 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 2015 року №1307, вбачається, що податкові накладні, які не підлягають наданню отримувачу (покупцю) можуть бути складені як на постачання для операцій, які не є об`єктом оподаткування податком на додану вартість, операції, які звільнені від оподаткування податком на додану вартість, так й інші групи операцій, здійснення яких обумовлює ненадання податкових накладних продавцю.

Суд наголошує, що для звільнення від відповідальності, передбаченої пунктом 120-1.1 статті 120-1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), необхідна наявність двох обов`язкових складових: податкова накладна не повинна надаватись отримувачу (покупцю) та, водночас, повинна бути складена на постачання товарів/послуг для операцій, які звільнені від оподаткування або які оподатковуються за нульовою ставкою.

Вказана правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04 вересня 2018 року у справі № 816/1488/17.

Водночас, згідно з положеннями Порядку №1307 до графи 8 податкових накладних вноситься - код ставки податку на додану вартість, за якою здійснюється оподаткування операцій з постачання товарів/послуг, що постачаються. Зокрема, у графі 8 зазначається код ставки: 20 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за основною ставкою; 7 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за ставкою 7 відсотків; 901 - у разі здійснення операцій з вивезення товарів за межі митної території України, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 902 - у разі здійснення операцій з постачання на митній території України товарів/послуг, що підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою; 903 - у разі здійснення операцій з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування.

Згідно спірних розрахунків коригування до податкової накладної, в них вказано тип причини ненадання податкової накладної « 09», однак податкова накладна та розрахунок коригування, які зареєстровані позивачем з порушенням граничного строку, встановленого пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), містять код ставки податку на додану вартість « 20», що свідчить про те, що податкові накладні та розрахунки коригування складені на постачання товарів/послуг для операцій, що оподатковуються податком на додану вартість.

Також, відповідно до податкової консультації ДПС України від 17 серпня 2020 року №3390/ІПК/99-00-05-06-02-06 «Щодо особливостей оподаткування ПДВ операцій з постачання нерезиденту послуг з розробки програмної продукції» згідно з пунктами 201.1, 201.3, 201.5, 201.7, 201.10, 201.14 та 201.15 статті 201 розділу V Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлені Податковим кодексом України терміни.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених в оподаткування, складаються окремі податкові накладні. Податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування ПДВ, також підлягають реєстрації в ЄРПН.

У разі звільнення від оподаткування у податковій накладній робиться запис «Без ПДВ» з посиланням на відповідні пункти (підпункти), статті, підрозділи, розділи Податкового кодексу України та/або міжнародного договору, якими передбачено звільнення від оподаткування податком.

Також суд звертає увагу, що спірні розрахунки коригування кількісних та вартісних показників зареєстровані до зведених податкових накладних.

Згідно з пунктом 198.5 статті 198 Податкового кодексу України визначено випадки складання зведених податкових накладних та встановлено обов`язок платника податків скласти таку податкову накладну не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації.

Пунктом 11 Порядку N1307 визначено особливості складання зведених податкових накладних, зокрема, у разі нарахування податкових зобов`язань відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України. При цьому пунктом 3 Порядку N 1307 визначено, що усі податкові накладні, у тому числі накладні, особливості заповнення яких викладені в пунктах 9-15 та 19 цього Порядку, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, та за формою, чинною на день такої реєстрації.

Відтак, факт складання зведеної податкової накладної та розрахунків коригування до неї впливає на строк її складання і жодним чином не впливає на строк її реєстрації, визначений пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України. Порушення такого строку становить, з урахуванням встановлених обставин справи, склад правопорушення, передбаченого пунктом 120-1.1 статті 120 Податкового кодексу України, що відповідає правовій позиції Верховного Суду, наведеній у постанові від 04 вересня 2018 року у справі N 816/1488/17.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 грудня 2018 року в справі №807/68/18, висновки якої у відповідності до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають врахуванню при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.

З наявних в матеріалах справи податкових накладних та розрахунках коригування до зведених податкових накладних не містить запису «Без ПДВ». Натомість, вказано, що обсяги постачання, відображені в таких податковій накладній та розрахунку коригування оподатковуються за основною ставкою 20 %.

Тому, безпідставними є доводи позивача про відсутність підстав для застосування штрафних санкцій за порушення терміну реєстрації вказаних в акті перевірки податкових накладних.

В частині доводів представника позивача про те, що ним спірні податкові накладні та коригування розрахунків до ПН подано для здійснення їх реєстрації вчасно, а саме до 15 числа поточного місяця, або до кінця звітного місяця, однак вони були невчасно зареєстровані внаслідок некоректної роботи ЄРПН, суд зазначає, що позивачем не надано доказів своєчасного подання таких ПН та розрахунків коригування до них для реєстрації в ЄРПН.

При цьому, згідно вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

В наявних матеріалах справи квитанціях містяться відомості про реєстрацію податкових накладних поза межами строків, встановлених Податковим кодексом України.

Також жодними доказами не підтверджено посилання на некоректну роботу ЄРПН у період з 06 жовтня 2017 року по 18 вересня 2018 року (межі реєстрації спірних ПН та коригування розрахунків до них).

В частині доводів представника позивача, що порушення строків відбулось внаслідок протиправного скасування реєстраційного ліміту, суд враховує, що таке скасування є предметом судового розгляду в межах справи №640/2220/19 та станом на дату вирішення цього спору відсутнє судове рішення, яке набрало законної сили, яке б підтверджувало протиправність бездіяльності відповідного податкового органу щодо невиправлення помилок в системі електронного адміністрування податку на додану вартість.

Відтак, підстави для задоволення адміністративного позову в частині оскарження податкового повідомлення-рішення відсутні.

Відповідно до ч.ч.1-3 статті 249 Кодексу адміністративного судочинства України суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону. У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними. Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

В окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги яких порушено, і в чому саме полягає порушення.

Суд зазначає, що окрема ухвала є формою реагування суду на порушення норм права, причини та умови, що спричинили (зумовили) ці порушення, з метою їх усунення та запобігання таким порушенням у майбутньому. Слід наголосити, що суд має право, але не зобов`язаний постановляти окрему ухвалу.

З огляду на викладене вище, суд наголошує, що окрема ухвала це не обов`язок суду, а право.

З урахуванням того, що судом в ході вирішення даної справи не встановлено порушення закону, суд не вбачає достатніх підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності посадових осіб відповідача.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

За змістом частини другої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Згідно з частиною першою, абзацом 1 частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищенаведеного в сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З урахуванням положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для здійснення розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Трител» відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення встановленого ст. 295 КАС України строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя А.Б. Федорчук