Ухвала

від 04.10.2022 по справі 520/23591/21

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

04 жовтня 2022 р. м. Харків Справа № 520/23591/21Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді Бартош Н.С.,

Суддів Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року по справі № 520/23591/21

за позовом Фермерського господарства "АГРО ДІМ"

до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України , Державної податкової служби України

про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року задоволено позов Фермерського господарства "АГРО ДІМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України , Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України подало апеляційну скаргу.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.02.2022 р. справу витребувано із Харківського окружного адміністративного суду.

Справа надійшла до Другого апеляційного адміністративного суду 30.08.2022 р.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 05.09.2022 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху через несплату судового збору та наданий строк для усунення недоліків протягом 10 днів з дня отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Згідно довідки про доставку електронного листа копію зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху було надіслано скаржнику в його електронний кабінет 07.09.2022 р. о 13:14

Представником Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України подано до суду через систему "Електронний суд" клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якому просив надати строк для усунення недоліків не менш ніж 30 днів.

Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 року частково задоволено клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду .

Згідно довідки про доставку електронного листа Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України отримало копію вищезазначеної ухвали 20.09.2022 о 16:54 год.

Таким чином, строк для усунення недоліків закінчився 30.09.2022 .

27.09.2022 відповідачем через систему "Електронний суд" повторно подано до Другого апеляційного адміністративного суду клопотання про продовження процесуального строку для усунення недоліків апеляційної скарги, в якому просив надати строк для усунення недоліків не менш ніж 30 днів.

В обґрунтування клопотання вказує на відсутність коштів для сплати судового збору, запровадження військового стану та простою у роботі структурних підрозділів ГУ ДПС у Харківській області, які унеможливлюють виконання ухвали суду. Також зазначає, що у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні та, відповідно, зі зміною умов функціонування державних органів та порядку роботи Казначейства та органів Казначейства в особливому режимі в умовах воєнного стану, ГУ ДПС у Харківській області об`єктивно позбавлене можливості щодо сплати судового збору. Окремо відповідач звертає увагу, що у зв`язку із військовим вторгненням Російської Федерації та запровадженням воєнного стану на території України, Постановами Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" та від 01.04.2022 № 401 "Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету" вирішено скоротити видатки загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені головним розпорядникам коштів державного бюджету за програмами згідно з додатком, та збільшити обсяг видатків за програмою 3511030 "Резервний фонд" на суму 50 863 945,8 тис. гривень та 73 324 506,8 тис. гривень відповідно. Зазначає, що внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18, 19 Порядку) та посилається на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022р. № 2024/02.0-7.1. Зазначає, що відтак контролюючий орган об`єктивно позбавлений можливості щодо сплати судового збору в судових справах. До клопотання додає наказ ГУ ДПС в Харківській області № 15-о/вс від 15.04.2022р.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку про його необґрунтованість, виходячи з такого.

Відповідно до ч.1 ст.118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно з ч.ч. 2,3 ст.121 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Поважними причинами пропуску або продовження строку можуть бути визнані лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі", "право на суд" не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Після прийняття Закону про Державний бюджет України на поточний бюджетний період до затвердження в установлений законодавством термін бюджетного розпису на поточний рік в обов`язковому порядку складається тимчасовий розпис бюджету на відповідний період. Бюджетні установи складають на цей період тимчасові індивідуальні кошториси (з довідками про зміни до них у разі їх внесення).

У пункті 45 Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2002 №228, зазначено, що під час складання на наступний рік розписів відповідних бюджетів, кошторисів, планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету та планів спеціального фонду, планів використання бюджетних коштів (крім планів використання бюджетних коштів одержувачів) помісячних планів використання бюджетних коштів враховуються обсяги здійснених видатків і наданих кредитів з бюджету згідно з тимчасовими розписами відповідних бюджетів та тимчасовими кошторисами, тимчасовими планами використання бюджетних коштів і тимчасовими помісячними планами використання бюджетних коштів.

З урахуванням наведеного та беручи до уваги, що особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору, слід дійти висновку, що обставини, пов`язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо не можуть бути підставою для реалізації суб`єктом владних повноважень права на апеляційне/касаційне оскарження у будь-який необмежений час після закінчення такого строку.

У справі "Рисовський проти України" Європейський Суд з прав людини "... підкреслює особливу важливість принципу "належного урядування". Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок … і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси…".

Тобто, виходячи з принципу "належного урядування", державні органи загалом, і податкові органи зокрема, зобов`язати діяти вчасно та в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно (у даному випадку - за рахунок платника податку у зв`язку з порушенням принципу остаточності судового рішення, прийнятого на користь такого платника податку).

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.8 КАС України, однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Як зазначив Європейський суд з прав людини у рішенні від 15 травня 2008 року "Надточій проти України" принцип рівності сторін - один із складників ширшої концепції справедливого судового розгляду - передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище у порівнянні з опонентом.

Безпідставне продовження строків на усунення недоліків апеляційної скарги може призвести до затягнення строку набрання законної сили рішенням суду першої інстанції у даній справі, та відповідно призведе до надання незаконної переваги одній зі сторін судового процесу - заявника апеляційної скарги.

Судом апеляційної інстанції було забезпечено відповідачу можливість сплатити судовий збір та реалізувати право на апеляційне оскарження, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, однак, це не призвело до сплати судового збору та усунення недоліків апеляційної скарги.

Заявник у клопотанні посилається на відсутність коштів для сплати судового збору та введення на території України воєнного стану, що ускладнює вчинення заходів щодо оплати судового збору.

Однак доказів, що унеможливлюють виконання вимог ухвали суду у строк який просить заявник апеляційної скарги - 30 днів, до суду не надано.

Щодо посилань скаржника на те, що внаслідок впровадження воєнного стану, на рахунку за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування (п. 18, 19 Порядку), колегія суддів зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 09 червня 2021 року №590 було затверджено Порядок виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану (далі - Порядок 590).

Положеннями п.18,19 Порядку №590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками та платежами.

Видатки, що здійснюються за КЕКВ 2800 Інші поточні видатки не віднесені до таких, за якими відкриття асигнувань із державного бюджету здійснюється першочергово.

Колегія суддів наголошує що в клопотанні скаржника міститься лише загальне посилання на те, що за КВЕК 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) в умовах воєнного стану не здійснюється фінансування, що не узгоджується з п.18,19 Порядку №590.

Оскільки, як вже було зазначено вище п.18,19 Порядку №590 встановлено певну черговість відкриття Казначейством асигнувань із державного бюджету за видатками та платежами, а не заборону (припинення) здійснюється фінансування за КВЕК 2800.

Разом з тим у матеріалах справи відсутні докази, які б вказували на те, що на час звернення до суду з відповідним клопотанням асигнування із державного бюджету на інші поточні видатки ще не відкриті для Головного управління ДПС у Харківській області з огляду на встановлену в п.18, 19 Порядку № 590 черговість вчинення відповідних дій.

Також, колегія суддів зазначає, що відповідач не обґрунтовує (не мотивує), яким чином обставини непереборної сили, про які йдеться у листі Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, перешкоджали апелянту виконати вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

Щодо доводів апелянта про продовження процесуального строку на усунення недоліків апеляційної скарги до виведення працівників з простою, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до Наказу від 15.04.2022 №15-о/ВС зокрема п. 2.1 зазначено "Дозволити працівникам, зазначеним у Додатку 1 поєднання виконання дистанційної роботи з виконанням роботи на робочому місці в адміністративних будівлях Головного управління ДПС у Харківській області, за їхньою попередньою згодою та погодженням з керівником".

Однак, доказів, що унеможливлюють виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у строк який просить заявник апеляційної скарги - 30 днів, до суду не надано.

Колегія суддів звертає увагу, що простій у роботі структурних підрозділів суб`єктів владних повноважень не свідчить про неможливість виконання своїх функцій суб`єктом владних повноважень.

Слід зазначити, що Головне управління ДПС у Харківській області хоча і є відокремленим підрозділом, але входить до структури Державної податкової служби України.

Колегія суддів зазначає, що дистанційна робота працівників Головного управління ДПС у Харківській області жодним чином не свідчить про неможливість виконання ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у строк встановлений судом.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 20.09.2022 року частково задоволено клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України про продовження строку для усунення недоліків поданої апеляційної скарги. Продовжено Головному управлінню ДПС у Харківській області, утвореному на правах відокремленого підрозділу ДПС України строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги протягом 10 днів з моменту отримання ухвали суду .

Інших обставин в даному клопотанні не наведено.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.44 КАС України, учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Рівність усіх учасників справи перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов`язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.

Враховуючи, що судом апеляційної інстанції забезпечено право відповідача на апеляційне оскарження рішення, шляхом залишення апеляційної скарги без руху та продовженням строку для усунення недоліків, скаржником не надано належних доказів в підтвердження відсутності на рахунках апелянта коштів на сплату судового збору у встановленому розмірі, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про продовження строку на усунення недоліків.

Відповідно до ч.2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

У відповідності до приписів п.1 ч.4 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ч. 6 та ч. 7 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення апеляційної скарги постановляється ухвала, яка може бути оскаржена в касаційному порядку. Копія ухвали про повернення апеляційної скарги надсилається учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надсилається копія ухвали про повернення апеляційної скарги разом з апеляційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Копія апеляційної скарги залишається в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи те, що вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху у встановлений судом строк не виконані, наявні підстави для повернення апеляційної скарги заявнику в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, колегія суддів зазначає, що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з апеляційною скаргою в порядку, визначеному законом.

Керуючись ст. 298 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Клопотання Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України про продовження строку на усунення недоліків - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.01.2022 року по справі № 520/23591/21 за позовом Фермерського господарства "АГРО ДІМ" до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу ДПС України , Державної податкової служби України про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії повернути скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. БартошСудді(підпис) (підпис)А.М. Григоров З.Г. Подобайло