Ухвала

від 05.10.2022 по справі 640/18633/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 640/18633/20

УХВАЛА

05 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши матеріали апеляційної скарги Головного управління ДПС у м. Києв на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 ЛІНІЯ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Головне управління ДПС у місті Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 серпня 2022 року апеляційну скаргу залишено без руху через її невідповідність вимогам ст. 296, 298 КАС України, а саме, через пропуск строку на апеляційне оскарження та відсутність документу про сплату судового збору.

На адресу суду від апелянта надійшло клопотання про відстрочення сплати судового збору та продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтоване неможливістю виконати вимоги ухвали у визначений судом строк. Також апелянт просить поновити строк на подання апеляційної скарги, посилаючись на норми КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вказані клопотання не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1,2 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Рішення суду першої інстанції прийнято 14.02.2022, копію оскаржуваного рішення направлено на електрону адресу 14.04.2022 (т. 2 а.с. 38). Отже, останнім днем подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції було 16.05.2022. Проте апеляційну скаргу подано до суду апеляційної інстанції лише 16.06.2022, тобто поза межами встановленого приписами КАС України процесуального строку.

В обґрунтування поважності підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, апелянт зазначає, що первинно з апеляційною скаргою звернувся вчасно.

Однак, колегія суддів не приймає такі доводи, оскільки з даною апеляційною скаргою апелянт звернувся вперше.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 у справі №820/4420/18.

Щодо заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Водночас, згідно ч. 2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати регламентовано статтею 8 Закону України «Про судовий збір», приписи якої не містять підстав та умов для звільнення суб`єктів владних повноважень від сплати судового збору, зменшення його розміру, відстрочення або розстрочення. Будь-яких змін щодо порядку сплати судового збору суб`єктом владних повноважень у зв`язку із введенням воєнного стану в України до Закону України «Про судовий збір» та/або КАС України не внесено.

Суд апеляційної інстанції зауважує, що п. 19 Порядку виконання повноважень Державною казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.2021 № 590, встановлено черговість здійснення Казначейством та органами Казначейства платежів за дорученнями клієнтів з урахуванням ресурсної забезпеченості єдиного казначейського рахунка, однак не передбачено заборону або обмеження щодо проведення платежів зі сплати судового збору. Норми Закону України «Про судовий збір» мають вищу юридичну силу, ніж норми вказаного підзаконного нормативно-правового акту.

Посилання апелянта на скрутне матеріальне становище в якості підстави для відстрочення сплати судового збору є безпідставним з огляду на таке.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18 зазначено, що у нормах ч. 2 ст. 132 КАС України відсилання до норм Закону України «Про судовий збір», зокрема, до підстав для звільнення від сплати судового збору, визначених ст. 8, передбачене лише щодо питання звільнення від сплати судового збору.

Це означає, що юридична особа не позбавлена права звернутися із клопотанням про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, і суд за результатами розгляду цього клопотання не обмежений у праві на власний розсуд відстрочити або розстрочити таку сплату. Крім того, із наведеного убачається, що прийняти рішення про відстрочення або розстрочення сплати судового збору суд може і з власної ініціативи у тому разі, коли юридична особа звертається із клопотанням про звільнення від сплати судового збору.

Разом з тим, судова колегія звертає увагу, що у межах справи №0940/2276/18 Велика Палата Верховного Суду сформулювала правовий висновок щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам. Натомість, положення Закону України «Про судовий збір», як і приписи КАС України оперують поняттями юридична особа і суб`єкт владних повноважень, які не є тотожними.

Так, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, у розумінні процесуального закону статус суб`єкта владних повноважень не можна ототожнювати із статусом юридичної особи, позаяк обов`язкової вимоги щодо наявності у суб`єкта владних повноважень статусу юридичної особи законодавцем не вимагається.

Крім іншого, колегія суддів звертає увагу, що, на відміну від юридичної особи, яка у разі вирішення справи на її користь має право на присудження на її користь усіх судових витрат, у тому числі пов`язаних із сплатою судового збору (ч. 1 ст. 139 КАС України), суб`єкт владних повноважень у випадку задоволення його позовних вимог має право лише на стягнення судових витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз (ч. 2 ст. 139 КАС України).

Таким чином, відмінність правового статусу юридичної особи і суб`єкта владних повноважень в адміністративному процесі свідчить, що висловлена Великою Палатою Верховного Суду позиція щодо можливості відстрочення чи розстрочення сплати судового збору юридичним особам не може за аналогією поширюватися на суб`єктів владних повноважень безвідносно до наявності у них статусу юридичної особи.

Відтак суд приходить до висновку, що положеннями ст. 8 Закону України «Про судовий збір» не передбачено можливість відстрочення сплати судового збору суб`єкту владних повноважень.

Щодо заявленого клопотання про продовження строку на усунення недоліків, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії.

Згідно ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Як вбачається з клопотання, апелянт не зазначає коли з`явиться можливість виконати вимоги ухвали суду апеляційної інстанції, а лише просить продовжити строк.

При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати 10 (десяти) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки, ухвалою суду 26 серпня 2022 року апелянту вже надавався максимальний строк визначений ст. 169 КАС України на усунення недоліків, а саме 10 днів, у суду відсутня можливість на продовження строку для виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Керуючись ст.ст.248, 299, 321, 325, 254, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про поновлення строку на апеляційне оскарження - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про відстрочення сплати судового збору - залишити без задоволення.

Клопотання Головного управління ДПС у м.Києві про продовження процесуального строку - залишити без задоволення.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києв на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 лютого 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю « 7 ЛІНІЯ» до Головного управління ДПС у м. Києві, Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-331 КАС України.

Суддя-доповідач Л.В. Губська

Судді О.В. Епель

О.В. Карпушова