Постанова

від 05.10.2022 по справі 320/14408/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/14408/20 Суддя (судді) першої інстанції: Головенко О.Д.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ганечко О.М.,

суддів Кузьменка В.В.,

Василенка Я.М.,

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби на рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ПП ВІВ" до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ПП ВІВ" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, в якому просило суд:

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18 вересня 2020 року №1947550/37323736;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 22 серпня 2020 року №6 датою її подання;

- скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18 вересня 2020 року №1947548/37323736;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 20 серпня 2020 року №9 датою її подання.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що відповідач вказав підстави для зупинення реєстрації податкових накладних, які не передбачені нормами законодавства України, а саме: податкові накладні відповідають вимогам п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. Позивач зазначає, що оскаржуваними рішеннями було відмовлено у реєстрації податкових накладних, не зважаючи на їх відповідність всім вимогам та критеріям, що встановлені Податковим кодексом України. При цьому, оскаржувані рішення Державної податкової служби України не містить жодної інформації щодо невідповідності цих накладних законодавчо встановленій нормі або щодо порушення законодавства при їх складанні та поданні до реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, та всупереч вимогам п.п.201.16.1 п.201.1 ст.201 ПК України, квитанції, видані відповідачем платнику податків під час первинної реєстрації податкових накладних, не містять жодного переліку документів, які є достатніми для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та витребовуються у позивача з цією метою.

Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач вказав на те, що оскаржувані рішення є обґрунтованими та правомірними, оскільки позивачем після зупинення реєстрації податкових накладних не було надано копії первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій з його контрагентами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено.

Скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18 вересня 2020 року №1947550/37323736.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 22 серпня 2020 року №6 датою її подання.

Скасовано рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Київській області від 18 вересня 2020 року №1947548/37323736.

Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну від 20 серпня 2020 року №9 датою її подання.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 серпня 2022 року відкрито апеляційне провадження та призначено апеляційну скаргу до розгляду у порядку письмового провадження на 05 жовтня 2022 року.

Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «ПП ВІВ» перебуває на обліку Головного управління Державної податкової служби у Київській області та зареєстровано за юридичною/податковою адресою: 09400, Київська обл., Ставищенський р-н, смт Ставище, вул.Котовського, буд.24.

22 серпня 2020 року позивачем була виписана податкова накладна №6.

Зазначена податкова накладна подана позивачем для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. 01 вересня 2020 року її реєстрація була зупинена, про що у квитанції зазначалося: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 22 серпня 2020 року №6 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=22.8521%, "Р"=26982.02».

Також 20 серпня 2020 року позивачем була виписана податкова накладна №9.

Зазначена податкова накладна подана позивачем для реєстрації в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. 01 вересня 2020 року її реєстрація була зупинена, про що у квитанції зазначалося: «Відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування від 20 серпня 2020 року №9 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній/розрахунку коригування для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник "В"=22.8521%, "Р"=26982.02».

Однак, рішеннями про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1947550/37323736 у реєстрації податкової накладної №6 від 22 серпня 2020 року та №1947548/37323736 від 18 вересня 2020 року у реєстрації податкової накладної №9 від 20 серпня 2020 року було відмовлено.

Позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено.

Однак, Комісія Державної податкової служби, незважаючи на надіслані позивачем повідомлення та додані до нього документи, прийняла рішення, яким позивачеві відмовлено у реєстрації податкових накладних, без зазначення, мотивів неврахування поданих позивачем документів.

Позивач вважає що, податкові накладні складено та подано у відповідності з вимогами чинного податкового законодавства, тому не погоджуючись з рішеннями контролюючого органу, вважаючи їх протиправними звернувся до суду з даним позовом.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що позивачем по вказаним господарським операціям до контролюючого органу надіслано пояснення та копії первинних документів, що підтверджують реальність господарської операції, проте, відповідач обмежився лише загальною оцінкою наданих документів, та, як суб`єкт владних повноважень, під час розгляду справи не довів наявності підстав для відмови у реєстрації податкової накладної.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог та вважає за необхідне зазначити таке.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з нормами п.201.4 ст.201 ПК України, податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов`язань продавця.

Нормами п.п.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 цього Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з приписами п.74.2 ст.74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, згідно приписів норми п.187.1 ст.187 ПК України, вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.10 статті 201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами п.201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 12 Порядку «Про ведення Єдиного реєстру податкових накладних» від 29 грудня 2010 року №1246 (далі - Порядок №1246), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, серед іншого, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 Порядку №1246, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (пункт 13 Порядку №1246).

Згідно з п.5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 (далі - Порядок №117), податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п.10 Порядку №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку №117, передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної/розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД/послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктами 6 та 7 Порядку №117, визначено, що у разі коли за результатами моніторингу Платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

За пунктами 14, 15 Порядку №117, перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Згідно з пунктами 18-21 Порядку №117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Під час розгляду даного спору в суді першої інстанції було досліджено, що оскаржувані рішення відповідача не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків, відповідно до п.8 Критеріїв ризиковості платників податку. Отже, в даному випадку, рішеннями контролюючого органу до позивача безпідставно застосовано п.8 Критеріїв ризиковості платників податку. До того ж, оскаржуване рішення фактично не містить чіткого визначення підстав та мотивів для його прийняття Комісією Головного управління Державної податкової служби у Київській області, що свідчить про його необґрунтованість.

З урахуванням наведеного, в рішенні Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області, не наведені мотиви його ухвалення, що свідчить про порушення відповідачем принципу належного урядування, що призводить до непрозорості та непередбачуваності дій податкового органу, які перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Крім того, оскаржувані рішення від 18 вересня 2022 року №1947550/37323736 та від 18 вересня 2022 року №1947548/37323736 про відмову у реєстрації податкової накладної від 20 серпня 2020 року №9 та від 22 серпня 2022 року №6 було прийнято Комісією Головного управління Державної податкової служби у Київській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації у зв`язку з ненаданням платником податків договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків.

Проте, податковий орган мав чітко зазначити, шляхом відповідного підкреслювання, яких документів не надано платником податків, який подав на реєстрацію податкові накладні, та відсутність яких позбавляє можливості здійснити відповідну реєстрацію. Рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

З урахуванням наведених підстав для відмови в реєстрації податкової накладної, варто наголосити, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході їх здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, законодавством. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної.

Необхідно врахувати, що на відміну від зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке відбувається в автоматизованому режимі засобами програмного забезпечення Державної податкової служби України, прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування потребує проведення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Київській області відповідного засідання, на якому членами Комісії розглядаються та аналізуються надані платником податків документи та пояснення з метою прийняття обґрунтованого рішення зі спірного питання.

У той же час, на переконання колегії суддів, суд першої інстанції цілком правильно зауважив, що в оскаржуваному рішенні про відмову у реєстрації податкової накладної не зазначено, які саме документи з наданих позивачем, складені з порушенням законодавства та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної; Комісією Головного управління Державної податкової служби у Київській області не наведені мотиви неврахування чи відхилення наданих позивачем пояснень та документів.

Колегія суддів також вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано вказав на те, що відповідне рішення Комісії контролюючого органу повинно містити, як чітку підставу для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, так і чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної, однак, за даних обставин, рішення про зупинення реєстрації податкової накладної не містить в собі визначення конкретного критерію ризикованості платника податку, а містить лише загальне посилання.

Колегія суддів зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (постачання товарів/послуг, або отримання коштів), що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Крім того, колегія суддів наголошує на тому, що в даній справі суд не має надавати оцінку реальності здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентом, на підставі яких складено податкову накладну, оскільки дане питання повинно досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що, відповідно до п.61.1 ст.61 ПК України, включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Тож, при вирішенні питання про реєстрацію податкових накладних, адміністративний суд не досліджує зміст господарських правовідносин. Завдання суду полягає у дослідженні документів первинного бухгалтерського обліку в аспекті їх належності для цілей підтвердження реальності господарських операцій. Необхідність підтвердження реальності господарських операцій переслідує публічно-правові цілі - встановлення належності виконання платниками податків визначених законодавством податкових обов`язків.

Відтак, у випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної, платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

На переконання колегії суддів, при прийнятті рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, суб`єктом владних повноважень не було зазначено та вказано підприємству на те, яких саме документів не надано (які не були прийняті до уваги, з яких підстав), а також яких саме документів не вистачає чи яку іншу інформацію необхідно надати для реєстрації, зважаючи на бажання позивача надати всі необідні документи та, як наслідок, зареєструвати податкові накладні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що оскаржувані рішення про відмову в реєстрації податкових накладних від 18 вересня 2022 року №1947550/37323736 та від 18 вересня 2022 року №1947548/37323736 є протиправними та таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 ст.77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Слід констатувати, що апеляційна скарга не дає підстав для його скасування та не спростовує відсутності в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної належних обставин щодо ненадання платником податків всіх необхідних документів, які необхідно для реєстрації податкової накладної.

Згідно з приписами ч.1 ст.315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. У відповідності до ст.316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та прийнято судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи та обґрунтування апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, з огляду на що, рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 243, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2022 року - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена з підстав, визначених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Головуючий суддя О.М. Ганечко

Судді В.В. Кузьменко

Я.М. Василенко