Постанова

від 05.10.2022 по справі 580/10296/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/10296/21 Головуючий у І інстанції - Гаращенко В.В.,

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.,

за участю секретаря Ольховської М.Г.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінора-Умань» до Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мінора-Умань» звернулось до суду з даним позовом,в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову відповідача від 18.11.2021 №25 «Про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування».

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у відповідності до діючої на момент початку будівництва містобудівельної документації, в тому числі детального плану забудови, що затверджений у відповідності до положень закону та є чинним до сьогодні, власники земельної ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 мали право будувати житловий будинок з поверховістю до 5-ти поверхів. На виконання свого проекту будівництва 14.02.2020 вони отримали у відділі архітектури містобудування та кадастру Уманської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки та подали повідомлення про початок виконання будівельних робіт. При цьому, у відповідності до виданих містобудівних умов та обмежень гранична етажність будівлі не визначалась, було визначено лише гранично допустиму висотність будинку, будівель та споруд - 15 метрів. Позивач наголошує, що забудовниками дотримано всю містобудівну документацію на будівництво даної будівлі та загальна висота будівлі не перевищує установлених обмежень - 15 метрів. Будівля має 3 поверхи та мансарду, наявність над мансардою технічного поверху не порушує положення ДБН, містобудівну документацію, однак візуально може видаватись як наявність п`ятого поверху, що не відповідає дійсності. Після введення в експлуатацію будівлі жодних добудов чи надбудов забудовниками - ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проводилось, не проводила такі будівельні роботи й ТОВ «Мінора-Умань». В подальшому забудовники передали у статут створеного ними ТОВ «Мінора-Умань» своє завершене будівництвом майно - по 1/2 частці житлового будинку, що розташований за адресою АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що відповідач не врахував, що будівництво житлового будинку в АДРЕСА_1 здійснювалося не ТОВ «Мінора-Умань», а власниками - громадянами Ізраїлю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року адміністративний позов задоволено, при цьому суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було порушено порядок проведення позапланової перевірки та процедуру розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності. Також, суд зазначив, що викладене в протоколі та оскаржуваній постанові твердження, що саме позивач здійснив добудову приміщень п`ятого поверху за адресою АДРЕСА_1 , є лише припущенням та не підтверджено належними доказами.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення суду скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволені адміністративного позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що відповідачем порушено процедуру проведення розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, оскільки ним 15.11.2021 засобами поштового зв`язку було направлено позивачу за його адресою протокол №25 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, у якому була зазначена дата розгляду справи. Апелянт наголошує, що судом першої інстанції не було витребувано у відповідних підприємств, установ та організацій документи, не було призначено проведення будівельно-технічної експертизи на підтвердження того, чи добудований 5-й поверх будівлі є технічним, тобто судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Представники сторін в судове засідання не з`явились, хоча про дату, час та місце його проведення були повідомлені належним чином, при цьому, представник апелянта подав до суду клопотання про розгляд апеляційної скарги без його участі, тому згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що головним спеціалістом відділу архітектурно-будівельного контролю Уманської міської ради Бондаренком Ю.П. складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності №25 від 12.11.2021, яким зафіксовано, що під час проведення перевірки 12.11.2021 на об`єкті: Проведення будівельних робіт за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що відділом будівельного контролю Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради 09.08.2021 було зареєстровано декларації про готовність до експлуатації об`єктів з незначними наслідками (СС1) №ЧК10121009327 «Будівництво блокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7110800000:02:005:0656» із поверховістю 3+ мансарда, та ЧК №101210809365 «Будівництво блокованого житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки 7110800000:02:005:0655» із поверховістю 3+ мансарда.

За даними протоколу, станом на 12.11.2021 на вищевказаних земельних ділянках збудовано п`ятиповерховий будинок. Дозвільні документи на реконструкцію блокованих житлових будинків з надбудовою п`ятого поверху відсутні.

Протоколом встановлено порушення ч. 1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та п. 27 «Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт», затвердженого постановою КМУ від 13.04.2011 №466.

На підставі матеріалів перевірки начальником відділу будівельного контролю управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради Ткачуком А.С. прийнята постанова №25 від 18.11.2021, відповідно до якої ТОВ «Мінора-Умань» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 1 п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», та накладено штраф в сумі 880 230, 00 грн.

Вважаючи зазначену постанову протиправною, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.ч.1,2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач як суб`єкт владних повноважень не довів суду, що діяв правомірно та відповідно до вимог чинного законодавства України, з чим погоджується і колегія суддів з огляду на наступне.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI), Законом України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 14.10.1994 № 208/94-ВР (далі - Закон № 208/94-ВР), Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 №244 (далі - Порядок №244).

Так, згідно ч. 1 ст. 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Частиною 1 статті 4 Закону № 208/94-ВР визначено, що порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України, а саме Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» від 06.04.1995 №244.

Згідно п. 1цього Порядку, справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи.

Відповідно до п. 17 Порядку №244 справа може розглядатися за участю суб`єкта містобудування, який притягається до відповідальності, або його уповноваженого представника, експертів, інших осіб.

Відомості про час і місце розгляду справи повідомляються суб`єкту містобудування, який притягається до відповідальності, та іншим особам, які беруть участь у розгляді справи, не пізніше як за три доби до дня розгляду справи.

Апелянтом на підтвердження дотримання вимог наведеного пункту Порядку надано до апеляційної скарги фіскальний чек від 15.11.2021 про направлення на адресу позивача рекомендованого листа (а.с.26 том 2).

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що Порядком передбачено, що особа має бути повідомлена (тобто знати) про розгляд справи за три доби, в той час, як наданий доказ свідчить лише про направлення такого повідомлення поштою за три доби (без урахування поштового перебігу), що апріорі не може бути доказом обізнаності позивача про розгляд справи.

Також не містять матеріали справи доказів щодо належного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, за результатами якої, як вбачається з тексту спірної постанови, винесено акт та два приписи (а.с.11 том 1).

По суті вчиненого позивачем порушення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, громадяни Ізраїлю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 за договорами купівлі - продажу від 12.03.2017 придбали в рівних ідеальних частинах дві земельні ділянки за адресою АДРЕСА_2 , а саме земельну ділянку площею 0,0439 га кадастровий номер 7110800000:02:005:0656 та земельну ділянку площею 0,0180 га кадастровий номер 7110800000:02:005:0655 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

14.02.2020 вказаними громадянами отримано у відділі архітектури, містобудування та кадастру Уманської міської ради містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки за №26/15-14.

26.05.2020 подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЧК061201470120 вхідний №116/13.

30.07.2021 після завершення будівельних робіт зареєстровано відповідачем два повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЧК051210729822 з класом наслідків CCI та повідомлення №ЧК051210729973 з класом наслідків CCI.

У відповідності до декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЧК101210809327 від 09.08.2021 та декларації про готовність об`єкта до експлуатації №ЧК101210809365 від 09.08.2021 завершено будівництво житлового будинку власниками земельних ділянок та 19.08.2021 здійснено державну реєстрацію права власності.

31.08.2021 громадяни Ізраїлю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відповідності до акту №1 приймання - передачі нерухомого майна передали у статут створеного ними ТОВ «Мінора-Умань» своє завершене будівництвом майно - по 1/2 частці житлового будинку загальною площею 1027,1 кв.м. житловою 121,3 кв.м., що розташований за адресою АДРЕСА_1 та загальною площею 1028,4 кв.м., житловою площею 463,7 кв.м., розташований за адресою АДРЕСА_1 .

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що пріоритетним у цій справі є визначення суб`єкта відповідальності за встановлене відповідачем порушення.

Так, відповідно до п. 4 ч.1 ст. 1 Закону № 3038-VI замовник це фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Отже, набуття фізичною або юридичною особою статусу замовника будівництва має місце за одночасного виконання таких умов: 1) перебування у власності або користуванні у такої особи земельної ділянки, на якій плануються або здійснюються будівельні роботи; 2)саме цей користувач або власник земельної ділянки має намір на здійснення будівельних робіт, про що свідчить подання у встановленому порядку відповідної заяви.

Документи, після подання яких замовник будівництва набуває право на виконання будівельних робіт, визначені ч.1 ст. 34 Закону № 3038-VI. Водночас згідно з ч.7 цієї ж статті виконання будівельних робіт без відповідного документа, передбаченого цією статтею, вважається самочинним будівництвом і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб`єкти містобудування, які є замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об`єктів з середніми наслідками (СС2), - у розмірі трьохсот сімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

З аналізу наведених вище норм слідує, що відповідальність за виконання будівельних робіт без отримання дозволу на їх виконання на об`єктах несуть замовниками будівництва об`єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно.

Відповідачем не було враховано, що згідно правовстановлюючих документів власниками земельної ділянки та будівлі залишаються фізичні особи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , отже ТОВ «Мінора-Україна» не є замовником будівництва або тим, хто виконує такі функції, як наслідок, не є суб`єктом відповідальності за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Крім того, суд першої інстанції правильно зауважив, що відповідач під час перевірки повинен був визначити розмір мансарди, яка існувала до проведення перевірки та розмір мансарди на дату проведення перевірки і лише на підставі таких даних стверджувати про наявність або відсутність факту порушення містобудівного законодавства.

Натомість, протокол №25 від 12.11.2021 не містить відомостей, яким чином посадові особи відповідача встановили наявність п`ятого поверху в будівлі та в протоколі не зазначено його розмірів. Протокол взагалі не містить відомостей про висоту будови на дату проведення перевірки.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що суд першої інстанції неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, оскільки не витребував у відповідних підприємств, установ та організацій необхідні документи, не призначив будівельно-технічну експертизу на підтвердження того, чи добудований 5-й поверх будівлі є технічним, тощо.

Як наголошувалось вище, частиною другою статті 77 КАС України установлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, наявні підстави для задоволення позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і не підлягає скасуванню.

Згідно ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Управління містобудування, землевпорядкування, комунального майна та будівельного контролю Уманської міської ради - залишити без задоволення, а рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 05 квітня 2022 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: Л.В. Губська

Судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова