Постанова

від 06.10.2022 по справі 120/823/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/823/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Богоніс Михайло Богданович

Суддя-доповідач - Сторчак В. Ю.

06 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Сторчака В. Ю.

суддів: Полотнянка Ю.П. Граб Л.С. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Джуринської сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Джуринської сільської ради з наступними позовними вимогами:

- визнати протиправним та скасувати рішення 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради від 30.11.2021 № 518 в частині відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок;

- зобов`язати відповідача надати дозвіл на поділ та об`єднання земельної ділянки та дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га, кадастровий номер 0525388300:03:002:0400, яка розташована на території Джуринської сільської ради Жмеринського району Вінницької області.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, у якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Позивач вважає, що виключний перелік підстав для відмови у наданні бажаного для нього дозволу передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Такої підстави для відмови як включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які виставляються на конкурсних умовах (земельних торгах) ч. 7 ст. 118 ЗК України не передбачено.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач заперечив наведені доводи апеляційної скарги, зазначивши про їх необґрунтованість та повне спростування в ході розгляду даної справи судом першої інстанції.

Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із клопотанням про надання дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0 га.

До заяви заявник долучив викопіювання з публічної кадастрової карти України з позначенням бажаного місця розташування земельної ділянки, копію посвідчення учасника бойових дій.

Рішенням 13 сесії 8 скликання Джуринської сільської ради від 30.11.2021 № 518 відмовлено у наданні дозволу у зв`язку із включенням земельної ділянки з кадастровим номером 0525388300:03:002:0400 до переліку земельних ділянок, право оренди на які реалізується на конкурсних умовах (земельних торгах).

ОСОБА_1 із рішенням Ради від 30.11.2021 № 518 не погоджується мотивуючи його протиправність тим, що виключний перелік підстав для відмови у наданні бажаного для нього дозволу передбачений ч. 7 ст. 118 ЗК України. Такої підстави для відмови як включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які виставляються на конкурсних умовах (земельних торгах) ч. 7 ст. 118 ЗК України не передбачено.

Тому з метою скасування рішення та зобов`язання відповідача прийняти рішення про надання йому бажаного дозволу, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ключовим питанням цього спору є те, чи може вважатися правомірною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які виставляються на земельні торги (аукціон).

За результатом судового розгляду, суд дійшов висновку, що відповідач у повній відповідності із нормами Земельного кодексу України прийняв оскаржене у цій справі рішення від 30.11.2021 № 518 та правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного.

Згідно із ст. 116 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами врегульований положеннями ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III.

Нормами ч. 6 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Законодавцем у ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III передбачено підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення технічної документації щодо поділу та об`єднання земельної ділянки, а саме: невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

При цьому, включення земельної ділянки до переліку земельних ділянок, право на які буде виставлено на земельні торги не передбачено серед підстав для відмови у наданні дозволу на виготовлення документації із землеустрою, визначених у ч.7 ст. 118 ЗК України від 25.10.2001 №2768-III, проте така підстава для відмови передбачена у ст. 136 ЗК України.

Згідно із ч. 5 ст. 136 ЗК України від 25.10.2001 № 2768-III земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.

Відповідно до правової позиції, висловленої у постановах Верховного Суду, зокрема, від 03.04.2018 у справі № 815/3059/17, від 23.01.2020 у справі № 620/1058/19, від 28.10.2020 у справі № 819/1976/17, від 22.10.2020 у справі № 815/7279/16, віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної чи комунальної власності права оренди на які виставляється на земельні торги є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.

Судом першої інстанції встановлено, що на момент розгляду клопотання про надання дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, ділянка якої стосувалося клопотання, була включена до переліку земельних ділянок, права оренди на які можуть бути реалізовані на земельних торгах, що підтверджується копією наявного в матеріалах справи рішення Джуринської сільської ради від 17.06.2021 № 336 відповідно до якого земельну ділянку з кадастровим номером 0525388300:03:002:0400 включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, право оренди на які виставляється на земельні торги (аукціон) (п. 32 додатку до рішення від 17.06.2021 № 336).

Окрім того, Джуринською сільською радою Жмеринського району Вінницької області укладено договір №41 від 14.12.2021 на підготовку лотів та проведення земельних торгів з ДП "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою", що також свідчить про послідовність вчинення відповідачем відповідних дій та дійсність наміру щодо реалізації спірної земельної ділянки на земельних торгах ( а.с.28).

Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції, що в силу приписів ч. 5 ст. 136 ЗК України, це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу.

Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі № 2040/6485/18 та від 13.04.2021 у справі № 818/1470/18, від 29.07.2021 у справі № 120/1317/19.

При цьому приписи ст. 136 ЗК України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що включення до переліку і виставлення земельної ділянки на торги не є тотожним, проте віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення для продажу прав на них на земельних торгах, вже є підставою для відмови у наданні дозволу на поділ та об`єднання земельної ділянки та дозволу на розробку технічної документації із землеустрою

З огляду на це, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що відповідач у повній відповідності із нормами Земельного кодексу України прийняв оскаржене у цій справі рішення від 30.11.2021 № 518 та правомірно відмовив у наданні дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Отже, враховуючи встановлені у справі обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку і, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону оскаржуване рішення Вінницького окружного адміністративного суду відповідає.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Апеляційний суд вважає, що Вінницький окружний адміністративний суд не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення, внаслідок чого апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 19 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Сторчак В. Ю. Судді Полотнянко Ю.П. Граб Л.С.