Постанова

від 06.10.2022 по справі 120/1863/22-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/1863/22-а

Головуючий суддя 1-ої інстанції - Сало П.І.

Суддя-доповідач - Смілянець Е. С.

06 жовтня 2022 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Драчук Т. О. Полотнянка Ю.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В :

в лютому 2022 року позивач, ОСОБА_1 , звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (відповідача), про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 20.05.2021 за № 576338-2411-0222 про визначення податкового зобов`язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" на суму 56200,41 грн за 2021 рік.

Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 25.05.2022 в задоволенні позову відмовив. Судове рішення мотивоване тим, що юридичне припинення 22.02.2022 існування земельної ділянки за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 площею 11,3305 га як об`єкта цивільних прав у зв`язку з внесенням до державного земельного кадастру інформації про нові земельні ділянки не припинило ані права користування позивача цією земельною ділянкою, ані податкового обов`язку позивача зі сплати орендної плати за користування цією землею.

Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Аргументами на підтвердження вимог скарги зазначає, що 20.04.2012 між позивачем та Піщанською районною державною адміністрацією Вінницької області було укладено договір оренди земельної ділянки за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 загальною площею 11,3305 га. Додатковою угодою до цього договору за № 692 від 05.11.2018 поновлено строк оренди землі на 7 років та визначено орендну плату в розмірі 56200,44 грн на рік. 15.01.2021 позивач надав згоду на вилучення орендованої ним земельної ділянки громадянами України, що підтверджується нотаріально посвідченою заявою, яка зареєстрована в реєстрі за № 12 від 15.01.2021.

Також зазначає, що 22.02.2021 земельну ділянку за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 загальною площею 11,3305 га було поділено згідно з проєктом землеустрою щодо відведення земельних ділянок третім особам у власність для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується довідкою Головного управління Держгеокдастру у Вінницькій області від 28.08.2021.

Крім того, позивач вважає, що оскільки 22.02.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 припинила своє існування, як об`єкт цивільних прав, у зв`язку із скасуванням її державної реєстрації внаслідок поділу з метою передачі у приватну власність громадянам. Відтак втратив чинність договір оренди землі від 20.04.2012, що виключає можливість нарахування позивачу орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності.

Також, посилаючись на норми Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Закону України "Про землеустрій" та Закону України "Про державний земельний кадастр", позивач вказує на те, що скасування державної реєстрації земельної ділянки державним кадастровим реєстратором прямо впливає на кадастровий номер земельної ділянки, який у даному випадку був 0523283000:01:001:0778, а після поділу кадастрові номери новоутворених земельних ділянок стали: 0523283000:01:001:1270, 0523283000:01:001:1275, 0523283000:01:001:1271, 0523283000:01:001:1272, 0523283000:01:001:1273, 0523283000:01:001:1274. Тобто починаючи з 22.02.2021 орендована земельна ділянка була видалена з Державного земельного кадастру, що, на думку позивача, свідчить про втрату чинності договору оренди та, відповідно, обов`язку позивача зі сплати орендної плати.

У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача зазначає, що оскільки орендарем земельної ділянки є фізична особа, то саме на неї відповідно до п. 288.2 ст. 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України) покладено обов`язок щодо сплати орендної плати згідно з договором оренди землі. Той факт, що використання земельних ділянок відбувається через створене позивачем фермерське господарство не змінює статусу позивача як орендаря земельної ділянки та не звільняє його від визначеного чинним законодавством обов`язку сплачувати орендну плату.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі-КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Виходячи з приписів ст.ст. 311, 263 КАС України, вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.04.2012 між позивачем ОСОБА_1 з однієї сторони (орендар) та Піщанською районною державною адміністрацією Вінницької області з іншої (орендодавець) було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення на території Студенянської сільської ради площею 11,3304 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523283000:01:001:0778. Строк дії договору - 5 років, після закінчення якого орендар має переважне право на його поновлення на новий строк.

05.11.2018 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області як орендодавцем та позивачем як орендарем укладено додаткову угоду № 692 до договору оренди землі від 20.04.2012, якою договір оренди вищевказаної земельної ділянки поновлено на 7 років з 09.07.2017.

При цьому пунктом 4 додаткової угоди № 692 від 05.11.2018 визначено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 468337,00 грн, а згідно з пунктом 9 розмір орендна плата, яку повинен вносити орендар, визначається у грошовій формі в розмірі 12% нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 56200,44 грн за 1 (один) рік.

Крім того, згідно з пунктом 11 додаткової угоди № 692 від 05.11.2018 орендна плата за перший рік вноситься у п`ятиденний строк після підписання договору, а починаючи з наступного року - відповідно до Податкового кодексу України.

Також пунктами 31, 34 додаткової угоди № 692 від 05.11.2018 передбачено, що дія договору оренди землі припиняється: у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом. Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

15.01.2021 позивач надав нотаріально засвідчену згоду на вилучення земельної ділянки за кадастровим номер 0523283000:01:001:0778 площею 11,3305 га, яка перебуває у його користуванні (оренді), на користь громадян ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , з метою передачі у їх власність земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства за рахунок орендованої земельної ділянки.

22.02.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 площею 11,3305 га була поділена згідно з розробленим проєктом землеустрою щодо відведення у власність вказаним громадянам земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства. Нові земельні ділянки зареєстровані в національній кадастровій системі 22.02.2021 з присвоєнням таких кадастрових номерів: 0523283000:01:001:1270, 0523283000:01:001:1275, 0523283000:01:001:1271, 0523283000:01:001:1272, 0523283000:01:001:1273, 0523283000:01:001:1274.

Рішеннями 11 сесії 8 скликання Студенянської сільської ради від 29.04.2021 за №№ 567-572 відповідні земельні ділянки площею 1,888 га кожна передані у власність ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 для ведення особистого селянського господарства.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інше речове право (ідентифікаційний номер довідки 299616311 від 15.02.2022) право власності на вищезазначені земельні ділянки зареєстровано 05.11.2021, а 09.11.2021 до реєстру внесено відомості про припинення іншого речового права на об`єкт іншого речового права - земельну ділянку (рілля) загальною площею 11,3305 га, дата державної реєстрації припинення іншого речового права - 05.11.2021.

Податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20.05.2021 за № 576338-2411-0222 позивачу ОСОБА_1 визначено податкове зобов`язання з орендної плата з фізичних осіб (за земельну ділянку кадастровий номер 0523283000:01:001:0778, площею 11,3305 га) на суму 56200,41 грн за 2021 рік.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Згідно частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Так, відповідно до п. 288.1 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.

Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (п. 288.4 ст. 288 ПК України).

Згідно з п. 288.5 ст. 288 ПК України розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.2. не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 ПК України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Зокрема, як передбачено пунктом 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.

В силу вимог п. 287.5 ст. 287 ПК України податок фізичними особами сплачується протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, системний аналіз правових норм свідчить про те, що одним із місцевих податків в Україні є податок на майно, який включає у себе плату за землю. Водночас плата за землю справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відтак, платниками плати за землю є, зокрема, платники орендної плати, тобто землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності. При цьому орендна плата вважається обов`язковим платежем, який сплачує орендар за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди та не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки на рік. Орендна плата нараховується на підставі договору оренди земельної ділянки, а її нарахування фізичній особі проводиться контролюючими органами за місцем знаходження земельної ділянки шляхом надсилання на адресу платника податку щорічно до 1 липня поточного року відповідного податкового повідомлення-рішення.

Як встановлено судом першої інстанції, податковим повідомленням-рішенням Головного управління ДПС у Вінницькій області від 20.05.2021 № 576338-2411-0222 позивачу визначено податкове зобов`язання за платежем "орендна плата з фізичних осіб" за 2021 рік в сумі 56200,41 грн.

Підставою для нарахування вказаного податку став договір оренди землі від 20.04.2012, поновлений додатковою угодою № 692 від 05.11.2018, згідно з яким позивачу передано у платне строкове користування земельну ділянку державної форми власності сільськогосподарського призначення, розташовану на території Студенянської сільської ради, площею 11,3305 га, кадастровий номер земельної ділянки 0523283000:01:001:0778.

Відповідно до умов договору оренди розмір орендної плати за користування земельною ділянкою становить 12% від нормативної грошової оцінки землі на рік. Оскільки станом на 01.01.2021 нормативно-грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 становила 438336,75 грн, оскаржуваним рішенням позивачу нараховано до сплати орендну плату за 2021 рік в сумі 56200,41 грн.

Також встановлено, що вказану суму орендної плати позивач сплатив двома платежами: згідно з платіжним дорученнями № @2PL422263 від 30.08.2021 на суму 37500,00 грн та № @2PL194590 від 16.09.2021 на суму 17695,86 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що податкове повідомлення-рішення № 576338-2411-0222 від 20.05.2021 прийняте контролюючим органом на підставі, в межах повноважень у спосіб, що визначені податковим законодавством України, тобто правомірно.

Доводи апеляційної скарги, що у зв`язку з поділом орендованої земельної ділянки та реєстрацією у Державному земельному кадастрі 6 (шести) нових земельних ділянок, 22.02.2021 земельна ділянка за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 припинила своє існування як об`єкт цивільних прав, а відтак 22.02.2021 втратив чинність договір оренди землі від 20.04.2012, та відповідно, з цього моменту у позивача припинився обов`язок із сплати орендної плати за користування земельною ділянкою державної власності площею 11,3305 га, колегія суддів вважає помилковими, оскільки відповідно до ст.ст. 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав та оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Також колегія суддів враховує, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, як одна з форм справляння місцевого податку - плати за землю, сплачується орендарем з дня виникнення права користування земельною ділянкою, тобто з дня державної реєстрації права оренди відповідно до договору оренди земельної ділянки, а сплата орендної плати є обов`язком орендаря, який кореспондується з його правом користування земельною ділянкою.

Подібного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 18.06.2021 у справі № 400/1730/19.

При цьому, факт надання позивачем згоди на вилучення у нього орендованої земельної ділянки з метою її передачі у власність третіх осіб (громадян України) автоматично не припиняє його право користування земельною ділянкою та не свідчить про перехід до відповідних третіх осіб права власності на земельні ділянки.

Водночас колегія суддів вважає, що припинення у такому разі права користування земельною ділянкою відбувається лише після переходу права власності на земельну ділянку до інших осіб (в користь яких земельна ділянка вилучається у землекористувача), тобто з моменту державної реєстрації цього права відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", як це передбачено статтями 125, 126 ЗК України.

Як встановлено судом першої інстанції, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно інше речове право, доданою відповідачем до відзиву на позовну заяву, право власності на нові (поділені) земельні ділянки за кадастровими номерами 0523283000:01:001:1270, 0523283000:01:001:1275, 0523283000:01:001:1271, 0523283000:01:001:1272, 0523283000:01:001:1273 та 0523283000:01:001:1274 було зареєстровано 05.11.2021.

У зв`язку з цим 09.11.2021 державним реєстратором до реєстру речових прав на нерухоме майно внесено відомості про припинення іншого речового права на об`єкт іншого речового права - земельну ділянку (рілля) загальною площею 11,3305 га, дата державної реєстрації припинення іншого речового права - 05.11.2021. При цьому закрито розділ Реєстру "Об`єкт нерухомо майна - земельна ділянка, кадастровий номер 0523283000:01:001:0778, площею 11,3305 га", дата державної реєстрації закриття розділу - 05.11.2021, підстава - поділ об`єкта нерухомого майна, дата внесення відомостей до реєстру - 09.11.2021.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції та вважає безпідставними доводи позивача про те, що його право користування орендованою земельною ділянкою припинилося 22.02.2021, тобто з моменту державної реєстрації в Державному кадастровому реєстрі нових земельних ділянок згідно з розробленим проєктом землеустрою щодо відведення земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства, оскільки цей факт сам по собі не припиняє чинності договору оренди земельної ділянки від 20.04.2012 та не припиняється право користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах, визначених договором оренди.

Водночас встановлено, що державна реєстрація припинення іншого речового права (права оренди) щодо земельної ділянки площею 11,3305 га, кадастровий номер 0523283000:01:001:0778, фактично відбулася лише 05.11.2021, а не 22.02.2021 як помилково вважає позивач.

Отже, як вірно зазначено судом першої інстанції, юридичне припинення 22.02.2022 існування земельної ділянки за кадастровим номером 0523283000:01:001:0778 площею 11,3305 га як об`єкта цивільних прав у зв`язку з внесенням до державного земельного кадастру інформації про нові земельні ділянки не припинило ані права користування позивача цією земельною ділянкою, ані податкового обов`язку позивача зі сплати орендної плати за користування цією землею.

У контексті оцінки доводів апеляційної скарги колегія суддів звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

З огляду на такий підхід Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, колегія суддів вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 25 травня 2022 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.

Головуючий Смілянець Е. С. Судді Драчук Т. О. Полотнянко Ю.П.