Рішення

від 07.10.2022 по справі 692/704/22

ДРАБІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 692/704/22

Провадження № 2/692/265/22

07.10.22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 жовтня 2022 року смт. Драбів

Драбівський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Левченко Л.О.,

за участю: секретаря Савенко О.В.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув смт.Драбів цивільнусправузапозовом ОСОБА_2 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа:Драбівська державнанотаріальна конторапро встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, у якому просить визначити йому додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер його батько ОСОБА_3 . Після його смерті залишилось спадкове майно, яке складається з земельних ділянок загальною площею 3,9219 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташовані на території Великохутірської сільської ради в с. Безбородьки, Драбівського району Черкаської області. Зазначає, що був необізнаний про наявність спадкового майна, про існування якого дізнався від жителя с. Безбородьки А. Ткача. Рідна тітка позивача запевнила його про відсутність спадкового майна, однак зберігала у себе оригінали документів, проте спадщину після смерті брата ОСОБА_3 не оформлювала, спадкова справа не відкривалась. У Безбородьківській сільській раді у 2005р. позивача невірно було проінформовано про порядок та строки прийняття спадщини, позивач неодноразово звертався до багатьох нотаріусів з заявою про прийняття спадщини, однак отримував усні відмови. У 2022р. державним нотаріусом Шалденко Л.В. йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з пропуском шестимісячного строку для прийняття спадщини. Вказує, що є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 , який на час смерті проживав один. Позивач не був обізнаний про наявність спадкового майна, порядку прийняття спадщини і вважав, що може це зробити протягом 6 місяців з дня отримання реальних доказів наявності майна. Тому просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 терміном в 1 місяць з дня набрання чинності рішенням суду.

Ухвалою від 18.08.2022 року відкрито провадження у справі, ухвалено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Відповідач Великохутірська сільська рада Золотоніського району Черкаської області в особі свого представника надала заяву вх. №2916/22-Вх від 136.09.2022р. у якій вказала, що до складу спадщини, яка відкрилась після смерті гр. ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , на яку претендує позивач, входила земельна ділянка (пай) розміром 3,50 га. Рішенням Драбівського районного суду від 10 березня 2015 року справа № 692/258/15-ц, за заявою прокурора, спадщина визнана відумерлою та передана у власність територіальної громади с. Безбородьки в особі Безбородьківської сільської ради. У подальшому Безбородьківська сільська рада звернулася із заявою до Драбівського районного виробничого відділу Черкаської регіональної філії державного підприємства «Центр державного земельного кадастру» про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). Земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 7120680500:02:001:0713, рішенням сільської ради від 31.07.2015р №44-4/VI земельну ділянку ОСОБА_3 прийнято у комунальну власність територіальної громади та у 2016р. зарезервовано її для учасників АТО. Також у 2016р. за зверненнями ОСОБА_4 та ОСОБА_5 було надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою про передачу у власність земельних ділянок площею по 1,75 га кожному. Дані проекти затверджено рішенням від 2017р. та передано у власність гр. ОСОБА_4 земельну ділянку загальною площею 1,7534га, кадастровий номер 7120680500:02:001:0717 та гр. ОСОБА_5 земельну ділянку загальною площею 1,7534га, кадастровий номер 7120680500:02:001:0716, для ведення особистого селянського господарства.

Ухвалою суду від 22.09.2022р. підготовче провадження закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судове засідання 04.10.2022р. позивач ОСОБА_2 не прибув, його позицію по справі висвітлив представник - адвокат Сучило А.О., який позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на його задоволенні наполягав. Надав пояснення, що в цілому відповідають змісту позову. Пояснив, що позивач є єдиним спадкоємцем ОСОБА_3 , який помер у 2005р., з ним не проживав та був необізнаний про наявність спадкового майна та порядку прийняття спадщини. Наголосив, що оригінал державного акту позивачу було передано тільки у 2022р. зазначив, що земельна ділянка розміром 3,5 га була визнана відумерлою спадщиною та відійшла до сільської ради, проте залишилась земельна ділянка площею 0,4 га, яку позивач бажає прийняти. Тому просив визнати причини пропуску подачі заяви про прийняття спадщини поважними та задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області у судове засідання не прибув, звернувся з заявою, зареєстрованою за вх. №ЕП-823/22-Вх від 27.09.2022р., у якій просив здійснити розгляд справи без участі представника, при прийнятті рішення врахувати надану раніше інформацію виконавчого комітету Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області.

Представник третьої особи Драбівської державної нотаріальної контори у судове засідання не прибув, скерував до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Заслухавши доводи представника позивача, дослідивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши зібрані по справі докази кожен окремо та в їх сукупності, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов висновку, що позов не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених ст. 82 цього Кодексу, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору.

Згідно зі статтями 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та постановити рішення.

Суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 , виданого 16 червня 1967р. сільською радою с. Безбородьки Драбівського району, Черкаської області, ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 та його батьками вказані ОСОБА_3 та ОСОБА_6 .

Відповідно до копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 , виданого 18 лютого 2005р. виконавчим комітетом Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області, ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 у віці 64 р. у с. Безбородьки, Драбівського району Черкаської області, про що зроблено відповідний актовий запис № 3.

З копії державного акту про право власності на земельну ділянку серія ЧР № 033245 вбачається, що він виданий 01 жовтня 2003 року ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу Безбородьківської сільської ради від 15.04.2003р. № 20, та який є власником земельної ділянки загальною площею 3,9219 га у межах згідно з планом, яка розташована в с. Безбородьки, Драбівський район, Черкаська область. Земельна ділянка складається з двох ділянок: площею 3,5067 га, кадастровий номер 7120680500:02:001:0090 та площею 0,4152 га, кадастровий номер 7120680500:03:001:0251.

Згідно копії постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 05.08.2022р. державним нотаріусом Першої Черкаської державної нотаріальної контори, в порядку заміщення державного нотаріуса Драбівської державної нотаріальної контори відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельні ділянки площею 3,5067 га та 0,4152 га, що розташовані на території Великохутірської сільської ради Драбівського району Черкаської області, оскільки ОСОБА_2 не був зареєстрованим та не проживав з померлим на момент смерті та не подав вчасно заяву про прийняття спадщини, а отже вважається таким, що пропустив строк для прийняття спадщини.

Згідно копії довідки Безбородьківського старостинського округу Великохутіської сільської ради Золотоніського району Черкаської області № 117 від 04.05.2022р. померлий ОСОБА_3 на день своєї смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 був зареєстрований та проживав одиноко в АДРЕСА_1 .

Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 10.03.2015р. по справі № 692/258/15-ц визнано спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_3 та складається з земельної ділянки (паю) розміром 3,50 га відумерлою та передано у власність територіальної громади с. Безбородьки в особі Безбородьківської сільської ради земельну ділянку площею 3,50 га.

З копії рішення Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області № 44-4/УІ від 31.07.2015р. вбачається, що вирішено керуючись рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 10.03.2015р. по справі № 692/258/15-ц прийняти у комунальну власність територіальної громади Безбородьківської сільської ради земельну Ділянку площею 3,5067 га, яка належала померлому ОСОБА_3 .

З копії рішення Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області №04-10-/VII від 09.02.2016р. вбачається, що вирішено зарезервувати земельну ділянку площею 3,5067 га, кадастровий номер 7120680500:02:00160713, яка перебуває у комунальній власності Безбородьківської сільської ради для надання у власність учасникам АТО.

З архівних копій: рішень Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області №6-3/УІІ від 22.04.2016р. та №14-1/УІІ від 10.03.2017р., а також проектів рішень Безбородьківської сільської ради Драбівського району Черкаської області №10-1/УІІ від 29.09.2016р. та № 10-2/УІІ від 29.09.2016р. вбачається, що гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_7 учасникам АТО надано дозвіл на виготовлення проектів землеустрою про передачу у власність земельних ділянок площею 1,75 га та в подальшому такі проекти затверджено, а земельні ділянки передано у власність.

Інших доказів суду не надано.

Надаючи правову оцінку обставинам справи слід зазначити наступне.

Відповідно до положень ст. 1220 Цивільного кодексу України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Отже, право на спадщину виникає з моменту її відкриття, і закон зобов`язує спадкоємця, який постійно не проживав зі спадкодавцем, у шестимісячний строк подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦПК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадщину залежить від неприйняття спадщини або відмови в його прийнятті іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється в три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття.

Згідно ч. 1 ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

Згідно ч. 3 ст. 1272 вказаного Кодексу за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.

За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.

Подібний висновок викладений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17. З указаним висновком погодився Верховний Суд у постанові від 01 квітня 2019 року у справі № 643/3049/16-ц (провадження № 61-39398св18).

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: тривала хвороба спадкоємців; велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

При цьому, судом не можуть бути визнані поважними такі причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, як юридична необізнаність позивача щодо строку та порядку прийняття спадщини, необізнаність особи про наявність спадкового майна та відкриття спадщини, похилий вік, непрацездатність, невизначеність між спадкоємцями, хто буде приймати спадщину, відсутність коштів для проїзду до місця відкриття спадщини, несприятливі погодні умови тощо.

Позов про визначення додаткового строку на прийняття спадщини підлягає задоволенню у разі пропуску такого строку та доведення поважності причин пропуску строку.

Що відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 17 грудня 2021 року по справі № 315/386/19.

Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, які пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Якщо ж у спадкоємця перешкод для подання заяви не було, а він не скористався правом на прийняття спадщини через відсутність інформації про смерть спадкодавця, то правові підстави для визначення додаткового строку для прийняття спадщини відсутні.

Подібна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 11 липня 2018 року у справі № 381/4482/16-ц та від 04 листопада 2015 року у справі № 6-1486цс15.

Позивач причиною пропуску строку для подачі заяви до нотаріуса вказує необізнаність про наявність спадкового майна, відмову нотаріусів у відкриття спадкової справи та необізнаність з порядком прийняття спадщини.

У той же час необізнаність про наявність спадкового майна та необізнаність з порядком прийняття спадщини не є тими вагомими підставами, що унеможливлюють подачу заяви про прийняття спадщини або є перешкодами у подачі такої заяви.

Твердження позивача про відмову нотаріусів у відкриття спадкової справи, в результаті чого позивач зміг звернувся до нотаріуса Шалденко Л.В. та отримати відмову у вчиненні нотаріальної дії тільки у 2022р., не знайшло свого підтвердження, оскільки не підкріплено жодним доказом, тому не може бути прийнято судом. Суд зазначає, що дане твердження суперечить іншому твердженню позивача про необізнаність з порядком подачі заяви про прийняття спадщини.

Окрім того, варто взяти до уваги той факт, що спадкодавець ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , натомість спадкоємець ОСОБА_2 його син та позивач по справі звернувся з заявою про прийняття спадщини тільки 05 серпня 2022р., тобто більше ніж через 17 років після смерті спадкодавця, у і матеріалах цивільної справи відсутні будь-які відомості, що підтверджують неможливість протягом визначеного законодавством шестимісячного строку звернутись з відповідною заявою до нотаріуса. При цьому рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 10.03.2015р., тобто через 10 років після смерті спадкодавця, спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_8 та складається з земельної ділянки (паю) розміром 3,50 га визнано відумерлою та передано у власність територіальної громади с. Безбородьки в особі Безбородьківської сільської ради. Вказане рішення вступило у законну силу та не скасоване.

Позивачем ОСОБА_2 не наведено та необґрунтовано інших поважних причин пропуску строку для прийняття спадщини, які були б пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для нього на вчинення дій.

Отже, інформація, викладена в позові, не може бути підставою для визнання поважною причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, оскільки поважність причин підлягає доведенню на підставі сукупності доказів, які в достатній мірі підтверджують наявність фактів, якими обґрунтовуються вимоги.

Таким чином, вищевказані доводи не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк.

Також безпідставним є посилання позивача на недобросовісність поведінки його тітки, яка нібито вказала про відсутність спадкового майна, та працівників сільської ради, що надавали недостовірні відомості про порядок подачі заяви про прийняв спадщини, оскільки вказані обставини також не свідчать про поважність причин пропуску позивачем строку для подання заяви про прийняття спадщини, так як не є перешкодою на вчинення спадкоємцем дій по прийняттю спадщини відповідно до норм цивільного права, а також ці твердження не підкріплено жодним належним і допустимим доказом.

Принцип «пропорційності», який існує у Цивільно-процесуальному законодавстві України, тісно пов`язаний з принципом верховенства права: принцип верховенства права є фундаментом, на якому базується принцип «пропорційності», натомість принцип «пропорційності» є умовою реалізації принципу верховенства права і водночас його необхідним наслідком. Судова практика Європейського суду з прав людини розглядає принцип «пропорційності» як невід`ємну складову та інструмент верховенства права. Має існувати розумне співвідношення (пропорційність) між метою, досягнення якої передбачається, та засобами, які використовуються для її досягнення.

Тлумачення та застосування національного законодавства - прерогатива національних судів, але спосіб, у який це тлумачення і застосування відбувається, повинен призводити до наслідків, сумісних з принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з точки зору тлумачення їх у світлі практики Європейського суду з прав людини.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11 листопада 2020 у справі № 750/262/20 (провадження № 61-14038св20).

Судом також враховується рішення ЄСПЛ у справі "Ілхан проти Туреччини" від 27.06.2000 р., при вирішення питання пропуску строку на вчинення дій має застосовуватись правило встановлення всіх обставин з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру. Вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Отже, з огляду на обставини цієї справи, обмеження позивача на прийняття спадщини, який пропустив визначений частиною першою статті 1270 ЦК України строк без поважних причин, є пропорційними і водночас його необхідним наслідком.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 13, 81, 89, 178, 206, 258, 259, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, ст. ст. 1265, 1268, 1269, 1270, 1272,1273 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 до Великохутірської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, третя особа:Драбівська державнанотаріальна конторапро встановлення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини відмовити.

Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів в порядку визначеному ст.ст. 354-356 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Л.О. Левченко

Повний текстрішення виготовлено07жовтня 2022 року.