Рішення

від 28.09.2022 по справі 525/404/22

ВЕЛИКОБАГАЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 525/404/22

Номер провадження 2/525/165/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

28 вересня 2022 року Великобагачанський районний суд Полтавської області в складі: головуючого - судді Ячала Ю.І.,

за участю секретаря Лопатки О.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГОГОЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, -

встановив:

05липня 2022року позивачзвернувся досуду зпозовом доГоголівської селищноїради Миргородськогорайону Полтавськоїобласті, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування свого позову позивач вказує на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , останнім місцем проживання якої було АДРЕСА_1 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої поміж іншим входить земельна ділянка площею 3,13 гектари, кадастровий номер 5320285300:00:003:0289, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Гоголівської селищної ради Великобагачанського району Полтавської області, яка відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії ПЛ № 230157 належала ОСОБА_3 . Позивач є спадкоємцем померлої за заповітом. Спадкоємцем першої черги за законом на майно померлої є її дочка ОСОБА_2 , яка на даний час проживає в АДРЕСА_2 , на спадщину остання не претендує, із заявою про прийняття до нотаріуса не зверталася. ОСОБА_3 все своє життя прожила в с. Устивиця Миргородського (Великобагачанського) району Полтавської області, по сусідству з батьками позивача, він знав її та надавав необхідну посильну допомогу, так як дочка проживала окремо. Оскільки позивач займається фермерським господарством, покійна ОСОБА_3 за життя віддала йому свою земельну ділянку в оренду. Користувався вказаною земельною ділянкою на умовах оренди, але про те, що є заповіт на дану земельну ділянку на ім`я позивача ніхто не говорив. Лише в кінці грудня 2021 року при розмові з дочкою померлої дізнався про наявність заповіту на своє ім`я. Із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 ніхто не звертався, так як окрім земельної ділянки, на яку було складено заповіт на ім`я позивача, ніякого майна не було. 14 лютого 2022 року позивач звернувся до Четвертої Харківської нотаріальної контори щодо прийняття спадщини, але отримав відмову нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій, оскільки пропустив строк для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 . Враховуючи вищезазначене позивач змушений звернутися до суду з даним позовом та просить визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини.

В судове засідання позивач та його представник адвокат Валенко Р.І. будучи належним чином повідомленими про день та час розгляду справи не з`явилися, представник позивача направив на адресу суду заяву з проханням провести судове засідання у його відсутність та відсутність позивача (а.с. 45, 51).

Представник відповідача ГОГОЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ надіслав до суду лист, в якому просив суд розглянути справу у відсутність його представника та зазначив, що при винесенні рішення покладаються на розсуд суду (а.с. 39, 44).

Третя особа ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленою про день та час розгляду справи в судове засідання не з`явилася, направляла до суду клопотання про те, що з`явитися в судові засідання не зможе в зв`язку з віддаленістю місця проживання та зазначила, що не заперечує проти задоволення позовних вимог позивача щодо встановлення додаткового строку для прийняття спадщини (а.с. 36-37, 50).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, приходить до висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у підготовчому судовому засіданні відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 200 ЦПК України, зазначаючи, що визнання позову відповідачем не суперечить закону.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Харків Харківської області померла ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 4), внаслідок чого згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина.

За життя ОСОБА_3 набула у власність земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 3,13 гектари на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, про що їй був виданий державний акт на право приватної власності на земельну ділянку серії ПЛ № 230157, який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 248 від 19 березня 2004 року (а.с. 5).

Відповідно до заповіту посвідченого секретарем виконкому Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області Оришич Т.П. від 04.04.2019 року, що зареєстрований в Спадковому реєстрі за № 84, ОСОБА_3 належну їй земельну ділянку площею 3,13 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва розташовану на території Устивицької сільської ради Великобагачанського району Полтавської області, кадастровий номер 5320285300:00:003:0289 заповіла ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 11).

Постановою державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори від 14 лютого 2022 року позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після померлої по причині того, що відсутня спадкова справа після померлої ОСОБА_4 та до нотаріальної контори протягом шести місяців ніхто не звертався з заявами про прийняття спадщини (а.с. 12-13).

Відповідно до частин першої, другої та п`ятоїстатті 263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216 ЦК України).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст. 1223 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1269, ч. 1 ст. 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини (ст.1272 ЦК України).

Аналіз вказаних норм закону дає підстави для висновку, що прийняття спадщини є вольовою дією спадкоємця, за виключенням тих випадків, коли спадщина вважається прийнятою спадкоємцем в силу прямої вказівки закону та за умови, що він не відмовився від її прийняття.

Право на прийняття спадщини є строковим, а перебіг цього строку починається з часу відкриття спадщини й спливає через шість місяців. Впродовж цього строку, спадкоємець має право прийняти спадщину або відмовитися від її прийняття. Якщо він не вчиняє жодної із цих дій, закон визнає його таким, що спадщину не прийняв, тобто не набув відповідних прав та обов`язків спадкодавця.

Проте, законодавець допускає можливість існування таких обставин, які перешкоджають волевиявленню спадкоємця на прийняття спадщини у відведений для цього законом строк. За таких обставин не вчинення спадкоємцем дій направлених на набуття спадщини знаходяться поза його волею.

Якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон надає йому можливість за домовленістю із спадкоємцями, які прийняли спадщину, подати заву про прийняття спадщини поза межами шестимісячного строку і не залежно від поважності причин та тривалості пропуску такого строку,

Якщо ж така згода відсутня, він має право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви, але при цьому зобов`язаний довести поважність причин пропуску строку.

Отже, правила ч. 3 ст. 1272 ЦК України про визначення судом додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.

При цьому, вирішуючи питання поважності причин пропущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийняття спадщини, суд має враховувати, що такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини кожної справи.

З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.

Разом з тим Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз`яснив, що, вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов`язані з об`єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.

Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов`язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.

Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 13 березня 2020 року у справі № 314/2550/17 (провадження № 61-41480св18).

Таким чином, якщо спадкоємець не реалізував право на прийняття спадщини через необізнаність спадкоємця про наявність заповіту, то правові підстави для встановлення додаткового строку для прийняття спадщини є поважними.

Відповідно до ст.63 Закону України "Про нотаріат" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов`язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.

Відповідно до підпункту 1.2. пункту 1, підпунктів 2.2, 2.3 пункту 2, підпунктів 3.2, 3.3, 3.4, 3.5 пункту 3 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року №296/5, при зверненні спадкоємця у зв`язку з відкриттям спадщини нотаріус з`ясовує відомості стосовно факту смерті спадкодавця, часу і місця відкриття спадщини, кола спадкоємців, наявності заповіту, наявності спадкового майна, його складу та місцезнаходження, необхідність вжиття заходів щодо охорони спадкового майна. При заведенні спадкової справи нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність заведеної спадкової справи, спадкового договору, заповіту. У разі наявності заповіту нотаріусу подається його оригінал чи дублікат. Повна інформація про заповіт, який було посвідчено іншим нотаріусом, витребовується нотаріусом шляхом направлення запиту. Для того, щоб не допустити пропуску шестимісячного строку для прийняття спадщини, нотаріус роз`яснює спадкоємцям право подачі заяви про прийняття спадщини чи відмову від її прийняття. Заяви про прийняття спадщини або відмову від її прийняття подаються спадкоємцем особисто нотаріусу за місцем відкриття спадщини у письмовій формі. Якщо спадкоємець особисто прибув до нотаріуса за місцем відкриття спадщини, нотаріальне засвідчення справжності його підпису на таких заявах не вимагається. У цьому випадку нотаріус встановлює особу заявника, про що на заяві робиться відповідна службова відмітка. Ця відмітка скріплюється підписом нотаріуса. Якщо заява, на якій справжність підпису спадкоємця не засвідчена, надійшла поштою, вона приймається нотаріусом, заводиться спадкова справа, а спадкоємцю повідомляється про заведення спадкової справи та необхідність надіслати заяву, оформлену належним чином (справжність підпису на таких заявах має бути нотаріально засвідченою), або особисто прибути до нотаріуса за місцем відкриття спадщини.

Вказані норми законодавства направлені на недопущення порушення прав спадкоємців, які закликаються до спадкування за заповітом або за законом та покладають на нотаріуса додаткові обов`язки щодо їх повідомлення про відкриття спадщини і роз`яснення їхніх прав.

Документи, які надійшли на адресу суду від державного нотаріуса Четвертої Харківської міської державної нотаріальної контори щодо майна померлої ОСОБА_3 , які містяться у цій цивільній справ (а.с. 52-60), вказують на те, що державний нотаріус дослідила дані з Спадкового реєстру та виявила наявність зареєстрованого у ньому дублікату заповіту ОСОБА_3 від 01.02.2022 року (а.с. 59). Державний нотаріус ніяких дій щодо повідомлення стосовно спадщини та заповіту не здійснювала.

Відповідно до ч. 2 ст. 46-1 Закону України "Про нотаріат" нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості Єдиного державного демографічного реєстру.

Дані про те, що нотаріус намагався дізнатися адресу місця проживання спадкоємця за заповітом позивача ОСОБА_1 з використанням даних Єдиного державного демографічного реєстру відсутні, хоча нотаріус мав таку можливість і за таких обставин зобов`язаний був це зробити.

Замість нотаріуса обов`язок з повідомлення позивача по справі ОСОБА_1 про відкриття спадщини фактично виконала дочка померлої, третя особа по справі ОСОБА_2 , але вже після спливу строку на її прийняття та отримання ним свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме у кінці вересня 2021 року.

Щодо тривалості пропуску строку на прийняття спадщини, то позивач посилався на те, що в кінці грудня 2021 року дізнався про заповіт, після чого 25 січня 2022 року звернувся до Гоголівської селищної ради щодо видачі дубліката заповіту, так як оригінал у нього не було, а потім звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини, за місцем проживання спадкодавця.

Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихЦПК України. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням процесуальних дій. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними, допустимими, достовірними, а у своїй сукупності-достатніми. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає до задоволення, так як позивач не був обізнаний про заповіт, та вважає, що він пропустив строк на прийняття спадщини з поважних причин.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 141, 263-265, 268, 273, Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , до ГОГОЛІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ МИРГОРОДСЬКОГО РАЙОНУ ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ, місцезнаходження юридичної особи: вулиця С.Гор`єва, 27, селище Гоголеве Миргородський район Полтавської області, ідентифікаційний код юридичної особи: 21045018, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_4 , номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, задовольнити.

Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини, яка відкрилася після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , останнє місце проживання та реєстрації якої: АДРЕСА_1 , тривалістю у два місяці, починаючи із дня набрання законної сили рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду на протязі тридцяти днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляційних скарг через Великобагачанський районний суд Полтавської області.

Повний текст рішення виготовлено 07.10.2022 року.

Суддя Ю.І. Ячало