Постанова

від 06.10.2022 по справі 380/3371/22

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/3371/22 пров. № А/857/8935/22Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді: Матковської З.М.,

суддів: Глушка І.В., Хобор Р.Б.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року у справі №380/3371/22 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мерел Плюс» до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення (головуючий суддя першої інстанції Крутько О. , час ухвалення у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження, місце ухвалення м. Львів, дата складання повного тексту 09.05.2022),-

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «Мерел Плюс`Позивач звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43859261), згідно Витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 2113064500202 з 01 листопада 2020 р. було зареєстровано платником податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 438592613068). Відповідно до інформації є електронного кабінету платника податку було анульовано свідоцтво платника податку 29.12.2021 за рішенням Головного управління ДПС у Львівській області з підстав не подання декларацій протягом року.

Позивач зазначає, що анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового орану на підставі підпункту «г» пункту 184.1 ст. 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що передують періоду прийняття рішення про анулювання.

Позивач стверджує, що у податкового органу були відсутні підстави для прийняття рішення про анулювання ТзОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» платником податку на додану вартість, оскільки 20.12.2021 позивачем надсилалась до державної податкової служби податкова звітність, а саме: податкова декларація з ПДВ за період листопад 2021р., яка свідчить про наявність придбання товарів, здійснених з метою формування податкового кредиту, що не було враховано відповідачем 1 при прийнятті оскаржуваного рішення.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління ДПС у Львівській області від 29.12.2021 № 4893 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43859261). Зобов`язано Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43859261) з 01.11.2021 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 438592613068. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» 4962,00 грн. судового збору.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідачами подані апеляційні скарги.

Державна податкова служба у апеляційній скарзі зазначає, що не погоджується із прийнятим по справі судовим рішенням, вважає його таким, що постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи.

Що стосується задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» слід зазначити, що судом першої інстанції не було взято до уваги наступне.

Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 року (далі - Положення №1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII Податкового кодексу України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Відповідно до п.5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначених п. 184.1 ст.184 розділу V Кодексу, якщо, зокрема, особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 5.2 Положення №1130 передбачено, що при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» п. 184.1 ст.184 розділу V Кодексу (підпункт «г» п.5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця: включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру. Відповідно до п.5.5 Положення №1130 анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» п. 184.1 ст.184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» п.5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав. Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» п. 184.1 ст.184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

За наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства (п. 5.6 Положення №1130).

Анулювання реєстрації як платника ПДВ за рішенням податкового органу на підставі пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України можливе лише за таких обставин: неподання платником ПДВ декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання декларацій з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

При цьому, такі обставини мають підтверджуватися самими деклараціями з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/при дбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Враховуючи викладене, судом першої інстанції не надано належної оцінки вищенаведеним нормам законодавства, не у повній мірі з`ясовані обставини справи, що призвело до невірного їх застосування та неправильного вирішення справи по суті, тому просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Головне управління ДПС у Львівській області також не погоджується із прийнятим по справі судовим рішенням, вважає його таким, що постановлене з порушенням вимог матеріального та процесуального права, має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, зважаючи на наступне.

Судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального права, а саме: підпункт «г» п.184.1 ст.184 Податкового кодексу України, так судом вказано «аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є факт неподання декларацій або подання таких декларацій з нульовими показниками саме за останні 12 послідовних місяців».

Проте, на думку скаржника, конструкція вказаної норми передбачає, що реєстрація платником податку на додану вартість діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі наявності одного з двох фактів: а)якщо особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість; б)подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Тобто, в даному випадку, на контролюючий орган не покладено обов`язку дослідження господарської діяльності платника податку, а лише встановлення вищенаведених фактів, які мали місце.

Помилка суду першої інстанції при застосуванні відповідної норми права полягає в тому, що судом не враховано обставин про які наголошував Відповідач стосовно того, що з листопада 2020 року по липень 2021 року ТОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» не подано декларації по ПДВ, а з серпня 2021 року по жовтень 2021 року подано декларації по ПДВ з нульовими показниками. Згідно програмного забезпечення «Архів електронної звітності» за період з 01.11.2020р. по 31.10.2021р. відсутні дані щодо реєстрації податкових накладних ТОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС».

Отже, у податкового органу були законні підстави для анулювання реєстрації платника податку, через подання позивачем податкової звітності з показниками, які свідчать про відсутність оподаткованих операцій протягом 12 послідовних податкових місяців.

З урахування наведеного просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позов відмовити повністю.

Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, суть якого зводиться до того, що рішення суду є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм процесуального права, при повному та всебічному з`ясуванні судом обставин, що мають значення для справи, доведеністю обставин, що мають значення для справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду без змін.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів виходить з наступного.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (ЄДРПОУ 43859261), згідно Витягу з реєстру платників податку на додану вартість № 2113064500202, з 01 листопада 2020 р. був зареєстрований як платник податку на додану вартість (індивідуальний податковий номер 438592613068).

Рішенням Головного управління ДПС у Львівській області № 4893 від 29.12.2021 анульовано реєстрацію платника податку на додану вартість - Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (79017, Львівська область, Личаківський район, вул. Водогінна, буд.2, індивідуальний податковий номер 438592613068).

Рішення мотивовано тим, що платник не подає та/або подає податкові декларації з податку на додану вартість протягом періоду листопад-грудень 2020 р., січень жовтень 2021р., що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, та має за останні 12 календарних місяців обсяги оподатковуваних операцій 0 гривень.

Рішення прийнято на підставі реєстру платників, які подають звітність від 13.12.2021 № 3865/13-01-18-08. Згідно реєстру у період з листопада 2020р. по липень 2021р. платник декларування ПДВ не здійснював, декларації не подавав, у звітному періоді серпень 2021р. подано декларацію 20.09.2021 № 9273849289, у звітному періоді вересень 2021р. подано декларацію 18.10.2021 № 930726410, у звітному періоді жовтень 2021р. подано декларацію 22.11.2021 № 9353914701.

Відповідно до інформації є електронного кабінету платника податку ТзОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» свідоцтво платника податку було анульовано 29.12.2021 на підставі вищезазначеного рішення.

Не погодившись з рішенням про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції позов задовольнив з тих підстав, що у відповідача були відсутні визначені у п.п. «г» п.184.1ст.184 ПК України підстави для прийняття рішення про анулювання платника ПДВ - ТзОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» № 4893 від 29.12.2021.

Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, вважає їх вірними та такими, що відповідають нормам матеріального права та обставинам справи з огляду на наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

Питання процедури анулювання реєстрації платника податку на додану вартість визначено у розділі V ПК України та Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 (далі також Положення №1130).

Відповідно до підп. пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України, реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо: особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Пунктом 184.2 ст. 184 ПК України передбачено, що анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підп. «а» п. 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підп. «б» - «з» п. 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Відповідно до підпункту «г» п.5.1 Положення №1130 реєстрація діє до дати анулювання, яке відбувається у випадках, визначенихпунктом 184.1 статті 184 розділу V Кодексу, якщо особа, зареєстрована як платник ПДВ, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає до контролюючого органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Згідно з п.5.2 Положення №1130 анулювання реєстрації здійснюється шляхом виключення платника ПДВ з Реєстру.

Пунктом 5.5 Положення № 1130, визначено, що анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу може бути здійснене на підставах, визначених у підпунктах «б» - «з» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункти «б» - «з» пункту 5.1 цього розділу).

Контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей). Такими документами, зокрема, є: довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку).

Відповідно до п.5.6 Положення № 1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Відповідно до п.5.6 розділу V Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу. Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі.

Судом встановлено та з матеріалів справи слідує, що прийняття оскаржуваного рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи ТОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» обґрунтовано не поданням та/або поданням податкових декларацій з податку на додану вартість протягом останніх 12 послідовних податкових місяців, що свідчить про відсутність постачання/придбання товарів з посиланням на п.п. «г» п.184.1 ст.184Податкового кодексу України.

Вказане рішення прийнято на підставі реєстру платників, які подають звітність від 13.12.2021 № 3865/13-01-18-08.

Згідно реєстру за період з листопада 2020р. по липень 2021р. платник декларування ПДВ не здійснював, декларації не подавав, у звітному періоді серпень 2021р. подано декларацію 20.09.2021 № 9273849289, у звітному періоді вересень 2021р. подано декларацію 18.10.2021 № 930726410, у звітному періоді жовтень 2021р. подано декларацію 22.11.2021 № 9353914701. У графі «Обсяг постачання» вказано «-».

Відповідно до п. 5.2. Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно з підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що: не враховується місяць, в якому проведено реєстрацію особи платником ПДВ, якщо особа зареєстрована платником ПДВ з дня іншого ніж перший день календарного місяця; включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, як вірно вказав суд першої інстанції, аналіз наведених норм у їх сукупності дає підстави для висновку про те, що для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт неподання декларацій або подання таких декларацій з нульовими показниками саме за останні 12 послідовних податкових місяців.

Рішення № 4893 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» прийнято 29.12.2021.

Тобто, відповідач при прийнятті такого рішення повинен був враховувати останній податковий місяць, за який подано податкову декларацію з ПДВ (або не подано відповідну декларацію), який перебував місяцю прийняття такого рішення листопад 2021 року.

Судом встановлено, що реєстр декларацій платника складено у грудні 2021 р., а попереднім останнім податковим місяцем який має враховуватись при вирішенні питання про наявність підстав для анулювання реєстрації є листопад 2021 р.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що рішення контролюючого органу повинно бути вмотивованим та підставним, а також підлягати оцінці на дату волевиявлення суб`єкта владних повноважень і такою датою є дата його винесення.

Натомість судом встановлено, що на дату прийняття оскаржуваного рішення 29.12.2021 платником податку ТзОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» подано податкову декларацію з податку на додану вартість за листопад 2021 року, яка зареєстрована у податковому органі 20.12.2021, реєстраційний номер 9388572966.

Цією декларацією підтверджується наявність у позивача обсягів постачання товарів у звітний період: у рядку 10.1 розділу ІІ «Податковий кредит» задекларовано обсяги придбання (без податку на додану вартість) - 3336990 грн., дозволений податковий кредит 667398 грн. У додатку 1 до податкової декларації з ПДВ позивачем наведено детальні відомості про операції придбання з ПДВ, які підлягають оподаткування за основною ставкою та ставками 7% і 14%, а саме: ІПН постачальника 432660626596 - податкова накладна за листопад 2021р., обсяг постачання 584599,98 грн. (ПДВ 116920,02 грн.); ІПН постачальника 43266062659 - податкова накладна за листопад 2021р., обсяг постачання 2166990,01грн. (ПДВ 433397,99 грн.); ІПН постачальника 438212426591 - податкова накладна за листопад 2021р., обсяг постачання 585400,00 (ПДВ 117080,00 грн.).

Разом з тим, Відповідач не надав оцінку зазначеній податковій декларації, не перевірив наявність у позивача задекларованих операцій з придбання товару, які підтверджуються відповідними податковими накладними, що відповідно свідчить про відсутність у Відповідача підстав, визначених у п.п. «г» п.184.1ст.184 ПК України для прийняття рішення про анулювання платника ПДВ - ТзОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» № 4893 від 29.12.2021.

Апеляційний суд зазначає, що Відповідач наведені вище доводи Позивача жодним чином не спростував, а лише не погоджується із трактуванням пп. «г» п. 184.1 ст. 184 ПК України.

Таким чином з урахуванням наведених вище обставин справи та норм чинного законодавства, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що оскаржуване рішення прийнято необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, з порушенням норм чинного законодавства, а тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо зобов`язання поновити реєстрацію платника податку на додану вартість

Відповідно до пункту 5.10 розділу V Положення № 1130 підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей: 1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється; 2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ; 3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу; 4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Відповідно до п.2.3 Р.ІІ Положення № 1130 формування та ведення Реєстру здійснює Державна податкова служба України. Контролюючі органи забезпечують достовірність даних про платників податків у Реєстрі, їх захист від несанкціонованого доступу, оновлення, архівування та відновлення даних.

Відповідно до частини третьої статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій щодо остаточного вирішення спору між сторонами, з урахуванням наведених вище обставин щодо протиправності оскаржуваного рішення та його скасування, суд першої інстанції також дійшов вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних в частині зобов`язання відповідача-2 поновити дію реєстрації платника податку на додану вартість юридичної особи - Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (ідентифікаційний код юридичної особи 43859261) шляхом внесення до Реєстру запису про реєстрацію платника ПДВ з 01.11.2021 з збереженням індивідуального податкового номера 438592613068.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Перевіривши правомірність прийнятого відповідачем рішення згідно до вимог ч.2 ст.2 вказаного Кодексу, суд приходить до висновку, що таке вказаним вище критеріям не відповідає, тому рішення від 29.12.2021 № 4893 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» є протиправним та підлягає скасуванню, а ДПС України слід зобов`язати поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕРЕЛ ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 43859261) з 01.11.2021 (дати отримання свідоцтва платника податку на додану вартість) шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість з збереженням індивідуального податкового номера 438592613068.

За сукупності викладених обставин, позов ТОВ «МЕРЕЛ ПЛЮС» підлягає задоволенню повністю.

Висновок суду першої інстанції відповідає принципу «належного урядування» в розумінні практики ЄСПЛ та Верховного Суду.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (метою цього Закону є впровадження в українське судочинство та адміністративну практику європейських стандартів прав людини) суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи зазначені положення Конституції та законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також правову природу спору у цій справі, Верховним Судом з метою забезпечення дії в Україні принципу верховенства права враховано судову практику Європейського суду з прав людини.

У пунктах 70-71 рішення по справі «Рисовський проти України» (заява № 29979/04) Європейський Суд з прав людини, аналізуючи відповідність мотивування Конвенції, підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», зазначивши, що цей принцип передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), заява № 33202/96, пункт 120, «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), заява № 48939/99, пункт 128, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), № 21151/04, пункт 72, «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05. пункту 51). Зокрема, на державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74, «Тошкуца та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, пункт 37) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах «Онер`їлдіз проти Туреччини» (Oneryildiz v. Turkey), пункт 128, та «Беєлер проти Італії» (Beyeler v. Italy), пункт 119).

Принцип «належного урядування», як правило, не повинен перешкоджати державним органам виправляти випадкові помилки, навіть ті, причиною яких є їхня власна недбалість (див. зазначене вище рішення у справі «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, пункт 73). Будь-яка інша позиція була б рівнозначною, inter alia, санкціонуванню неналежного розподілу обмежених державних ресурсів, що саме по собі суперечило б загальним інтересам (там само). З іншого боку, потреба виправити минулу «помилку» не повинна непропорційним чином втручатися в нове право, набуте особою, яка покладалася на легітимність добросовісних дій державного органу (рішення у справі «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58). Іншими словами, державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків (див. зазначене вище рішення у справі «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, пункт 74). Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються (рішення у справах «Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки» (Pincova and Pine v. the Czech Republic), заява № 36548/97, пункт 58, «Ґаші проти Хорватії» (Gashi v. Croatia), заява № 32457/05. пункт 40, «Трго проти Хорватії» (Trgo v. Croatia), заява № 35298/04, пункт 67).

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Інші доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують, та зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними і трактуванні їх на власний розсуд.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційнІ скаргИ задоволенню не підлягає, підстав для скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не знаходить.

Відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають.

Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 09 травня 2022 року у справі №380/3371/22 без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя З. М. Матковська судді І. В. Глушко Р. Б. Хобор