Рішення

від 23.09.2022 по справі 587/778/22

СУМСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 587/778/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2022 рокуСумський районний суд Сумської області під головуванням судді Степаненка О.А., за участю секретаря судового засідання Губарь Ю.В., представника позивача Кузьміної Л.О., відповідача ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми справу за позовом першого заступника керівника Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області до Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_1 , третя особа Державний реєстратор Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області Коваленко Вікторія Іванівна про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, скасування рішення державного реєстратора,

В С Т А Н О В И В :

Сумська окружна прокуратура звернулася до суду з позовом до Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області, ОСОБА_1 , третя особа Державний реєстратор Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області Коваленко Вікторія Іванівна про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, скасування рішення державного реєстратора, зазначаючи, що постановою Сумського районного суду Сумської області від 06.07.2021 у справі №587/984/21 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-7 КУпАП та ч. 2 ст. 172-7 КУпАП, та з урахуванням ст. 36 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 3400 грн. Постанова суду набрала законної сили 17.07.2021. За результатами розгляду даної справи про адміністративне правопорушення судом встановлено, що ОСОБА_2 , будучи депутатом Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області сьомого скликання та являючись згідно п. п. «б» п.1 ч. І ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції» суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, в порушення вимог ст.ст. 28, 35 цього ж Закону, ст.59-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», не повідомив у встановленому законом випадку та порядку сесію Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області сьомого скликання про наявність у нього реального конфлікту інтересів перед прийняттям рішення від 28.02.2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства у власність ОСОБА_1 », прийняв участь у голосуванні при прийнятті сільською радою рішення, яке стосувалося відповідачки по справі - його матері ОСОБА_1 , чим вчинив адміністративні правопорушення, пов`язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-7, ч.2 ст. 172-7 КУпАП. Згідно вказаного рішення ОСОБА_1 надано у власність земельну ділянку площею 0,1953 га (кадастровий номер 5924780900:03:002:0083) для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу комунальної власності, яка знаходиться за межами села Бездрик на території Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області. Рішенням державного реєстратора Бездрицької сільської ради Коваленко В.І. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 36504425 від 12.05.2020 право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 5924780900:03:002:0083 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 матір*ю відповідача.

Прокурор посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте з грубим порушенням антикорупційного законодавства, з порушенням положень ст. 19 КАС України,ст. 140 Конституції України, Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», з порушенням процедури прийняття, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів відповідача та бездіяльності інших депутатів ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту. Посилаючись на ці обставини, прокурор просив прийняти рішення про визнання незаконним та скасування рішення органу місцевого самоврядування, виданого внаслідок вчинення корупційного правопорушення, скасування рішення державного реєстратора Коваленко В.І., який здійснив відповідну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права наземельну ділянкуза ОСОБА_1 на підставінезаконного рішеннясільської ради.

В судовому засіданні прокурор підтримав свої вимоги в повному обсязі.

Відповідачка в судовому засіданні пояснила, що спірна земельна ділянка знаходилася в її фактичному користуванні тривалий час, про те, що її син, депутат сільської ради на той момент, приймав участь у голосуванні про виділення їй земельної ділянки їй нічого не відомо, крім неї аналогічні заяви про виділення земельних ділянок, які межують з городами громадян, подали і майже всі сусіди, щодо яких не ставиться питання про скасування рішення сільської ради.

Заслухавши пояснення учасників справи, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Ст. 140 Конституції України встановлено, що місцеве самоврядування є правом територіальної громади самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи.

У ч. 1 ст. 1 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР «Про місцеве самоврядування в Україні» (далі - Закон № 280/97-ВР) передбачено: територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр; представницький орган місцевого самоврядування - виборний орган (рада), який складається з депутатів і відповідно до закону наділяється правом представляти інтереси територіальної громади і приймати від її імені рішення; загальний склад ради - кількісний склад депутатів ради, визначений радою відповідно до закону; склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку; правомочний склад ради - кількість депутатів, обраних до відповідної ради, повноваження яких визнано і не припинено в установленому законом порядку, яка становить не менш як дві третини від загального складу ради.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 названого Закону місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

У ч. 1 ст.10 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону № 280/97-ВР виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

У ст. 45 зазначеного Закону передбачено, що сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення), районна, обласна рада складається з депутатів, які обираються жителями відповідного села, селища, міста, району в місті, району, області на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування.

Загальний склад ради визначається відповідно до закону про вибори.

Рада вважається повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради.

Згідно з ч. 12 ст. 46 Закону № 280/97-ВР сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради. Депутат представляє інтереси всієї територіальної громади, має всю повноту прав, що забезпечують його активну участь у діяльності ради та утворюваних нею органів, несе обов`язки перед виборцями, радою та її органами, виконує їх доручення. Депутат, крім секретаря ради, повинен входити до складу однієї з постійних комісій ради. Депутат зобов`язаний брати участь у роботі сесій ради, засідань постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано. Депутат має право ухвального голосу з усіх питань, які розглядаються на сесіях ради, а також на засіданнях постійної та інших комісій ради, до складу яких його обрано (частини друга, четверта, шоста статті 49 Закону № 280/97-ВР).

Відповідно до частин 1-3 ст. 59 Закону № 280/97-ВР рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом. Рішення ради приймається відкритим (у тому числі поіменним) або таємним голосуванням.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч. 10 ст. 59 Закону № 280/97-ВР).

У ст. 59-1 цього Закону передбачено, що сільський, селищний, міський голова, секретар, депутат сільської, селищної, міської ради, голова, заступник голови, депутат районної, обласної, районної у місті ради публічно повідомляє про конфлікт інтересів, який виник під час участі у засіданні ради, іншого колегіального органу (комісії, комітету, колегії тощо), відповідному колегіальному органу та не бере участі у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідним колегіальним органом.

Якщо неучасть осіб, зазначених у частині першій цієї статті, у прийнятті рішення призведе до втрати повноважності відповідної ради, іншого колегіального органу, особи, у яких наявний конфлікт інтересів, беруть участь у прийнятті радою, іншим колегіальним органом рішення, за умови публічного самостійного повідомлення про конфлікт інтересів під час засідання колегіального органу.

Якщо повідомлення про конфлікт інтересів здійснено на засіданні ради, іншого колегіального органу, інформація про таке повідомлення обов`язково вноситься до протоколу засідання ради, іншого колегіального органу.

З аналізу Закону № 280/97-ВР вбачається, що ним урегульовано питання організації роботи органу місцевого самоврядування, яким є міська рада, визначено обсяг повноважень та порядок діяльності вказаного органу. Визначено правовий статус депутата місцевої ради. Також передбачено обов`язки кожного депутата та порядок дій ради, органів ради у випадку конфлікту інтересів.

Якщо Законом № 280/97-ВР врегульовано правовий статус, склад та повноваження і порядок дій органів місцевого самоврядування, то терміни «реальний конфлікт інтересів», «потенційний конфлікт інтересів», «неправомірна вигода», «подарунок» вживаються у значенні, наведеному в Законі України «Про запобігання корупції» (далі - Закон № 1700-УІІ).

Закон №1700-УІІ визначає правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення недоліків корупційних правопорушень.

Статтею З Закону № 1700-УІІ визначено суб`єктів, на які поширюється дія цього Закону, згідно пунктів 1 та 2 частини першої якої передбачені особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.

Зокрема, згідно з підпунктом «б» п. 1 ч. 1 ст. З Закону № 1700- УІІ суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування: народні депутати України, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутати місцевих рад, сільські, селищні, міські голови.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону № 1700-УІІ особи, зазначені у пунктах 1, 2 ч. 1 ст. З цього Закону, зобов`язані:

1)вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;

2)повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно;

3)не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

4)вживати заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

У ст. 35-1 Закону № 1700-УІІ передбачено спеціальні правила, особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій місцевого самоврядування.

Зазначено, що правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності Президента України, народних депутатів України, членів Кабінету Міністрів України, керівників центральних органів виконавчої влади, які не входять до складу Кабінету Міністрів України, суддів, суддів Конституційного Суду України, голів, заступників голів обласних та районних рад, міських, сільських, селищних голів, секретарів міських, сільських, селищних рад, депутатів місцевих рад визначаються законами, які регулюють статус відповідних осіб та засади організації відповідних органів.

Тобто, при виникненні конфлікту інтересів у депутата міської, сільської ради він має діяти у відповідності до правила, передбаченого у ст. 59-1 Закону № 280/97-ВР, згідно з яким можливість брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою пов`язано з виконанням ним такої умови: самостійного публічного оголошення про це під час засідання ради, на якому розглядається відповідне питання.

Разом з тим, у ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VII зазначено, що у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.

Крім того, у ч. 2 ст. 35-1 Закону № 1700-VII передбачено, що про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається.

Таким чином, враховуючи положення Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Закону України «Про запобігання корупції» ОСОБА_2 не міг брати участь у розгляді, підготовці та прийнятті рішень відповідною радою, оскільки він, в порушення вимог Закону, самостійно публічно не оголосив про конфлікт інтересів під час засідання ради.

Для встановлення порушення процедури прийняття рішення, визначальним є сам факт участі депутата у голосуванні за наявності конфлікту інтересів (незалежно потенційного чи реального), а не вплив такого голосування на прийняте рішення з урахуванням наявності кваліфікованої більшості, необхідної для прийняття позитивного рішення колегіальним органом.

Вказане узгоджується із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 20 березня 2019 року у цивільній справі №442/730/17.

Факт участі ОСОБА_2 під час голосування за спірне рішення, яким надано у власність його матері ОСОБА_1 спірної земельної ділянки підтверджується постановою Сумського районного суду Сумської області від 06.07.2021 у справі №587/984/21, яка набрала законної сили.

Таким, чином, рішення 36 сесії сьомого скликання Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області від 28.02.2020 є незаконним, оскільки прийняте в умовах реального конфлікту інтересів одного з депутатів, який голосував за прийняття такого рішення та бездіяльності інших депутатів відповідної ради, які не вчинили жодних дій для врегулювання такого конфлікту.

Ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені органом місцевого самоврядування після їх виконання.

Згідно правових висновків, викладених у постанові Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України від 16.12.2015 у справі №6-2510цс15, рішення органу місцевого самоврядування у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта, вичерпує свою дію після його реалізації, а вимоги про визнання такого рішення незаконним повинні розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло речове право. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним розглядається як спосіб захисту порушеного цивільного права за п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та повинна пред`являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства.

Згідно положень ст. 67 Закону України «Про запобігання корупції» нормативно-правові акти, рішення, видані (прийняті) з порушенням вимог цього Закону, підлягають скасуванню органом або посадовою особою, уповноваженою на прийняття чи скасування відповідних актів, рішень, або можуть бути визнані незаконними в судовому порядку, у тому числі за заявою прокурора.

Відповідно до ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України, одним із способів захисту прав є визнання недійсними рішень органів державної влади та місцевого самоврядування. Суд визнає незаконними та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки, вищезгадане рішення Бездрицької сільської ради від 28.02.2020 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства гр. ОСОБА_1 » прийняте внаслідок вчинення депутатом ради корупційного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 та ч.2 ст. 1727КУпАП, у зв`язку із невиконанням останнім покладеного ст. 28 Закону України «Про запобігання корупції» зобов`язання щодо врегулювання конфлікту інтересів під час прийняття оспорюваних рішень, то воно є незаконним та таким, що підлягає скасуванню у судовому порядку.

Що стосується позиції ОСОБА_1 , яка пояснила, що спірною земельною ділянкою вона користується на протязі тривалого часу, аналогічними ділянками користуються і інші мешканці, її сусіди, стосовно яких не ставилось питання про скасування відповідних рішень сільської ради, то, задовольняючи позовні вимоги, суд також враховує, що захистити свої право на земельну ділянку ОСОБА_1 може шляхом повторного звернення до сільської ради з відповідною заявою, після проходження відповідної процедури виділення земельної ділянки, передбаченої законом.

Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом «а» п. 2 ч. 6 ст. 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття , зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону.

Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Вказане в свою чергу тягне за собою скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на спірну земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з одночасним припиненням права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку кадастровий номер 5924780900:03:002:0083.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 263, 264, 265, 82 ЦПК України, ст. ст. 1311, 19,140 Конституції України, ч. ч. 2, 3 ст. 26, ст. 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», ст. ст. 16, 21 ЦК України, ст. 152 ЗК України, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», Законом України «Про запобігання корупції» суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Сумської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Сумській області задовольнити.

Визнати незаконним та скасувати рішення 36 сесії сьомого скликання Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області від 28 лютого 2020 року «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства ОСОБА_1 ».

Скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер 36504425 від 12.05.2020 12:57:12 про реєстрацію права власності за ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1 ) земельної ділянки з кадастровим номером 5924780900:03:002:0083 площею 0, 1953 га та припинити право власності ОСОБА_1 ( іпн НОМЕР_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 5924780900:03:002:0083.

Стягнути з Бездрицької сільської ради Сумського району Сумської області ( код ЄДРПОУ) на користь Сумської обласної прокуратури ( код ЄДРПОУ 03527891) - 4962 гривні повернення судового збору.

Повернути з Державного бюджету України на користь Сумської обласної прокуратури ( код ЄДРПОУ 03527891) - 2481 гривню зайво сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.А.Степаненко