Постанова

від 05.10.2022 по справі 910/17228/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/17228/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючий - Стратієнко Л.В.,

судді: Бакуліна С.В., Кібенко О.Р.,

за участю секретаря судового засідання - Юдицького К.О.;

за участю представників:

позивача - Таран О.М.,

відповідача - 1 - Курилича М.Я.,

- 2 - не з`явився,

- 3 - не з`явився,

- 4 - не з`явився,

- 5 - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - 1 - не з`явився,

- 2 - не з`явився,

- 3 - не з`явився,

- 4 - не з`явився,

- 5 - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський"

про стягнення витрат на професійну правничу допомогу,

при розгляді касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Корсак В.А., Попікова О.В., Євсіков О.О.)

від 07.06.2022

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал"

до 1. Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський",

2. ОСОБА_1 ,

3. Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово",

4. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Гнатюк Мирослави Валеріївни,

5. Державного реєстратора Комунального підприємства Київської обласної ради "Готово" Осьмачка Кирила Олександровича,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача -

1. НОВАЛІС ГРУП ЛІМІТЕД (NOVALIS GROUP LIMITED)

2. ОСОБА_2 ,

за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача -

1. ОСОБА_3 ,

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Земельний Центр",

3. ОСОБА_4 ,

4. ОСОБА_5 ,

5. ОСОБА_6 ,

про визнання недійсним рішення загальних зборів, договору купівлі-продажу, статуту, скасування рішень державних реєстраторів,

В С Т А Н О В И В:

у грудні 2019 року ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", ОСОБА_1 , КП Київської обласної ради "Готово", державного реєстратора КП Київської обласної ради "Готово" Гнатюк М.В., державного реєстратора КП Київської обласної ради "Готово" Осьмачка К.О. про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників, договору купівлі-продажу, статуту СТОВ Агрокомбінат "Хотівський", скасування рішень державних реєстраторів.

Рішенням Господарського суду Київської області від 22.06.2021 у справі №910/17228/19 позов задоволено.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 рішення Господарського суду Київської області від 22.06.2021 скасовано, прийнято нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.11.2021 позивача - ПрАТ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" замінено на його правонаступника - ТОВ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал".

У липні 2022 року ТОВ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" подало касаційну скаргу, в якій просило скасувати постанову апеляційного суду і залишити в силі рішення місцевого суду.

У відзиві на касаційну скаргу СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми його витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції. Вказав, що витрати на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції орієнтовно складатимуть 50 000,00 грн, докази чого будуть надані суду додатково.

Постановою Верховного Суду від 28.09.2022 касаційну скаргу ТОВ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" залишено без задоволення, а постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2022 - без змін.

30.09.2022 СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" направило до Верховного Суду докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу в сумі 34 000,00 грн, як того вимагає ч. 8 ст. 129 ГПК України.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення заяви СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, посилаючись на неналежне оформлення СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" документів щодо наданих послуг правничої допомоги та незрозумілий обрахунок їх вартості.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників позивача, відповідача-1, дослідивши доводи заяви СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, наявні в матеріалах справи документи на підтвердження понесення цих витрат, Верховний Суд вважає, що клопотання СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" необхідно задовольнити частково з таких підстав.

Судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи (аналогічний висновок міститься у п. 49 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 242/4741/16-ц).

Згідно з ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що представництво - це вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п. 6 ч. 1 ст. 1 вказаного Закону).

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).

Практична реалізація цього принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 ГПК України).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5, 6 ст. 126 ГПК України).

Отже, у розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Витрати на професійну правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16).

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, у тому числі в рішенні від 28.11.2002 "Лавентс проти Латвії" (Lavents v. Latvia) за заявою № 58442/00 щодо судових витрат, зазначено що за ст. 41 Конвенції суд відшкодовує лише витрати, стосовно яких було встановлено, що вони справді були необхідними і становлять розумну суму (рішення ЄСПЛ у справах "Ніколова проти Болгарії" та "Єчюс проти Литви", п.п. 79 і 112).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" надав копії договору про надання правової допомоги від 31.05.2021, додатку № 1 до договору «Порядок обчислення гонорару», акту здачі-приймання наданих послуг від 28.09.2022, відповідно до якого заявлені до стягнення з позивача 34 000,00грн витрат на професійну правничу допомогу складаються з: аналізу наданих документів, судової практики та підготовки правової позиції щодо способу захисту в касаційній інстанції; підготовки та подачі відзиву на касаційну скаргу у справі №910/17228/19; підготовки та подачі пояснень у справі №910/17228/19; участі адвоката в судових засіданнях у Верховному Суді у справі №910/17228/19.

Договором про надання правової допомоги від 31.05.2021, укладеним між адвокатом Куриличем М.Я. та клієнтом СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" визначено обов`язки адвоката та клієнта (розділ 2, 3). Розділом 4 договору визначено порядок оплати послуг адвоката, зокрема у п. 4.1 узгоджено, що за послуги, що надаються адвокатом у відповідності з умовами договору, клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі передбаченому актом виконаних робіт, що є невід`ємним додатком до договору.

Матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Куриличем М.Я. послуг з правничої допомоги СТОВ Агрокомбінат "Хотівський". Зокрема, адвокат Курилич М.Я. підготував відзив на касаційну скаргу, підготував пояснення у справі №910/17228/19, адвокат приймав участь в судових засіданнях Верховного Суду 14.09.2022 та 28.09.2022.

Проте, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, Верховний Суд встановив, що заявлений відповідачем-1 до стягнення розмір витрат на правничу допомогу є завищеним.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Так, у наданому відповідачем-1 акті надання послуг від 28.09.2022 зазначено окремо такі види робіт: аналіз наданих документів, судової практики та підготовка правової позиції щодо способу захисту в касаційній інстанції, підготовка та подача відзиву на касаційну скаргу у справі №910/17228/19.

На переконання колегії суддів вказані види послуг, які зазначені відповідачем-1 окремо є одним і тим же видом послуг та охоплюються таким видом як "підготовка відзиву на касаційні скарги".

З приводу послуг адвоката Курилича М.Я. наданих СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" колегія суддів враховує, що позиції, як позивача так і відповідачів не змінювалися з першої інстанції, апеляційна скарга, відзив на касаційну скаргу відповідача-1 аргументована подібними доводами, що були викладені відповідачем-1 у відзиві на позов у місцевому суді, а тому визначена у акті виконаних робіт вартість наданих послуг адвокатом в сумі 34000,00 грн не відповідає критерію розумної необхідності.

Підготовлений адвокатом Куриличем М.Я. відзив на касаційну скаргу містив виключно доводи, які стосувалися спростування позиції позивача про неврахування Північним апеляційним господарським судом висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду. Представник відповідача-1 доводив неподібність правовідносин у судових справах, на які посилався скаржник і цієї справи, зокрема за суб`єктним складом учасників правовідносин та предметом спору.

Такий аналіз постанов Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду був здійснений представником відповідача-1 без врахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.10.2021 у справі № 233/2021/19 (п. п. 96- 98), відповідно до яких процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності - також суб`єктний і об`єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов`язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Суб`єктний і об`єктний критерії матимуть значення у випадках, якщо для застосування норми права, яка поширюється на спірні правовідносини, необхідним є специфічний суб`єктний склад цих правовідносин або їх специфічний об`єкт. Самі по собі предмет позову та сторони справи можуть не допомогти встановити подібність правовідносин за жодним із критеріїв. Не завжди обраний позивачем спосіб захисту є належним й ефективним. Тому формулювання предмету позову може не вказати на зміст і об`єкт спірних правовідносин. Крім того, сторонами справи не завжди є сторони спору (наприклад, коли позивач або відповідач неналежний). Тому порівняння сторін справи не обов`язково дозволить оцінити подібність правовідносин за суб`єктами спірних правовідносин.

Верховний Суд при розгляді касаційної скарги ТОВ "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" аргументи відзиву СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" на касаційну скаргу щодо неподібності правовідносин не врахував, а в основу постанови від 28.09.2022 поклав власні висновки про застосування Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань", Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" та ст. ст. 215, 216, 387, 388 ЦК України в питанні способу захисту особи (учасника товариства), яка вважає, що її право чи законний інтерес порушені змінами у складі чи розподілі часток учасників товариства з обмеженою відповідальністю.

Разом з тим акт надання послуг не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі за рахунок іншої сторони, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

З огляду на ступінь складності справи, наданий адвокатом Куриличем М.Я. обсяг послуг, затрачений ним час на надання таких послуг, колегія суддів касаційної інстанції вважає, що розмір заявлених СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 34000,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), такі витрати не мають характеру необхідних і неспіврозмірні з виконаною роботою, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеному вище розмірі.

Враховуючи наведене, оцінивши подані відповідачем-1 докази на підтвердження понесених ним витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин справи, Верховний Суд керуючись статтями 126, 129 ГПК України, дійшов висновку, що витрати СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" на професійну правничу допомогу, які пов`язані з розглядом цієї справи підлягають розподілу частково у сумі 5000,00 грн.

При вирішенні питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції Верховний Суд враховує висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18 та постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20, згідно з яким для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат і вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність.

Відповідно до п. 2 ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови у позові - на позивача.

Витрати СТОВ Агрокомбінат "Хотівський" на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн понесені ним у зв`язку розглядом справи у суді касаційної інстанції за правилами розподілу судових витрат передбаченими ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають стягненню з позивача.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

заяву Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/17228/19 задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна група "Регіон-Капітал" (04053, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд. 23, код ЄДРПОУ 34531727) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрокомбінат "Хотівський" (08171, Київська обл., с. Хотів, вул. Паширова, буд. 1, код ЄДРПОУ 00849405) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу у суді касаційної інстанції.

Доручити Господарському суду Київської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Л. Стратієнко

Судді С. Бакуліна

О. Кібенко