Постанова

від 05.10.2022 по справі 442/4490/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

05 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 442/4490/18

провадження № 61-18312св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Червинської М. Є.,

суддів: Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., Коротуна В. М., Тітова М. Ю. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення»,

відповідач - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Скульська Тетяна Анатоліївна,

треті особи: ОСОБА_1 , Публічне акціонерне товариство «Українська інноваційна компанія»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення» на постанову Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року в складі колегії суддів: Ніткевича А. В., Бойко С. М., Копняк С. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення» (далі - ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення») звернулося до суду з позовом до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т. А. та просило визнати протиправними дії щодо винесення та скасувати рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т. А. від 29 жовтня 2015 року за індексними номерами: 25694497, відповідно до якого зареєстровано право власності на будівлю лікувального корпусу, позначеному на плані літерою «2,А» загальною площею 377,8 кв.м за ОСОБА_1 ; 25700217, відповідно до якого зареєстровано право власності на будівлю спального корпусу, позначеному на плані літерою «3,Б» загальною площею 1 916 кв.м за ОСОБА_1 ; 25702216, відповідно до якого зареєстровано право власності на приміщення їдальні, позначеному на плані літерою «1,Б» загальною площею 642,9 кв.м, за ОСОБА_1 ; 25703199, відповідно до якого зареєстровано право власності на приміщення холу, кінозалу, бювету мінеральних вод, позначеному на плані літерою «Б-1» загальною площею 358,7 кв.м, за ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що23 серпня 2012 року між ПАТ «Брокбізнесбанк» та ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення» укладено кредитний договір № 7/12/Ю. Того ж дня для забезпечення виконання зобов`язань за цим договором між ними укладено іпотечний договір, згідно з яким товариство передало в іпотеку банку вищевказані нежитлові будівлі та приміщення, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

У липні 2015 року ПАТ «Брокбізнесбанк» відступило своє право вимоги за вказаними договорами ПАТ «Український інноваційний банк».

29 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т.А. прийняті спірні рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, згідно з якими право власності на належні ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення» нежитлові будівлі та приміщення зареєстровано за ОСОБА_1 .

Вважав такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать закону, оскільки на час прийняття цих рішень існувало зареєстроване обтяження у вигляді заборони на відчуження спірного нерухомого майна.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2020 року позов задоволено.

Визнано протиправними дії щодо винесення та скасовано рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Скульської Т. А. від 29 жовтня 2015 року за індексними номерами: 25694497, відповідно до якого зареєстровано право власності на будівлю лікувального корпусу, позначеного на плані літ. «2,А», загальною площею 377, 8 кв. м, належну ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення», за ОСОБА_1 ; 25700217, відповідно до якого зареєстровано право власності на будівлю спального корпусу, позначеного на плані літ. «3,Б», загальною площею 1916,8 кв.м, належну ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення», за ОСОБА_1 ; 25702216, відповідно до якого зареєстровано право власності на приміщення їдальні, позначеного на плані літ. «1,Б», загальною площею 642,9 кв.м, належну ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення», за ОСОБА_1 ; 25703199, відповідно до якого зареєстровано право власності на приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод, позначеного на плані літ. «Б-1», загальною площею 358,7 кв.м, належну ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» «Центр реабілітації та оздоровлення», за ОСОБА_1 .

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на момент прийняття приватним нотаріусом оскаржуваних рішень існувала заборона на відчуження спірного нерухомого майна, накладена ухвалою Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року про забезпечення позову в справі № 374/326/15-ц, тому у відповідача були наявні підстави для відмови у проведенні реєстраційних дій.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, рішення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 жовтня 2020 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 17 липня 2018 року. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що рішення приватного нотаріуса відповідають вимогам закону, оскільки такі прийняті на підставі договору купівлі-продажу від 29 жовтня 2015 року, який є чинним та у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, ухвала Ржищівського міського суду Київської області від 05 серпня 2015 року про забезпечення позову в справі № 374/326/15-ц скасована і відповідно втрачені всі ті наслідки, які з неї випливали, а наявність заборон, які були зареєстровані на підставі договору іпотеки, не могли бути підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У листопаді 2021 року ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення» через представника Рупінського О. Б. надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати постанову Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року й залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Підставами касаційного оскарження зазначає неправильне застосування апеляційним судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме:

застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 29 жовтня 2014 року в справі № 6-152цс14, у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2017 року в справі № 909/714/16, від 15 травня 2017 року в справі № 6-841цс16, від 04 грудня 2018 року в справі № 910/18560/16, від 10 квітня 2019 року в справі № 456/647/18, від 13 травня 2020 року в справі № 686/20582/19-ц, від 16 червня 2020 року в справі № 689/26/17, від 09 вересня 2020 року в справі № 750/1658/20 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України);

відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права в подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України);

судові рішення оскаржуються з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції неповно з`ясував обставини справи, не врахував, що спірні державні реєстрації проведені відповідачем за наявності незнятого обтяження, тому безпідставно скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 23 грудня 2021 року відкрито касаційне провадження в цій справі та витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

13 січня 2022 року справа № 442/4490/18 надійшла до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 22 вересня 2022року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суди встановили, що 29 жовтня 2015 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Скульською Т. А. прийнято рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексні номери: 25694497, 25700217, 25702216, 25703199, згідно з якими за ОСОБА_1 зареєстровано право власності на будівлю лікувального корпусу, будівлю спального корпусу, приміщення їдальні, приміщення холу, кінозалу, кювету мінеральних вод, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного правоуповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Спір про скасування рішення про державну реєстрацію речового права на нерухоме майно має розглядатись як спір, пов`язаний з порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване аналогічне право щодо того ж нерухомого майна. Належним відповідачем у такому спорі є особа, речове право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Державний реєстратор не може виступати належним відповідачем у такому спорі. Такі висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01 квітня 2020 року в справі № 520/13067/17.

Частинами першою статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.

У разі пред`явлення позову до частини відповідачів чи неналежного відповідача, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі в справі як співвідповідачів та зобов`язується вирішити справу за тим позовом, що пред`явлений, і відносно тих відповідачів, які зазначені в ньому.

Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд повинен відмовляти в задоволенні позову.

Отже, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача, натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи.

Зміст і характер відносин між учасниками справи в цій справі, встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи підтверджують, що спір виник між ТОВ «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення» та ОСОБА_1 , речове право на майно якого оспорюється позивачем.

Оскільки ОСОБА_1 до участі в справі в якості відповідача не залучений, клопотань про заміну неналежного відповідача за цим позовом позивач не заявляв, у задоволенні позову необхідно було відмовити внаслідок неналежного складу відповідачів.

За таких підстав суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок про відмову в задоволенні позову, однак помилився щодо мотивів такої відмови, у зв`язку з чим постанова суду апеляційної інстанції підлягає зміні.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини (частина четверта статті 412 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу задовольнити частково, постанову апеляційного суду змінити шляхом викладення її мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Керуючись статтями 400, 409, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Санаторій «Карпатські зорі» Центр реабілітації та оздоровлення» задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного суду від 12 жовтня 2021 року змінити, виклавши її мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

ГоловуючийМ. Є. ЧервинськаСудді:А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко В. М. Коротун М. Ю. Тітов