Ухвала

від 01.06.2022 по справі 761/2641/22

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2641/22

Провадження № 1-кс/761/1901/2022

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 червня 2022 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_3, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 005 68 від 01.08.2019,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва з клопотанням про скасування арешту майна ОСОБА_1 звернулась адвокат ОСОБА_5

Обґрунтовуючи клопотання, заявник зазначила, що ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 16.09.2019 (справа № 761/35999/19), зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:012:0021, яка у 2020 році успадкована ОСОБА_1 , накладений арешт.

Однак, у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 є законним власником вказаної земельної ділянки, відношення до вчинення кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 1971 КК України, за фактом якого здійснюється досудове розслідування, не має, заявник просила скасувати вказаний захід забезпечення кримінального провадження, оскільки подальше утримання майна під арештом перешкоджає власнику реалізувати свої права.

У судове засідання заявник, будучи повідомленою про день, час та місце розгляду скарги належним чином, не прибула, про поважність причини неявки не повідомила.

Прокурор відділу Київської обласної прокуратури, будучи повідомленим про день, час та місце розгляду скарги належним чином, до суду не прибув, про поважність причини неявки не повідомив, що не є перешкодою для розгляду клопотання.

У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК фіксація за допомогою технічних засобів кримінального провадження у суді не здійснювалась.

Слідчий суддя, дослідивши наявні документи, дійшов висновку про таке.

У силу ст. 131, 132 КПК України арешт майна віднесений до заходів забезпечення кримінального провадження, які вживаються за наявності обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування відповідного заходу забезпечення.

При цьому підлягає врахуванню, чи виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи потреби досудового розслідування, а також, чи може бути виконане завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з відповідним клопотанням.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 16.09.2019 (справа № 761/35999/19) накладений арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:012:0021, яка на день застосування оскаржуваного заходу забезпечення кримінального провадження належала ОСОБА_2 , та у подальшому - у 2020 році успадкована ОСОБА_1 .

З наведеного рішення слідчого судді вбачається, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження застосований з метою забезпечення збереження земельної ділянки як речового доказу, а саме як об`єкту кримінально протиправних дій, оскільки органом досудового розслідування встановлено, що упродовж 2016-2019 років внаслідок протиправних дій керівників Головного управління Держгеокадастру в Київській області з державної власності та постійного користування ПАТ «Обухівське» вибуло понад 1000 земельних ділянок, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0021, яка відповідно до долучених документів з 20.11.2019 перебувала у власності ОСОБА_2 та передана останнім в оренду ТОВ «Роза-Л».

З наведеного витікає, що слідчий суддя, накладаючи 16.09.2019 арешт на зазначене майно, врахував, що останнє відповідає критеріям, визначеним ст. 170 КПК, оскільки є достатні підстави вважати, що земельна ділянка з кадастровим номером 3223186600:04:012:0021 є об`єктом злочинних дій.

Стаття 174 КПК покладає на учасника кримінального провадження, яким ініціюється скасування арешту, обов`язок доведення обставин, що є підставою для його скасування.

У той же час, оцінюючи наведені у клопотанні доводи, слідчий суддя не знаходить їх переконливими, оскільки вони не спростовують висновків слідчого судді, наведених в ухвалі від 16.09.2019, що це нерухоме майно є об`єктом злочинних посягань.

З наведеного витікає, що залишається актуальним забезпечення схоронності такого майна шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування ним.

Слідчий суддя частково погоджується з аргументацією заявника щодо порушення рішенням про накладення арешту права власності.

У той же час, право власності не є абсолютним, статтею 41 Конституції України встановлено, що ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Наведена конституційна норма гарантує, що позбавлення права власності, невід`ємними складовими частинами якого є володіння, користування та розпорядження об`єктом власності, можливе у випадках та у спосіб, які передбачені відповідними правовими нормами.

У цьому випадку обмеження права власності ОСОБА_1 відбулося на підставі судового рішення, тобто у спосіб, передбачений законом.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 132, 174, 395 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

У задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_1 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 120 191 100 000 005 68 від 01.08.2019, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києві від 16.09.2019 (справа № 761/35999/19), зокрема, на земельну ділянку з кадастровим номером 3223186600:04:012:0021, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_3