Рішення

від 06.10.2022 по справі 160/5100/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року Справа № 160/5100/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження за правилами письмового провадження у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» до Відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» до Відповідача-1: Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області, Відповідача-2: Державної податкової служби України, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №3646531/34316820 від 13.01.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.12.2021 №41, оформлену ТОВ «Будторг-2006» датою її подання.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем у зв`язку з виконанням ним зобов`язань за договором поставки та на виконання вимог Податкового кодексу України була складена та направлена на реєстрацію податкова накладна. Проте її реєстрація була зупинена, у зв`язку з чим, позивачем відповідачу-1 були направлені копії документів. Але, рішенням комісії відповідача-1 було відмовлено в реєстрації податкової накладної через ненадання платником копій документів. Позивач уважає, що виконав всі вимоги, необхідні для реєстрації податкової накладної, та надав для цього всі необхідні документи, тому рішення відповідача-1 є протиправним і таким, що підлягає скасуванню.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/5100/22 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою суду від 11.04.2022 прийнято до розгляду позовну заяву і відкрито провадження у справі; зазначено про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; установлено відповідачам строк для подання відзивів на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідачів.

10.05.2022 від Головного управління ДПС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що Відповідач-1 у повному обсязі заперечує обставини і правові підстави, на які посилається позивач. Відповідач-1 указує, що комісія контролюючого органу, яка діяла у межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений законом, здійснила перевірку поданих платником податку копій первинних документів, за результатами якої і прийняла оскаржуване рішення.

10.05.2022 від ДПС України надійшов відзив, в якому зазначено, що обґрунтування позивача, які викладені у позові, є безпідставними та необґрунтованими. Вказано, що відповідно до норм чинного законодавства, повноваження ДПС України щодо реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних є дискреційними повноваженнями та виключною компетенцією уповноваженого органу. За доводами Відповідача-2, для ухвалення рішення про зобов`язання ДПС зареєструвати податкову накладну, суд повинен перевірити саме той факт, що податкова накладна, яка була подана позивачем, відповідає всім критеріям, передбаченим податковим законодавством, і її можливо зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних. При цьому, така перевірка здійснюється податковим органом автоматично і судом не може бути проведена.

Ухвалою суду від 11.04.2022 витребувано у позивача витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (код ЄДРПОУ 34316820).

Витребувані судом документи були надані позивачем 08.06.2022.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п.8 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» з 18.04.2006 зареєстровано в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.

21.03.2013 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» (продавець) і Товариством з обмежено відповідальністю «Будторг-2006» (покупець) укладено договір поставки №138-UA.

01.10.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» і Товариством з обмежено відповідальністю «Будторг-2006» укладено Додаток №73 до договору поставки №138-UA.

Згідно з цим додатком, сторони на додаток до умов, викладених у Договорі, погодили та визначили умови виплати покупцю винагороди за виконання плану покупцем із закупівлі товару продавця. Такі умови покликані сприяти збуту товару продавця.

30.12.2021 Товариством з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» і Товариством з обмежено відповідальністю «Будторг-2006» складений акт №12 про нарахування та виплату винагороди за виконання плану у грудні 2021 року до додатку №73 від 01.10.2021 до договору поставки №138-UA від 21.03.2013.

Згідно з цим актом, з метою стимулювання збору товарів та продукції постачальника умови пункту 1.1-1.2 додатку №73, а саме виконання плану закупівлі товарів постачальника були належним чином виконані покупцем. Постачальником, відповідно, була нарахована винагорода у розмірах згідно пунктів 2.1-6.5 додатку №73. На підставі аналітичних даних про обсяги відвантаженої продукції у звітному періоді постачальником було здійснено розрахунок винагороди у 2021 році. Виконання умов (плану закупівлі товару) для виплати винагороди у грудні 2021 року: 198 497,29 грн, ПДВ 39 699,46 грн, разом: 238 196,75 грн.

На підставі зазначених вище документів, відповідно до приписів пункту 201.10. ст. 201 та пункту 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України, позивачем була складена податкова накладна від 30.12.2021 №41 на загальну суму коштів, що підлягають сплаті, з урахуванням податку на додану вартість 238196,75 грн, загальна сума податку на додану вартість 39 699,46 грн, опис (номенклатура) товарів/послуг продавця послуги з розширення ринків збуту та обсягів постачання товару.

Реєстрація податкової накладної була зупинена після подання її на реєстрацію. У квитанції до податкової накладної причиною зупинення реєстрації зазначено таке: «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.12.2021 №41 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20.1 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій».

У квитанції до податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивачем були надані пояснення та копії документів, про що свідчить повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, від 11.01.2022 №1 із сімома додатками.

Про прийняття Відповідачем-1 повідомлення свідчить квитанція №2 від 11.01.2022.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 13.01.2022 №3646531/34316820 було відмовлено в реєстрації податкової накладної №41 від 30.12.2021.

У цьому рішенні зазначено, що у реєстрації податкової накладної №41 від 30.12.2021 відмовлено у зв`язку з ненаданням платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У розділі «Додаткова інформація» зазначено про те, що відсутні документи на підтвердження придбання продукції у ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» (видаткові накладні, платіжні документи та інше).

Позивач оскаржив це рішення в адміністративному порядку, але контролюючим органом рішення залишено без змін.

Позивач уважає рішення про відмову у реєстрації податкової накладної протиправним, тому й звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

За приписами абзаців «а», «б» пункту 185.1 статті 185 ПК України (в редакції, чинній на момент спірних відносин), об`єктом оподаткування є операції платників податку з:

постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю;

постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 187.1. статті 187 ПК України, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В абзаці першому пункту 201.1. статті 201 ПК України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня (абзац 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Згідно з абзацами 9-11 пункту 201.1. статті 201 ПК України, датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1. цієї статті та/або пунктом 192.1. статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16. цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Помилки в реквізитах, визначених пунктом 201.1. цієї статті (крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД), які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов`язань, не можуть бути причиною неприйняття податкових накладних у електронному вигляді.

Відповідно до абзацу 13 пункту 201.1. статті 201 ПК України, якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних регламентований Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 (далі Порядок №1246).

Відповідно до п. 2 Порядку № 1246, податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Відповідно до пунктів 12-15 Порядку №1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

За результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.

У квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 1165 та Порядок розгляду скарги, відповідно у редакції на час спірних відносин).

За положенням пункту 5 Порядку №1165, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з пунктом 6 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

Відповідно до пунктів 7 - 9 Порядку №1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

При цьому, Додатком 1 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначено Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

За приписами пункту 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку №1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як зазначено вище, позивачем була подана на реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкова накладна №41 від 30.12.2021, яка була прийнята квитанцією від 10.01.2022 №09405104665. Проте, реєстрацію цієї накладної зупинено.

У квитанції зазначено, що коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 73.20.1 відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій.

У квитанції до податкової накладної позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Водночас, контролюючим органом порушено принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень, оскільки мотивації підстав та причин віднесення Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» до пункту першого категорії ризиковості платника податку відповідачем-1 у квитанції не наведено та не доведено відповідачами належними засобами доказування.

Крім того, контролюючим органом у зазначеній квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної не було вказано, які саме документи слід надати платнику податків та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація такої податкової накладної стала можливою, що також свідчить про невідповідність сформованих квитанцій вимогам до таких, що визначені пунктом 11 Порядку №1165.

Суд зауважує, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу.

У випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18 (адміністративне провадження №К/9901/14651/19).

Таким чином, з метою забезпечення визначеності у податковому правозастосуванні та зважаючи на необхідність застосування принципу належного урядування при здійсненні суб`єктами владних повноважень своїх функцій, контролюючий орган в квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування повинен здійснювати не лише загальне посилання на певний пункт Критеріїв ризиковості, а містити в собі вичерпний перелік документів, які необхідно подати платнику податків.

Незважаючи на те, що рішення (квитанція) про зупинення реєстрації податкової накладної №41 від 30.12.2021 не є предметом розгляду в межах цього спору, суд уважає за необхідне зазначити, що таке рішення податкового органу не містить у собі вичерпного переліку документів, які необхідно подати платнику податків, тому за встановлених обставин рішення є необґрунтованими.

Недотримання контролюючим органом вимог законодавства на етапі зупинення реєстрації податкової накладної щодо оформлення квитанції прямо вказує на те, що рішення, яке прийняте на наступному етапі, тобто рішення Комісії про відмову у реєстрації такої податкової накладної, є протиправним.

Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, затверджено Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №520), який визначає механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2 Порядку №520 передбачено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку №520, Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.

У разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, серед яких:

договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

При цьому, відповідно до пунктів 6-7 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Згідно з пунктами 9-11 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі:

ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;

та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;

та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Таким чином, рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі приймається комісією регіонального рівня за результатами розгляду інформації та копій наданих документів платником податку. При цьому, рішення комісії контролюючого органу повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Так, з метою реєстрації податкової накладної №41 від 30.12.2021 позивачем подавалось до контролюючого органу в електронній формі повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, №1 від 11.01.2022 з сімома додатками.

У цьому повідомленні зазначено про зупинку реєстрації ПН №41 від 30.12.2021 на суму 238 196,75 грн. Для підтвердження інформації зазначеної у ПН №41 від 30.12.2021 позивач надав пояснення та копії документів для розгляду рішення про реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Крім цього, пояснення та копії документів, подані позивачем на підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній від 30.12.2021 №41, містили таку інформацію.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» ЄДРПОУ 34316820, створено 17 квітня 2006 року. Господарська діяльність підприємства згідно КВЕД - 46.73 Оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Директором ТОВ «Будторг-2006» є ОСОБА_1 ІПН НОМЕР_1 з 25 вересня 2012 року. Станом на 25.11.2021 у ТОВ «Будторг-2006» працює 6 робітників за основним місцем роботи і один за сумісництвом. Для здійснення господарської діяльності ТОВ «Будторг 2006» орендує приміщення у ФОП ОСОБА_2 згідно Договору № 77 від 01.05.2021 загальною площею 50 м. кв. розташоване за адресою АДРЕСА_1 та 200 м.кв. згідно Дог. №12 від 01.12.2020 у ТОВ «НОВОДВІР» ЄДРПОУ 43014086 розташоване за адресою 51200, Дніпропетровська обл., м. Новомосковськ, вул. Сучкова 66-Б. Господарська діяльність ТОВ «Будторг-2006» має незмінний характер, що відображається в податковій звітності за весь період звітування підприємства перед податковою службою. Постачальником товарів є відомі українські виробники будівельних матеріалів такі, як: ТОВ «Сініат» (Код ЄДРПОУ 00290601), ТОВ «Бауміт Україна » (Код ЄДРПОУ 34422747), ТОВ «ОБІО» (Код ЄДРПОУ 32828660), ТОВ КОМПАНІЯ «СЕГА-СТРОЙ» (41011899), ТОВ «КНАУФ ІНСУЛЕЙШН УКРАЇНА» (34763726), ІНДАСТРІ ТОВ ВК (23764970) та багато інших. Основними покупцями нашого підприємства є компанії, шо займаються будівельними та ремонтними роботами, а також торгуючі, в тому числі підприємці. З найбільшими показниками по товарообороту за поточний рік є: ТОВ «Аска Девелопмент» 39798271, TOB «Голвіс ПPO» 42898725, ТОВ «БІГ СЕЙЛ ПРОФІ» 43816317, ТОВ «АГРО-ОВЕН» 25522107. Господарська діяльність між ТОВ «Будторг-2006» та ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» здійснюється згідно Договору №138-UA від 21 березня 2013 року. 01 жовтня 2021 року підписали Додаткову угоду до договору поставки №138-UA від 21 березня 2013 року про мотиваційні виплати (бонуси) при досягненні планового обсягу товару певного асортименту при своєчасній оплаті. 30 грудня 2021 року ТОВ «Будторг-2006» одержали Акт про нарахування та виплату винагороди за виконання плану на суму 198497,29 грн ПДВ-39699,46 грн від ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» і виписали за правилом першої події податкову накладну №41 , яка була відправлена 30.12.2021 на реєстрацію. Реальність всіх операцій позивач може підтвердити складеними первинними документами належним чином (скан копії документів додаються). Для підтвердження інформації зазначеної в ПН №41 від 30.12.2021 позивач надав пояснення та копії документів для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію в Єдиному реєстрі податкової накладної. Додаток на 6 аркушах: копія договору оренди нежитлових приміщень №77 від 01.03.2021; копія договору оренди нежитлових приміщень №12 від 01.12.2021; копія акту винагороди за виконання плану №12 від 30.12.2021; копія договору поставки №138-UA від 21.03.2013 з TOB «Кнауф Інсулейшн Україна»; копія додатку до договору №73 від 01.10.2021; копія оборотно-сальдової відомості за грудень 2021 року.

Ці пояснення та документи були прийняті контролюючим органом, про що до матеріалів справи надана копія відповідної квитанції контролюючого органу.

Проте, в оскаржуваному рішенні про відмову в реєстрації податкової накладної №41 від 30.12.2021 зазначено лише загальне твердження про ненадання платником податку копій документів: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків.

При цьому, суд зазначає, що контролюючим органом всупереч формі самого рішення про відмову в реєстрації ПН не зазначено (не підкреслено), які саме документи відсутні, не зазначено конкретних документів, яких не надано.

У розділі «Додаткова інформація» зазначено про те, що відсутні документи на підтвердження придбання продукції у ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» (видаткові накладні, платіжні документи та інше).

Проте відповідачем-1 не наведено обґрунтувань, чому відсутність цих документів унеможливлює реєстрацію зазначеної податкової накладної.

Крім цього, посилання на зазначені підстави в обґрунтування прийняття рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної в ЄРПН за відсутності конкретної пропозиції контролюючого органу про надання певних (конкретних) документів, свідчить про протиправність такого рішення.

Водночас суд звертає увагу, що у контролюючого органу станом на час розгляду комісією документів були письмові пояснення позивача з доданими первинними документами, які платником долучено на власний розсуд з метою підтвердження інформації, зазначеної у таких податкових накладних.

Однак, контролюючий орган будь-якої оцінки вказаним у поясненнях обставинам не надав, жодних перевірок з метою підтвердження чи спростування інформації, зазначеної позивачем, не проводив, оспорювані рішення не містять мотивів відхилення наданих позивачем пояснень та документів, тому суд уважає необ`єктивним та необґрунтованим твердження відповідача-1 щодо правомірності оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41.

При цьому, суд наголошує, що у цій справі не надається оцінка реальності здійснення господарським операціям, на підставі яких позивачем складено податкову накладну від 30.12.2021 №41, оскільки це питання має досліджуватись під час здійснення податкового контролю, що включає в себе систему заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, зокрема, шляхом здійснення перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

За таких обставин, з огляду на наявність передбачених законодавством документів про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи надавались контролюючому органу, достатність яких для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних не спростована відповідачами, враховуючи встановлену судом необґрунтованість зупинення реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41, суд дійшов висновку про протиправність рішення про відмову у реєстрації наведеної податкової накладної.

З огляду на викладене, з урахуванням наведених судом законодавчих норм та встановлених обставин, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача-1 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41 не відповідає вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесене відповідачем-1 не обґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не на підставі та не у спосіб, передбачений законодавством, тому є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладених, суд зазначає таке.

Положенням підпункту 14.1.60. пункту 14.1. статті 14 ПК України встановлено, що єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами.

Згідно з пунктами 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Враховуючи встановлену судом протиправність прийнятого відповідачем-1 рішення про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41 в ЄРПН та відсутність законодавчо закріплених перешкод для її реєстрації, суд уважає, що належним та ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН зазначену податкову накладну датою її подання на реєстрацію.

Суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 вчинити дії з реєстрації податкової накладної в судовому порядку не може бути розцінене як втручання суду в дискреційні повноваження відповідача, оскільки відповідачем-1 вже було прийнято рішення про відмову у реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41, тобто було вирішено віднесене до його повноважень питання на власний розсуд. У свою чергу, суд при перевірці правомірності прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, згідно з нормами КАС України, не перебираючи на себе повноважень відповідного органу, вправі покласти на суб`єкта владних повноважень зобов`язання вчинити певні дії з метою захисту (відновлення) порушених прав та інтересів позивача.

У цьому випадку, зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати податкові накладні в Єдиному реєстрі податкових накладних є належним способом захисту порушеного права та дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Суд зазначає, що відповідачами як суб`єктами владних повноважень не доведено правомірності своїх дій (рішень) у спірних правовідносинах.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги у цій справі підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позову до суду в загальному розмірі 2481,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 23.03.2022 №52.

Таким чином, судовий збір у розмірі 2481,00 грн підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області та Державної податкової служби України у рівних частинах.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить суд стягнути з відповідачів судові витрати на правничу допомогу.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Частиною 7 ст.139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що заяву про стягнення судових витрат особа має подати до прийняття судового рішення, однак докази, що підтверджують конкретний розмір судових витрат, можуть бути подані особою протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Так, з позовної заяви вбачається, що позивач просить суд стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12 000,00 грн. Поряд з цим, розгляд справи у суді відбувався у порядку письмового провадження, а тому судові дебати не проводились.

Таким чином, зазначення у позовній заяві вимоги про стягнення судових витрат з відповідача може вважатися за цих умов дотриманням вимог частини сьомої статті 139 КАС України.

Аналогічні правові висновки викладені в додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 (адміністративне провадження №К/9901/19007/21).

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, законодавцем включено витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно зі статтею 59 Конституції України, кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.

Незалежність адвокатури гарантується.

Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Законом можуть бути визначені винятки щодо представництва в суді у трудових спорах, спорах щодо захисту соціальних прав, щодо виборів та референдумів, у малозначних спорах, а також стосовно представництва малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена.

У Рішенні Конституційного Суду України №23-рп/2009 (пункт 3.2) від 30 вересня 2009 року передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з положеннями пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до пунктів 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, до правової допомоги належать і консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо.

Згідно з частинами першою та другою статті 134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Положеннями частини третьої статті 134 КАС України передбачено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

До матеріалів справи представником позивача надано оригінал ордеру від 08.02.2022 №1130549 та копії: договору від 08.02.2022 №6 про надання правової допомоги; акту від 09.02.2022 №1 здачі-прийняття робіт (послуг); свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю від 31.07.2020 серія ДП №4880 адвоката Скоробогатової Дарини Володимирівни.

Згідно з договором від 08.02.2022 №6 про надання правової допомоги, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальність «Будторг-2006» (клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Цитадель» (адвокатське об`єднання), адвокатське об`єднання бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту в адміністративному провадженні, яке підлягає розгляду у Дніпропетровському окружному адміністративному суду за позовом клієнта до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005).

Відповідно до п.1.9. цього договору, для надання правової допомоги клієнту, адвокатське об`єднання призначає адвоката Скоробогатову Дарину Володимирівну адреса для листування: 49001, м. Дніпро, вул. Барикадна, буд.17, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4880, видане на підставі рішення Дніпропетровської обласної КДК адвокатури від 31 липня 2020 року.

Свідоцтвом від 31.07.2020 серія ДП №4880, копія якого надана до матеріалів справи, підтверджується право адвоката Скоробогатової Дарини Володимирівни на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до пунктів 4.2.-4.5. договору, сума вартості виконання робі за договором складає 12000 (дванадцять тисяч) грн 00 копійок, є фіксованою та не залежить від обсягу наданих клієнту послуг за договором. Сума, вказана в п.4.2. даного договору є гонораром адвокатського об`єднання в розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Факт наданої правової допомоги підтверджується актом здачі-прийняття робіт (послуг) затверджених, який підписується сторонами після проведення клієнтом оплати гонорару адвокатського об`єднання. Клієнт сплачує суму вартості надання послуг за договором згідно виставленого рахунку.

09.02.2022 клієнтом та адвокатським об`єднанням був складений акт №1 здачі-прийняття робіт (послуг). Згідно з цим актом, до переліку послуг наданих за договором включено правничу допомогу в Дніпропетровському окружному адміністративному суді за договором №6 від 08 лютого 2021 року на суму 12 000, 00 грн.

Отже, до матеріалів справи надано опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Доказів оплати наданих послуг позивач не надав.

Однак, враховуючи приписи частини сьомої статті 139 КАС України витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено (правовий висновок наведений у додатковій постанові Верховного Суду від 18.08.2021 у справі №300/3178/20 (адміністративне провадження №К/9901/19007/21)).

Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі №826/15063/18.

Разом з цим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Зазначені вище висновки викладені у постанові Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №420/1109/21.

Як зазначено вище, представник позивача просить суд відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів судові витрати на правничу допомогу у сумі 12 000,00 грн.

У цьому випадку, оцінивши складність та обсяг виконаних адвокатом робіт (послуг), значення справи для сторони, врахувавши наявність усталеної практики у спірних правовідносинах, а також те, що справа є незначної складності, суд дійшов висновку про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 4600,00 грн.

Суд уважає таку суму співмірною з вчиненими адвокатом діями та наданими послугами у вказаній справі.

Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (вул. Академіка Янгеля, буд.40-Д, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 34316820) до відповідача-1: Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658), відповідача-2: Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №3646531/34316820 від 13.01.2022 про відмову в реєстрації податкової накладної від 30.12.2021 №41.

Зобов`язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну від 30.12.2021 №41, оформлену Товариством з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» датою її подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (вул. Академіка Янгеля, буд.40-Д, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 34316820) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (вул. Академіка Янгеля, буд.40-Д, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 34316820) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 1240 (одна тисяча двісті сорок) грн 50 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (вул. Академіка Янгеля, буд.40-Д, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 34316820) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2300 (дві тисячі триста) грн 00 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (вул. Академіка Янгеля, буд.40-Д, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 34316820) судові витрати на правничу допомогу у розмірі 2300 (дві тисячі триста) грн 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Будторг-2006» (вул. Академіка Янгеля, буд.40-Д, м. Дніпро, 49033, код ЄДРПОУ 34316820).

Відповідач-1: Головне управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольска, 17-а, код ЄДРПОУ ВП 44118658).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд.8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Н.В. Кучугурна