Рішення

від 30.09.2022 по справі 340/3885/22

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2022 року м. Кропивницький Справа № 340/3885/22

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дегтярьової С.В., розглянув у порядку спрощеного провадження (письмового провадження) адміністративну справу

за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )

до відповідача: Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (29000, м. Хмельницький, вул. Герцена, 10, ЄДРПОУ 21318350)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7 а, ЄДРПОУ: 20632802)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулася з позовом до суду, в якому просить:

- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВАРС МНС України, Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВГРС МНС України з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р. до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВАРС МНС України, Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВГРС МНС України з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р.;

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №112750004934 від 25.07.2022 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу ХІV ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу ХІV ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 18.07.2022 року.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 26.08.2022 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.63-64). Даною ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду в Кіровоградській області.

Позов мотивовано тим, що позивач у липні 2022 року звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області за призначенням пенсії за віком на пільгових умовах, досягнувши 50 років та маючи 33 роки страхового стажу, з них більше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, у тому числі в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДВГРС МНС України, який в подальшому неодноразово перейменовувався та реорганізовувався.

Проте відповідач рішенням №112750004934 від 25.07.2022 р., відмовив у призначенні пільгової пенсії та вказав, що до пільгового стажу не зараховано період роботи з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р. в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСНС, з посиланням на те, що для зарахування зазначеного періоду необхідно надати відомості про ліквідацію Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальному) загону ДСНС без визначення правонаступника. Позивач наполягає на тому, що він повний робочий день працював у вказаному підприємстві на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, які за результатами атестації робочих місць є роботами, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, що підтверджується записами у його трудовій книжці та архівними документами.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що за рішенням №112750004934 від 25.07.2022 р. період роботи з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р. не врахований до стажу роботи позивача за Списком №1 у зв`язку з відсутністю відомостей про ліквідацію Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальному) загону ДСНС без визначення правонаступника. Тож оскільки стаж позивача на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1 складає лише 3 роки 3 місяці 23 дні, тому він не має права на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за пунктом 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Доводячи правомірність рішення про відмову у призначенні пенсії через відсутність необхідного стажу, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити (73-85).

Третьою особою подано пояснення (а.с.69-70).

Суд, розглянувши у відповідності до вимог статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у письмовому провадженні), дослідивши письмові докази, зазначає наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 18 липня 2022 року, досягнувши 50-річного віку, ОСОБА_1 , звернувся до Головного управління ПФУ в Кіровоградській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Листом №1100-0304-8/27063 від 03.08.2022 року Головне управління ПФУ в Кіровоградській області повідомило позивача про те, що його заява про призначення пенсії розглянута за принципом екстериторіальності Головним управлінням ПФУ в Хмельницькій області (а.с.12).

Під час розгляду заяви відповідач визнав страховий стаж 33 роки, з них за Списком №1 3 роки 3 місяці 23 дні, та прийняв рішення №112750004934 від 25.07.2022 р., за яким ОСОБА_1 не має права на пенсію, оскільки не зарахувано до пільгового стажу період роботи з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р., через відсутність відомостей про ліквідацію Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальному) загону ДСНС без визначення правонаступника (а.с.12-14, 111).

Позивач, не погодившись з таким рішенням, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з пунктами 1, 6 частини першої статті 92 Конституції України права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Відповідно до ч.1 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Згідно з п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Частинами 2, 3 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Статтею 56 Закону "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно з пунктами 1, 3 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

За відсутності зазначених у цьому пункті документів для підтвердження трудового стажу приймаються членські квитки профспілок. При цьому підтверджуються періоди роботи лише за той час, за який є відмітки про сплату членських внесків.

Як передбачено пунктом 20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток №5).

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі відсутності правонаступника підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, здійснюється у порядку, визначеному Пенсійним фондом України за погодженням з Мінсоцполітики та Мінфіном.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року №18-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 24.11.2006 року за №1231/13105, затверджено Порядок підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (надалі - Порядок №18-1, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Цей Порядок визначає механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника. (п.1 Порядку №18-1)

Згідно з пунктом 2 Порядку №18-1 його дія поширюється на осіб, які працювали на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, а також на осіб, яким призначено пенсію до набрання чинності цим Порядком (далі - робота, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років).

Відповідно до пунктів 3, 4, 6 Порядку №18-1 підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - Комісії).

Комісії створюються при головних управліннях Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, до складу яких обов`язково включаються представники органів соціального захисту населення, органів Пенсійного фонду України, Державної служби України з питань праці. До складу Комісії за згодою включаються представники членських організацій Федерації професійних спілок України та регіональних організацій роботодавців та їх об`єднань.

Основними завданнями Комісії є зокрема розгляд заяв про підтвердження стажу роботи (додаток 1) та прийняття рішень щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні в установленому порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №18-1 рішення про результати розгляду заяви (додаток 2) приймається більшістю голосів членів Комісії, присутніх на засіданні, підписується головою або його заступником. Рішення про результати розгляду заяви набуває чинності з моменту прийняття рішення.

Пунктом 11 Порядку №18-1 передбачено, що для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до пунктів 15, 16 Порядку №18-1 Комісії розглядають заяви про підтвердження стажу роботи, на бажання заявника, у його присутності або в присутності його законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально. Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні та не пізніше п`яти робочих днів з дня його прийняття направляють до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об`єднаних управлінь, а також повідомляють заявника про прийняте рішення.

Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку.

Наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за №1451/11731, затверджено Порядок застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (надалі - Порядок №383).

Відповідно до пунктів 2, 3, 4 Порядку №383 під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов`язаних з виконанням своїх трудових обов`язків.

При визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92.

Згідно з пунктом 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.92 №442 (далі - Порядок проведення атестації робочих місць), атестація робочих місць за умовами праці (далі - атестація) проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. 4.1. Зазначена постанова набула чинності з 21.08.92. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21.08.92, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації. 4.2. Результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умов і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація. Такий же порядок застосовується у разі припинення діяльності підприємства, установи, організації із визначенням правонаступника. 4.3. У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.97 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку. 4.4. Якщо атестація була вперше проведена після 21.08.97, у разі підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах, до пільгового стажу зараховується весь період роботи до 21.08.92, 5-річний період роботи на даному підприємстві, що передує даті видання наказу про її результати, та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

Відповідно до пункту 10 Порядку №383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637.

У трудовій книжці позивача містяться записи, які свідчать про те, що позивач працював на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці (а.с.43-53), а саме:

- у період з 25.10.2000 року по 16.02.2004 року позивач працював в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРС МНС України на посаді респіраторника (підземним). Звільнений 16.02.2004 року (а.с.44).

- з 01.01.2006 року по 01.04.2011 року позивач працював на посаді респіраторника в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загону ДСВАРС МНС України;

- з 01.04.2011 року по 11.12.2011 року на посаді командира відділення Олександрійського ВГР (АР)З;

- з 12.12.2011 року по 30.07.2013 року на посаді респіраторника Олександрійського ВГР (АР)З.

У ці періоди роботи позивача були чинними Списки №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР №10 від 26.01.1991 року, постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року, постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року.

Професії (посади) респіраторника, командира відділення, на яких працював позивач, були віднесені до Списків №1, що підтверджується відповідними архівними довідками (а.с.28-33).

Судовими рішеннями в адміністративних справах №811/713/13-а, №1170/2а-4153/12 встановлено обставини зміни підпорядкування, організаційно-правових форм установи, де працював позивач:

- Олександрійського воєнізованого гірничорятувального загону Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України (код ЄДРПОУ 00165770),

- Олександрійського спеціального воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (код ЄДРПОУ 26476355),

- Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби МНС України (код ЄДРПОУ 33861028),

- Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Державної служби України з надзвичайних ситуацій, код ЄДРПОУ 33873405)

та підтверджено їхнє ланцюгове правонаступництво.

Відповідно до наказу Головного штабу Державної воєнізованої гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №179 від 07.10.1999 року "Про результати перевірки атестації робочих місць на основі постанови КМУ від 01.02.92 р. №442", наказу Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно-рятувальної служби Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи №169 від 27.07.2004 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці", наказів Олександрійського воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувального) загону Центрального регіонального спеціального (воєнізованого) аварійно-рятувального загону Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС України №72 від 24.07.2009 року "Про результати атестації робочих місць за умовами праці", №59 від 10.11.2010 року "Про результати позачергової атестації робочих місць за умовами праці" професії респіраторників, командирів взводів, їх заступників (помічників) за результатами атестації були визнані такими, що належать до Списку №1 (а.с.34-37).

Суд встановив, що період роботи позивача в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДСВАРС МНС України відповідачем до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, включений частково.

Питання про підтвердження стажу його роботи на цих підприємствах за період з 25.10.2000 року по 16.02.2004 року розглядалося на засіданні комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, створеній при ГУ ПФУ в Кіровоградській області, за заявою позивача від 26.05.2022.

Рішенням комісії №43 від 30.06.2022 року підтверджено стаж роботи позивача на роботах з особливо важкими і особливо шкідливими умовами праці за Списком №1 за періоди з 25.10.2000 року по 16.02.2004 року на посаді респіраторника (підземним) в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному загоні ДВГРС МНС України (а.с.21-22).

Постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 затверджено Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці.

Пунктом 2 цієї постанови встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. №461, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Згідно з пунктами 1, 4, 6, 8, 9 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442, атестація робочих місць за умовами праці (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров`я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.

Атестація проводиться атестаційною комісією, склад і повноваження якої визначаються наказом по підприємству, організації, в строки, передбачені колективним договором, але не рідше ніж один раз на п`ять років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.

Атестація робочих місць передбачає: зокрема обґрунтування віднесення робочого місця до категорії із шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників.

Відомості про результати атестації робочих місць заносяться до карти умов праці, форма якої затверджується Мінсоцполітики разом з МОЗ.

Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Відповідальність за своєчасність та якість проведення такої атестації покладається на власника підприємства, а не працівника.

Разом з тим, якщо атестація була проведена з порушенням строків її проведення, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу.

Такий висновок відповідає правовій позиції, сформульованій у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі №520/15025/16, відповідно до якої відсутність атестації робочого місця не може бути підставою для відмови у зарахуванні стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Ні в адресованому позивачу листі №1100-0304-8/27063 від 03.08.2022 року, ні у відзиві на позов відповідач не вказав причини та правові підстави неврахування цих періодів роботи позивача до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд зазначає, що трудова книжка є основним документом, що підтверджує стаж роботи особи, і лише в разі її відсутності або відсутності у ній відповідних записів, що не дозволяє з`ясувати відомості про періоди роботи, трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів. Зокрема, підтвердження спеціального трудового стажу шляхом подання уточнюючої довідки має проводитися тоді, коли відсутня трудова книжка або у трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право особи на пенсію на пільгових умовах.

Згідно з пунктом 2.14 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.08.1993 року за №110, якщо працівник має право на пенсію за віком на пільгових умовах, запис у трудовій книжці робиться на підставі наказу, виданого за результатами атестації робочих місць, і має відповідати найменуванню Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення. Показники, зазначені у цих Списках, обов`язково повинні бути підтверджені у карті оцінки умов праці робочого місця за результатами атестації і можуть записуватись у дужках.

Матеріалами справи, зокрема записами у трудовій книжці, а також наданими позивачем, документами, виданими архівними установами, підтверджено, що позивач у спірні періоди з 01.01.2006 року по 31.07.2013 роки працював на посадах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, зайнятість на яких дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд вважає відсутніми у ГУ ПФУ в Хмельницькій області легітимні підстави посилатися на відсутність відомостей про ліквідацію Державного воєнізованого гірничорятувального (аварійно-рятувальному) загону ДСНС без визначення правонаступника за умови наявності відповідного запису запису в трудовій книжці про відповідний період, виконаний у встановленому законом порядку, та додатково підтверджений поданими позивачем архівними довідками, як на підставу для відмови в зарахуванні означеного періоду до пільгового страхового стажу позивача.

Відтак, суд вважає, що спірне рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області №11275000493,4 року про відмову у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п.1 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з підстав недостатності спеціального стажу, передбаченого цією нормою, прийнято необґрунтовано та нерозсудливо. Отже, таке рішення підлягає скасуванню як протиправне.

Додатково, окрім позовної вимоги про визнання протипранвим та скасування рішення про відмову в призначенні пенсії, позивач просив суд визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, у зарахуванні періодів роботи ОСОБА_1 в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВАРС МНС України, Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВГРС МНС України з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р. до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Суд звертає увагу позивача, що така позовна вимога охоплюється вимогами про визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №112750004934 від 25.07.2022 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки відсутність, на думку відповідача, підстав для зарахування періоду роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВАРС МНС України, Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВГРС МНС України з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р. до стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, є мотивуванням оскаржуваного в даному провадження рішення, а тому розглядається в сукупності з позовною вимогою про оскарження рішення та окремій оцінці не підлягає.

Згідно з частиною 2 статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1, 2 статті 245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Згідно з частинами 3, 4 статті 245 КАС України у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

За правилами частин 1, 5 статті 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків: 1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Матеріали справи свідчать, що позивач на час подання заяви від 18.07.2022 року та розгляду питання про призначення йому пенсії досяг віку 50 років, має 33 роки страхового стажу, з них не менше 10 років на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, тому він має право на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" і така пенсія має бути йому призначена з 18.07.2022 року.

Суд вважає, що права позивача, порушені незаконними рішеннями та бездіяльністю відповідача, мають бути відновлені шляхом зобов`язання відповідача зарахувати спірні періоди роботи до пільгового стажу роботи позивача та призначити йому пенсію.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:1) на професійну правничу допомогу;2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду;3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз;4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до ч.1, 4 ст.134 КАС України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до ч.2-5 ст. 134 КАС України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвоката надано: договір про надання правничої допомоги від 17.08.2022, детальний опис робіт та квитанція про оплату (а.с.15, 17-20).

Суд зазначає, що стаття 134 КАС України не виключає права суду перевіряти дотримання позивачем вимог частини 5 статті 134 щодо співмірності заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Верховний Суд в додатковій постанові від 12 вересня 2018 року (справа №810/4749/15), аналізуючи положення статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначив, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо неспівмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов`язаний із позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.

Суд зазначає, що при визначені відшкодування витрат на суму гонорару адвоката, суд виходить з реальності адвокатських витрат (чи мали місце ці витрати, чи була в них необхідність) а також розумності їх розміру. Такі критерії застосовує Європейській суд з прав людини. У справі "East/West Allianse Limited " суд зазначив, що заявник має право на компенсацію судових витрат, тільки якщо буде доведено, що такі витрати фактично мали місце, були неминучі, а їх розмір є обґрунтованим.

У наданих документах наведено такий опис робіт та їх вартість:

- складання позовної заяви до ГУПФУ в Хмельницькій області про визнання дій протиправними, скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії 5 годин (а.с.15).

Відповідно до п.п.2.1 п.2 договору про надання правничої допомоги №06.08 від 17.08.2022 визначено, що сума гонорару адвоката становить 3500,00 грн. (а.с.17).

Відповідач у своєму відзиві посилався на те, що договір про надання правничої допомоги №06.08 від 17.08.2022 не містить "детального опису робіт, виконаних адвокатом, та здіснення ним витрат необхідних для їх зібрання по справі №340/3885/22".

Суд звертає увагу відповідача на те, що договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Тобто, інакшими словами, це є намір сторін договору в майбутньому виконати один перед одним взяті на себе таким договором зобов`язання, а тому доказом підтвердження їх виконання договір бути не може.

З огляду на подання, як вказано вище, усіх доказів в обґрунтування понесення витрат на правову допомогу, суд визнає їх підтвердженими, співмірними та такими, що пов`язані з розглядом даної справи у сумі 3500,00 грн., які складаються з оплати послуг за складання позовної заяви.

Отже судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 1984,80 грн. (а.с.55) та судові витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 3500,00 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, який прийняв протиправне рішення.

Керуючись ст.ст.132, 139, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області №112750004934 від 25.07.2022 р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу ХІV ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, періоди роботи в Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВАРС МНС України, Олександрійському воєнізованому гірничорятувальному (аварійно-рятувальному) загоні ДСВГРС МНС України з 01.01.2006 р. по 30.07.2013 р.;

4. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити та нарахувати ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п.1 ч.2 ст.114 розділу ХІV ЗУ Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, починаючи з 18.07.2022 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені ним судові витрати (судовий збір) у розмірі 1984,80 грн. (одна тисяча дев`ятсот вісімдесят чотири гривні 80 копійок) та судові витрати на оплату професійної правничої допомоги у сумі 3500,00 грн. (три тисячі п`ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду в Хмельницькій області (ЄДРПОУ 21318350).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Копію рішення суду надіслати учасникам справи.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду С.В. Дегтярьова