Рішення

від 06.10.2022 по справі 380/10501/22

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/10501/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Кедик М.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс систем" до Львівської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, -

в с т а н о в и в :

товариство з обмеженою відповідальністю "Сервіс систем" (далі позивач, ТОВ "Сервіс систем") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської митниці, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2022/210105/2 від 23.02.2022.

Ухвалою від 04.09.2022 суддя прийняла позовну заяву та відкрила спрощене позовне провадження в адміністративній справі, без повідомлення сторін.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що ТОВ «Сервіс Систем» придбало декоративні рослини, хвойні для відкритого ґрунту в асортименті, висотою 40 см + в горщиках та декоративні рослини, листяні для відкритого ґрунту в асортименті, висотою 30 см + в горщиках, що зазначено в рахунку-фактурі (інвойсі) № 68272 від 16.02.2022. Дані рослини придбано ТОВ «Сервіс Систем» за 7820,00 євро, про що зазначено у вказаному інвойсі. 22.02.2022 ТОВ «ФСО ГРУП УА» від імені ТОВ «Сервіс Систем» подано митну декларацію № UA 209140.2022.015439 із розрахованою декларантом митною вартістю товару 1 - декоративних рослин, хвойних для відкритого ґрунту в асортименті, висотою 40 см + в горщиках у розмірі 7580,00 євро та товару 2 - декоративних рослин, листяних для відкритого ґрунту в асортименті, висотою 30 см + в горщиках у розмірі 240,00 євро з документами, що підтверджували заявлену митну вартість товарів.

Відповідачем, за результатами розгляду даної декларації, видано «Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення» та «Рішення про коригування митної вартості товарів» № UA 209000/2022/210105/2, де скориговано вартість товару 1 до 25345,00 дол. США, та вартість товару 2 до 552,00 дол. США. Спірне рішення прийнято з підстав того, що у відповідача виникли сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом, оскільки було встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. А також зазначено, що в Львівській митниці наявна інформація щодо митного оформлення подібних товарів за ціною значно вищою. Митним органом було використано резервний метод визначення митної вартості. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару 1 слугувала МД від 06.12.2021 № UA 205140/2021/002327, де митна вартість товару становить на рівні 1.37 дол США за кг, та для товару 2 слугувала МД від 20.10.2022 № UA 209110/2022/000226, де митна вартість товару становить на рівні 0,92 дол. США за кг. Відтак, Рішенням було скориговано вартість товару 1 до 25345,00 дол. США, товару 2 до 552,00 дол США.

Представник відповідача, подав до суду відзив на позовну заяву від 23.08.2022 (вх. № 54673), у якому зазначає, що під час здійснення митного контролю, а саме правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу позивача, та перевірки документів, поданих декларантом для підтвердження митної вартості товарів разом з митною декларацією № UA209140/2022/015439 від 22.02.2022, встановлено невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару. Декларанту була скерована вимога про необхідність подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МКУ. На вимогу декларант надіслав: копію митної декларації країни відправлення, прайс, оплату за транспортні послуги. Дані документи не пояснюють і не усувають розбіжності виявлені в документах. Інших документів згідно з вимогою не надано.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та пояснення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між компанією Baumschuler GmbH (Germany) та ТОВ «Сервіс Систем» укладено Контракт купівлі продажу від 01.03.2021 № 14/2021, згідно з яким покупець придбав у продавця товар, а саме: декоративні рослини, хвойні для відкритого ґрунту в асортименті, висотою 40 см + в горщиках та декоративні рослини, листяні для відкритого грунту в асортименті, висотою 30 см + в горщиках.

Покупцем придбано товару вартістю на загальну суму 7820,00 євро, що підтверджується рахунком-фактурою (інвойсом) від 16.02.2022 № 68272.

22.02.2022 ТОВ «ФСО ГРУП УА» від імені ТОВ «Сервіс Систем», подано до митного оформлення на ВМО «Городок» МП «Західний» Львівської митниці митну декларацію № UA209140/2022/015439, у якій визначено митну вартість товарів, що імпортуються, за основним методом - за ціною договору (контракту).

Для підтвердження митної вартості товару за митною декларацією № UA209140/2022/015439 декларантом подано такі документи:;

1. рахунок-фактура (інвойс) від 16.02.2022 № 68272;

2. автотранспортна накладна від 16.02.2022 № А 0139740;

3. рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.02.2022 № 21;

4. контракт від 01.03.2021 № 14/2021;

5. договір про надання послуг митного брокера від 15.02.2019 № 32-2018;

6. договір (контракт) про перевезення від 10.02.2022;

7. сертифікат країни-експортера, що засвідчує якість насіння та /або садивного матеріалу або сертифікат ОЕСР або документ, що засвідчує сортову відповідність від 16.02.2022;

8. інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів від 19.02.2022 № 8249040;

9. декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експедитором від 16.02.2022 № 68272;

10. інші некласифіковані документи (плат фіто) від 17.02.2022;

11. митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів від 22.02.2022 № UA209140/2022/015439.

Відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості від 23.02.2022 № UА 209000/2022/210105/2, за 6 (резервним) методом митної вартості.

У графі 33 рішення про коригування, що містить назву "Обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" відповідач зазначив: "Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52, 53, 54, 55, 58, 335 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI (далі - МКУ), за результатами опрацювання документів наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин: - подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар; - під час розгляду документів було встановлено, наступне: відповідно до п. 5.2 зовнішньоекономічного контракту від 01.03.2021 № 14/2021 зазначено, що за товар здійснюється переоплата, жодного документа до митного оформлення не подано; відповідно до положень Інкотермс-2010, термін EXW означає, що продавець вважається таким, що виконав свої зобов`язання з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи іншому місці. Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб. Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів. Відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України, згідно заявлених умов поставки, для підтвердження митної вартості товарів подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Відповідно до положень наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012№ 599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення», для підтвердження витрат на транспортування декларантом надаються наступні документи: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури. Рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.02.2022р. № 21, не містять відомостей щодо згаданих складових, заявка на перевезення до митного оформлення без печаток обох сторін, вданій заявці замовник Гарден Тулз Україна-інший та Наконечний, які не стосуються даної поставки товару. У ЦМР А 0139740 від 16.02.2022 у гр.16 та 23 наявна печатка перевізника Ritter PL натомість рахунок на перевезення виставлений ОСОБА_1 , документ, що визначає договірні відносини між цими суб`єктами відсутній. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість. Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 26 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД тов.,1-№ UA205140/2021/00232від 06.12.2021, де митна вартість товару становить на рівні 1,37 дол США за кг та МД тов. 2 - № UA209110/2022/000226 від 20.10.2022, де митна вартість товару становить на рівні 0,92 дол. США за кг. Коригування на обсяг партії та комерційн рівні не проводилось."

На підставі рішення про коригування, відповідачем видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209140/2022/000316.

У картці відмови митний орган повідомляє про відмову у митному оформленні (випуску) товарів, з таких причин: Неможливість завершення м/о у зв`язку з невірно заповненими графами гр.12,45,43,44 ВМД, відповідно до рішення про коригування митної вартості № UA209000/2022/210105/2 від 23.02.2022 (порушено умови декларування передбачені п.1, п. 8 ст. 257 МКУ, ст. 55 МКУ, ПКМУ від 21.05.12 № 450).

У графі Роз`яснення вимог, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення митний орган зазначив: Подання нової МД із врахуванням рішення про коригування митної вартості № UA 209000/2022/210105/2 від 23.02.2022.

Не погоджуючись з рішенням митного органу щодо коригування митної вартості, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що склались між сторонами, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статті 1 Митного кодексу України ( далі Митний кодекс) законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Відповідно до статті 49 Митного кодексу митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 Митного кодексу відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.

Відповідно до частини першої статті 51 Митного кодексу, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частинами першою та другою статті 52 Митного кодексу визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Декларант зобов`язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Відповідно до частин першої третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Відповідно до статті 54 Митного кодексу контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний:

1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;

3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;

4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:

у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.

Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Статтею 55 Митного кодексу встановлено порядок коригування митної вартості товарів.

Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (далі Правила), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.

Згідно з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові 23.10.2020 у справі № 820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.

Наведені вище положення митного законодавства зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Згідно з матеріалами справи ТОВ"НЕО-ТРЕЙД ГРУП" на підтвердження митної вартості товару надало: рахунок-фактура (інвойс) від 16.02.2022 № 68272; автотранспортна накладна від 16.02.2022 № А 0139740; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг від 21.02.2022 № 21; контракт від 01.03.2021 № 14/2021; договір про надання послуг митного брокера від 15.02.2019 № 32-2018; договір (контракт) про перевезення від 10.02.2022; сертифікат країни-експортера, що засвідчує якість насіння та /або садивного матеріалу або сертифікат ОЕСР або документ, що засвідчує сортову відповідність від 16.02.2022; інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосування Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів від 19.02.2022 № 8249040; декларація-інвойс, складена уповноваженим (схваленим) експедитором від 16.02.2022 № 68272; інші некласифіковані документи (плат фіто) від 17.02.2022; митна декларація, за якою відмовлено у випуску товарів від 22.02.2022 № UA209140/2022/015439.

У подальшому, з метою митного оформлення пропуску товарів позивачем митному органу було надано: копію митної декларації країни відправника, прайс-лист, оплату за транспортні послуги.

Щодо посилань відповідача у оскарженому рішенні на те, що подані документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 5.2 Контракту від 01.03.2021 № 14/2021 рахунки за цим контрактом проводяться в безготівковій формі, шляхом банківського переказу грошових коштів з поточного рахунку покупця на поточний рахунок продавця згідно з цим контрактом на умовах 100% передоплати. У разі попередньої оплати, постачальник зобов`язаний відвантажити товар не пізніше 190 днів з моменту поступлення грошей на рахунок постачальника. За домовленістю сторін можлива післяплата.

Відповідно до п. 1.2 Контракту, за даним контрактом продавець зобов`язується передати покупцю товари згідно з Інвойс чи фактурою.

Так, відповідно до п. 2.1 Контракту товар, що підлягає продажу за цим контрактом, поставляються покупцю комплектно в кількості, що визначена в інвойсі.

Також згідно з п. 3.1 Контракту продавець поставляє покупцю товар на умовах EXW Westerstede, згідно з Incoterms 2010.

У наданому інвойсі зазначено відправника, отримувача, умови поставки та відповідно до якого контракту, зазначено кількість, одиниці виміру, ціну та загальну суму за замовленим товаром та у контракті передбачено способи оплати, а саме: за домовленістю сторін можлива післяплата.

Суд зазначає, що питання оплати товару є виключною компетенцією сторін договору, що в свою чергу формує поняття фінансової дисципліни, однак жодним чином не свідчить про встановлення факту поставки товару на інших умовах, що в свою чергу спростовує твердження відповідача в рішенні про коригування митної вартості 23.02.2022 № UА 209000/2022/210105/2.

Щодо інших тверджень митного органу, які визначені як підстави для помилковості визначення позивачем митної вартості товарів за основним методом, суд виходить з того, що саме по собі припущення митного органу про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або беззаперечною підставою для незастосування обраного ним методу визначення митної вартості.

Так, Верховний Суд у постанові від 23.07.2019 по справі № 1140/3242/18 вказав на те, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. У зв`язку з вказаним саме на митний орган покладається обов`язок зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у достовірності цих відомостей.

Відповідачем не надано доказів на спростування визначеної позивачем вартості товару, а саме по собі зазначення митним органом у спірному рішенні про подання декларантом невідповідних документів чи наявності в них розбіжностей, не є достатнім для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої декларантом, або підставою для незастосування обраного ним методу її визначення.

При цьому, такі посилання митного органу не заслуговують на увагу, оскільки визначаючи зазначені недоліки, відповідач не наводить посилань на розбіжності у числових значеннях складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягала сплаті за ці товари.

Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 520/10386/2020 в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган обов`язково повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості за шостим (резервним) методом. Тобто, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, контролюючий орган повинен також зазначити докладну інформацію і джерела, які ним використовувалися.

Відповідно до оскарженого рішення, митний орган скоригував митну вартість товару із застосуванням резервного методу визначення її митної вартості та на підставі митної декларації щодо товару 1 - UA205140/2021/00232 від 06.12.2021, де митна вартість товару становить на рівні 1,37 дол. США за кг та митної декларації щодо товару 2 - № UA209110/2022/000226 від 20.10.2022, де митна вартість товару становить на рівні 0,92 дол США.

Суд наголошує, що саме по собі прирівняння митним органом цін ідентичних товарів, без врахування обсягів та умов постачання, які можуть бути різними у зв`язку із чим це може впливати і на вартість (ціну) товару, не може вважатися обґрунтованим, адже формування ціни на товар здійснюється з урахуванням різних чинників, таких як ринкові ціни, обсяг партії, вартість і якість сировини, використаної на виготовлення товару, тощо.

Проте в оскарженому рішенні відповідач не вказує будь-яких джерел та інформації, якими керувався при визначенні митної вартості товару, окрім номеру та дати взятої за основу митної декларації.

Верховний Суд у постанові від 29.09.2020 по справі № 520/7041/19 звернув увагу на те, що рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодекс якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

Враховуючи викладене, суд вважає необґрунтованим висновок митного органу про те, що у поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності та не міститься всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.

А тому, як наслідок, рішення відповідача про коригування митної вартості товарів від 23.02.2022 № UA209000/2022/210105/2 є протиправним та підлягає скасуванню.

Також позивач долучив до матеріалів справи висновок судового експерта Білобрана Степана Зіновійовича від 19.05.2022 № 22/1/109 за результатами проведення товарознавчої експертизи відповідно до договору про надання послуг.

Відповідно до ст. 108 КАС України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 90 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивованим у судовому рішенні.

У вказаному висновку експерта, останнім зроблено висновок про те, що ринкова вартість об`єктів дослідження при перетині кордону України без нарахування митних платежів та зборів може складати визначену ціну у EUR без ПДВ/шт. (з округленням).

Також позивач у позовній заяві вказує, що за результатами проведення товарознавчої експертизи № 22/1/109 від 19.05.2022 на запит від ТОВ «Сервіс Систем» від 22.02.2022 щодо визначення вартісних характеристик товару при ввезені на митну територію України без нарахування митних платежів та зборів, який поступає до ТОВ «Сервіс Систем» по інвойсу від 16.02.2022 № 68272 визначено ринкову вартість оцінюваного рухомого майна станом на травень 2022 року, показники якого є приблизно наближені до заявленої вартості товару 1 та товару 2 у декларації № UA 209140.2022.015439.

Тобто у висновку експерта визначено приблизну ринкову вартість товару, яка не була та не могла бути врахована під час митного оформлення.

З урахуванням наведеного, зважаючи на встановлені під час судового розгляду обставини на підставі доказів, оцінка яким надана за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні та з огляду на надану оцінку належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності суд відхиляє вищенаведений висновок експерта.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Згідно з ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

У розумінні ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні критерії відповідачем не дотримані, що зумовило звернення позивача за захистом порушених прав та інтересів до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат, пов`язаних з проведенням товарознавчої експертизи від 19.05.2022 № 22/1/109 у розмірі 10 000 грн, суд зазначає, що оскільки висновок експерта відхилено судом, то витрати пов`язані з проведенням товарознавчої експертизи не підлягають відшкодуванню позивачу.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс систем" (вул. Уляни Кравченко, 30, с. Стоки, Перемишлянський район, Львівська область, 81100, ЄДРПОУ 38582314) до Львівської митниці ДМС України (вул. Костюшка, 1, м. Львів, 79000, ЄДРПОУ 43971343) про скасування рішення - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці ДМС України від 23.02.2022 № UA209000/2022/210105/2 про коригування митної вартості.

Стягнути з Львівської митниці ДМС України за рахунок бюджетних асигнувань в користь товариства з обмеженою відповідальністю "Сервіс систем" 992,40 грн судових витрат.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складений 06.10.2022.

Суддя Кедик М.В.