Рішення

від 06.10.2022 по справі 420/13235/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/13235/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф. розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі позивачка) звернулася в суд із позовною заявою до Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (далі відповідач), в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення органу державної виконавчої служби - постанови про закінчення виконавчого провадження ВП № 69430753 від 04.08.2022 року, винесену старшим державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Тарасюк Ольгою Павлівною при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/20556/21 виданого 24.05.2022 року Одеським окружним адміністративний судом;

- стягнути з Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) ЄДРПОУ 34505330 на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , судові витрати у вигляді сплаченого судового збору у розмірі 992,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Ухвалою суду від 27.09.2022 року визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивачка зазначила, що рішенням Одеського ОАС від 04 січня 2021 року у справі 420/20556/21 суд визнав протиправним та скасував рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №1018 від 17.09.2021 року «Про надання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність громадянину ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства» та зобов`язав повторно розглянути клопотання від 22.07.2021 року про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки. На виконання вказаного рішення суду було відкрито виконавче провадження, яке в подальшому постановою ВП № 69430753 від 04.08.2022 року закінчено у зв`язку з виконанням. Вказана постанова є протиправною, оскільки рішення суду не виконано. Просить задовольнити повністю позовні вимоги.

Від відповідача до суду надійшов відзив, відповідно до якого позовні вимоги не визнали та зазначили, що отримавши рішення Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області №1692 від 29.06.2022 року державним виконавцем прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження у відповідності до чинного законодавства, оскільки заяву ОСОБА_1 повторно розглянуто. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог.

Судом встановлені такі обставини по справі.

Виконавче провадження ВП № 69430753 відкрите 15.07.2022 року за заявою позивачки на підставі виконавчого листа № 420/20556/21 виданого 24.05.2022 року, відповідно до якого зобов`язано Петропавлівську сільську раду Білгород-Дністровського району Одеської області з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні, повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 22.07.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення безоплатно у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 1,9990 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення комунальної власності на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області (за межами населених пунктів), поблизу земельної ділянки кадастровий номер 5124582300:01:001:0560.

Постановою ВП № 69430753 від 04.08.2022 року виконавче провадження закінчене на підставі п.9 ч.1 ст.39, ст. 40 ЗУ «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року

№ 1404-VIII у зв`язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Позивач не погодився з вказаною постановою і оскаржив її до суду.

Вивчивши позиції сторін викладені у їх заявах по суті, дослідивши докази надані сторонами та враховуючи приписи діючого законодавства, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають повному задоволенню.

Звертаючись до суду з цим позовом позивачка зазначила про те, що про порушення прав їй стало відомо 12.09.2022 року після отримання від відповідача рішення Петропавлівської сільської ради 22.06.2022 року, яким призупинено розгляд заяви про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою на виконання рішення суду та яке стало підставою для закінчення виконавчого провадження.

Суд погоджується з позицією позивачки, що строк звернення до суду не порушено, оскільки саме рішення боржника може бути підтвердженням виконання чи невиконання рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії. Як витікає з відмітки на рішенні Петропавлівської сільської ради №1692 від 22.06.2022 року воно вручено позивачці 12.09.2022 року. Доказів та пояснень на спростування зазначених у позові обставин щодо строку звернення до суду з цим позовом відповідач суду не надав.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 02 червня 2016 року №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

У відповідності до п.9 ч.1 ст. 39 вказаного закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Проаналізувавши та співставивши надані сторонами докази, а саме: рішення Одеського ОАС від 04 січня 2021 року у справі 420/20556/21, виконавчий лист №420/20556/21 виданий 24.05.2022 року, рішення Петропавлівської сільської ради №1692 від 22.06.2022 року та постанову про закінчення виконавчого провадження, суд приходить до висновку, що рішення суду на підставі якого видано виконавчий документ не виконано і підтверджується це рішенням боржника на яке посилається у своїй постанові державний виконавець.

Так, Петропавлівська сільська рада у своєму рішенні №1692 від 22.06.2022 року зазначила наступне:

1. З метою уникнення неправомірної відмови, призупинити розгляд заяви про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_1 із земель сільськогосподарського призначення для ведення особистого селянського господарства орієнтованою площею 1,9990 га на території Петропавлівської сільської ради Білгород-Дністровського району Одеської області у зв`язку із забороною прийняття рішень у межах норм безоплатної приватизації на період військового стану, що передбачає заборону надання дозволів на розроблення проектів землеустрою.

2. Петропавлівській сільській раді розглянути відповідну заяву, згідно норм чинного законодавства, після закінчення воєнного стану.

Суд зазначає, що зміст цього рішення свідчить не про виконання рішення суду, щодо прийняття рішення по клопотанню позивачки, а про зупинення його розгляду, що жодним чином не є виконанням чи розглядом по суті.

Зміст вказаного рішення Петропавлівської сільської ради є настільки зрозумілим та конкретним, що вважати виконаним рішення суду посилаючись на це рішення є зі сторони Саратського ВДВС проявом правового свавілля та ігнорування вимог ст. 39 Закону №1404-VІІІ, ст. 19 Конституції України, грубим порушенням прав стягувача у виконавчому провадженні.

Тому висновки відповідача, що зазначене рішення є підтвердженням виконання рішення суду та є підставою для закінчення виконавчого провадження є протиправним та таким, що не відповідає вимогам ч.2 ст.2 КАС України та суперечить п.9 ч.1 ст. 39 Закону №1404-VІІІ.

Згідно зі статтею 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягать повному задоволенню.

Частиною 1 ст.132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У відповідності з п.1 ч. 3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.5-7 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, суд має враховувати складність справи, час витрачений адвокатом на виконання робіт, обсяг наданих послуг та ціну позову.

На підтвердження розміру витрат зі сплати професійної правничої допомоги у зв`язку з розглядом справи представником надані копія договору про надання правової допомоги, фіксований розмір гонорару - 3000,00 грн, який на думку суду є обґрунтованим та співмірним із урахуванням складності справи.

Відповідач у відзиві на позов не надав жодних заперечень щодо розміру витрат на правову допомогу, а викладена позиція щодо відмови у задоволенні позовних вимог не може бути врахована судом як така, що стосується в тому числі і таких витрат.

Також суд вважає необхідним стягнути з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 992,40 грн.

Керуючись статтями 2, 3, 6, 7, 8, 9, 12, 139, 241-246 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП № 69430753 від 04.08.2022 року, винесену старшим державним виконавцем Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса) при примусовому виконанні виконавчого листа № 420/20556/21.

Стягнути з Саратського відділу державної виконавчої служби у Білгород-Дністровському районі Одеської області Південного управління Міністерства юстиції (м. Одеса), (68200, Одеська область, Білгород-Дністровськоий район, смт. Сарата, вул. Чкалова, 42, ЄДРПОУ 3043106632) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (РНОКП НОМЕР_1 , прож. АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн, витрати на сплату судового збору у розмірі 992,40 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.Ф. Попов