Рішення

від 07.10.2022 по справі 640/12783/22

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2022 року м. Київ № 640/12783/22

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ»

до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України

про визнання протиправним та скасування рішення,-

У С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» (далі по тексту - позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 20963 від 06.07.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість п.8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що відповідачем протиправно включено його до переліку ризикових платників податків, оскільки підприємство не відповідає жодному з критеріїв ризиковості. Незважаючи на дотримання усіх вимог податкового законодавства до товариства було застосовано інститут блокування реєстрації податкових накладних через те, що відповідачем було ідентифіковано позивача у відповідній базі даних як підприємство, що здійснює ризикові операції. Позивач стверджує, що подальше перебування в такому статусі впливає на здійснення позивачем реєстрації податкових накладних і ведення господарської діяльності.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2022 року відкрито провадження у справі №640/12783/22, вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.

Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п`ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.

23.09.2022 до суду надійшов відзив, відповідно до якого ГУ ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ ДПС України, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзиви, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

У відповідності до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» зареєстровано як юридична особа, про що до Реєстру внесено відповідний реєстраційний запис.

З матеріалів справи вбачається, що 06 січня 2022 року Комісією Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (Комісією регіонального рівня) було прийнято рішення за № 493 про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

29 червня 2022 року позивач надіслав до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, повідомлення про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку. Позивач також вказує, що разом з повідомленням до податкової було надіслано пояснення та копії документів, які підтверджують відсутність будь-яких ознак, за якими позивача можна було б включити до переліку ризикових платників податків.

Разом з тим, у відповідь на повідомлення позивача від 29.06.2022 року про подання інформації та копій документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку Комісією Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних повторно прийнято рішення № 20963 від 06.07.2022 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку.

Не погоджуючись з висновками і рішеннями контролюючого органу позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, які виникли між сторонами, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Податковий кодекс України (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.

Відповідно до п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Так, згідно п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно з положеннями п.201.16 ст.201 Податковий кодекс України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

01.02.2020 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі за текстом - Порядок №1165), якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок).

Порядком визначається процедура винесення комісією ДПС рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (пункт 6 Порядку), Критерії ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку), Критерії ризиковості здійснення операцій (додаток 3 до Порядку).

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Так, контролюючим органом позивача віднесено до переліку ризикових платників податків на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку відповідно до Порядку, який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1165 від 11.12.2019, а саме: підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій.

Судом встановлено, що оскаржуване рішення не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій», та не містить доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи.

У відзиві на позовну заяву відповідачем також не зазначено мотивації підстав та причин віднесення підприємства до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку за ознакою - «підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій»

Враховуючи викладене суд дійшов висновку про не доведення відповідачем правомірності оскаржуваного рішення № 20963 від 06.07.2022 року про відповідність ТОВ «ОХОРОНА «ПРАЙМ» як платника податку на додану вартість п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Також, слід зазначити, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Суд наголошу, що оскільки приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то на переконання суду, віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності.

Аналізуючи дані положення Кодексу, можна дійти висновку, що законодавством передбачено право суду у випадку встановлення порушення прав позивача зобов`язувати суб`єкта владних повноважень приймати рішення або вчиняти певні дії, на відновлення права позивача в разі встановлення факту його порушення цим органом.

Відповідно до п.6 Порядку №1165 у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Таким чином, нормами Податкового кодексу України чітко визначено настання такої події, як набрання законної сили рішення суду для виключення платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У даному випадку, задоволення позовної вимоги про зобов`язання відповідача виключити виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, є дотриманням судом гарантій захисту порушених прав позивача на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Відповідно до частини першої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Всупереч наведеним вимогам відповідачами, як суб`єктами владних повноважень, не доведено правомірності винесення оскаржуваних рішень.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно якими судові витрати підлягають поверненню позивачу, який не є суб`єктом владних повноважень при задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем під час звернення з даним позовом до суду сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн.

Ураховуючи висновок суду про задоволення позовних вимог, сплачений судовий збір підлягає присудженню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 12, 72-73, 76-77, 139, 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» (07412, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Шевченка, 106-Г, ЄДРПОУ 41099418) до Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 20963 від 06.07.2022 року про відповідність платника податку на додану вартість п.8 Критеріїв ризиковості платника податку.

3. Зобов`язати Головне управління ДПС у Київській області, як відокремлений підрозділ Державної податкової служби України, виключити Товариство з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ОХОРОНА «ПРАЙМ» (07412, Київська обл., Броварський район, с. Пухівка, вул. Шевченка, 106-Г, ЄДРПОУ 41099418) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області, як відокремленого підрозділу ДПС України (03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-А, ЄДРПОУ 44096797) судовий збір у розмірі 2481, 00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Суддя Є.В. Аблов