Рішення

від 07.10.2022 по справі 640/15081/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2022 року м. Київ № 640/15081/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кармазіна О.А., розглянувши за правилами письмового провадження адміністративну справуза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сетра»до Головного управління ДПС у м. Києві (код ЄДР ВП: 44116011)провизнання протиправною та скасування вимоги та рішення про опис майна,-В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Юридична компанія «Сетра» (на даний час «МІЛІНТІКА»; адреса згідно позову: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 5-а, код ЄДР: 35851069) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДР: 39439080), в якому просить суд:

1) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу від 27.03.2019 № 105441-17 у розмірі 265 452,13 грн.;

2) визнати протиправним та скасувати рішення про опис майна у податкову заставу від 27.03.2019 № 105441-17.

Позиція позивача.

В обґрунтування позовних вимог позивач наголошує на протиправності оскаржуваної вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, оскільки за твердженням позивача ТОВ «ЮК «Сетра» не має сплачувати грошове зобов`язання по податку на прибуток у розмірі 96 666,67 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 24 167,00 грн.

Позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного

Зазначає, що згідно даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів, станом на 21.03.2019 у позивача обліковується податковий борг по податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 265 452,13 грн., який виник у зв`язку з несплатою самостійно задекларованих податкових зобов`язань за 2018 рік згідно податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 22.02.2019 № 9310732593, у зв`язку з чим прийнято вимогу про сплату боргу та рішення про опис майна у податкову заставу.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою судді від 14.11.2019 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою суду від 07.10.2022 здійснено заміну відповідача на правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві (відокремлений підрозділ ДПС, код ЄДР ВП 44116011, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19).

Встановлені судом обставини.

Розглянувши наявні в матеріалах справи документи, враховуючи пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

27.03.2019 податковим органом прийнято вимогу від 27.03.2019 № 105441-17, відносно ТОВ «ЮК «Сетра», в якій зазначено, що станом на 26.03.2019 сума податкового боргу платника податку становить 265 452,13 грн.

Того ж дня, 27.03.2019 податковим органом прийнято рішення № 105441-17 про опис майна у податкову заставу.

Листом від 01.04.2019 № 58776/10/26-15-17-07-10 ГУ ДФС у м. Києві повідомило ТОВ «ЮК «Сетра» про те, що станом на 27.03.2019 відповідно до інтегрованої картки платника податків сума податкового боргу становить 265 452,13 грн., у зв`язку з чим позивачу запропоновано надати протягом п`ятнадцяти робочих днів з моменту отримання листа перелік майна, яке перебуває у власності ТОВ «ЮК «Сетра».

Позивач вважаючи протиправними вказану вимогу про сплату податкового боргу та рішення про опис майна у податкову заставу, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі- ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов`язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов`язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства.

Відповідно до п/п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з п/п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно до п/п 14.1.175. п. 14.1 ст. 14 ПК податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк (п. 38.1 ст. 38 ПК України).

Згідно з п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Пунктами 59.1, 59.3 ст. 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Відповідно до п. 59.4 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов`язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що податкова вимога виставляється контролюючим органом виключно у тому випадку, коли платників податків не сплачує протягом 10 календарних днів що настають за останнім днем відповідного граничного строку, узгоджену суму податкового зобов`язання, а відтак, у разі несплати такої суми, остання набуває статусу податкового боргу.

Так, досліджуючи матеріали справи, судом встановлено, що не заперечується та не спростовується позивачем та, як вбачається з інтегрованої картки позивача, 22.02.2019 ТОВ «ЮК «Сетра» подано до податкового органу податкову декларацію з податку на прибуток приватних підприємств за № 9310732593, в якій позивачем самостійно визначено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 265 452,13 грн., відповідно до якої в інтегрованій картці ТОВ «ЮК «Сетра» обліковується податковий боргу по податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 265 452,13 грн.

Між тим, матеріали справи не містять жодних доказів сплати ТОВ «ЮК «Сетра» узгодженої суми грошового зобов`язання у розмірі 265 452,13 грн., у строки, передбачені п. 57.1 ст. 57 ПК України, з ув`язку з чим, суд приходить до висновку про правомірність прийняття податковим органом податкової вимоги від 27.03.2019 № 105441-17,

В той же час, п. 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення (п. 88.2 ст. 88 ПК України).

Згідно з пунктом 89.1 статті 89 ПК України право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку;

у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

у випадку, визначеному в пункті 100.11 статті 100 цього Кодексу, - з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов`язань.

Право податкової застави не поширюється на майно, визначене підпунктом 87.3.7 пункту 87.3 статті 87 цього Кодексу, на іпотечні активи, що належать емітенту та є забезпеченням відповідного випуску іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, на грошові доходи від цих іпотечних активів до повного виконання емітентом зобов`язань за цим випуском іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, а також на склад іпотечного покриття та грошові доходи від нього до повного виконання емітентом зобов`язань за відповідним випуском звичайних іпотечних облігацій.

Право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до п.п. 89.3, 89.4 ст. 89 ПК України майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.

Контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

Відповідно до ст. 90 ПК України пріоритет податкової застави щодо пріоритету інших обтяжень (включаючи інші застави) встановлюється відповідно до закону.

Водночас, умови припинення податкової застави визначені ст. 93 ПК України.

Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Так, Порядок застосування податкової застави контролюючими органами, затверджений наказом Міністерства фінансів України 16.06.2017 № 586 (далі - Порядок № 586).

Згідно з п. 8 розділу І Порядку № 586 день виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ Порядку № 586 опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

Як вже було зазначено вище та як вбачається з матеріалів справи, зокрема, відомостей з даних інформаційно-телекомунікаційної системи, що станом на 27.03.2019 за ТОВ «ЮК «Сетра» обліковується податковий борг у розмірі 265 452,13 грн., про що податковим органом 27.03.2019 було сформовано податкову вимогу № 105441-17 на загальну суму 265 452,13 грн..

Разом з тим, позивачем не надано суду жодних доказів (документів), що засвідчують закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 ст. 93 ПК України, що свідчить про наявність у позивача податкового боргу та наявність підстав для прийняття рішення про опис майна.

Таким чином, підсумовуючи викладені обставини у сукупності, в контексті викладених норм права та зважаючи наявність у ТОВ «ЮК «Сетра» узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 265452,13 грн. та чинність вимоги від 27.03.2019 № 105441-17 про сплату боргу, суд приходить до висновку про правомірність прийняття відповідачем рішення про опис майна у податкову заставу 27.03.2019 № 105441-17.

Посилання позивача у позовній заяві на фінансово-господарські операції, що мали місце у 2010 році з ТОВ «ПОСТПРИНТ» та твердження позивача про те, що позивач не має сплачувати грошове зобов`язання у розмірі 96 666,67 грн. за основним платежем та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24 167,00 грн., є безпідставними, оскільки податковий борг у розмірі 265452,13 грн. виник у 2019 році з моменту подання позивачем податкової декларації з податку на прибуток підприємств від 22.02.2019 № 9310732593 та несплати ним узгодженої суми грошового зобов`язання, визначеного у такій декларації, відомості щодо чого позивачем не заперечуються та не спростовуються.

Враховуючи вищевикладене, а також виходячи із заявлених вимог та підстав позову, суд приходить до висновку, що в порядку виконання обов`язку, визначеного ч. 1 ст. 77 КАС України, позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги та, враховуючи положення ч. 2 ст. 77 КАС України, судом не встановлено порушень прав чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин з боку відповідача.

Доводи позивача, що викладені у позовній заяві, як підстава для задоволення позовних вимог, спростовуються висновками суду, викладеними у даному рішенні.

У взаємозв`язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог та їх обґрунтування, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки досліджених доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на з`ясуванні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись статтями 6, 72-77, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛІНТІКА» (попередня власна назва «Юридична компанія «Сетра»; адреса: 01004, м. Київ, вул. Червоноармійська, 5-а, код ЄДР: 35851069), - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Днем вручення процесуальних документів в електронній формі є день отримання судом повідомлення про доставлення документів на офіційну електронну адресу особи (п. 2 ч. 6 ст. 251 КАСУ), якою є (п. 5.8. Положення про ЄСІТС від 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21): сервіс Електронного кабінету ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС, адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів або адреса електронної пошти, з якої надійшли до суду документи, засвідчені кваліфікованим електронним підписом (п. 111 «Перехідні положення»).

Суддя О.А. Кармазін