Ухвала

від 10.10.2022 по справі 908/1958/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

10.10.2022 Справа № 908/1958/22

м.Запоріжжя

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу

заявника: Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7, код ЄДРПОУ 05478717 (69032, м. Запоріжжя, проспект Металургів, буд. 11)

до боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-2016

за вимогою про стягнення суми 34200,42 грн.,

Без повідомлення(виклику)заявника і боржника

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 (далі - заявник) звернулося до Господарського суду Запорізької області через підсистему «Електронний суд» із заявою за вих. б/н від 30.09.2022 (вх. № 2149/08-07/22 від 30.09.2022) про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-2016 грошової заборгованості за договором оренди нежитлового приміщення № 345/1 від 17.05.2018, а саме: на користь місцевого бюджету м. Запоріжжя 18079,94 грн. заборгованості зі сплати 70% орендної плати за період з червня 2021 по 29.08.2022, 542,39 грн. штрафу, 4076,31 грн. інфляційних втрат; та на користь Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 9161,41 грн. заборгованості зі сплати 30% орендної плати за період з червня 2021 по 29.08.2022, 274,84 грн. штрафу, 2065,53 грн. інфляційних втрат.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 30.09.2022 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1958/22 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 17.05.2018 між Департаментом комунальної власності та приватизації Запорізької міської ради (Орендодавець), Комунальним підприємством «Наше місто» (Балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ГАРАНТ-2016» (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна № 345/1 (далі - Договір). Орендарю передано в строкове платне користування комунальне майно, частину нежитлового приміщення № 108 цокольного поверху (літ. А-5) загальною площею 95,65 кв.м., у складі приміщень № 3-9 площею 86,90 кв.м. та частини місць загального користування №№ 1, 2 площею 8,75 кв.м. по вулиці Незалежної України, 65. 17.05.2018 року орендоване майно передане Орендарю за актом прийому-передачі. Додатковою угодою від 01.10.2018 року змінено балансоутримувача з КП «Наше місто» на КП «ВРЕЖО №7» ЗМР та запроваджено розподіл та спрямування орендної плати, за яким 70% сплачується на рахунок місцевого бюджету, а 30% на рахунок балансоутримувача. Заявник вказує, що додатковою угодою від 24.12.2020 року продовжено термін дії договору на 5 років до 17.11.2025 року та затверджено договір в новій редакції, додатковою угодою від 11.08.2021 змінено розмір орендної плати. Зазначає, що станом на 29.08.2022 за даними бухгалтерського обліку за Орендарем обліковується заборгованість зі сплати орендної плати в загальному розмірі 27241,35 грн., у тому числі: 18079,94 грн. - на користь місцевого бюджету та 9161,41 грн. - на користь КП «ВРЕЖО № 7».

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.

Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.

Пунктом 2 частини 2 ст. 150 ГПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.

Заявником у заяві визначено боржника: Товариство з обмеженою відповідальністю Гарант-2016, код ЄДРПОУ: 37835068.

Разом з тим, як встановлено судом, код ЄДРПОУ: 37835068 належить іншій юридичній особі Приватному підприємству "СВІФТ ІНТЕРНАШОНАЛ ІМПОРТ ТА ЕКСПОРТ".

Таким чином, заявником порушені зазначені приписи процесуального законодавства.

Разом з тим, під час перевірки інформації щодо місцезнаходження боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-2016 на сайті https://opendatabot.ua/ судом з`ясовано, що 16.02.2022 змінилась назва Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-2016 на Товариство з обмеженою відповідальністю Холед ЛТД, а також змінилась адреса юридичної особи з: 69063, м. Запоріжжя, вул. Покровська, буд. 23-А, кімната 7 на 10001, м. Житомир, вул. Кооперативна, буд. 18.

Згідно з вимогами ч. 3 (пункти 3, 4) ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.

Заявник в заяві про видачу судового наказу зазначає, що додатковою угодою від 24.12.2020 року продовжено термін дії договору на 5 років до 17.11.2025 року та затверджено договір в новій редакції. Вказує, що додатковою угодою від 11.08.2021 до договору оренди нежитлового приміщення № 345/1 від 17.05.2018 змінено розмір орендної плати.

Однак копії додаткової угоди від 24.12.2020 року (в тому числі договір в новій редакції) та додаткової угоди від 11.08.2021 до вказаного договору заявник суду не надав, чим порушив вимоги п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Крім того до поданої заяви заявник надав розрахунки заборгованості з орендної плати (70% та 30%), зі змісту яких вбачається, що боржником здійснювались часткові оплати заборгованості, а саме: заборгованості зі сплати 70% орендної плати на суму 2565,40 грн., заборгованості зі сплати 30% орендної плати на суму 1319,36 грн.

Проте докази на підтвердження здійснення боржником вказаних часткових оплат боргу заявник суду не надав.

Таким чином, заявником при поданні заяви про видачу судового наказу порушено вимоги п. 2 ч. 2, п. 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу.

Вищевикладені обставини є підставою для відмови у видачі судового наказу за даною заявою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.

Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-2016 заборгованості в сумі 34200,42 грн. на підставі п. 1 ч. 1 ст. 152 ГПК України.

Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.

Керуючись ст.ст. 147, 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Комунальному підприємству Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7 у видачі судового наказу про стягнення Товариства з обмеженою відповідальністю Гарант-2016 заборгованості в сумі 34200,42 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.10.2022 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.С. Боєва