ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
10.10.2022 Справа № 908/1937/22
м.Запоріжжя
Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Боєвої О.С., розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу
до боржника: Громадської організації інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес», код ЄДРПОУ 33378598 (адреса, зазначена у заяві: 69095, м. Запоріжжя, вул. Франка, буд. 41, кв. 10; адреса, зазначена в ЄДР: 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, кімната 610)
за вимогою про стягнення суми 10810,04 грн.,
Без повідомлення(виклику)заявника і боржника
ВСТАНОВИВ:
Комунальне підприємство Запоріжремсервіс Запорізької міської ради звернулося до Господарського суду Запорізької області із заявою за вих. б/н від 28.09.2022 (вх. № 2128/08-07/22 від 29.09.2022) про видачу судового наказу про стягнення з Громадської організації інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес» заборгованості з оплати за послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_1 в сумі 10810,04 грн. за договором № 1269/Д від 23.01.2020.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 29.09.2022 здійснено автоматичний розподіл зазначеної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1937/22 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.
В обґрунтування вказаної заяви заявник посилається на те, що 23.01.2020 між Комунальним підприємством Запоріжремсервіс Запорізької міської ради (далі - заявник, управитель) та Громадською організацією інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес» (далі боржник, замовник) був укладений договір № 1269/Д, далі Договір, відповідно до п. 1.1. якого управитель зобов`язується забезпечити замовника послугами з управління багатоквартирним будинком (утримання будинку та прибудинкової території), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до законодавства України, а замовник зобов`язується оплачувати управителю послугу з управління будинком та прибудинкової території згідно вимог чинного законодавства України та умов договору. Заявник в заяві вказує, що об`єктом Договору є частина нежитлового приміщення № 21 першого поверху (літ. А-2) загальною площею 67,53 кв.м. Зазначає, що боржнику за адресою: вул. Металургів, буд. 25 надано послугу з управління багатоквартирним будинком про що свідчить відсутність будь-яких зауважень з його боку та укладання договору № 1269/Д від 23.01.2020 з 01.11.2017 р., проте зобов`язання щодо оплати боржником виконані не в повному обсязі. Заявник вказує, що сума заборгованості боржника станом на 27.09.2022 складає 10810,04 грн., це свідчить про неналежне виконання боржником зобов`язань, а тому порушує право заявника на одержання плати за надані послуги з управління будинком в установлений законом строк.
Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.
За змістом статей 148, 154 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним в письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Суд розглядає заяву про видачу судового наказу протягом п`яти днів з дня її надходження. Розгляд проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 232 ГПК України судовий наказ є судовим рішенням.
Таким чином, зважаючи на принципи наказного провадження та встановлений порядок розгляду заяви про видачу судового наказу, наказне провадження у господарському судочинстві забезпечує можливість стягнення грошової заборгованості, наявність та розмір якої підтверджується доданими до заяви документами.
Пунктом 2 частини 2 ст. 150 ГПК України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника.
Як вбачається з документів, наданих Комунальним підприємством Запоріжремсервіс Запорізької міської ради, а саме з: копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 198395 від 27.01.2005, місцезнаходженням Громадської організації інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес» (ідентифікаційний код 33378598) є: 69065, м. Запоріжжя, вул. Електрозаводська, буд. 3, к. 610.
Натомість, всупереч п. 2 ч. 2 ст. 150 ГПК України, у заяві про видачу судового наказу на першому її аркуші заявником невірно вказані місцезнаходження та ідентифікаційний код боржника, а саме: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ 25490554.
Згідно з вимогами ч. 3 (пункти 3, 4) ст. 150 ГПК України до заяви про видачу судового наказу, зокрема, додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Зі змісту заяви, поданої Комунальним підприємством Запоріжремсервіс Запорізької міської ради, вбачається, що заявник просить стягнути з боржника Громадської організації інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес» суму 10810,04 грн., яка виникла за договором № 1269/Д від 23.01.2020.
Однак до заяви про видачу судового наказу додано копію договору № 1269/В від 23.01.2020 та розрахунок заборгованості за цим договором.
Таким чином, заявником не надано суду копію договору, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, що є порушенням вимог п. 3 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Відповідно до розрахунку заборгованості, доданого до заяви, сума боргу в розмірі 10810,04 грн. розрахована за період з січня 2020 року по серпень 2022 року, тобто вимоги заявлені за період після закінчення дії договору.
При цьому пунктами 5.1., 5.7. договору № 1269/В від 23.01.2020, доданого до заяви, визначено, що договір набирає чинності з дати його підписання і діє до 05.09.2020. Сторони домовились, що згідно п. 3 ст. 631 ЦК України, правовідносини по цьому правочину починаються з 01.11.2017. Договір може бути пролонгованим у разі наявності повноважень щодо управління багатоквартирним будинком, в якому знаходиться приміщення замовника, за основним договором з виконавчим комітетом Запорізької міської ради.
Відповідно до п. 5.2. договору № 1269/В від 23.01.2020 зміни до цього договору вносяться за взаємною згодою сторін.
Заявник не надав доказів пролонгації договору № 1269/В від 23.01.2020. Тобто письмового договору як підстави для стягнення заборгованості за період з вересня 2020 року по серпень 2022 року не надано.
Крім того, в розрахунку заборгованості наявне посилання на рахунки та акти, копій яких до заяви не додано.
Суд зазначає, що сам по собі розрахунок основного боргу, без доказів на його обґрунтування не є належним доказом на підтвердження виникнення заявленої до стягнення заборгованості. Тому відомості, які зазначені заявником у розрахунку заборгованості, мають бути підтверджені відповідними доказами.
Враховуючи вищевикладене, з наданих заявником доказів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Таким чином, заявником при поданні заяви про видачу судового наказу порушено вимоги п. 2 ч. 2, п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України.
Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що на підтвердження повноважень особи, яка підписала заяву про видачу судового наказу, додана довіреність № 1, в якій допущена описка в зазначенні року її видачі.
Згідно із п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: заяву подано з порушенням вимог статті 150 цього Кодексу; із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Вищевикладені обставини є підставою для відмови у видачі судового наказу за даною заявою на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Приписами ч. ч. 2, 3 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов`язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Відповідно до ч. 2 ст. 154 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.
За таких обставин, суд відмовляє у видачі судового наказу за заявою Комунального підприємства Запоріжремсервіс Запорізької міської ради про стягнення з Громадської організації інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес» заборгованості в сумі 10810,04 грн. на підставі п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152 ГПК України.
Частиною 1 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст. 147, 150, п. п. 1, 8 ч. 1 ст. 152, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
Відмовити Комунальному підприємству Запоріжремсервіс Запорізької міської ради у видачі судового наказу про стягнення з Громадської організації інвалідів дитинства і загального захворювання «Прогрес» заборгованості в сумі 10810,04 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 10.10.2022 та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені ст. ст. 256-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 10.10.2022 |
Оприлюднено | 11.10.2022 |
Номер документу | 106668563 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи наказного провадження |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Боєва О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні