Рішення

від 10.10.2022 по справі 420/11013/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/11013/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2022 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку ст. 262 КАС України) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправними га скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200128/1 від 21.06.2022 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000310.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 01.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіес» та CSPOWER TECHNOLOGY LIMITED був укладений контракт № 0111/21 відповідно до якого продавець зобов`язується продати та поставити товар на умовах поставки відповідно до інвойсу. При тлумаченні термінів цього контракту має силу документу Інкотермс 2010 та Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу Товару 1980 року.

Загальна вартість всього товару, який був відправлений відповідно до митної експортної декларацій КНР складає 46 335,50 доларів США. Дана сума повністю відповідає інвойсу до контракту № 0111/21 від 01.11.2021 року та була повністю оплачена відповідно до умов контракту.

Після прибуття товару до міста Одеси Товариством з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» через уповноважену особу подала до Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію №UА500500/2022/017639 з метою оформлення випуску товарів з відповідними додатками.

21.06.2022 року рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200128/1 та аркушем коригування митної декларації від 21.06.2022 року було відкоригована вартість товару з 46 335,5 доларів США (як вказував декларант) до 87 857,35 доларів США.

На підставі такого рішення про коригування митної вартості була прийнята Картка відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №. UA500500/2022/000310.

Підставою для коригування митної вартості товару від 21.06.2022 року стало те, що митний орган, нібито, мав обґрунтовану підставу вважати, що заявлені неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товару і ним був застосований резервний метод визначення митної вартості товару, а саме:

1. Відповідно до п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте, у наданих: документах до митного оформлення відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2. у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо торгової марки товару;

3. надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір та інвойс, що не дає змоги ідентифікувати поставку.

Позивач, вважаючи прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними звернувся до суду.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 12.08.2022 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в порядку ст. 262 КАС України.

26.08.2022 року до суду за вхід. №ЕС/3372/22 надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований наступним.

Оскільки надані позивачем документи містили розбіжності та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

Отже, у зв`язку з тим, що по МД №UА500500/2022/017456 від 21.06.2022 автоматизованою системою управління ризиками були встановлені форми митного контролю щодо вжиття заходів з метою перевірки числових значень складових митної вартості товарів, та вони є обов`язковими для виконання посадовими особами митних органів митниця відповідно до ст. 320 МКУ, Одеською митницею повідомлено декларанта про необхідність подання протягом 10 календарних днів додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості.

Оскільки в документах, які надані позивачем до Одеської митниці разом з митною декларацією (МД) №UA500500/2022/017456 від 21.06.2022 містились розбіжності та були відсутні всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів та відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а також декларантом не подані витребувані митницею додаткові документи, які підтверджують митну вартість товарів, то зазначені обставини, у відповідності до п.2 ч.6 ст. 54 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, були підставою для прийняття митницею рішень про коригування митної вартості товарів та відмови митним органом у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю.

Згідно з Методичними рекомендаціями щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, які затверджені наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, митна вартість, визначена згідно з положеннями 64 статті Кодексу (резервного методу), повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами за методами митних вартостях, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні методів 1-5. Наприклад, вартість операції з ідентичними або подібними (аналогічними) товарами може бути "гнучко застосована", аби дозволити митному органу використати вартість операції ввізних товарів того самого "класу або виду" та/ або виготовлених в різних країнах походження.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 4,93 дол. США за кг ваги нетто. або 44,3724 дол. США за од (МД від 18.06.2022 №UA100060/2022/142000 ); ніж заявлено декларантом 2,97 дол. США за кг ваги нетто США.

У зв`язку з вищевикладеним та у відповідності до ч.2 ст. 55 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI Одеською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200128/1 від 21.06.2022.

У рішенні про коригування митної вартості №UA500500/2022/200128/1 від 21.06.2022 наведено достатнє обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано, також у цих рішеннях про коригування митної вартості визначені джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості, а саме: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), у яких міститься інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю.

Враховуючи вищевикладені причини, та положення частини 6 статті 54, ч. 1, 2, 3 статті 256 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI, Одеською митницею були видана картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000310 від 21.06.2022 та роз`яснено вимоги, виконання яких забезпечує можливість прийняття митної декларації, митного оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №UA500500/2022/017639 від 21.06.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Таким чином, Одеська митниця під час здійснення контролю митної вартості товарів позивача та прийняття рішення про коригування митної вартості товару №UA500500/2022/200128/1 від 21.06.2022 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000310 від 21.06.2022 діяла у відповідності до вимог законів та інших нормативно-правових актів України, не порушувала права та законні інтереси позивача, а тому у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНВЕРТ-СЕРВІС».

Ухвалою суду від 31.08.2022 року відмовлено у задоволенні клопотання представника Одеської митниці за вхід. №ЕС/3369/22 від 26.08.2022 року про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

05.09.2022 року до суду за вхід. №ЕП/25404/22 від представника позивача надійшла відповідь на відзив.

10.10.2022 року до суду за вхід. №ЕП/29250/22 від представника позивача надійшли додаткові пояснення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» (код ЄДРПОУ 37945640) зареєстровано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дата запису 28.10.2011 року, номер запису: 15561020000042754, вид економічної діяльності: 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); 47.54 Роздрібна торгівля побутовими електротоварами в спеціалізованих магазинах; 52.24 Транспортне оброблення вантажів; 52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту; 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

Відповідно до витягом з сайту Укрпатент (https://sis.ukipatent.оrg/uk/search/detail/l193134/) щодо патенту за порядковим номером реєстрації 61984, дата реєстрації 15.05.2006 року, порядковий номер заявки 20040707150. Власник ОСОБА_1 , який надав згоду позивачу на використання своєї ТМ.

01.11.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіе» та CSPOWER TECHNOLOGY LIMITED був укладений контракт № 0111/21 відповідно до якого продавець зобов`язується продати та поставити товар на умовах поставки відповідно до інвойсу. При тлумаченні термінів цього контракту має силу документу Інкотермс 2010 та Конвенція ООН про договори міжнародної купівлі-продажу Товару 1980 року.

Відповідно до умов контракту (п. 3) оплата проходить в 2 етапи: передоплата в розмірі 40 % та залишок перед відвантаженням товару.

Додатковою угодою № 1 до контракту № 0111/21 від 10.11.2021 року були викладені в іншій редакції місцезнаходження та реквізити сторін.

01.11.2021 року відповідно до комерційного інвойсу до контракту № 0111/21 від 01.11.2021 року продавець зобов`язувався поставити товар покупцю на загальну суму 46 335,50 доларів США в номенклатурі, яка вказана в відповідному інвойсі (акумулятори електричні, нові, побутові, свинцево-кислотні).

У зв`язку з умовами основного контракту позивач сплатив на користь продавця грошову суму в розмірі 18 534, 20 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням № 7 від 03.11.2021 року (що складає 40 % від загальної вартості товару відповідно до умов контракту).

Товар був відправлений стороною продавця 27.01.2022 року, що підтверджується митною експортною декларацією Китайської Народної Республіки № 530420220040153351 (вартість товару складає 46 335,50 доларів США), коносаменту ZEN181АS0224380279М1А та міжнародною товарно-транспортною накладною № 500000120221917715.

Загальна вартість всього товару, який був відправлений відповідно до митної експортної декларацій КНР складає 46 335,50 доларів США. Дана сума повністю відповідає інвойсу до контракту № 0111/21 від 01.11.2021 року.

Відповідно до умов контракту № 0111/21 від 01.11.2021 року Товариством з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» було сплачено залишок в розмірі 27 801,3 доларів США, що підтверджується платіжними дорученням №13 від 16.12.2021 року та №14 від 17.12.2021 року.

Загальна сума сплати за всіма платіжним доручення складає 46 335,5 доларів США.

Після прибуття товару до міста Одеси Товариством з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» через уповноважену особу подала до Одеської митниці Державної фіскальної служби митну декларацію №UА500500/2022/017456 з метою оформлення випуску товарів з відповідними додатками.

Відповідно до митної декларації позивач декларував наступний товар:

- Акумулятори електрична, нові, побутові. Свинцово-кислотні, матеріал електроду (пластин) свинець, закритого типу, на загальну вартість 46 335,5 доларів США (п. 42 митної декларації).

Позивач під час декларування товару подав до митного органу наступні документи:

- декларацію митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір 0111/21 від 01.11.2021 року;

- додаткову угоду № 1 до контракту № 0111/21 від 10.11.2021 року;

- коносамент № ZEN181АS0224380279М1А від 27.01.2022;

- пакувальний лист №CS211101H01 від 25.01.2022 року;

- інвойс №CS211101H01 від 25.01.2022 року;

- автотранспортна накладна від 20.06.2022 року;

- декларація про походження товару №CS211101H01 від 25.01.2022 року;

- банківський документи, що стосуються оцінюваного товару, а саме: платіжне дорученням №7 від 03.11.2021 року, платіжними дорученням №13 від 16.12.2021 року та №14 від 17.12.2021 року.

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиторських послуг №1260 від 10.05.2022;

- довідки про транспортні видатки №10-1 від 10.05.2022 року та №21-2 від 21.06.2022 року;

- експортна вантажна митна декларація КНР №530420220040153351;

- витяг з Державного реєстру від 03.02.2015 року.

За допомогою інформації, отриманої за результатами здійснення митного контролю із зазначенням номерів відповідних митних декларацій, яка міститься у спеціалізованому програмно-інформаційному комплексі Єдиної автоматизованої інформаційної системи (ЄАІС), АСМО «Інспектор» встановлено, що по товару №1 рівень митної вартості за товарами, митне оформлення яких вже здійснено є більшим - 4,93 дол. США за кг ваги нетто. або 44,3724 дол. США за од (МД від 18.06.2022 №UA100060/2022/142000 ); ніж заявлено декларантом 2,97 дол. США за кг ваги нетто США.

21.06.2022 року за результатами опрацювання поданої ЕМД митним органом винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200128/1, у зв`язку з тим, що подані документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, а саме:

1. Відповідно до п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте, у наданих: документах до митного оформлення відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.

2. у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо торгової марки товару;

3. надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір та інвойс, що не дає змоги ідентифікувати поставку.

Рішенням Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UА500500/2022/200128/1 від 21.06.2022 року та аркушем коригування митної декларації від 21.06.2022 року було відкоригована вартість товару з 46 335,5 доларів США (як вказував декларант) до 87 857,35 доларів США.

26.06.2022 року Одеською митницею прийнято карту відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № UA500500/2022/000310, якою відмовлено у митному оформленні (випуску) товарів.

Товар, який надійшов на адресу позивача, було випущено у вільний обіг за митною декларацією (МД) №UA500500/2022/017639 від 21.06.2022 за умови забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VI.

Позивач, вважаючи прийняті відповідачем Рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформлені випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення протиправними звернувся до суду.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ.

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваного позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

1) Відповідно до п. 2 ч. 10 ст.58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінюванні товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних з пакуванням. Проте, у наданих: документах до митного оформлення відсутні дані щодо складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару.»

Суд звертає увагу, що Відповідно до п. 4.4. зовнішньоекономічного договору (контракту) від 01.11.2021 року №0111/21 ціна Товару визначається для кожної партії і вказується в проформах інвойсах на конкретну поставку. Умови поставки - CIP, CIF, FOB, DAF, CPTмежа України (в редакції INCOTERMS-2010).

Також, відповідно до п. 6.3. зовнішньоекономічного договору (контракту) упаковка повинна відповідати встановленим стандартам та забезпечувати умови належного поводження з вантажем, збереження його під час транспортування.

Відповідно до експортної вантажної митної декларації КНР №530420220040153351 визначені умови поставки вказаної партії: FOB, вид упакування: коробка/картонна або ДВП.

З матеріалів справи вбачається, що поставка товару здійснювалась на умовах FOB (Free On Board) Інкотермс 2010.

Відповідно до правил «Інкотермс 2010» за умов FOB (FREE ON BOARD) ст.А.9. Інкотермс 2010 Перевірка - пакування - маркування (на умовах FOB), - продавець зобов`язаний за свій рахунок оплатити витрати, пов`язані з упаковкою, необхідною для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято зазвичай відправляти обумовлені контрактом товар без упаковки). Останнє здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування, були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна бути маркована належним чином.

З огляду на наявні в матеріалах справи докази, обов`язок упаковки і маркування товару покладено на продавця. Дані витрати входять до ціни товару та не підлягають відшкодуванню.

Зазначені обставини підтверджуються контрактом, інвойсом, пакувальним листом, з яких вбачається, що в ціну товару входить пакування.

Отже, при розрахунку митної вартості не повинна враховуватися така окрема її складова, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням, з огляду на включення цих витрат до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті (фактурної вартості товару).

З урахуванням зазначеного, зауваження митного органу стосовного того, що у наданих до митного оформлення документах відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самого товару є необґрунтованими та безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховною Суду по справі №815/6794/17 від 22.01.2019 р.

Підставою для коригування митної вартості стало те, що у наданих до митного оформлення документах відсутня інформація щодо торгової марки товару.

Разом з тим, судом встановлено, що торгова марка, яка була нанесена на товар є власністю ОСОБА_1 , який надав позивачу право на користування відповідної ТМ. Відповідно до домовленості продавець тільки наносив маркування, яка просив покупець.

Відповідні обставини підтверджується витягом з сайту Укрпатент (https://sis.ukipatent.оrg/uk/search/detail/l193134/) щодо патенту за порядковим номером реєстрації 61984, дата реєстрації 15.05.2006 року, порядковий номер заявки 20040707150. Власник ОСОБА_1 , який надав згоду позивачу на використання своєї ТМ.

Крім того, наявність або відсутність торгової марки жодним чином не впливає на визначення числових значень складових митної вартості товарів і тому не може бути підставою для коригування вартості товару відповідачем.

Щодо надана до митного оформлення копія митної декларації країни відправлення не має перекладу, відсутнє посилання на зовнішньоекономічний договір та інвойс, що не дає змоги ідентифікувати поставку, суд зазначає, що в матеріалах справи наявна експортна вантажна митна декларація КНР №530420220040153351 з перекладом, який було зроблено професійним перекладачем з додаванням Сертифікату перекладача, та відповідачем не спростовано, що Позивач одночасно з митною декларацією, не було надало переклад митної декларації країни відправлення.

В той же час, суд, проаналізувавши митну експортну декларацію Китайської Народної Республіки №530420220040153351 встановив, що в ній наявне посилання на основний контракт між покупцем та відповідачем, а саме контракт № 0111/21. Крім того вартість товару по відповідній експортній декларації відповідає договору та складає 46 335,5 доларів США.

Також варто зазначити,що відповідні обставини не впливають на визначення числових значень складових митної вартості товарів і тому не може бути підставою для коригування вартості товару відповідачем.

Отже, дане зауваження митного органу не може братись до уваги, як обґрунтована підстава для коригування митної вартості товару, оскільки в матеріалах справи, наявний переклад декларації та в ній є вні належні посилання, що дає змогу ідентифікувати поставку.

У рішенні про коригування заявленої митної вартості у разі використання митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, орган доходів і зборів повинен зазначити реквізити таких декларацій, а також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися органом доходів і зборів при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядного методу - за ціною щодо подібних (аналогічних) товарів.

При обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів орган доходів і зборів повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів, навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервний метод.

Натомість, у п.33 оскаржуваного рішення, у якому мають бути викладені обставини прийняття рішення, зазначено лише посилання на митну декларацію, в порівняння з якою співставлялась вартість товару. Визначити який саме товар переміщувався через митний кордон за вказаною декларацією, та на підставі яких документів визначалась вартість товару відповідно не є можливим.

В оскаржуваному рішенні митним органом також зазначено, що в результаті проведеної оцінки митної декларації обрано другорядний метод визначення митної вартості, у зв`язку із чим проведено аналіз баз даних АСМО "Інспектор" та ЄАІС Держмитслужби України, проте суд не може перевірити ці дані за відсутністю такої інформації в поданих доказах.

Згідно до приписів пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути па ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Посилання контролюючого органу у рішенні про коригування митної вартості товару на відомості з баз даних АСМО "Інспектор", ЄАІС Держмитслужби України не заслуговують на увагу суду, оскільки означені відомості у жодному разі не можуть слугувати підставою для заниження митної вартості товарів, у разі наявності у декларанта всіх необхідних документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару за ціною договору.

До того ж, слід зазначити, що Єдина автоматизована інформаційна система (ЄАІС) ДФС (Держмитслужби) України закрита для вільного доступу, що позбавляє декларанта можливості перевірити наявну у ній інформацію, а також в ЄАІС ДФС України відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, та інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, а тому така інформаційна база не містить усіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню.

Верховним Судом у відповідних постановах неодноразово акцентовано, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС ДФС України, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України, не передбачено.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

До того ж, митний орган, витребовуючи додаткові документи, обмежився фактично формальним переписом документів з положень ч. 3 ст. 53 МК України, не вказавши котрих саме документів недостатньо для підтвердження числових значень митної вартості.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

Суд зазначає, що коригування митної вартості товару на підставі інформації наявної в базі даних про те, що товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж встановлено позивачем, за відсутністю інших, визначених законом підстав, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем, оскільки з бази даних не вбачається умови договору, між ким він укладався, при цьому безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), адже торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору.

Наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.11.2018 року по справі №826/16046/16.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняті Одеською митницею рішення №UA500500/2022/200128/1 від 21.06.2022 про коригування митної вартості товарів та Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за №UA500500/2022/000310 Одеської митниці, є протиправними та такими, що підлягають скасуванню.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем не викладено аргументів та не надано доказів на противагу позиції позивача, не доведено, що митна вартість задекларованого товару не могла бути визнана за ціною договору (за основним методом).

З урахуванням того, що судом встановлено протиправність оскаржуваного рішення, то належним і ефективним способом захисту порушеного права позивача є саме скасування рішення суб`єкта владних повноважень як необґрунтованого, а тому позов ТОВ «Інверт-Сервіс» підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 20698,71 грн. судового збору згідно платіжного доручення №297 від 28.07.2022 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» судового збору у розмірі 6374,15 грн.

Керуючись ст.ст. 2-9, 12, 72, 77, 90, 139, 246, 255, 295, 297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів №UA500500/2022/200128/1 від 21.06.2022 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийняття митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2022/000310.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» суму судового збору в розмірі 20698,71 грн. (двадцять тисяч шістсот дев`яносто вісім гривен 71 копійка), сплаченого відповідно до платіжного доручення №297 від 28.07.2022 року.

Рішення суду набирає законної сили, відповідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.295, ст.297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Інверт-Сервіс» (адреса: 65045, м. Одеса, вул. Троїцька, 45, оф. 18, код ЄДРПОУ 37945640, тел.: (067)69-667-62)

Одеська митниця як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вул. Лип Івана та Юрія, 21А, код ЄДРПОУ 44005631, телефон: (048) 734-28-00, електронна пошта: od.post@customs.gov.ua)

Головуючий суддя Н.В. Потоцька