Вирок

від 10.10.2022 по справі 291/616/21

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Ружинський районний суд Житомирської області

Справа № 291/616/21

1-кп/291/20/22

Україна

Ружинський районний суд Житомирської області

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2022 року

Ружинський районний суд Житомирської області

у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружин Житомирської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021065480000148 від 25.05. 2021 року за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Бистрик Ружинського району Житомирської області, проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, освіта - середня спеціальна, не депутата, маючого на утриманні 3 малолітніх дітей, не одруженого, раніше не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 122, ч.1 ст.125 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 07 квітня 2021 близько 22 год., ОСОБА_5 та ОСОБА_6 перебували в житловому будинку домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 .

В цей же день, час та в цьому ж місці, на грунті раптово виниклих неприязних відносин у ОСОБА_4 виник умисел направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 ..

Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 , в цей же час та в цьому ж місці, умисно, своїми обома руками наніс декілька ударів в область голови ОСОБА_5 .. Від нанесених ударів ОСОБА_5 впала на тверду дерев`яну підлогу, спираючись ліктями обох рук, в результаті чого остання отримала тілесні ушкодження у вигляді ссаден на волосистій частині голови, що відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, та перелому ліктьового відростку ліворуч, що відноситься до категорії тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості, як таке, що визвало тривалий розлад здоров`я.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в цей же час та в цьому ж місці, наніс останній два удари ногами по лівій та правій частині тулуба. В результаті нанесених ударів ОСОБА_5 завдано фізичного болю. Після чого, своєю правою рукою схопив її за коси, та прикладаючи силу витягнув на вулицю.

В цей же час ОСОБА_6 з метою припинення протиправних дій ОСОБА_4 по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , почала його відтягувати. Після чого у ОСОБА_4 виник умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ..

Реалізуючи свій умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 своєю правою рукою умисно стиснув за праве передпліччя ОСОБА_6 , в результаті чого останній спричинено тілесне ушкодження у вигляді синців на правому передпліччі, що відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.

Продовжуючи реалізацію свого умислу, направленого на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 , ОСОБА_4 , в цей же час на подвір`ї вказаного домогосподарства дерев`яним держаком від лопоти наніс два удари по тулубу останній. В результаті нанесених ударів ОСОБА_5 завдано фізичного болю.

Дії ОСОБА_7 , які виразились в спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.122 КК України.

Дії ОСОБА_7 , які виразились в спричинені легких тілесних ушкоджень, органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст.125 КК України.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України та ч. 1 ст. 125 КК України визнав у повному обсязі, щиро розкаявся, пояснив, що дійсно 07 квітня 2021 близько 22 год., разом тещою ОСОБА_5 та цивільною дружиною ОСОБА_6 перебували в житловому будинку домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_2 , де між ним та ОСОБА_5 виник словесний конфлікт, в ході якого руками вдарив ОСОБА_5 в область голови, від чого вона впала на тверду дерев`яну підлогу, спираючись ліктями обох рук. Після чого ще два рази ногами наніс потерпілій ОСОБА_5 удари по лівій та правій частині тулуба. Після чого, правою рукою схопив її за коси, та прикладаючи силу витягнув на вулицю. В цей час ОСОБА_6 з метою припинення його дій по відношенню до своєї матері ОСОБА_5 , почала його відтягувати, тоді він своєю правою рукою стиснув за праве передпліччя ОСОБА_6 .. Потім в цей же час на подвір`ї вказаного домогосподарства дерев`яним держаком від лопоти наніс два удари по тулубу ОСОБА_5 .. Цивільний позов визнає повністю. У вчиненом щиро розкаюється, просить сурово не карати.

Потерпілі в судове засідання не з`явились, подали заяви в яких просять розгляд справи проводити у їх відсутність.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам обвинувачення і учасниками процесу не оспорюються.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому, судом з`ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позицій немає.

При цьому згідно з ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта.

Відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір.

Згідно з п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2003 №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку, суди мають дотримуватись вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Водночас суди мають враховувати й вимоги Кримінально-процесуального кодексу України стосовно призначення покарання.

Відповідно до ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим.

За таких обставин суд вважає, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковано за ч. 1 ст.122 КК України, як умисні дії, які виразились в спричиненні середньої тяжкості тілесного ушкодження, тобто умисного ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у ст. 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров`я та за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисні дії, які виразились в заподіянні умисних легких тілесних ушкоджень .

При призначенні обвинуваченому покарання суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, обставини їх вчинення, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Згідно ч. 3 ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, відноситься до нетяжкого злочину, а передбачене ч. 1 ст. 125 КК України, класифікується як кримінальний проступок

Обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння у розкритті злочину.

Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст. 67 КК України, суд визнає вчинення кримінального правопорушення щодо подружжя чи колишнього подружжя або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах.

Вивчаючи особу обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_4 вину у скоєнні вищевказаних кримінальних правопорушеннях визнав повністю, раніше не судимий, офіційно не працює, за місцем проживання характеризується позитивно, на утриманні має троє малолітніх дітей, має постійне місце проживання, на обліку у лікаря нарколого чи психіатра не перебуває, тяжких наслідків в результаті протиправних дій обвинуваченого не настало.

З врахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого ОСОБА_4 суд вважає за необхідне призначити йому покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді громадських робіт, та у межах санкції ч.1 ст.122 КК України у виді обмеження волі, із застосуванням поглинання менш суворого покарання більш суворим відповідно до ч.1 ст.70 КК України. Відповідно до статей 75, 76 КК України з ухваленням звільнити засудженого від призначеного покарання, якщо протягом визначеного судом іспитового строку він не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки. Обрана міра покарання за глибоким переконанням суду відповідає не тільки тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, є обґрунтованою та буде відповідати цілям покарання.

По справі прокурором Бердичівської окружної прокуратури заявлений цивільний позов в інтересах держави в особі Фінансового управління Ружинської селищної ради, Комунального некомерційного підприємства «Ружинська центральна лікарня» Ружинської селищної ради про стягнення витрат закладу охорони здоров`я на лікування потерпілого від кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст. 1206 ЦК України особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Судом встановлено, що згідно довідки № 329 від 15.04 2021 року на лікування потерпілої ОСОБА_5 , яке проходило з 08.04.2021 року по 10.04.2021 року у травматологічному відділенні Комунального некомерційного підприємства «Ружинська центральна лікарня», заклад охорони здоров`я витратив 2272,88 гривень, які і підлягають стягненню у повному обсязі з обвинуваченого.

Долю речових доказів вирішити відповідно ст.100 КПК України.

Судових витрат у справі не має. Запобіжний захід до обвинуваченого не обирався і клопотання про його застосування до набрання вироком законної сили стороною обвинувачення не заявлено.

Керуючись ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України, ст. ст. 368, 370, 374 КПК України, суд, -

Ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.1 ст.125, ч.1 ст.122 КК України та призначити покарання:

- за ч.1 ст.125 КК України у виді 60 (шістдесят) годин громадських робіт.;

- за ч.1 ст.122 КК України у виді обмеження волі на строк 1 (Один) рік 6 (Шість) місяців;

Відповідно до ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді 1 (Одного) року 6 (Шести) місяців обмеження волі;

На підставі ст. 75 КК України ухвалити про звільнення засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання у виді обмеження волі, якщо протягом 1 (одного) року іспитового строку він не скоїть нового кримінального правопорушення.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ:деревяну палицю-держак лопати, яка знаходиться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів ВПД №2 Бердичівського РВП ГУНП в Житмоирській області знищити.

Цивільний позов прокурора в інтересах держави в особі особі Фінансового управління Ружинської селищної ради, Комунального некомерційного підприємства «Ружинська центральна лікарня» Ружинської селищної ради задоволити.

Стягнути з ОСОБА_4 , і.к. НОМЕР_1 на користь Фінансового управління Ружинської селищної ради (код ЄДРПОУ 43964844 р/р UA978999980314080544000006821 в ГУДКСУ в Житомирській області витрати на лікування потерпілої ОСОБА_5 від кримінального правопорушення в розмірі 2272, 88 грн. (дві тисячі двісті сімдесят дві гривні 88 копійок).

Початок строку покарання засудженому ОСОБА_4 рахувати з моменту проголошення вироку суду.

Вирок може бути оскаржено до Житомирського апеляційного суду через Ружинський районний суд Житомирської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, з підстав, передбачених ст.394 КПК України.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження також мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1 .