Рішення

від 10.10.2022 по справі 711/3048/21

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3048/21

Номер провадження2/711/301/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2022 рокуПридніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого: судді Кондрацької Н.М.

при секретарі: Мелещенко О.В.,

представника позивача адвоката Бабіч Т.Г.

представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича, Черкаської філії ДП «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергія Олексійовича про визнання недійсними електронних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію, -

встановив:

До Придніпровського районного суду м. Черкаси звернувся з позовом ОСОБА_2 щодо визнання недійсними електронні торги та скасування рішення про державну реєстрацію. У позовній заяві просить визнати недійсними електронні торги за лотом №368536 щодо продажу квартири АДРЕСА_1 реалізованої згідно протоколу проведення електронних торгів № 430244 від 09.09.2019, скасувати протокол проведення прилюдних торгів державного підприємства «СЕТАМ» № 430244 від 09.09.2019, скасувати акт приватного виконавця про проведені електронні торги з продажу квартири АДРЕСА_1 , скасувати свідоцтво про право власності № НОМЕР_1 , видане 18.02.2021, видане приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О., за яким ОСОБА_3 придбала квартиру АДРЕСА_1 , скасувати рішення приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. від 18.02.2021 про державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності на квартиру АДРЕСА_1 з одночасним припиненням цим рішенням речового права, а саме права власності ОСОБА_3 на вказану квартиру.

Так, у позовній заяві зазначається, що позивач вказує, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 .

17.08.2007 між КС «Скарбничка» та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 202-0807/3/17,, згідно якого останній отримав грошові кошти у сумі 100000 грн., строком на 36 місяців за сплатою відсотків за користуванням кредитом у розмірі 0,1232876712 за кожен день користування.

В якості забезпечення забов`язання за вказаним кредитом між КС «Скарбничка» та позивачем було укладено Договір Поруки № 202-0807-3/17 від 17.08.2007, згідно якого позивач зобов`язується відповідати перед спілкою в повному об`ємі за своєчасне та повне виконання зобов`язань за вказаним договором кредиту.

Також, 17.08.2007 було укладено Договір Іпотеки №5, згідно якого позивач, як майновий поручитель, з метою зобов`язання , що випливає з кредитного договору, передає у іпотеку, а КС «Скарбничка» приймає в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .

Враховуючи невиконання договору КС «Скарбничка» звернулась до суду з позовом про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором, який судом було задоволено та видано виконавчий лист.

28.12.2017 КС «Скарбничка» звернулась до суду з позовом до позивача та відповідача, третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно. В подальшому позовні вимоги задоволені повністю та звернуто стягнення на майно. Водночас даним рішенням суд визначив спосіб реалізації предмету іпотеки , шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 355000 грн.

Вказані рішення суду були залишені в силі.

19.11.2018 приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Т.П. звернулвся до суду про заміну сторони виконавчого провадження з КС «Скарбничка» на відповідача. Рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси та постановою Черкаського апеляційного суду заява була задоволена.

19.08.2018 приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступ Т.П. розпочато виконавче провадження.

09.09.2019 організатором прилюдних торгів проведено електронні торги з реалізації арештованого майна через систему електронних торгів.

Згідно протоколу торгів вони не відбулись.

17.09.2019 приватний виконавець отримав заяву від відповідача про бажання скористатись правом та залишити реалізоване на електронних торгах майно боржника в рахунок погашення боргу.

Позивач вважає, що торги відбулись з порушенням законодавства. Так, були проведені лише перші торги. Організатор не публікував в місцевих ЗМІ інформацію про знаходження предмета іпотеки, а також на веб-сайті проведення електронних торгів, повідомлення про їх проведення. Організатором не повідомлено державного виконавця, приватного виконавці, іпотеко держателя, іпотекодавця про день, час і місце проведення прилюдних торгів.

Протоколом № 430244 про проведення прилюдних торгів зазначено, що перші торги по лоту № 368536 завершилися 09.09.2019.

Відповідно до вимог законодавства наступні торги повинні були відбутися 14.09.2019, однак вони не відбулись.

Враховуючи викладене, оскільки всі етапи були проведені з порушенням законодавства, то можна дійти до висновку, що торги повинні бути визнані недійснимим.

Крім того, з матеріалів розгляду заяви про скасування заходів забезпечення позову про справі № 711/11453/15-ц позивачеві стало відомо, що 18.02.2021 відповідачка зареєструвала за собою право власності на спірну квартиру.

Вважає, що дана реєстрацію відбулась з порушенням, оскільки ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа № 711/1893/15-ц) було задоволено заяву позивача про забезпечення позову та накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1 .

Водночас ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси (справа №711/9214/19) було заборонено вчиняти будь-які реєстраційні дії стосовно вказано вище об`єкта нерухомого майна.

Вищенаведене свідчить про наявність обтяжень на майно.

20.07.2021 ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси відкрито провадження у справі та ухвалено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Приватний виконавець виконавчого округу Черкаської області Недоступ Т.П. заперечував у відзиві щодо задоволення позовних вимог.

Зазначає, що на виконанні перебувало виконавче провадження АСВП №57252008 з виконання виконавчого листа № 711/5087/09 від 13.06.2018.

Виконавчий документ, за яким було звернуто стягнення на нерухоме майно боржника, встановлював спосіб виконання рішення, а саме задоволення вимого кредитора за рахунок погашення звернення стягнення на предмет іпотеки.

В ході проведення виконавчих дій виконавцем підготовано пакет документів для реалізації предмета іпотеки на направлено його організатору торгів ДП «СЕТАМ», для відображення відповідної інформації на електронному аукціоні в мережі інтернет.

27.08.2019 на адресу виконавця надійшов лист від ДП «СЕТАМ» в якому організатор торгів повідомив виконавця про день, час та місце проведення таких торгів та початкову ціну. 17.09.2019 до виконавця надійшов лист ДП «СЕТАМ», в якому організатор торгів повідомив виконавця, що електронні торги з реалізації майна по лото № 368536 (предмет іпотеки квартира АДРЕСА_1 ) не відбулись у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів. Того ж дня стягувачу ОСОБА_3 надіслано повідомлення, що торги не відбулись та запропоновано скористатись правом щодо залишення за собою предмету іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. Того ж дня на адресу виконавця надійшла заява ОСОБА_3 про бажання скористатись таким правом. 18.09.2019 приватним виконавцем складено акт про реалізації предмета іпотеки, який надіслано ДП «СЕТАМ».

26.09.2019 приватним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.

У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що позивач мав бажання брати участь у електронних торгах, однак його не було повідомлено про проведення електронних торгів належним чином. Крім того, вважає, що майно, яке було предметом електронних торгів, може бути передано стягувачеві лише після третіх електронних торгів. Однак, спірне майно було передано лише після проведення перших торгів.

У відзиві на позовну заяву представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 заперечує щодо задоволення позовної заяви. Зазначає, що приватним виконавцем здійснювалась реалізація не арештованого майна, а предмета іпотеки, про що зазначається у судовому рішенні. Вважає, що приватним виконавцем були здійснені всі необхідні дії та дотримані вимоги законодавства. Також зазначає, що ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 06.03.2015 заборонено вчиняти будь-які дії направлені на обтяження квартири, що не накладає арешт на майно, а забороняє його обтяження до розгляду справи по суті. Вважає, що реєстрація права власності не є його обтяження. Крім того, дана справа вже розглянута по суті (остаточне рішення набрало законної сили 06.04.2016), як і справа № 711/9913/19 у якій накладено арешт ( справа № 711/9214/19). Зазначає, що судові справи щодо стягнення боргу з ОСОБА_4 та ОСОБА_2 тривають з 2011 року, однак протягом цього часу даними особами не було надано жодного доказу, які б свідчили про виконання ними судових рішень про стягнення заборгованості на користь КС «Скарбничка».

У судовому засіданні представник позивача адвокат Бабіч Т.Г. підтримала позов у повному обсязі та просила його задоволити. Не заперечувала, що квартира була реалізована як іпотечна, а не така, на яку накладено арешт.

Представник ОСОБА_3 ОСОБА_1 підтримав поданий ним відзив. Пояснив, що порушень під час реалізації квартири не було.

Приватний нотаріус Черкаського міського нотаріального округу Фіщук С.О. у судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив розглядати справи за його відсутності.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи та докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають до задоволення за таких підстав.

Згідно зіст. 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно дост. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно зіст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст.ст.12,81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (ч. ч. 3, 4ст. 77 ЦПК України). Крім того, обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2ст. 78 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України). Відповідно до ч. 1ст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як визначеностаттею 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися досуду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, а підставою позову - факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. При цьому, особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права.

В свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, у тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах, і у разі встановлення порушеного права з`ясувати чи буде воно відновлено у заявлений спосіб.

Підставою звернення позивача до суду з даної позовною заявою стало не погодження з проведеними електронними торгами по лоту №368536 (квартири АДРЕСА_2 ), які на його думку відбулись з порушенням законодавства, та реєстрацією права власності на спірну квартиру за ОСОБА_3 , яка також відбулась з порушенням законодавства.

Так, судом встановлено, що у виконавчому листі, виданого у справі № 711/5087/17 за позовом Кредитної Спілки «Скарбничка» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа ОСОБА_4 про звернення стягнення на майно, зазначено наступне «В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) перед Кредитною спілкою «Скарбничка» (код ЄДРПОУ 33978384; місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Кривалівська, 65 А) за договором кредиту№ 216-0808-3/18від 18.08.2008року в розмірі 393872,55 грн., яка складається з: 132606,07 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 261266,48 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом, - звернути стягнення на нерухоме майно, яке є предметом договору іпотеки № 8 від 18.08.2008 року, який був укладений між Кредитною спілкою «Скарбничка» та ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_4 ), посвідчений приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу Фіщук В.Я. та зареєстрований в реєстрі за № 4389, а саме: однокімнатну квартиру, загальною площею 29,2 м2, житловою площею 14,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 .

За рахунок коштів, одержаних від реалізації вказаного предмету іпотеки, задовольнити вимоги Кредитної спілки «Скарбничка» (код ЄДРПОУ 33978384; місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Кривалівська, 65 А) до ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості за договором кредиту № 216-0808-3/18 від 18.08.2008 року, в розмірі 393872,55 грн., яка складається з: 132606,07 грн. прострочена заборгованість по кредиту, 261266,48 грн. заборгованість за відсотками за користування кредитом.

Визначити спосіб реалізації предмету іпотеки (однокімнатної квартири, загальною площею 29,2 м2, житловою площею 14,5 м2, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 ), шляхом продажу на прилюдних торгах за початковою ціною 355000 (триста п`ятдесят п`ять тисяч) грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) на користь Кредитної спілки «Скарбничка» (код ЄДРПОУ 33978384; місцезнаходження: 18002, м. Черкаси, вул. Кривалівська, 65 А) судовий збір в розмірі 1200грн. 00коп.

Стягнути з ОСОБА_3 (місце проживання: АДРЕСА_6 ) в дохід держави судовий збір в розмірі 1754грн. 04коп.

Судові витратив розмірі1200грн.00коп.на користьКредитної спілки«Скарбничка» (кодЄДРПОУ 33978384;місцезнаходження:18002,м.Черкаси,вул.Кривалівська,65А)компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Судові витрати в розмірі 1754грн. 04коп. компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.»

Сторонами у справі не заперечувалось того факту, що відповідно до ухвали Придніпровського районного суду м.Черкаси від 27.05.2019 (справа №711/5087/17), якою замінено стягувача у виконавчому провадженні № 557252008 щодо виконавчого листа № 711/5084/17, що виданий 13.06.2018 Придніпровським районним судом м. Черкаси, а саме з стягувача КС «Скарбничка» на ОСОБА_3 . Дане рішення набрало законної сили після оскарження у апеляційній та касаційній інстанції.

На виконання даного листа приватним виконавцем виконавчого округу Черкаської області Недоступ Д.М. винесена 19.19.2018 постанова про відкриття виконавчого провадження № 57252008 та 05.08.2019 приватним виконавцем Недоступ Д.М. було направлено ДП «Сетам» заяву щодо реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України від 29.03.2019 № 10008/5 «Про визначення організатора електронних торгів, торгів за фіксованою ціною» та Порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 року (даліПорядок), ДП «Сетам» є організатором електронних торгів та уповноважене на забезпечення здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення системи електронних торгів, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком.

Відповідно до частини першоїстатті 650 ЦК Україниособливості укладення договорівна біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини четвертоїстатті 656 ЦК Українидо договору купівлі-продажу на біржах, аукціонах (публічних торгах) застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.

З аналізу змісту частини першої статті650, частини першої статті655та частини четвертої статті656 ЦК Україниможна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець.

Частиною першоюстатті 215 ЦК Українипередбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до частини третьоїстатті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна на прилюдних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернуто стягнення, до покупця-учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на публічних торгах, тобто є правочином, який може визнаватися недійсним у судовому порядку.

Дотримання нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів є обов`язковою умовою правомірності правочину.

Частиною п`ятоюстатті 124 Конституції Українисудові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України. У пункті 9 частини третьоїстатті 129 Конституції Українидо основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку регламентуютьсяЗаконом України «Про виконавче провадження».

Згідно зістаттею 1 Закону України «Про виконавче провадження»виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

У відповідності до ч. 1ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження здійснюється з дотриманням зокрема, таких засад, як обов`язковості виконання рішень, справедливості, неупередженості та об`єктивності, розумності строків виконавчого провадження.

Заст. 10 Закону України «Про виконавче провадження»звернення стягнення на майно боржника є заходом примусового виконання рішень.

Так, примусова реалізація майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин, урегульованихЗаконом України «Про виконавче провадження»,ЦК Українита іншими нормативно-правовими актами, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 51 Закону України «Про виконавче провадження» примусове звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється виконавцем з урахуванням положеньЗакону України"Про іпотеку".

Порядок і особливості продажу арештованого майна на електронних торгах визначений Порядком реалізації арештованого майна, затвердженимнаказом Міністерства юстиції України № 2831/5 від 29.09.2016(далі Порядок № № 2831/5).

Правова природа продажу майна з публічних торгів дає підстави для можливості визнання торгів недійсними за правилами визнання недійсними правочинів, зокрема на підставі норм цивільного законодавства (статей203,215 ЦК України) про недійсність правочину як такого, що не відповідає вимогам закону, у разі невиконання вимог щодо процедури, порядку проведення торгів, передбачених Порядком № 2831/5.

Зокрема підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Порядком № 2831/5, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмових повідомлень державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів; правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

У постанові Верховного Суду України від 06.04.2016 в справі № 3-242гс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору про визнання електронних торгів недійсними судам необхідно встановити, чи мало місце порушення вимог Тимчасового порядку та інших норм законодавства при проведенні електронних торгів; чи вплинули ці порушення на результати електронних торгів; чи мало місце порушення прав і законних інтересів позивачів, які оспорюють результати електронних торгів.

У постанові Верховного Суду України від 29.11.2017 в справі №668/5633/14-ц також викладено правовий висновок, що головною умовою, яку повинні встановити суди, є наявність порушень, що могли вплинути на результат торгів, а тому, окрім наявності порушення норм закону при проведенні прилюдних торгів, повинні бути встановлені й порушення прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює, способом захисту яких є визнання прилюдних торгів недійсними.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду України від 18.11.2015 в справі № 6-1884цс15, від 25.11.2015 в справі № 6-1749цс15, від 13.04.2016 в справі № 6-2988цс15, від 29.06.2016 в справах № 6-370цс16 та № 6-547цс16 та знайшли своє підтвердження в постановах Великої Палати Верховного Суду від 21.11. 2018 в справі №465/650/16-ц, провадження № 14-356цс18 та від 23.01.2019 в справі № 522/10127/14-ц, провадження № 14-428цс18, постановах Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №201/18443/17, від 26.08.2020 у справі № 640/6302/17 та від 24.09.2020 у справі №372/3181/18.

Тобто, для визнання судом електронних торгів недійсними необхідним є: наявність підстав для визнання прилюдних торгів недійсними (порушення правил проведення електронних торгів); встановлення, чи порушується суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду.

Підставою для пред`явлення позову про визнання електронних торгів недійсними є наявність порушення норм закону при проведенні торгів водночас із порушенням прав і законних інтересів особи, яка їх оспорює.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1ст. 12 ЦПК України). Даний принцип полягає у прояві в змагальній формі ініціативи та активності осіб, які беруть участь у справі.

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин даної справи. Сторони зобов`язані визначити коло фактів, на які вони можуть посилатися як на підставу своїх вимог і заперечень, і довести обставини, якими вони обґрунтовують ці вимоги й заперечення (ч. 1ст. 81 ЦПК України), крім випадків, встановленихстаттею 82 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі.

Відповідно дост. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам у цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Пленум Верховного Суду України у пункті 11 постанови «Про судове рішення у цивільній справі» від 18.12.2009 року № 11 роз`яснив, що у мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, котрі мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку усіх доказів.

Так, звертаючись до суду з позовом ОСОБА_2 послається на порушення Порядку реалізації арештованого майна, затвердженогонаказом Міністерства юстиції України від 29.09.2016 №2831/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.09.2016 за №1301/29431, які вплинули на результати торгів та порушили його право.

Відповідно до п. 2, 3 розділу Порядку № 2831/5, в редакції чинній на час проведення торгів, реалізація майна здійснюється шляхом проведення Організатором електронних торгів або торгів за фіксованою ціною. Організатор та Партнери забезпечують постійний доступ учасникам до їх особистих кабінетів, а спостерігачам - до Веб-сайту з метою отримання відомостей про хід електронних торгів (торгів за фіксованою ціною). Приватні виконавці та відділи державної виконавчої служби здійснюють доступ до їх особистих кабінетів через веб-сайт Організатора.

Державний/приватний виконавець здійснює лише підготовчі дії з метою проведення електронних торгів, а самі електронні торги з реалізації рухомого майна організовує і проводить організатор електронних торгів.

Відповідно до розділу VII Порядку № 2831/5 реалізація предмета іпотеки здійснюється відповідно до вимог цього Порядку з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом таЗаконом України«Про іпотеку».

Організатор не пізніше ніж за 15 робочих днів до дня початку електронних торгів публікує в місцевих друкованих засобах масової інформації за місцезнаходженням предмета іпотеки та на Веб-сайті повідомлення про проведення таких електронних торгів.

Не пізніше дня публікації повідомлення про проведення електронних торгів у засобах масової інформації Організатор письмово повідомляє виконавця, іпотекодавця, іпотекодержателя та всіх осіб, що мають зареєстровані у встановленому законом порядку права та вимоги на предмет іпотеки, про день та час проведення електронних торгів та про початкову ціну продажу майна.

Будь-який учасник може бути покупцем предмета іпотеки, якщо він запропонує найвищу ціну. Якщо покупцем є іпотекодержатель, він зобовapos;язаний сплатити лише різницю між запропонованою ним ціною і розміром невиконаного основного зобовapos;язання. Іпотекодержатель також зобовapos;язаний сплатити винагороду за організацію та проведення електронних торгів.

У разі якщо електронні торги з реалізації предмета іпотеки оголошено такими, що не відбулися, акт про реалізацію предмета іпотеки (у разі придбання іпотекодержателем предмета іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна) видається на підставі протоколу, сформованого за результатами електронних торгів, що не відбулися.

У відповідності до пункту 4 абзацу 2 розділу VII Порядку № 2831/5 ДП «СЕТАМ» повідомило листом від 13.08.2019 приватного виконавця Недоступ Д.М., ОСОБА_3 та ОСОБА_2 про реєстраційний номер лоту, відомості про предмет іпотеки, дату, час проведення торгів та початкову ціну продажу, про що свідчить надана суду копія даного листа.

Відповідно до наданих копій листів та заяв, 10.09.2019 виконавцю надійшов лист про те, що електронні торги не відбулись відповідно до протоколу № 430244 щодо реалізації предмета іпотеки в АДРЕСА_7 у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 49 Закону України «Про іпотеку»протягом десяти днів з дня оголошення прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержателі та інші кредитори боржника відповідно до пріоритету їх зареєстрованих вимог мають право залишити за собою предмет іпотеки за початковою ціною шляхом заліку своїх забезпечених вимог в рахунок ціни майна. У цьому випадку залишення за собою предмета іпотеки іпотекодержателем оформлюється протоколом і актом про реалізацію предмета іпотеки у порядку, встановленомустаттею 47цього Закону, а нотаріус на підставі такого акта видає свідоцтво про залишення за собою майна з прилюдних торгів, якщо прилюдні торги не відбулися.

Якщо іпотекодержатель не скористався правом, передбаченим частиною першою цієї статті, за результатами перших прилюдних торгів, призначається проведення на тих самих умовах других прилюдних торгів, що мають відбутися протягом одного місяця з дня проведення перших прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на других прилюдних торгах становить 80 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах. У разі оголошення других прилюдних торгів такими, що не відбулися, іпотекодержатель має право придбати предмет іпотеки за початковою ціною других прилюдних торгів. Якщо іпотекодержатель не скористався таким правом, за результатами других прилюдних торгів призначається проведення у тому самому порядку третіх прилюдних торгів. Початкова ціна продажу предмета іпотеки на третіх прилюднихторгах становить 70 відсотків початкової вартості предмета іпотеки на перших прилюдних торгах.

Відповідно до заяви від 17.09.2019 ОСОБА_3 на надіслане повідомлення від 17.09.2019 приватного виконавця висловила бажання скористатись своїм правом та залишити нереалізоване майно на електронних торгах в рахунок погашення заборгованості.

Відповідно до постанови від 26.09.2019 виконавче провадження завершене, припинена чинність арешту та скасовані інші заходи примусового виконання рішення на підставі п. 15 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, судом відхиляються посилання позивача на порушення процедури проведення електронних торгів, оскільки з наданих документів та аналізом наведеного законодавства вбачається, що торги не здійснились у зв`язку з відсутністю допущених учасників торгів, що і підтверджується протоколом № 430244 від 09.09.2019 та відповідні дії вчинялись з дотриманням вказаних вище норм законодавства.

Щодо посилання позивача на реєстрацію права власності на квартири з порушенням законодавства варто зазначити, що у судовому засіданні представник позивача не заперечувала факт того, що реалізація квартири відбулась як предмету іпотеки.

Згідно з частиною першої статті 1 Закону України «Про нотаріат»нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно до п.1 ч. 1ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, у відповідності до ч.1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» підставами для відмови в державній реєстрації прав є заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;після завершення строку, встановленогочастиною третьоюстатті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці.

Як зазначено у ч. 5 вказаної статті зазначеного Закону відмова в державній реєстрації прав з підстав, не передбачених частиною першою цієї статті, заборонена.

Відповідно до ч. 3ст. 33 Закону України «Про іпотеку»звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Устатті 36 Закону України «Про іпотеку»закріплено, що сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем і іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, який підлягає нотаріальному посвідченню і може бути укладений в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Згідно ізст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень»перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Відповідно п. 2 ч. 1ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться, зокрема, на підставі свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цьогоЗакону.

Відповідно дост. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

У даному випаду реєстраційні правовідносини спрямовані на встановлення, зміну, припинення прав на нерухоме майно і є визначеним організаційним заходом, що використовується власниками для впорядкування своїх основних відносин, предметом яких є нерухоме майно.

Чинним законодавством передбачено, що власник володіє, користується і розпоряджається належним йому майном на свій розсуд.

Відповідно дост. 321 Цивільного кодексу України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Право власності гарантуєтьсяКонституцією Україниі захищається способами, встановленими законодавством.

Такким чином, твердження позивача щодо того, що спірні реєстраційні дії є незаконними являються необґрунтованими., а інші вимошр позивач є похідними, отже також не підлягають до задоволення.

Стаття 76 ЦПК Українивизначає що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідност. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно дост. 80 ЦПК Українидостатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Стаття 81 ЦПК Українивизначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -

в и р і ш и в :

У позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , Приватного виконавця Недоступа Дмитра Миколайовича, Черкаської філії ДП «СЕТАМ», Приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Фіщук Сергія Олексійовича про визнання недійсними електронних торгів та скасування рішення про державну реєстрацію відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Повний текст буде виготовлений 22.07.2022.

Головуючий: Н. М. Кондрацька