11/1830-НМ
УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"11" жовтня 2007 р. Справа № 11/1830-НМ
Господарський суд Житомирської області у складі:
головуючого судді Маріщенко Л.О.
при секретарі Бондар В.А.
за участю представників сторін:
від позивача Третяк В.О. - дор. від 10.10.07 №1785/03
від відповідача Куликівська В.В. - дор. від 10.01.07 №3
розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Народицькому районі (смт.Народичі)
до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Овруцькому районі Житомирської області (м. Овруч)
про зобов'язання вчинити певні дії.
Позивачем подано позов про зобов'язання відповідача вчинити дії по прийняттю до заліку списків осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та підписанню Актів щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих. (а.с.2-4)
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог. (а.с.72-77)
Представник відповідача надав відзив в якому позовні вимоги заперечив у повному обсязі. (а.с.42-45)
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд
ВСТАНОВИВ:
За рахунок коштів бюджету Пенсійного фонду України виплачено пенсіїпо інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання стосовно потерпілих:
- Головацький Олександр Іванович, 01.07.1932 року народження, трудове каліцтво отримав у 1955 році в республіці Білорусії, за період з 2001 по 2003 роки на загальну суму 4373,73 грн.
- Васьковський Петро Миколайович, 15.12.1944 року народження, трудове каліцтво отримав у 1976 році на території АРРС Коми, за період з 2004 по 2005 роки на загальну суму 5568,65 грн.
- Конопацький Анатолій Степанович, за 2006 рік на загальну суму 402,10 грн.
- Таргонський Іван Пантелійович, за 2006 рік на загальну суму 248,25 грн.
- Адамович Павло Вікентійович, за 2006 рік на загальну суму 186,48 грн.
- Войтюк Петро Андрійович, за 2006 рік на загальну суму 246,49 грн.
Загальна сума виплат склала 11025,70 грн.
Однак відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Овруцькому районі Житомирської області за період з квітня 2001р. по вересень 2006р. не прийняло до заліку від позивача зазначеного списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та не підписало акти щомісячної звірки за зазначений період по особових справах потерпілих.
Як вбачається з позовної заяви та клопотання про уточнення позовних позивач свої вимоги мотивує наступним.
Нещасний випадок із вищезгаданими громадянами стався на підприємствах, які розташовані за межами України, однак відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних держав у галузі пенсійного забезпечення, Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", особи, які отримали право на пенсійне забезпечення за межами території України в період входження до складу СРСР реалізують це право саме на території громадянами якої вони є.
Пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання виплачується з коштів Пенсійного фонду України. Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Представником відповідача надано відзив, в якому позовні вимоги заперечує в повному обсязі на підставі наступного.
У відповідності до ст.7 Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" обов'язок відповідача по сплаті страхових виплат потерпілим виникає в силу належного підтвердження права на такі страхові виплати.
Однак, відповідач зазначив, що в зв'язку з тим, що через відсутність у Фонді особових справ потерпілих, Фонд не має правових підстав для здійснення відшкодувань позивачу, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві.
Крім того з пояснень відповідача випливає, що потерпілі, які отримали каліцтво за межами України і переїхали в Україну на постійне місце проживання, не є застрахованими особами, за них не сплачувались до Фонду страхові внески, тому здійснення їм страхових виплат за рахунок страхових коштів Фонду є нецільовим використанням.
Також відповідач зазначив, що не прийняв до заліку для відшкодування позивачу суми допомоги на поховання потерпілого Конопацького А.С., виплаченої сім'ї в розмірі 402,10 грн. в зв'язку з відсутністю висновку МСЕК причинного зв'язку його смерті з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Відповідачем при підписанні акту щомісячної звірки з позивачем не взято до заліку витрати на суми допомоги на поховання сім'ям померлих осіб Таргонського, Адамовича, Войтюка в зв'язку з тим, що при проведенні перевірки пенсійних справ виявилась відсутність висновку медико-соціальної експертної оцінки про причинний зв'язок смерті з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням.
Оцінивши в сукупності матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що в задоволені позовних вимог слід відмовити враховуючи наступне.
З актів про нещасний випадок на виробництві вбачається що позивачем було виплачено суму допомоги на поховання потерпілих Конопацького А.С. - 402,10 грн., Таргонського І.П. - 248,25 грн., Адамовича П.В. - 186,48 грн., Войтюка П.А. - 246,49 грн.
Відповідно до ст. 8 та пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” від 23.09.99 вказані громадяни є застрахованими від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань і на них поширюється дія вказаного Закону.
Відповідно до ст. 34 ч.8 цього Закону у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.
Статтею 21 Закону визначено, що соціальні послуги та виплати здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків у разі настання страхового випадку у встановленому законодавством порядку.
В даному випадку такий порядок встановлений частиною 9 статті 34 цього Закону, де зазначено, що причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має підтверджуватися висновками відповідних медичних закладів.
Позивачем не представлено належних доказів (яким є тільки висновок медичних закладів), що смерть вказаних громадян настала внаслідок нещасного випадку на виробництві.
З урахуванням викладеного відповідач до встановлення причинного зв'язку між нещасним випадком та смертю не зобов'язаний відшкодовувати витрати на поховання вказаних громадян та витрати на виплату та доставку допомоги на поховання, тобто позов в даній частині є безпідставним.
Щодо потерпілих Головацького О.І та Васьковського П.М., яким було виплачено позивачем відповідно 4373,37 грн. та 5568,65 грн., слід зазначити наступне.
Відповідно до довідки-розрахунку по Головацькому О.І. дані виплати були здійснені в період з квітня 2001 року по грудень 2003 року. (а.с.5), Васьковському П.М. з червня 2004 року по лютий 2005 року.
За приписом ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересі.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до господарського суду 25 грудня 2006 року, пропустивши строки звернення до адміністративного суду про зобов'язання відповідача здійснити дії по підписанню акта щомісячної звірки витрат по особових справах вищенаведених потерпілих.
Керуючись ст.ст.99, 100 КАС України та враховуючи клопотання відповідача від 02.04.2007р. (а.с.64) господарський суд відмовляє в задоволенні даної частини позову.
Враховуючи викладене та те, що позовні у справі матеріали свідчать про необґрунтованість позовних вимог, господарський суд відмовляє в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 99, 159, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
В позові відмовити
Постанова господарського суду Житомирської області набирає законної сили в строки, встановлені ст.254 КАС України.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції в порядку та строки, встановлені ст.186 КАС України.
Суддя Маріщенко Л.О.
дата підписання
Друк:
1 - в справу
99
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 11.10.2007 |
Оприлюднено | 30.10.2007 |
Номер документу | 1066729 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Маріщенко Л.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні