Ухвала

від 21.06.2022 по справі 522/2090/22

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/2090/22

Провадження по справі № 1-кп/522/412/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2022 року м. Одеса

Приморський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_2

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі Одеської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020161500001026 від 30.05.2020 стосовно,-

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Одеси, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-

з участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

представника потерпілого ОСОБА_5 ,

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_6 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,-

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 367 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до рішення Одеської обласної ради № 160-VI від 20.05.2011 «Про призначення на посаду директора Одеського обласного комунального підприємства «Острівне», що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговано обласній державній адміністрації», на посаду директора Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» строком на 3 роки призначено ОСОБА_3 .

Рішенням Одеської обласної ради № 1111-VI від 24.04.2014 «Про укладання контракту з директором Одеського обласного комунального підприємства «Острівне», що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, повноваження з управління яким делеговано обласній державній адміністрації», укладено новий контракт з директором Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» ОСОБА_3 , строком на 5 років.

Одеською обласною державною адміністрацію в особі голови обласної державної адміністрації ОСОБА_7 12.05.2014 укладено контракт з ОСОБА_3 , як директором Одеського обласного комунального підприємства «Острівне», строком на 5 років до 21.05.2019.

Відповідно до пункту 1.1. Контракту від 12.05.2014 директор КП «Острівне» зобов`язаний безпосередньо і через адміністрацію Підприємства здійснювати поточне управління (керівництво) Підприємством, забезпечувати виконання статутних завдань, узгоджених планових завдань, ефективне використання і збереження закріпленого за Підприємством майна, а Наймач зобов`язується створювати належні умови для матеріального забезпечення і організації праці.

Відповідно до п.1.5 Контракту Директор КП «Острівне» підзвітний і підконтрольний Власнику та Наймачеві в особі Департаменту розвитку інфраструктури та житлово-комунального господарства Одеської обласної державної адміністрації (далі орган управління) у всіх питаннях, статутної, виробничої, фінансової, організаційно господарської діяльності Підприємства, забезпечення збереження та ефективності використання його майна.

Пунктом 2.2.10 умов контракту від 12.05.2014 передбачено, що директор КП «Острівне», має право за згодою органу управління та за погодженням з уповноваженим органом Власника вирішувати питання на списання основних засобів Підприємства.

Згідно статуту Одеського обласного комунального підприємства «Острівне», затвердженого заступником голови обласної ради від 23.03.2003 - Одеське обласне комунальне підприємство «Острівне» (надалі Підприємство) засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якими здійснює обласна рада, відповідно до Законів України «Про власність», «Про підприємництво», «Про підприємства в Україні», «Про місцеве самоврядування в Україні» та інших законодавчих актів.

Розділ 3. Юридичний статус Підприємства:

Пунктом 3.1 зазначеного Статуту передбачено, що Підприємство є юридичною особою, укладає від свого імені угоди, набуває майнові та особисті немайнові права, може бути позивачем та відповідачем в суді, господарському та третейському суді. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб. Права і обов`язки юридичної особи підприємство набуває з дня його державної реєстрації.

Розділ 4. Майно Підприємства:

Відповідно до пункту 4.1. - Майно Підприємства є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області, що знаходиться в управлінні обласної ради. Майно складається з основних фондів та оборотних коштів, а також інших матеріальних та нематеріальних активів, цінностей, вартість яких відображається у самостійному балансі Підприємства.

Пунктом 4.3 передбачено, що майно, яке придбало чи отримало Підприємство за власний рахунок внаслідок господарської діяльності та (або) внаслідок будь-яких інших дій, не заборонених чинним законодавством, є спільною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст області.

Відповідно до п. 4.4. майно, надане Підприємству Засновником у користування чи управління та закріплене за ним, а також придбане чи отримане підприємством відповідно до пункту 4.3. цього Статуту, не може бути предметом застави, оренди, внеском у статутний фонд інших юридичних осіб та не може бути продане, передане, списане або відчужене будь-яким засобом без відповідної згоди Засновника.

Розділ 5. Управління Підприємством:

п. 5.1. управління Підприємством здійснює його керівник директор, на підставі контакту з органом, визначеним Засновником. Контракт підлягає узгодженню з управлінням обласної ради з питань використання майна та приватизації і Головним управлінням економіки обласної державної адміністрації.

п. 5.2. Директор за обов`язковим узгодженням з Засновником в особі управління обласної ради з питань використання майна та приватизації вирішує питання застави, оренди, безкоштовного користування, суборенди, списання, внесення до статутного фонду інших юридичних осіб або відчуження будь-яким засобом майна Підприємства.

п. 5.7. Директор підзвітний Засновнику та органу управління і несе перед ними відповідальність за забезпечення беззбиткової діяльності Підприємства та виконання покладених на нього завдань і функцій.

У своїй діяльності Директор Підприємства керувався посадовою інструкцією директора Одеського обласного комунального підприємства «Острівне», що затверджена начальником Головного управління розвитку інфраструктури та енергозабезпечення Одеської обласної державної адміністрації від 16.01.2012. В свою чергу, ОСОБА_3 особисто ознайомлений з посадовою інструкцією від 16.01.2012.

Розділ 2. Завдання та обов`язки:

п. 2.1.1. передбачає, що Директор здійснює поточне керівництво Підприємством, організує його виробничо господарську, фінансову, соціально побутову та іншу діяльність, спрямовану на виконання статутних завдань, а також планових завдань, узгоджених галузевим управлінням.

п. 2.2.10. визначено необхідність звертатись за погодженням на списання основних засобів Підприємства до галузевого управління та уповноваженого органу Власника.

Розділ 3. Відповідальність:

Директор несе персональну відповідальність перед Наймачем та Власником за виконання покладених на Підприємство завдань, невиконання чи неналежне виконання службових обов`язків, перевищення своїх повноважень, порушення загальних правил поведінки та правил внутрішнього трудового розпорядку.

Статтею 17 Закон України «Про місцеве самоврядування в Україні», визначено, що відносини органів місцевого самоврядування з підприємствами, установами та організаціями, що перебувають у комунальній власності відповідних територіальних громад, будуються на засадах їх підпорядкованості, підзвітності та підконтрольності органам місцевого самоврядування.

Частиною 5 статті 60 вказаного закону, передбачено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об`єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об`єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об`єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Статтею 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.5 Постанови Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2007 року №1314 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» визначено, що списання майна здійснюється суб`єктом господарювання, на балансі якого воно перебуває, на підставі прийнятого суб`єктом управління рішення про надання згоди на його списання.

Таким чином, ОСОБА_3 був наділеним посадовими повноваженнями здійснювати організаційно розпорядчі та адміністративно господарські функції, що у розумінні примітки до статті 364 КК України, є службовою особою.

В ході досудового розслідування встановлено, що у наприкінці жовтня 2017 року, більш точний час в ході слідства встановити не надалось можливим, ОСОБА_3 обіймаючи посаду директора Одеського обласного комунального підприємства «Острівне», перебував у своєму кабінеті за адресою: м. Одеса, проспект Шевченка, 4, каб. 614, де здійснював виконання своїх посадових обов`язків, пов`язаних з організаційно розпорядчими та адміністративно господарськими функціями, маючи на балансі підприємства оборотні та необоротні активи, вирішив здійснити списання частини з них, в порушення постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №1314 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності».

Так, директор Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» ОСОБА_3 , 01 листопада 2017 року, неналежно виконуючи свої службові обов`язки через несумлінне ставлення до них, видав Наказ № 6-ОЗ «Про створення постійно діючої комісію для здійснення списання матеріальних цінностей, визначення ліквідаційної вартості основних засобів» з балансу Одеського обласного комунального підприємства «Острівне».

Утвореною директором Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» ОСОБА_3 комісією, у невстановлений слідством час та місці, за допомогою комп`ютерної техніки, здійснено виготовлення актів на списання основних засобів Підприємства, а саме:

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Мойдодир 5 шт.», на загальну суму 1625 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Модуль пам`яті DIMM 1024 mb DDR2 800 mHz», на загальну суму 70 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Модуль пам`яті DIMM 1024 mb DDR2 800 mHz», на загальну суму 70 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Модуль пам`яті DIMM 1024 mb DDR2 800 mHz», на загальну суму 70 гривень;

- акт на списання основних засобів №38 від 26.10.2018, до якого включено «Тумба прикроватна», на загальну суму 200 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Привод DVD+RW», на загальну суму 195,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Привод DVD+RW», на загальну суму 195,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «НЖМД 250 gb, 7200, serial ATA», на загальну суму 221,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «НЖМД 250 gb, 7200, serial ATA», на загальну суму 221,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «НЖМД 250 gb, 7200, serial ATA», на загальну суму 221,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Насос TWIN 10000 Combi», на загальну суму 425 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Холодильник водяний 862.54.000-1», на загальну суму 1968,75 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Корпус Р4 3 R «Silver»», на загальну суму 207,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Корпус Р4 3 R «Silver»», на загальну суму 207,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Флеш 8 gb USB Transcend JF300», на загальну суму 27,10 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Флеш 8 gb USB Transcend JF530», на загальну суму 30,65 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Мат плата ASUS Intel P35.775.1333/1066/800 mHz», на загальну суму 445 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Мат плата ASUS Intel P35.775.1333/1066/800 mHz», на загальну суму 445 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Мат плата ASUS Intel P35.775.1333/1066/800 mHz», на загальну суму 445 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Кутова шлифовальна машина Makita», на загальну суму 439 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Перфоратор Makita», на загальну суму 489 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Опрыскиватель», на загальну суму 367,50 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 24.01.2018, до якого включено «Електроточило», на загальну суму 412 гривень;

- акт на списання основних засобів №42 від 26.10.2018, до якого включено «Поршень (160 кВт 2 шт.», на загальну суму 25200 гривень;

- акт на списання основних засобів №42 від 26.10.2018, до якого включено «Робоче колесо насоса забортної води», на загальну суму 3084 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Ліжко 2-х сп. Б/В», на загальну суму 100 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Диван Б/В», на загальну суму 100 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Стіл їдальний», на загальну суму 200 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Стіл пластмасовий Б/В», на загальну суму 50 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Стіл пластмасовий Б/В», на загальну суму 50 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Доріжка килимова 15 шт.», на загальну суму 1800 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Вішалка напольна Б/В», на загальну суму 40 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Вішалка напольна Б/В», на загальну суму 40 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Тумба прикроватна Б/В», на загальну суму 50 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Стіл пластм. Б/В», на загальну суму 50 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Крісло - кровать Б/В», на загальну суму 400 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Крісло - кровать Б/В», на загальну суму 400 гривень;

- акт на списання основних засобів №40 від 26.10.2018, до якого включено «Жилет рятувальний дитячий 6 шт.», на загальну суму 5040 гривень;

- акт на списання основних засобів №39 від 26.10.2018, до якого включено «Шафа платяна 6 шт.», на загальну суму 1716 гривень;

- акт на списання основних засобів №38 від 26.10.2018, до якого включено «Тумба прикроватна», на загальну суму 200 гривень;

- акт на списання основних засобів №37 від 25.10.2018, до якого включено «Тумба прикроватна», на загальну суму 200 гривень;

- акт на списання основних засобів №36 від 25.10.2018, до якого включено «Стілець П/М 24 шт.», на загальну суму 9120 гривень;

- акт на списання основних засобів №35 від 25.10.2018, до якого включено «Стілець Б/В 30 шт.», на загальну суму 300 гривень;

- акт на списання основних засобів №4 від 22.10.2018, до якого включено «Компресор BAUER PE250-TE», на загальну суму 95833,33 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 25.01.2019, до якого включено «Холодильник с верхней морозилкой», на загальну суму 4019,17 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 25.01.2019, до якого включено «Samsung плоскопанельный ТВ 32», на загальну суму 4324,30 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 25.01.2019, до якого включено «Samsung СВЧ- печь», на загальну суму 975,72 гривень;

- акт на списання основних засобів №1 від 25.01.2019, до якого включено «Ноутбук NB S206G AMD-E300 Dos 59-344907 Lenovo», на загальну суму 4062,50 гривень.

Продовжуючи неналежно виконувати свої службові обов`язки, через несумлінне ставлення до них, директор Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» ОСОБА_3 , передбачаючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, усвідомлюючи наслідки заподіяння шкоди своєю бездіяльністю, в порушення вимог чинного законодавства, а саме п.4.4. розділу 4 Статуту Підприємства, Закону України «Про місцеве самоврядування України», посадової інструкції директора Підприємства, контракту та постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2017 №1314 «Про затвердження Порядку списання об`єктів державної власності» без відповідних погоджень і рішень галузевого управління та уповноваженого органу Одеської обласної ради, в період час з 24.01.2018 по 25.01.2019 списав з балансу Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» зазначені основні засоби та інші необоротні матеріальні активи.

Через неналежне виконання директором Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» ОСОБА_3 , своїх службових обов`язків, через несумлінне ставлення до них, внаслідок безпідставного списання оборотних та необоротних активів, заподіяно Одеському обласному комунальному підприємству «Острівне» збитків на суму 166 349, 52 гривень.

В діях обвинуваченого ОСОБА_3 вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України за кваліфікуючими ознаками - службова недбалість, тобто неналежне виконання службовою особою своїх службових обов`язків через несумлінне ставлення до них, що завдало істотної шкоди охоронюваним законом правам, та інтересам окремих юридичних осіб.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 заявив клопотання, про закриття кримінального провадження стосовно нього у зв`язку зі звільненням його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України. Провадження у справі просив закрити, у вчиненому кається.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_6 просив суд задовольнити клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 та звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Прокурор, представник потерпілого в судовому засіданні не заперечували щодо закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_3 за ч. 1 ст. 367 КК України.

Судом роз`яснено обвинуваченому ОСОБА_3 , що закриття кримінального провадження у зв`язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КПК України не відноситься до числа реабілітуючих обставин передбачені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 284 КПК України (встановлена відсутність події кримінального правопорушення; встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення; не встановлені достатні докази для доведення винуватості особи в суді та вичерпані можливості їх отримати), проте обвинувачений ОСОБА_3 надав згоду на закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності.

Розглянувши клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України, заслухавши думку прокурора, суд вважає, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_3 про звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності, підлягає задоволенню.

З аналізу законодавства, що регулює питання закриття кримінальної справи у зв`язку із закінченням строків давності слідує наступне.

Строк давності - це передбачений статтею 49 КК певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою для звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

Процесуально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності є:

- притягнення особи як обвинуваченого;

- згода обвинуваченого на таке звільнення від кримінальної відповідальності (статті 284-288 КПК).

Положеннями статті 49 КК визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за статтями 49, 106 КК є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Якщо строк давності закінчується після ухвалення обвинувального вироку, то особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності (покарання) тільки до набрання вироком законної сили.

Згідно із частиною 2 статті 49 КК перебіг строків давності зупиняється, якщо особа, що вчинила злочин, ухилилася від досудового слідства або суду. У цих випадках перебіг давності відновлюється з дня з`явлення особи із зізнанням або її затримання. У цьому разі особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з часу вчинення злочину минуло п`ятнадцять років.

Як убачається з матеріалів кримінальної справи обвинувачений ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення в період часу з 24.01.2018 по 25.01.2019. Відповідно до положень ч. 2 ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 367 КК України являється нетяжким злочином.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України нетяжким злочином є передбачене КК України діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п`яти років.

Санкція ч. 1 ст. 367 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років.

Відповідно до ч. 2 ст. 11-1 КПК України (в редакції 1960 року), суд в судовому засіданні за наявності підстав, передбачених ч. 1 ст. 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв`язку із закінченням строків давності.

Пунктом 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 12 «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», роз`яснено, що відповідно до ст. 11 1 КПК України, таке звільнення є обов`язковим.

Відповідно до ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв`язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Звільнення особи від кримінальної відповідальності можливе за умови перебігу зазначеного строку, протягом яких особа, що вчинила злочин, виконала дві умови:

- не ухилялася від слідства або суду;

- не вчинила новий злочин середньої тяжкості, тяжкий або особливо тяжкий злочин.

Із хронології подій у вказаній кримінальній справі вбачається, що ОСОБА_3 не ухилявся від слідства та суду, тобто перебіги розгляду справи не переривалися, при цьому відсутні відомості щодо притягнення його до кримінальної відповідальності за інші злочини.

Зазначені обставини знайшли свого підтвердження також відповідно до рішення Верховного Суду України від 22.05.2018 року (справа № 665/2387/14-к; провадження № 51- 240 км 18).

Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, а кримінальна справа щодо нього закриттю.

Крім того, згідно статті 248 КПК України, при наявності обставин, передбачених статтею 6, частиною першою статті 7, статтями 7 1, 7 2, 8, 9, 10 та 11 1 цього Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою закриває справу, скасовує запобіжні заходи, заходи забезпечення цивільного позову і конфіскації майна, а також вирішує питання про речові докази, зокрема про гроші, цінності та інші речі, нажиті злочинним шляхом.

Відповідно до постанови пленуму Верховного Суду України за № 12 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити відповідно до вимог чинного кримінально-процесуального законодавства питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, відшкодування судових витрат тощо.

Відповідно до ст. 18 КПК встановлено, що процесуальні витрати складаються із:

1) витрат на правову допомогу;

2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження;

3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів;

4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

Тобто положення, які стосуються процесуальних витрат, регламентовані главою 8 КПК. Натомість положення, які стосуються цивільного позову, визначені главою 9 КПК. Це свідчить про різну правову природу процесуальних витрат та шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням.

Процесуальні витрати виникають та пов`язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження. Натомість шкода у кримінальному провадженні пов`язана не з процесуальними відносинами, а з матеріально-правовими - вчиненням кримінального правопорушення чи іншого суспільно-небезпечного діяння.

Ч. 1 ст. 124 КПК встановлено, що у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати.

Ч. 1 ст. 126 КПК визначено, що суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.

Таким чином суд прийшов до висновку, що кримінальний процесуальний закон не обмежує можливість вирішення питання розподілу процесуальних витрат, зокрема витрат пов`язаних із залученням спеціалістів.

Зазначені обставини знайшли свого підтвердження також відповідно до рішення Верховного Суду України від 17.06.2020 року (справа № 598/1781/17 Провадження № 13-47кс20).

Відповідно до висновку ВСУ суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат у будь-якому рішенні, яким завершується розгляд кримінального провадження по суті. Очевидно, що, звільняючи особу від кримінальної відповідальності, суд або суддя має вирішити питання про скасування чи зміну запобіжного заходу, речові докази, розподіл процесуальних витрат тощо. Таким чином, ВП ВС вважає, що це питання може бути вирішене й ухвалою суду.

Нормами КПК встановлено, що, ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання про розподіл процесуальних витрат (п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 КПК). Оскільки ст. 126 КПК визначено, що означене питання може бути вирішено й ухвалою суду, ВП ВС зробив висновок, що у випадку заявлення учасниками кримінального провадження клопотання про компенсацію процесуальних витрат суд, ухвалюючи остаточне рішення за результатами розгляду кримінального провадження (вирок або ухвалу), вирішує питання щодо розподілу процесуальних витрат.

Так, судові витрати підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Відповідно до ст. 372 КПК України ухвала, що викладається окремим документом, складається з:

1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; назви та складу суду, секретаря судового засідання; найменування (номера) кримінального провадження; прізвища, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, року, місяця і дня його народження, місця народження і місця проживання; закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа; сторін кримінального провадження та інших учасників судового провадження;

2) мотивувальної частини із зазначенням: суті питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлених судом обставин із посиланням на докази, а також мотивів неврахування окремих доказів; мотивів, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався;

3) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження.

Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України № 3 від 31.03.1989р. «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна вбачається, що у разі закриття справи з передбачених законом підстав цивільний позов не розглядається. Вимоги позивача про відшкодування матеріальної шкоди У цьому разі можуть бути вирішені в порядку цивільного судочинства.

З урахуванням вимог ст. 129 КПК України та ст. 284 КПК України, яка передбачає, що про закриття провадження щодо особи суд постановляє судове рішення у виді ухвали, цивільний позов потерпілого : Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» код ЄДРПОУ (32432769) в особі т.в.о. директора ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 завдану внаслідок вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення матеріальну шкоду у сумі 166 349, 52 гривень, не підлягає розгляду.

Одночасно суд роз`яснює, що відповідно до ст. 128 КПК України особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред`явити його в порядку цивільного судочинства.

Питання про речові докази вирішуються судом відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст. 49 КК України, ст. 11 1 КПК України (в редакції 1960 року), ч. 2 ст. 284, 376 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження у зв`язку із закінченням строків давності, - задовольнити.

ОСОБА_3 звільнити від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Провадження по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 367 КК України, - закрити.

Запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 ,- не застосовувався.

Судові витрати на залучення експертів у зв`язку з проведенням судово-економічної експертизи від 31.05.2021 р. в сумі 8 237,28 грн,- підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Позовну заяву потерпілого Одеського обласного комунального підприємства «Острівне» код ЄДРПОУ (32432769) в особі т.в.о. директора ОСОБА_8 про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 завдану внаслідок вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення матеріальної шкоди у сумі 166 349, 52 гривень ,- залишити без розгляду, як таку що підлягає поданню та розгляду у порядку цивільного судочинства.

Речові докази у справі,- відсутні.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Приморський районний суд м. Одеси протягом семи діб з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали суду проголошено 21.06.2022 року о 16:30 годині в залі суду № 131.

Головуючий суддя: ОСОБА_1

21.06.2022