Ухвала

від 06.10.2022 по справі 350/1193/21

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 350/1193/21

Номер провадження 1-кс/350/271/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2022 року селище Рожнятів

Слідчий суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_3 , старшої слідчої СВ відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , з вищою освітою, призваного 26.02.2022 по мобілізації в Збройні сили України та перебуваючого на посаді старшого стрільця роти охорони військової частини НОМЕР_1 , одруженого, який має на утриманні двоє малолітніх дітей, українця, громадянина України, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України -

у с т а н о в и в:

05.10.2022 старша слідча СВ відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області із клопотання, у якому просила застосувати щодо підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, без застосування електронних засобів контролю; покласти на підозрюваного ОСОБА_5 такі обов`язки:

1) прибувати за першою вимогою до слідчого (визначеної службової особи), в провадженні якого перебувають матеріали кримінального провадження №42021092080000012, прокурора та суду на призначений час;

2) не виїжджати за межі Калуського району без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

4) утриматися від спілкування з усіма свідками у кримінальному провадженні.

Подане клопотання старша слідча мотивувала тим, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб. Окрім цього, ОСОБА_5 підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у службовому підробленні, а саме у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

Старша слідча зазначила, що причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколами огляду місця події, протоколом допиту ОСОБА_7 , висновком судово-будівельної експертизи та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Злочини, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, санкція статті якої передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі строком до восьми років.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:

- п. 1 - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 , підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років і підозрюваний усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину;

- п. 3 - незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 , відоме місце проживання останніх і ним можуть вживатися заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи вищенаведені ризики, обрання запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання не можливе. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не може запобігти зазначеним ризикам, оскільки до органів досудового розслідування не надходило заяв від жодних осіб про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, покладених на нього обов`язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов`язуються, за необхідності, доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

В судовому засіданні старша слідча СВ відділення поліції №2 Калуського РВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 в обґрунтування поданого клопотання пояснила, що підозрюваний є одруженим та має на утриманні двох малолітніх дітей, проходить військову службу на посаді старшого стрільця роти охорони військової частини НОМЕР_1 , тому запропонований захід є саме тим запобіжником, який унеможливить настання ризиків, передбачених п.1 та п.3 ч.1 ст.177 КПК України. Щодо пропозиції захисника підозрюваного не застосовувати до ОСОБА_5 зобов`язання про невиїзд за межі Калуського району без дозволу слідчого, прокурора або суду, зазначила, що вона, як працівник поліції цілодобово перебуває на зв`язку, тому ОСОБА_5 може такий дозвіл отримати у разі потреби у неї в телефонному режимі. Зрештою, в частині цього обов`язку покладається на рішення суду.

В судовому засіданні начальник Рожнятівського відділу Калуської окружної прокуратури ОСОБА_3 підтримав клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту з підстав, викладених у ньому.

Захисник підозрюваного ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 просить клопотання старшої слідчої про застосування запобіжного заходу у вигляді арешту задоволити частково, зокрема застосувати до підозрюваного домашній арешт, однак не цілодобовий, а в період з 23:00 год. до 06:00 год., а також не застосовувати п.2 (заборону виїзду за межі Калуського району без дозволу слідчого, прокурора або суду) із запропонованих старшою слідчою обов`язків, оскільки ОСОБА_5 є військовослужбовцем в\ч НОМЕР_2 , де перебуває на посаді старшого стрільця роти охорони. У силу своїх службових обов`язків, які пов`язані у тому числі із супроводом та охороною військових вантажів, а тому, з огляду на введений воєнний стан у державі, підозрюваний повинен виїжджати за межі Калуського району, у зв`язку з чим отримувати вчасно дозвіл слідчого не завжди буде можливим та й доцільним.

Підозрюваний ОСОБА_5 підтримав позицію свого захисника.

Вивчивши клопотання та матеріали, якими воно обґрунтовується, заслухавши учасників судового провадження, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Відповідно до п.9 ч.1 та ч.2 ст. 131 КПК України, запобіжні заходи, є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з вимогами ч.1, 3 ст.132 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя щоразу зобов`язаний: здійснювати повноваження із судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування і судового розгляду, діяти відповідно до вимог кримінального процесуального закону; перевіряти наявність підстав і мети застосування запобіжного заходу у кримінальному провадженні, встановлювати обґрунтованість таких підстав з огляду на фактичні дані, установлені конкретні обставини кримінального провадження.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Відповідно до ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; 12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.

Слідчим суддею установлено, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.191 КК України, а саме у заволодінні чужим майном у великих розмірах, шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, а також у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 366 КК України, тобто у службовому підробленні, а саме у складанні та видачі службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, що спричинило тяжкі наслідки.

На підтвердження обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надані письмові докази, а саме:

- копія повідомлення заступника начальника Управління Служби безпеки України в Івано-Франківській області області від № 60/8/1-2820 про виявлення кримінального правопорушення, адресованогокерівнику Калуської окружної прокуратури Івано-Франківської області;

- копія Договору №24т на закупівлю підрядних робіт за державні кошти від 22.12.2018 та копія Договору підряду №97 на виконання підрядних робіт від 14.04.2020;

- копія Висновку експертів за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №42021092080000012 від 22.08.2022 №1407/2445-2475/22-28;

- протоколи допиту представника потерпілого від 08.09.2022 та від 20.09.2022;

- протокол допиту свідка від 16.09.2022;

- копія повідомлення про підозру ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень від 21.09.2022.

Перевіряючи обґрунтованість підозри, достатньої на даному етапі досудового розслідування для застосування відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві. Однак, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, слід взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, №182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.

Дослідивши та проаналізувавши надані стороною кримінального провадження до матеріалів клопотання вищезазначені письмові докази, вважаю, що вони доводять обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_5 інкримінованих йому кримінальних правопорушень.

При цьому, зазначена позиція суду ґрунтується на принципі презумпції невинуватості та не ставить за мету передбачити або висловити думку про винуватість підозрюваного ОСОБА_5 .

Другою обов`язковою умовою застосування запобіжного заходу відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 194 КПК України, є наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий та прокурор.

У клопотанні про застосування запобіжного заходу старша слідча зазначає, що існують два ризики, передбачені п.п.1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що ОСОБА_5 може: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі до восьми років і усвідомлює про неминучість покарання за вчинення даного злочину; незаконно впливати на свідків, оскільки підозрюваному ОСОБА_5 , відоме місце проживання останніх і ним можуть вживатися заходи з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Оцінюючи доводи страшої слідчої та прокурора про наявність передбачених пунктами 1, 3 частини першої статті 177 КПК України ризиків переховування підозрюваного від досудового розслідування та/або суду, а також можливого впливу з його боку на свідків, слідчий суддя зазначає, що ч. 5 ст. 132 КПК України чітко установлено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Окрім цього, частиною 1 статті 194 КПК України у імперативній формі визначено, що обставини, визначені у пунктах 1-3 зазначеної частини, повинні доводитись саме доказами, наданими сторонами кримінального провадження.

Відповідно до ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

З аналізу вищезазначених процесуальних норм вбачається, що для доведення обставини, передбаченої п.2 ч. 1 ст. 194 КПК України орган досудового розслідування повинен надати докази, наприклад, але не виключно, які засвідчують факти нез`явлення підозрюваного, обвинуваченого за викликом слідчого, прокурора чи суду; показання свідків щодо намагання змінити свої показання або вплив на них підозрюваного з метою схиляння до зміни раніше наданих слідству показань, тощо.

Однак, до матеріалів клопотання не долучено жодного доказу, який би давав підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 та на які вказує старша слідча у своєму клопотанні.

Саме по собі формулювання у клопотанні про застосування запобіжного заходу наявності ризиків, передбачених п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, за умови не підтвердження відповідних обставин належними доказами, не може слугувати підставою для застосування запобіжного заходу та свідчить про формалізм у визначенні мети застосування запобіжного заходу, що є недопустимим.

Натомість, до матеріалів клопотання долучено письмові докази, які характеризують особу підозрюваного та які слідчий суддя бере до уваги з урахуванням вимог ст.178 КПК України, якими підтверджено, що ОСОБА_5 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у ІНФОРМАЦІЯ_2 , і згідно з УПУ №69/2022 від 24.02.2022 призваний до лав ЗСУ по мобілізації 26.02.2022.

З копії довідки, виданої виконавчим комітетом Брошнів-Осадської селищної ради від 19.09.2022 №1057 установлено, що до складу сім`ї ОСОБА_5 входять його дружина, мати похилого віку, а також двоє малолітніх дітей. Всі разом вони проживають у буд. АДРЕСА_1 .

Підозрюваний ОСОБА_5 не перебуває на обліку в лікаря-психіатра та лікаря-нарколога КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня» РСР.

З копії характеристики, виданої Брошнів-Осадською селищною радою Калуського району Івано-Франківської області встановлено, що ОСОБА_5 має вищу освіту, оскільки у 2012 році закінчив Івано-Франківський національний технічний університет нафти і газу та у 2020 році, з відзнакою, Львівський аграрний університет з відзнакою (факультет будівництва та архітектури), одружений, виховує двох малолітніх дітей, є фізичною особою-підприємцем. З лютого 2022 року проходить службу у Збройних Силах України. Брав активну участь у соціально-економічному розвитку територіальної громади. Ввічливий, культурний, вiдповiдальний, толерантний, користується повагою серед друзів, сусідів, жителів селища Брошнів-Осада. За час на території Брошнів-Осадської селищної ради заява та скарга жителя селища на громадянина ОСОБА_5 не розглядалась.

Вищенаведене свідчить, що підозрюваний ОСОБА_5 користується повагою серед жителів громади у якій фактично проживає та позитивно ними характеризується, має міцні соціальні зв`язки у місці свого проживання, а також має постійне місце роботи (служби), яка пов`язана із захистом важливих інтересів суспільства та держави, зокрема державного суверенітету та територіальної цілісності України.

Про те, що підозрюваний проходить військову службу, яка пов`язана із захистом державного суверенітету та територіальної цілісності України не заперечується ні старшою слідчою, ні прокурором.

Відсутність доказів, а ткож вищезазначені обставини та пояснення представника органу досудового розслідування нівелюють заявлені в клопотанні старшою слідчою ризики можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування або суду чи незаконно впливати на свідків, а звернення до суду з даним клопотанням є швидше формальним чим необхідним.

Таким чином, за результатами досліджених матеріалів клопотання про застосування запобіжного заходу та встановлених у судовому засіданні обставин, слідчий суддя доходить до переконання про відсутність правових підстав для задоволення клопотання, оскільки в ході його розгляду стороною обвинувачення не було надано будь-яких доказів, достатніх для висновку про те, що хоча б один із ризиків, передбачений ст.177 КПК України, дійсно існує і тільки застосування запобіжного заходу може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Положеннями частини 2 ст. 194 КПК України визначено, що на слідчого суддю покладено обов`язок постановити ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу, якщо під час розгляду клопотання прокурор не доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті.

Враховуючи, що в ході розгляду клопотання прокурором не доведено ні одну з визначених ч.1 ст. 194 КПК України обов`язкових обставин, які підлягають доказуванню при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, виконуючи вимоги ч.2 ст. 194 КПК України, доходить до висновку про необхідність відмовити у задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Щодо можливості застосування відносно ОСОБА_5 більш м`якого запобіжного заходу, суд зазначає таке.

Старша слідча в клопотанні зазначила, що жоден інший запобіжний захід крім цілодобового домашнього арешту не може запобігти ризикам, передбачених п.п.1,3 ч.1 ст.177 КПК України.

Частиною 4 статті 194 КПК України визначено, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Тобто застосування більш м`якого запобіжного захисту, аніж заявлений у клопотанні слідчої, можливий тільки у випадку, якщо прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 частини першої ст.194 КПК України, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

У даному випадку важливо звернути увагу, що відповідно до ч.1, 2, 6 ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

При цьому, однією з загальних засад кримінального провадження є диспозитивність, тому відповідно до ч. 1 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Враховуючи наведені процесуальні норми, а також те, що за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту прокурором не доведено обставину, передбачену п.2 ч.1 ст.194 КПК України, тому слідчий суддя позбавлений можливості з власної ініціативи, без подання органом досудового розслідування відповідного клопотання, застосувати більш м`який запобіжний захід.

Водночас, слідчий суддя піддає аналізу та оцінці доцільність відступу від принципу диспозитивності та можливість застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений у клопотанні, однак враховуючи відсутність доказів на підтвердження існування хоча б одного із ризиків, передбаченого ст.177 КПК України, відсутність даних про неналежну процесуальну поведінку ОСОБА_5 під час досудового розслідування у вищезазначеному кримінальному провадженні, а також обставини, які характеризують особу підозрюваного, в тому числі і виняткову обставину, а саме виконання ОСОБА_5 обов`язку по захисту територіальної цілісності України, приходить до переконання, що обрання більш м`якого запобіжного заходу станом момент розгляду цього клопотання є недоцільним.

При цьому, слідчий суддя переконаний у належному виконанні підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов`язків, пов`язаних з кримінальним провадженням, без застосування будь-якого запобіжного заходу.

Слід зазначити, що у разі настання ризиків, передбачених ст.177 КПК України та надання на підтвердження цих обставин доказів, сторона обвинувачення не позбавлена права на повторне звернення з клопотанням про застосування запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_5 .

Керуючись ст.ст.131-132, 177, 181, 194, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя -

п о с т а н о в и в:

Відмовити у задоволенні клопотання старшої слідчої СВ відділення поліції №2 (с-ще Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.191, ч.2 ст.366 КК України.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1