Рішення

від 01.08.2022 по справі 392/1761/21

МАЛОВИСКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 392/1761/21

Провадження № 2/392/238/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 серпня 2022 року м. Мала Виска

Маловисківський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Бадердінової А.В., секретар судових засідань Жельман О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Мала Виска Кіровоградської області цивільну справу №392/1761/21 за позовом ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тимошенко Анастасія Анатоліївна до ОСОБА_2 , Маловисківської міської ради про скасування записів про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки,

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 в інтересах якого діє адвокат Тимошенко А.А. звернувся до суду з даним позовом до відповідачів ОСОБА_2 , Маловисківської міської ради про скасування записів про державну реєстрацію прав власності на земельні ділянки.

В обґрунтування позову зазначив, що він (позивач) отримав державний акт на право власності на земельну ділянку №36 серія II КР №004872 на підставі рішення сесії Ленінської сільської ради від 06.09.2001 року №116, загальною площею 6,10 га, яка розташована на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва про, що в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю за №4114. 09.06.2021 року позивачу стало відомо про надання у власність належної йому земельної ділянки іншій особі, а саме відповідачу ОСОБА_2 .

Згідно інформації, яка міститься в Державному земельному кадастрі про право власності та речові права на земельну ділянку відповідач ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 6,10 га кадастровий номер 3523182400:03:001:0036, яка ним була поділена на: земельні ділянки загальною площею по 3,0511 га кадастрові номери: 3523182400:02:001:2036, 3523182400:02:001:1036, які розташовані на території Ленінської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Згідно технічної документації із землеустрою, що посвідчують право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 , її розташування, площа та опис меж вказаної земельної ділянки до її поділу ОСОБА_2 повністю збігаються із відповідними показниками земельної ділянки, зазначеними у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку ОСОБА_2 . Фактично державним реєстратором у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на належну позивачу земельну ділянку за ОСОБА_2 .

Отже на думку позивача, такі дії державного реєстратора Маловисківської міської ради Маловисківського району Сойченка С.В. суперечать вимогам ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Зазначив, що державний акт на право власності на земельну ділянку ОСОБА_1 видано 2001 року та зареєстровано у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за №4114. Тобто державна реєстрація даного державного акта, що підтверджує право власності ОСОБА_3 на спірну земельну ділянку, була проведена відповідно до вимог законодавства, чинного на час такої реєстрації, яке не вимагало подальшої додаткової реєстрації права власності земельної ділянки за позивачем, а тому виходячи з вимог ч.3 ст. 3 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» право власності на спірну земельну ділянку набуте позивачем у 2006 році визнається дійсним і обов`язку реєструвати таке речове право у створеному з 01.01.2013 року Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не передбачено.

Разом, з тим, зазначає, що прийняте державним реєстратором рішення про проведення державної реєстрації права власності на належну позивачу земельну ділянку за ОСОБА_2 відбулося у 2021 році, тобто під час дії ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до п.1 ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень», під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно державний реєстратор зобов`язаний перевірити всю можливу інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації за різними особами.

Однак, 19.07.2021 року в ході прийняття рішень про проведення державної реєстрації права власності на земельні ділянки за ОСОБА_2 , державним реєстратором не було врахувано положення законодавства, не вчинено дій для запобігання випадків подвійної реєстрації права власності на земельну ділянку за різними правонабувачами, зокрема не направив відповідного запиту з метою отримання відомостей з Книги записів реєстрації державних актів на право приватної власності, що зберігається у відділі у Держгеокадастру Маловисківського району, в якому до 1 січня 2013 року реєструвались державні акти на право власності на земельну ділянку, з метою перевірки даних щодо зареєстрованих прав на спірну земельну ділянку.

Внаслідок цього відбулась державна реєстрація права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку, яка належить позивачу, що є неприпустимим і само по собі є підставою для скасування прийнятого державним реєстратором рішень.

Враховуючи вищевикладене просить суд скасувати запис про державну реєстрацію права власності №59562328 від 30.07.2021 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,0511 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:1036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати запис про державну реєстрацію права власності №59562328 від 30.07.2021 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,0511 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:2036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати запис про державну реєстрацію права власності №36837982 від 03.06.2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,10 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:0036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідачем Маловисківськоюміською радоюза підписомміського головиЮ.Гульдаса,подано відзив на позовну заяву, зареєстрований судом 05.01.2022 року за вх№19/22, в якому останній просив відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог до Маловисківської міської ради в повному обсязі. На обґрунтування зазначив, що згідно витягу з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №212127430 від 11.06.2020 чітко вказано, що реєстраційну дію щодо реєстрації права власності за ОСОБА_2 земельної ділянки, кадастровий номер 3523182400:02:001:0036 площею 6,40 га за цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва було вчинено Державним реєстратором Войцик А.Г., Смолінською селищною радою Маловисківського району Кіровоградської області, а не державним реєстратором Маловисківської міської ради. Зазначив, що Маловисківська міська рада не приймала участі у вчиненні оскаржуваних дій та ніяким чином не порушувала права та інтереси позивача, тому вважають, що позивач не обґрунтовано зазначив Маловисківську міську раду в якості відповідача у справі.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Салюк С.М. подав відзив, зареєстрований судом 27.01.2022 року за №866, в якому просив відмовити позивачу в задоволені позову. На обґрунтування зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Згідно витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ 3511118042020 від 27.03.2020 земельна ділянка площею 6,10 га, кадастровий номер: 3523182400:02:001:0036, зареєстрована 27.03.2020 року. Дану земельну ділянку передано у власність ОСОБА_2 на підставі рішення сесії Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області №648 від 22.05.2020 року, яке є чинним. Державну реєстрацію земельної ділянки проведено державним реєстратором Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області Войцик А.Г.

Вважає, що приписи п.1, 3 ч.3 ст.10 Закону №1952-IV до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, як на те посилається позивач у позові, у зв`язку з чим, як державним реєстратором Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області Войцик А.Г. так і державним реєстратором Маловисківської міської ради Кіровоградської області Сойченком С.В. на час проведення реєстраційних дій порушень законодавства не допущено.

Крім того, зазначив, що державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 (номер запису про право власності 36837982, дата державної реєстрації 03.06.2020) на земельну ділянку площею 6,1022 га кадастровий номер 3523182400:02:001:0036 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2097965735231) проведено державним реєстратором Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області Войцик А.Г. Враховуючи вищевикладене вважає, що Маловисківською міською радою права ОСОБА_1 не порушувалися, відтак зазначений орган місцевого самоврядування не є належним відповідачем у справі. На думку позивача, єдиним та належним відповідачем у справі може бути ОСОБА_2 .

Окрім того, зазначив, що згідно абз.1 ч.10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» та п.2 ч.1 та ч.3 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація земельної ділянки площею 6,10 га, кадастровий номер 3523182400:02:001:0036, вже була скасована, а тому вказана позовна вимога позивача є не обґрунтованою.

Крім того, звертав увагу суду, що позивачем не надано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що конфігурація, розташування, площа та опис меж належної ОСОБА_1 земельної ділянки повністю збігаються з конфігурацією, розташуванням, площею та описом меж земельних ділянок ОСОБА_2 .

Також зазначив, що у зв`язку з розглядом справи відповідач очікує понести 5000 грн, судових витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги адвоката.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Салюк С.М. подав пояснення, зареєстровані судом 07.06.2022 року за вх. 4057, в яких останній вказав, що позивач звернувшись з відповідним позовом до суду, просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності за відповідачем на земельні ділянки: площею 3,0511 га кадастровий номер 3523182400:02:001:1036 (запис про державну реєстрацію права власності №59562328 від 30.07.2021 року); площею 3,0511 га кадастровий номер 3523182400:02:001:2036 (запис про державну реєстрацію права власності №59562328 від 30.07.2021 року); площею 6,10 га кадастровий номер 3523182400:02:001:0036 (запис про державну реєстрацію права власності №36837982 від 03.06.2020 року). Натомість, з доданих відповідачем до відзиву інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна індексні номери 296101201 та 296101204 від 25.01.2022 року, вбачається, що записи про право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки площею по 3,0511 га містять інші номери 43239595 та 43239889.

При цьому, в дійсності індексні номери 59562657 та 59562328 від 30.07.2021 року стосуються рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором Маловисківської міської ради Кіровоградської області Сойченком С.В., які не охоплюють предмету позову. До того ж, позивачем стосовно земельних ділянок площею по 3,0511 га помилково вказано один і той же індексний номер рішення, а саме 59562328.

Крім того, зазначив, що державна реєстрація земельної ділянки площею 6,10 га на час звернення з відповідним позовом до суду, у зв`язку з її поділом, була скасована (абз.1 ч.10 ст.24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» та п.2 ч.1 та ч.3 ст.14 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Посилаючись на ч.1 ст.79, ч.1, абз. 1 ч.2 та ч.4 та ч.13 ст79-1 Земельного Кодексу України , ч.1,2 ст.16 Закону №3613-VI, вважає, що належні відповідачу земельні ділянки як об`єкти цивільних прав є сформованими, а земельна ділянка ОСОБА_1 такою не є.

Окрім того, вказав, що відповідачем набуто право власності на землю на підставі рішення сесії Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області №648 від 22.05.2020 року. Державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,1022 га здійснено 03.06.2020 року. На підставі вище викладеного, вважає, що приписи п.п.1, 3 ч.3 ст10 Закону №1952 IV до спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

А тому, позовна заява не містить посилань на будь-які норми матеріального права, що стосуються спірних правовідносин, недотримання яких одним із учасників призведе до порушення прав іншого. Також, вказав, що позивачем не додано суду належних та допустимих, достовірних та достатніх доказів, того, що конфігурація, розташування, площа та опис меж належної ОСОБА_1 земельної ділянки повністю збігається з конфігурацією, розташуванням, площею та описом меж земельних ділянок, що перебувають у власності ОСОБА_2 .

До того ж, зазначив, що складений висновок відділу у Шаргородському районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не містить обов`язкових реквізитів (підпис та печатка).

При цьому, факт перетину земельних ділянок по 3,10 га, що виникли в результаті поділу іншої земельної ділянки, не оспорюється.

Щодо обрання позивачем способу захисту права, зазначив, що за своєю суттю вимоги про скасування записів про державну реєстрацію прав є похідними від спору, а питання визнання незаконним/недійсним/нечинним рішення Копанської сільської ради Маловисківської міської ради Кіровоградської області №648 від 22.05.2020 року, яке до цього часу є чинним, не вирішувалося (основна вимога).

Посилаючись напостанову ВерховногоСуду від23.06.2020року посправі №906/516/19,та висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.08.2020 року по справі №916/2464/19, від 16.09.2020 року по справі №352/1021/19, від 10.11.2021 року по справі №361/3659/18, вважає, що позивач на час звернення з відповідним позовом до суду, обрав такий спосіб захисту права, який не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності закону, що є самостійною підставою для відмови в задоволені позовних вимог по суті.

Від представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Салюка С.М. подано клопотання зареєстроване судом, 14.06.2022 року за вх. №4263, в якому просив стягнути з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 5000 грн витрат на послуги адвоката згідно договору про надання правової допомоги від 29.12.2021 року.

Представник позивача ОСОБА_1 адвокат Тимошенко А.А. в судове засідання не з`явилася, повідомлена про час та місце розгляду справи, подала заяву, зареєстровану судом 22.06.2022 року за вх. №4574, в якій просила розглянути справу без її участі. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник відповідача Маловисківської міської ради в судове засідання не з`явився, повідомлений про час та місце розгляду справи, разом з тим, подано клопотання за підписом міського голови Ю. Гульдаса, зареєстроване судом 11.07.2022 року за вх. №5056, про розгляд справи без участі представника Маловисківської міської ради. Крім того, зазначив, що позов Маловисківська міська рада не визнає, а правова позиція викладена у відзиві, який було подано до суду.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Салюк С.М. в судовому засіданні, призначеному на 22.06.2022 року, заперечив проти задоволення позову в повному обсязі, наполягав на позиції висловленої у відзиві та поясненнях. Крім того, після оголошення перерви в судовому засіданні, звернувся до суду із заявою про продовження розгляду справи без його участі.

Ухвалою судді Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 13.12.2021 року відкрито провадження по справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 20.04.2022 року підготовче провадження у справі закрито, призначено справу до судового розгляду.

Суд вважає, що у справі є достатньо доказів про права та взаємовідносини сторін, а тому справу можливо розглянути по суті у відсутність сторін.

Згідно з ч. 2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, зваживши доводи, викладені в позові на обґрунтування позовних вимог, враховуючи заперечення у відзиві, подані пояснення, оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, з`ясувавши підстави та предмет позову, характер спірних правовідносин, прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач, виходячи з положень ст.12та ст.13 ЦПК України, за якими цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні права щодо подання доказів та доведення перед судом їх переконливості, при цьому суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів сторін, та приходить до наступних висновків.

Суд в межах заявлених позовних вимог та наданих доказів у справі встановив наступні факти та правовідносини.

12 листопада 2001 року на підставі Рішення сесії Ленінської сільської ради народних депутатів №116 від 6 вересня 2001 року громадянину ОСОБА_1 видано Державний акт КР №004872 на право постійного користування землею площею 6,10 га, для ведення сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Ленінської сільської ради. Державний акт серії КР №004872 зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №4114 (а.с. 5).

На замовлення ОСОБА_1 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки № НОМЕР_1 в натурі (на місцевості) ОСОБА_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Ленінська сільська рада (а.с.8-9).

Як вбачається з матеріалів справи Рішенням тридцять другої сесії сьомого скликання Копанської (Ленінської) сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області від 21 лютого 2020 року за №586 року надано дозвіл на виготовлення технічної документації щодо передачі земельної частки (паю) у власність громадянину ОСОБА_2 відповідно до сертифіката на право на земельну частку (пай) серії КР №0239624, виданого на підставі рішення Маловисківської райдержадміністрації від 3 квітня 1996 року, відповідно розпорядження голови Маловисківської РДА від 10.07.2017 р. №280-р, листа-відповіді відділу в Маловисківському районі головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 26.05.2017 року №803/115-17, рішення Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 09 грудня 2019 року №392/999/18, яке набрало законної сили 09 січня 2020 року. Загальна площа земельної частки (паю) становить 6,1000 га (згідно КВЦПЗ 01.01) для ведення товарного виробництва за рахунок земель сільськогосподарського призначення із земель комунальної власності. Земельна ділянка розміщена за № НОМЕР_1 на території Копанської сільської ради (колишнє КСП «Ленінське») Маловисківського району Кіровоградської області.(а.с.19-20).

На замовлення ОСОБА_2 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відведення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ОСОБА_2 , для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Копанська сільська рада, за межами населеного пункту, кадастровий номер земельної ділянки 3523182400:02:001:0036 (17-32).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка кадастровий номер 3523182400:02:001:0036, площею 6, 1022 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Копанська сільська рада, Маловисківський район, Кіровоградська область, номер запису про право власності:36837982, на підставі рішення органу місцевого самоврядування, серія та номер:648, виданий 22.05.2020 року, видавник: Копанська сільська рада Маловисківського району Кіровоградської області, на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 37).

Вимогу про визнання незаконним/недійсним/не чинним вказаного рішення сесії Копанської сільської ради від 22.05.2020 року №648 позивачем не заявлялося, доказів про його скасування суду на надано, а отже таке (рішення №648 від 22.05.2020 року) є чинним та питання про його скасування не вирішувалося.

В подальшому на замовлення ОСОБА_2 була виготовлена технічна документація із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельної ділянки ОСОБА_2 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за адресою: Кіровоградська область, Маловисківський район, Копанська сільська рада, за межами населеного пункту (а.с 33-53).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка кадастровий номер 3523182400:02:001:2036, площею 3, 0511 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Копанська сільська рада, Маловисківський район, Кіровоградська область, номер запису про право власності:43239595, на підставі заяви про поділ, серія та номер 975, виданий 07.12.2020, видавник: приватний нотаріус Сосновський А.В., на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 55-56).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності земельна ділянка кадастровий номер 3523182400:02:001:1036, площею 3, 0511 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, місце розташування: Копанська сільська рада, Маловисківський район, Кіровоградська область, номер запису про право власності:43239889, на підставі заяви про поділ, серія та номер 975, виданий 07.12.2020, видавник: приватний нотаріус Сосновський А.В., на праві приватної власності належить ОСОБА_2 (а.с. 57-58).

Державним кадастровим реєстратором Відділ у Шаргородському районі Головного Управління Держгеокадастру у Вінницькій області розглянуто заяву ОСОБА_1 про внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру та прийнято рішення № РВ-0502055832021 від 09.06.2021 року про відмову у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав: що електронний документ не відповідає установленим вимогам про що зазначено у протоколі проведення перевірки електронного документа; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини; невідповідність поданих документів законодавству, п.6 ст.24 ЗУ «Про Державний земельний кадастр» -знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини перетин ділянок з ділянкою:3523182400:02:001:0136 та 3523182400:02:001:2036 (а.с. 6).

Позивач звернувшись з позовом до суду, просив скасувати запис про державну реєстрацію права власності №59562328 від 30.07.2021 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,0511 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:1036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати запис про державну реєстрацію права власності №59562328 від 30.07.2021 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 3,0511 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:2036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; скасувати запис про державну реєстрацію права власності №36837982 від 03.06.2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,10 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:0036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Разом з тим, з доданих позивачем до позову та представником відповідача ОСОБА_2 до відзиву Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно (а.с.55-56, 57-58 та 98-102), вбачається, що записи про право власності ОСОБА_2 на земельні ділянки площею по 3,0511 га з кадастровими номерами: 3523182400:00:02:001:2036; 3523182400:02:001:1036 містять інші номери, а саме: 43239595 та 43239889. При цьому, в дійсності індексні номери 59562657 та 59562328 від 30.07.2021 року стосуються рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийнятих державним реєстратором Маловисківської міської ради Кіровоградської області Сойченка С.В., які не охоплюються предметом позову.

Крім того, позивачем у прохальній частині позову стосовно земельних ділянок площею по 3,0511 га вказано один і той же індексний номер рішення, а саме 59562328.

Що стосуєтьсяпозовної вимогипозивача про скасування запису про державну реєстрацію права власності №36837982 від 03.06.2020 року про реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 6,10 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:0036, яка розташована на території Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області, цільове призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, суд відзначає наступне.

У результаті поділу земельної ділянки площею 6,1022 га, кадастровий номер:3523182400:02:001:0036 створено дві нові земельні ділянки площею 3,0511 га кожна з кадастровими номерами 3523182400:00:02:001:2036; 3523182400:02:001:1036.

Згідно абз.1 ч.10 ст. 24 Закону України «Про державний земельний кадастр» державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснив таку реєстрацію, у разі поділу чи об`єднання земельних ділянок.

За приписами п.2 ч.1 та ч.3 ст.14 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються в разі поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна. У разі поділу об`єкта нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна відповідний розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються, а реєстраційний номер цього об`єкта скасовується.

Відтак, суд приходить до висновку, що державна реєстрація земельної ділянки площею 6,10 га кадастровий номер 3523182400:02:001:0036 на час звернення до суду з даним позовом, вже була скасована, у зв`язку з її поділом, а отже така позовна вимога є необґрунтованою та не підлягає задоволенню.

Згідно ч.1 чт.79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до вимог ч.1, абз.1 ч.2 та ч.4, ч.13 ст.79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Поряд з цим правові , економічні та організаційні основи діяльності у сфері Державного земельного кадастру регламентовано Законом України «Про державний земельний кадастр».

За змістом ч.ч. 1,2 ст.16 Закону України «Про державний земельний кадастр» земельній ділянці, відомості про яку внесені до Державного земельного кадастру, присвоюється кадастровий номер. Кадастровий номер земельної ділянки є її ідентифікатором у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до частин 1,4 статті 24 вказаного Закону державна реєстрація земельної ділянки здійснюється при її формуванні шляхом відкриття Поземельної книги на таку ділянку. При здійсненні державної реєстрації земельної ділянки їй присвоюється кадастровий номер .

Отже, виходячи з аналізу вищевказаних норм, слід зробити висновок, що належні відповідачу ОСОБА_2 земельні ділянки є сформованими, в той час як земельна ділянка ОСОБА_1 не є такою.

Судом відзначається, що відносини, які виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень врегульовані Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до вимог п.п.1, 3 ч.3 ст.10 вказаного Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав. Відомостям, що містяться у поданих/ отриманих документах; наявність обтяжень прав та нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.

Таким чином, приписи ч.3 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», на які мається посилання позивача у позові, до спірних правовідносин застосуванню не підлягають, а відтак державними реєстраторами Смолінської селищної ради Маловисківського району Кіровоградської області ОСОБА_4 та Маловисківської міської ради Кіровоградської області Сойченком С.В. на час проведення реєстраційних дій порушень законодавства не допущено.

Більше того, суд звертає увагу, відповідачем ОСОБА_2 набуто право власності на землю на підставі рішення сесії Копанської сільської ради Маловисківського району Кіровоградської області №648 від 22 травня 2020 року. Державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 номер запису про право власності 36837982 на земельну ділянку площею 6,1022 га кадастровий номер 3523182400:02:001:0036 здійснено 03 червня 2020 року, а тому приписи п.3 ч.3 Закону №1952-IVдо спірних правовідносин застосуванню не підлягають.

Крім того, з приводу обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

Відповідно до ч.1 ст.2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя,суд захищаєправа,свободи таінтереси фізичнихосіб,права таінтереси юридичнихосіб,державні тасуспільні інтересиу спосіб,визначений закономабо договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч.ч. 1,2 ст.5 ЦПК України).

Способи захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють як закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів міститься в ст.16 ЦПК України.

Як правило, власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Отже, особа має право саме на ефективний спосіб захисту прав і це означає, що вона має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення.

Обраний спосіб захисту цивільного права має призводити до захисту порушеного чи оспорюваного інтересу.

Вказані висновки містяться у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 вересня 2018 року справа №905/1926/16.

У зв`язку з чим, спосіб захисту права, який не може забезпечити поновлення прав позивача внаслідок його невідповідності закону, договору або змісту порушеного права та характеру спірних правовідносин не є ефективним.

Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладених в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 23.06.2020 року по справі №906/516/19, зроблено висновок щодо застосування ст.26 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству», який набрав чинності з 16.01.2020 року, згідно з яким у розумінні положень наведеної норми у чинній редакції, на відміну від положень ч.2 ст. 26 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у попередній редакції, яка передбачала такі способи судового захисту порушених прав як скасування записів про проведену державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав та скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, наразі способом судового захисту порушених прав та інтересів особи є судове рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав; судове рішення про визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав; судове рішення про скасування державної реєстрації прав. При цьому з метою ефективного захисту порушених прав законодавець уточнив, що ухвалення зазначених судових рішень обов`язково має супроводжуватися одночасним визнанням, змінною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства. Викладене свідчить, що з 16.01.2020 року на час ухвалення оскаржуваної постанови, такого способу захисту порушених речових прав, як скасування запису про проведену державну реєстрацію права закон не передбачав, тому апеляційний господарський суд помилково констатував необхідність застосування позивачем такого способу судового захисту, який в практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати позивачеві відновлення порушеного права, а отже неспроможний надати особі ефективний захист її прав. Зазначено, що у п.3 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії рейдерству» унормовано, що судові рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, про визнання недійсним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжено, про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, що на момент набрання чинності цим Законом набрали законної сили та не виконані, виконуються в порядку передбаченому ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» до набрання чинності цим Законом. Отже за змістом цієї правової норми виконанню підлягають виключно судові рішення:1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, тобто до їх переліку не належить судове рішення про скасування запису про проведену державну реєстрацію права, тому починаючи з 16.01.2020 року цей спосіб захисту вже не може призвести до настання реальних наслідків щодо скасування державної реєстрації прав за процедурою, визначеною у ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Аналогічні висновки викладені в постановах Верховного Суду від 20.08.2020 року по справі №916/2464/19, від 16.09.2020 року по справі №352/1021/19, від 10.11.2021 року по справі №361/3659/18.

Оскільки з 16 січня 2020 року матеріально-правове регулювання спірних реєстраційних відносин істотно змінилося, то наразі ефективним способом захисту порушених прав може бути вимоги: 1) про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 2) про визнання недійним чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень; 3) про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Обрання позивачем неналежного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові.

З огляду на викладене позовні вимоги позивача, не підлягають задоволенню, так як застосування такого способу судового захисту у практичному аспекті не зможе забезпечити і гарантувати ефективне відновлення порушеного права позивача.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 , а тому в задоволенні позову слід відмовити.

Окрім того, нормами ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Оскільки в задоволені позову відмовлено, судові витрати слід віднести на рахунок позивача.

Вирішуючи клопотання представника відповідача ОСОБА_2 адвоката Салюка С.М. про стягнення витрат на правову допомогу адвоката у розмірі 5000 грн, суд виходить з такого.

У відповідності до ч. 3 ст. 133 ЦПК України, витрати на професійну правничу допомогу відносяться до судових витрат як витрати, пов`язані з розглядом справи.

Порядок визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу, розподілу витрат між сторонами визначається ст. 137 ЦПК України.

Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Крім того, відповідно до п. 4ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За положеннями пункту 4 статті 1, частин третьої та п`ятої статті 27 Закону України від 07.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" (далі - Закон № 5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правової допомоги не може суперечитиКонституції Українита законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

Пунктом 9 частини першоїстатті 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першоїстатті 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" ).

Відповідно достатті 19 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьоїстатті 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно - виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.

Тож домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставістатті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis рішення ЄСПЛ у справі "East/West" проти України» від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268)).

У рішенні (щодо справедливої сатисфакції) від 19 жовтня 2000 року у справі "Іатрідіс проти Греції" (Iatridis v. Greece, заява № 31107/96) ЄСПЛ вирішував питання обов`язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з "гонораром успіху". ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов`язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов`язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов`язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що за наявності угод, які передбачають "гонорар успіху", ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат, зокрема, у рішенні від 22 лютого 2005 року у справі "Пакдемірлі проти Туреччини" (Pakdemirli v., заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала "гонорар успіху" у сумі 6 672,9 євро, однак, на думку суду, визначала зобов`язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72).

За умовами Договору про надання правничої допомоги б/н від 29.12.2021 року, п. 3.1 передбачено, що гонорар є формою винагороди Виконавця за надання правової допомоги Клієнту. Згідно п.3.2 оплата за цим Договором здійснюється за фіксованим розміром на умовах повної передплати. Відповідно до п.3.3 вартість правової допомоги, виходячи з засад розумності та з огляду на складність справи, кваліфікацію і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта складає 5000 грн без ПДВ. Оплата не є остаточною та може бути змінена за згодою сторін у зв`язку зі зміною обсягу робіт та кількості часу. Інші витрати та порядок їх оплати, в тому числі за вивчення справи, за тривалість, за результат, погодинна оплата роботи адвоката, витрати по відрядженню, витрати по оплаті роботи спеціаліста тощо, за потреби, регулюється окремою додатковою угодою. .

З підстав викладеного, суд приходить до висновку, що вартість правової допомоги становить 5000,00 грн, яка обумовлена сторонами до сплати та є складовою частиною гонорару адвоката, тож належить до судових витрат.

Судом враховано позицію Великої Палати Верховного суду викладену у постанові від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

На виконання умов договору ОСОБА_2 сплачено АО «Паритет» Сергія Салюка» фінансовий розмір гонорару в сумі 5000,00 грн за представництво інтересів клієнта (оригінал квитанції №0.0.2399304497.1 від 29.12.2021 року на суму 5000 грн), а адвокатським об`єднанням надано відповідачу правову допомогу згідно договору від 29.12.2021 року, а саме: адвокатом виконано та підготовлено від імені клієнта та подано до суду заяви по суті справи (відзив на позов) та з процесуальних питань (клопотання про розподіл судових витрат), підготовлено та подано додаткові письмові пояснення по суті спору (акт про надану правову допомогу від 10.06.2022 року).

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів відповідача здійснено адвокатом Салюком С.М. на підставі ордера серії ВА №1028241 від 29.12.2021 року. Крім того, на підтвердження погодженої між сторонами суми гонорару надано Договір б/н від 29.12.2021 року.

Крім того,з матеріалівсправи вбачається,що представникомвідповідача адвокатомСалюком С.М.подано судувідзив напозовну заяву,клопотання,додаткові пояснення,тобто вчинивдії навиконання умовДоговору пронадання правовоїдопомоги б/нвід 29.12.2021року. Отже, участь адвоката Салюка С.М., який представляє інтереси відповідача ОСОБА_2 у справі і факт надання правової допомоги підтверджено.

Згідно нормст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Проте позивачем (представником позивача) не заявлено клопотання про зменшення заявленого відповідачем (представником відповідача) розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Враховуючи зазначене, надані докази, підтверджену документально вартість робіт та обґрунтованість їх розміру, зважаючи на предмет позову, обсяг наданих адвокатських послуг з урахуванням часу здійснення представництва у суді, ступінь складності справи, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000,00 грн, відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру, при цьому, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (Постанова ВП ВС від 08.06.2021 № 550/936/18 (14-26цс21), позивачем (представником позивача) не заявлялося таке клопотання, а тому, на підставі ст.137ЦПК України понесені відповідачем ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню з позивача ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 ,Маловисківської міськоїради проскасування державноїреєстрації прававласності наземлю - відмовити.

Судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, віднести на рахунок позивача.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Альона Володимирівна Бадердінова